(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
23/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2016/№ 25

Допомога на лікування: відображаємо в обліку

Що в нашому жорстокому світі все ще дозволяє називати людину людиною? Співчуття і допомога тому, хто опинився у складній життєвій ситуації. Причин для цього може бути безліч: від загальної моральної виснаженості — де опорою виявиться дружнє плече, до серйозних ситуацій — де не обійтися без фінансової підтримки. Що може бути сумніше, ніж життя, яке залежить від кількості та номіналів якихось папірців? Однак… Коштів власних не завжди вистачає. У нашій статті ми розкриємо нюанси надання допомоги на лікування від суб’єктів господарювання. І сподіваємося, що доступні пільгові варіанти позитивно вплинуть на прийняття рішень у наданні такої допомоги!

ПКУ передбачено два види пільгованої допомоги на лікування:

• допомога на лікування і медичне обслуговування, що надається на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ;

• цільова благодійна допомога на лікування (див. п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ).

Крім того, суб’єкт господарювання може надати фізособі, яка потребує грошей, нецільову благодійну допомогу ( п.п. 170.7.3 ПКУ), яка також має свою індульгенцію щодо оподаткування.

Про умови їх надання поговоримо детально.

Допомога на лікування та медичне обслуговування працівника

Кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податку як допомога на лікування та медичне обслуговування, не включають до його оподатковуваного доходу, якщо дотримано такі три вимоги, установлені п.п. 165.1.19 ПКУ. Озвучимо їх.

1. Допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування.

2. Є документи, що підтверджують вартість лікування / медичного обслуговування.

Зауважте: спочатку податківці наполягали на тому, що роботодавець має право застосовувати положення п.п. 165.1.19 ПКУ виключно за фактом уже наданого лікування, підтвердженого платіжними документами (лист ДПСУ від 11.01.13 р. № 351/6/17-1115). Відносно нещодавно вони змінили свою думку. Так, в Узагальнюючій податковій консультації від 10.04.14 р. № 235 вони зазначили таке: «норми п.п. 165.1.19 Кодексу можуть бути застосовані… за наявності відповідних підтвердних документів, що доводять цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг)».

Про які документи йдеться? Підтверджують потребу в лікуванні та медичному обслуговуванні довідки, виписки з амбулаторних карт, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо з переліку, який визначила ДПАУ у своєму листі від 02.07.04 р. № 4168/К/17-3115 (ср. 025069200).

Документи, що підтверджують факт отримання допомоги, це документи, які ідентифікують постачальника та отримувача послуг, обсяги і вартість таких послуг (платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).

Допомога на лікування та медичне обслуговування, що надається згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ, не обмежена розміром.

Важливо! Ураховуючи мінливість позиції податківців, рекомендуємо тим роботодавцям, які видаватимуть таку допомогу наперед: обов’язково отримайте від працівника документи, що підтверджують проведення оплати за лікування (платіжний, розрахунковий документ). Причому в цій ситуації важливо, щоб сума виданої допомоги збігалася з сумою коштів, витрачених на лікування згідно з платіжними (розрахунковими) документами. Чому? Якщо сума виданих працівнику коштів перевищуватиме суму витрачених коштів згідно з підтвердними документами, у контролерів при перевірці може виникнути спокуса віднести різницю між цими двома сумами до оподатковуваного доходу працівника.

Не хочете ризикувати, а грошей на придбання ліків у працівника немає? Вихід є! Видачу грошових коштів працівнику оформляйте як видачу безвідсоткової позики. Після того як лікування буде оплачено працівником і ви матимете на руках відповідні документи, оформляйте повернення позики і видачу неоподатковуваної допомоги на лікування вже за фактом лікування на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ.

Ну й переходимо до третьої вимоги.

3. Допомога на лікування буде неоподатковуваною, якщо її надають для компенсації витрат, що не перекриваються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Проте подібну систему страхування в Україні ще не впроваджено. А отже, до її запровадження роботодавець має повне право ігнорувати цю умову.

Допомогу на лікування та медичне обслуговування надайте на підставі заяви працівника. До заяви мають бути додані відповідні підтвердні документи (див. вище). Надання допомоги оформляйте наказом (розпорядженням) керівника.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ суму допомоги на лікування та медичне обслуговування, надану згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ, відображайте з ознакою доходу «143».

Важливо! Роботодавець, який відшкодував вартість лікування без підтвердних документів, тобто порушуючи вимоги п.п. 165.1.19 ПКУ, оподатковує суму наданої допомоги як дохід у вигляді додаткового блага (див. п.п. 164.2.17 «ґ» ПКУ). Ставка податку — 18 %. У розділі I форми № 1ДФ таку оподатковувану допомогу відображають з ознакою доходу «126».

