Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ, умови та порядок його нарахування та сплати і повноваження органу, що здійснює його збір і ведення обліку, визначені Законом про ЄСВ.
Частиною 5 ст. 8 цього Закону для звичайних страхувальників-роботодавців ЄСВ установлений у розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати (далі — МЗП), встановленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленого законом на місяць, за який отриманий дохід, і ставки ЄСВ.
При нарахуванні зарплати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ у розмірі 22 % застосовується до фактичної бази нарахування незалежно від її розміру.
Порядок застосування цієї норми Закону про ЄСВ роз’яснений в Інструкції № 449, викладеній у редакції наказу Мінфіну від 28.03.16 р. № 393.
Так, у п. 8 розд. III Інструкції № 449 чітко прописано: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленого законом на місяць, за який отриманий дохід, ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленого законом на місяць, за який отриманий доход (прибуток), і встановленої ставки ЄСВ за умови:
• перебування у трудових відносинах повний календарний місяць
чи
• відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Крім того, зазначені ситуації, коли вимога про сплату ЄСВ з МЗП не застосовується:
• якщо ЄСВ нараховують на доходи, отримані не за основним місцем роботи;
• якщо до бази нарахування ЄСВ працівника застосовують пільгові ставки (8,41 %, 5,3 %, 5,5 %);
• у разі якщо база нарахування ЄСВ визначена щодо працівника, якому надана відпустка без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Враховуючи наведене, переходимо до запитань.
Щодо першого запитання. Оскільки працівник протягом усього місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати та йому в цьому місяці не нараховувалися доходи, що входять до бази нарахування ЄСВ (відсутня база нарахування ЄСВ), то вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП застосовувати не потрібно.
Зауважимо, що цей самий висновок є справедливим для ситуацій, коли у звітних місяцях працівникам не нараховувалися доходи, з яких справляється ЄСВ (була відсутня база нарахування ЄСВ). Наприклад, працівник увесь місяць перебував у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6 — за медичним висновком) років, був відсутній на роботі у зв’язку з прогулом, був непрацездатний, але лікарняний лист оплаті не підлягає.
Щодо другого запитання. Працівник може працювати на умовах сумісництва:
• на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;
• на підприємстві, яке не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.
Як зазначалося вище, при нарахуванні працівнику доходів з джерелом з основного місця роботи роботодавець-страхувальник зобов’язаний визначити стосовно нього базу нарахування ЄСВ і порівняти фактичну базу нарахування ЄСВ за звітний місяць, з розміром МЗП, встановленим законом на цей місяць. При цьому в порівняльних розрахунках бере участь загальна сума доходів, які:
1) були нараховані у звітному місяці працівнику страхувальником-роботодавцем, у якого цей працівник працює за основним місцем роботи (тобто з трудовою книжкою);
2) увійшли до бази справляння ЄСВ.
Оскільки в разі внутрішнього сумісництва працівник отримує доходи від одного роботодавця (тобто з одного джерела, яке при цьому є його основним місцем роботи), то при проведенні порівняльних розрахунків стосовно цього працівника з розміром МЗП необхідно порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ, до якої ввійдуть у тому числі й виплати, нараховані йому за роботу, виконану на умовах внутрішнього сумісництва тим же роботодавцем-страхувальником, а також винагорода за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, якщо такі з ним укладалися.
Якщо роботодавець нараховує доходи, з яких справляється ЄСВ, зовнішньому суміснику (трудова книжка цього працівника ведеться іншим роботодавцем) або непрацівнику підприємства, то ЄСВ слід нараховувати на фактичну базу нарахування ЄСВ.