З допомоги на лікування, яка не обкладається ПДФО, не утримують ВЗ. Підстава — п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. А ось оподатковувана допомога на лікування увійде до бази нарахування ВЗ. Ставка збору — 1,5 %.

Також не забудьте відобразити допомогу на лікування в розділі II Податкового розрахунку в загальній сумі нарахованих/виплачених доходів у звітному кварталі.

Допомога на лікування не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.31 Інструкції № 5). Тому ЄСВ на неї не нараховуємо. Підтвердження цьому знаходимо у п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Приклад 1. Працівник підприємства звернувся до свого керівництва у травні 2016 року з проханням про надання йому матеріальної допомоги на лікування. До заяви було додано виписку з історії хвороби, призначення лікаря з переліком необхідних для лікування ліків, чек РРО аптечної установи про придбання таких ліків на загальну суму 3527 грн. (див. табл. 1).

Таблиця 1. Облік допомоги на лікування

Зміст операції

Сума,

грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1. Нараховано допомогу на лікування

3527,00

949

685

2. Виплачено допомогу на лікування

3527,00

685

301

Цільова благодійна допомога на лікування

Цільову благодійну допомогу на лікування (далі — ЦБД) надають під певні умови та напрями її витрачання.

Перелічимо основні вимоги для неоподаткування такої допомоги (див. п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ).

1. Благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України.

2. Набувач ЦБД:

• платник податку (як працівник підприємства, так і стороння особа, яка не перебуває у трудових відносинах з благодійником);

• члени сім’ї платника податку першого ступеня споріднення (батьки, дружина або чоловік, діти, у тому числі усиновлені ( п.п. 14.1.263 ПКУ));

• інвалід, дитина-інвалід або дитина, в якої хоча б один з батьків є інвалідом;

• дитина-сирота, напівсирота;

• дитина з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї;

• дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав.

3. Виплату здійснюють безпосередньо установі охорони здоров’я незалежно від її форми власності (приватна, державна, комунальна). Тобто ЦБД на лікування платник податків на руки не отримує.

4. Допомогу надають для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідами), медичних засобів і пристосувань, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою КМУ від 25.03.09 р. № 333.

Важливо! Неоподатковувану ЦБД не надають на:

• косметичне лікування (хірургію), у тому числі косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями;

• водолікування та геліотерапію, не пов’язані з лікуванням хронічних захворювань;

• лікування і протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики і фарфору;


 проведення абортів (крім абортів за медичними показаннями або якщо вагітність є наслідком зґвалтування);

• операції зі зміни статі;

• лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження чи зґвалтування;

• лікування тютюнової або алкогольної залежності.

Підставою для надання такої допомоги є заява фізособи з проханням оплатити її лікування або лікування членів її сім’ї. До цієї заяви мають бути додані документи, що підтверджують необхідність лікування, суму витрат на його проведення та ідентифікують постачальника і отримувача послуг (медичний висновок, рахунок на оплату лікування, договір на лікування тощо).

Маючи на руках необхідні документи, благодійник приймає рішення про надання ЦБД на лікування, яке оформляє наказом (розпорядженням).

Як і допомога на лікування та медичне обслуговування, ЦБД, що виплачується відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром. Проте для неї встановлено граничний строк використання (див. п.п. 170.7.5 ПКУ). Набувач ЦБД має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 місяців, що настають за місяцем її отримання.

А якщо допомога не була використана і не повернена благодійнику протягом зазначеного строку? Тоді вона має бути включена в частині невикористаної суми до річного оподатковуваного доходу фізособи — набувача такої допомоги і відображена нею у річній декларації про майновий стан і доходи.

Водночас набувач ЦБД має право звернутися до податкового органу з поданням про продовження строку використання отриманої допомоги. У ньому мають бути наведені обставини, що свідчать про неможливість її повного використання у строки, установлені п.п. 170.7.5 ПКУ ( п.п. 170.7.6 ПКУ).

ЦБД, надану згідно з п.п. 170.7.4 ПКУ, відображайте в розділі I форми № 1ДФ з ознакою доходу «169».

Якщо хоча б одну з перелічених вище умов «неоподатковуваності» не виконано, надана допомога на лікування перетворюється на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага. У розділі I Податкового розрахунку допомогу — додаткове благо відображайте з ознакою доходу «126».

А тепер декілька слів про ВЗ. До бази обкладення ВЗ потрапить тільки допомога на лікування, що обкладається ПДФО. З неоподатковуваної ЦБД утримувати ВЗ не потрібно. АЛЕ! І оподатковувану, і неоподатковувану допомогу на лікування потрібно відобразити в розділі II форми № 1ДФ.

Разову допомогу на лікування не обкладають ЄСВ ( пп. 3.30 і 3.32 Інструкції № 5, п. 13 розд. II Переліку № 1170).

Приклад 2. Працівник звернувся до керівництва підприємства з проханням оплатити лікування його доньки в медичному закладі в сумі 25000 грн. До заяви про надання ЦБД на лікування ним було додано виписку з амбулаторної карти доньки, рахунок на загальну суму 25000 грн.

ЦБД на лікування перераховано закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває донька працівника (див. табл. 2).

Таблиця 2. Облік цільової благодійної допомоги

Зміст операції

Сума,

грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1. Нараховано ЦБД

25000,00

949

685/працівник

2. Перераховано ЦБД закладу охорони здоров’я

25000,00

377/заклад охорони здоров’я

311

3. Здійснено залік заборгованості

25000,00

685/працівник

377/заклад охорони здоров’я

Нецільова благодійна допомога на лікування

Нецільовою вважають допомогу, яку надають будь-якій фізособі без установлення напрямів витрачання. Суму нецільової благодійної допомоги (далі — НБД), у тому числі матеріальної, не обкладайте ПДФО, якщо виконано дві умови (див. п.п. 170.7.3 ПКУ). Перелічимо їх.

1. Допомогу надає резидент (юридична або фізична особа).

2. Сума наданої фізособі НБД сукупно за 2016 рік не перевищує 1930 грн.

Надають таку допомогу на підставі заяви фізособи. У ній вона повинна зазначити, що просить надати саме НБД у зв’язку з сімейними обставинами, що буде підставою для її неоподаткування в разі дотримання перелічених умов.

Важливо! Якщо не виконано першу умову для неоподаткування, то вся сума НБД потрапить до оподатковуваного доходу набувача. А якщо не виконано тільки другу? Тоді частина НБД, що дорівнює 1930 грн., не обкладатиметься ПДФО, а частина, що перевищує зазначену суму, увійде до складу оподатковуваного доходу набувача.

Майте на увазі, якщо надаєте допомогу працівнику: оподатковувана НБД (її частина) не є зарплатою для цілей ПКУ. Це дохід у вигляді додаткового блага. Що з цього випливає? Суму оподатковуваної НБД (її частини) не потрібно враховувати при визначенні права працівника на ПСП (якщо він нею користується).

Ще один нюанс. НБД може бути надана в натуральній формі (наприклад, медикаментами). І якщо її розмір перевищує 1930 грн., то до складу оподатковуваного доходу фізособи оподатковувана частина такої допомоги має потрапити з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Його величина дорівнює 1,219512.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаємо:

• неоподатковувану НБД (її частину) — з ознакою доходу «169»;

• оподатковувану — з ознакою доходу «126».

Переходимо до ВЗ. Сума НБД (її частина), що не обкладається ПДФО, також не обкладається ВЗ ( п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Відповідно, оподатковувана НБД (її частина) увійде до бази обкладення ВЗ.

При цьому в розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за рядком «Військовий збір» відображаємо як суми доходу, що обкладаються таким податком, так і ті, що не обкладаються.

НБД на лікування не входить до бази нарахування ЄСВ як матеріальна допомога разового характеру за пп. 3.31 і 3.32 Інструкції № 5. Про що додатково свідчить і п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Приклад 3. Працівник підприємства подав заяву з проханням про надання йому НБД у зв’язку з сімейними обставинами. НБД надано в сумі 1900 грн.

Оскільки сума матеріальної допомоги, що надається, не перевищує неоподатковувану межу в 1930 грн., то з неї не потрібно утримувати ПДФО і ВЗ. Також не потрібно нараховувати на її суму ЄСВ (див. табл. 3).

Таблиця 3. Облік нецільової благодійної допомоги

Зміст операції

Сума,

грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1. Нараховано НБД

1900,00

949

685

2. Видано НБД

1900,00

685

301

Висновки

  • ПКУ передбачено два види пільгованої допомоги на лікування: допомогу на лікування та медичне обслуговування, що надається на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ, і цільову благодійну допомогу на лікування, що надається згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ.
  • Без документів, що підтверджують вартість лікування, підприємство може надати фізособі НБД. Сума такої допомоги, яка не перевищує у 2016 році 1930 грн., не обкладається ані ПДФО, ані ВЗ, ані ЄСВ.
  • Якщо допомога на лікування, ЦБД і НБД не обкладаються ПДФО, то вона також не потрапляє до бази обкладення ВЗ. Проте в розділі II форми № 1ДФ в рядку з ВЗ суму допомоги, що не обкладається ВЗ, відобразити треба.
  • Допомога на лікування та медичне обслуговування, ЦБД і НБД є різновидом матеріальної допомоги разового характеру. До фонду оплати праці вони не потрапляють. А отже, ЄСВ з їх сум справляти не потрібно.
допомога на лікування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті