Теми статей
Обрати теми

Оподаткування сільгосптоваровиробників

Децюра Сергій, податковий експерт, s.detsyura@id.factor.ua
Завжди вважалося, що для сільськогосподарських товаровиробників найбільш вигідною системою оподаткування є єдиний податок групи 4 (раніше — фіксований сільськогосподарський податок). Але після того як для розрахунку податкових зобов’язань з єдиного податку групи 4 стали використовувати проіндексовану на кумулятивний коефіцієнт нормативну грошову оцінку землі, а ставка податку зросла за два роки у 5,4 раза, постало питання, чи дійсно така система оподаткування є найкращою. У сьогоднішній Темі тижня поговоримо про те, які системи оподаткування взагалі може обрати сільгосппідприємство, і визначимо їх плюси та мінуси.

Системи оподаткування для аграріїв

Кожен власник підприємства, зокрема і сільськогосподарського, бажає отримати найбільший економічний ефект від його діяльності. Один із напрямків оптимізації витрат − заплатити мінімальну суму податків. Тому бізнесмени завжди перебувають у пошуку найоптимальнішої системи оподаткування, орієнтуючись на виробничі показники підприємства. Для звичайних підприємств вибір невеликий: загальна система оподаткування чи єдиний податок (ЄП) групи 3.

Сільськогосподарським товаровиробникам надано більше варіантів вибору. Вони мають право вибирати не з двох, а з трьох систем оподаткування. Крім вищеперелічених, вони можуть обрати також ЄП групи 4 (до 2015 року — фіксований сільськогосподарський податок).

Кожна з цих систем оподаткування по-своєму приваблива для аграрного підприємства:

• ЄП групи 4 враховує специфіку виробництва сільгосппродукції, а саме сезонність виробництва продукції рослинництва. Чого тільки варта методика сплати нарахованих податкових зобов’язань. Так, за періоди, коли підприємство несе в основ­ному тільки затрати на виробництво сільгосппродукції (перші два квартали року), податок сплачується у найменшому розмірі, а в періоди реалізації цієї продукції (ІІІ та IV квартали) — у збільшеному;

• загальна система оподаткування дає змогу сплачувати податкові зобов’язання з податку на прибуток (ПНП), спираючись виключно на результати своєї роботи за рік (є прибуток — платиш ПНП, немає — цей податок платити не потрібно);

• ЄП групи 3 дає змогу працювати без обов’язку сплачувати ПДВ. Ця опція стала доволі актуальна для сільгосптоваровиробників після того, як з 01.01.16 р. частину спецрежимного ПДВ доводиться перераховувати до бюджету (деталі ви знайдете у «БТ», 2016, № 6, с. 15; № 8, с. 20).

Тому зараз перед сільгосппідприємством постає питання: яку систему оподаткування обрати (див. рисунок)?

img 1

Можливі системи оподаткування аграріїв

Щоб допомогти вам з вибором із наявного переліку оптимальної системи оподаткування, спочатку розберемося в специфіці роботи на кожній із згаданих систем оподаткування. І розпоч­немо з найбільш поширеної серед усіх сільгосптоваровиробників: ЄП групи 4.

Єдиний податок групи 4

Формальні ознаки

Критерії. Розпочнемо з того, що обрати цю систему оподаткування мають тільки ті сільгосптоваровиробники*, які дотрималися таких критеріїв:

* Юрособа, яка займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 ПКУ).

1) виручка за попередній звітний (податковий) рік, отримана ними від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, дорівнює або перевищувати 75 % загальної суми валового доходу;

2) такі товаровиробники зобов’язані мати у власності або отримати у користування, у тому числі на умовах оренди, сільгосп­угіддя та/або землі водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ);

3) на 1 січня звітного року у них немає податкового боргу, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підприємства, які відповідають цим критеріям, мають повне право обрати цю систему оподаткування.

Обмеження. Платникам ЄП групи 4 не можна провадити діяльність з виробництва підакцизних товарів. Ця заборона не поширюється на підприємства первинного виноробства і лише щодо виробництва виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30) для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Частка доходів від продажу декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) не повинна перевищувати 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (за рік). Тобто від реалізації таких товарів за рік ви не можете отримати більше половини всього сільгоспдоходу.

Зверніть увагу! Тут ідеться не про загальну суму доходів, а про доходи від продажу власної сільгосппродукції.

Якщо все вищеперелічене вас влаштовує, то можемо розглянути, наскільки вигідна з економічної точки зору ця система оподаткування.

Економічна складова

Податки. Перш за все, слід пам’ятати, що кожен платник ЄП групи 4 має нарахувати і сплатити до бюджету спеціальний податок. Він розраховується на рік уперед (станом на 1 січня).

Розмір податку розраховується виходячи з проіндексованої нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земельних ділянок, які сільгосптоваровиробник має у власності або отримав у користування (оренду). Ставка ЄП установлена у відсотках. Для кожного виду сільгоспугідь ставки різні. Розмір ставок і алгоритм розрахунку ЄП шукайте у «БТ», 2016, № 7, с. 31.

Увага! Розмір податку не залежить від результату діяльності підприємства. Тобто незалежно від того, отримали ви прибуток за звітний рік чи взагалі збиток, вам усе одно доведеться сплатити розраховану на початок року суму податку.

Так, це одна з неприємних сторін ЄП групи 4. Водночас платник цього податку звільняється від низки інших платежів (п. 297.1 ПКУ):

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на майно, в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За землю, яка використовується не в сільгоспдіяльності, податок на майно доведеться сплачувати на загальних підставах;

3) рентної плати за спеціальне використання води.

Порядок сплати. Установлені також деякі особливості перерахування ЄП до бюджету. Оскільки у І та ІІ кварталах сільськогосподарські підприємства, які орієнтовані на виробництво продукції рослинництва (а таких переважна більшість серед усієї когорти аграрних товаровиробників), в основному несуть витрати на виробництво продукції і практично не отримують виручки від реалізації, то і сплачувати потрібно найменший розмір розрахованого податку (по 10 % від річної суми податку щокварталу).

А от у ІІІ і IV кварталах, коли відбувається продаж врожаю, розмір податку до сплати збільшується. Доведеться сплатити 50 % та 30 % річної суми податку відповідно.

Непоганий бонус, не знаходите?

Водночас хочемо зауважити, якщо ви будете виплачувати дивіденди своїм засновникам, то матимете неприємні сюрпризи (деталі ви знайдете у «БТ», 2016, № 8, с. 24). При виплаті засновникам-юрособам доведеться сплатити авансові внески з ПНП, які не зараховуються в рахунок сплати ЄП, а при виплаті фізособам доведеться утримати з них податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставкою 20 % (п.п. 167.5.1 ПКУ).

Це не стосується виплати дивідендів за привілейованими акціями, оскільки такі виплати з позиції оподаткування прирівнюються до зарплати, тобто ці дивіденди обкладаються ставкою ПДФО, встановленою для зарплати (п.п. 170.5.3 ПКУ).

Тому перед тим як обрати цю систему оподаткування, потрібно прикинути, чи припустимі для вас такі затрати на сплату ЄП і чи захоче ваш засновник сплатити із суми своїх «кровних» 20 % ПДФО.

Як стати платником

Стати платником ЄП групи 4 сільгосптоваровиробник має право тільки один раз на рік, на початку року. Цей висновок стосується не тільки вже діючих сільгосптоваровиробників, а й новоутворених підприємств, у тому числі тих, які утворені шляхом поділу або виділення (пп. 291.4.6 та 291.4.7 ПКУ).

Водночас якщо підприємство утворене шляхом злиття або приєднання чи перетворення платника податку, то воно може бути платником ЄП групи 4 у рік утворення (перетворення), головне, щоб частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, для такого нового підприємства дорівнювала або перевищувала 75 % (пп. 291.4.4 та 291.4.5 ПКУ).

Щоб стати платником ЄП групи 4, слід подати (при переході на ЄП на початку року не пізніше 20 лютого поточного року):

1) загальну декларацію на поточний рік щодо всієї площі земділянок, з яких справляється податок, — органу ДФСУ за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

2) звітну декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земділянки — органу ДФСУ за місцем розташування такої земельної ділянки (якщо це орган вашої реєстрації, то подаєте йому дві декларації: загальну і звітну);

3) розрахунок частки сільгосптоваровиробництва — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

4) відомості (довідку) про наявність земділянок (додаток 1 до декларації) — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за їх місцем розташування. У ній вказуються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Резюме

На перший погляд, ЄП групи 4 є дуже привабливою системою оподаткування для сільгосппідприємств. Водночас вона має свої плюси і мінуси (див. табл. 1 нижче).

Про реальну економічну вигоду загалом для всіх сільгосптоваровиробників цієї системи оподаткування виходячи із загальних характеристик говорити не можна. Детально з цим ми розберемося на прикладі далі (див. с. 47).

Таблиця 1. Плюси і мінуси ЄП групи 4

ПЛЮСИ

Розмір податку не залежить від результатів роботи підприємства. Це умовний плюс. Для високоприбуткових підприємств відсутність залежності розміру податку від результатів діяльності дає змогу зекономити на сплаті податків (а саме на ПНП). Хоча якщо підприємство є малорентабельним чи взагалі збиткове, то ЄП буде додатковим тягарем

Визначений на початку року податок сплачується з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва, тобто виходячи з періодів найбільшої і найменшої платоспроможності підприємства

Звільнення від низки податків і зборів зменшує податкове навантаження на сільгосптоваровиробника

Розмір податку змінюється не часто, оскільки обсяг наявних у власності чи користуванні земель для більшості підприємств є постійною величиною, а перегляд розміру НГО земель відбувається доволі рідко

МІНУСИ

Якщо брати останні роки, то розмір податку зростає щороку. Це відбувається через законодавче втручання: згідно зі змінами 2015 року для розрахунку ЄП почали брати проіндексовану НГО з початку 1995 року (раніше не індексували), а розмір ставок за два роки зріс у 5,4 раза. І як буде розвиватися ця негативна тенденція, передбачити важко

Можна перейти на ЄП уже функціонуючому підприємству тільки на початку року

Неможливо торгувати підакцизними товарами

Із дивідендів, що виплачуються заявнику — фізичній особі, слід утримати ПДФО за ставкою 20 % і сплатити авансовий внесок з ПНП при виплаті дивідендів засновнику-юрособі

Єдиний податок групи 3

Формальні ознаки

Критерії. Наступна система оподаткування, яку може обрати сільгосппідприємство, це ЄП групи 3. Щоб обрати цю систему оподаткування, аграріям слід дотриматися певних умов:

1) обсяг річного доходу не повинен перевищувати 5 млн грн. Його розраховують за календарний рік, що передує року переходу на ЄП (п.п. 298.1.4 ПКУ).

Включають будь-який дохід, отриманий:

• у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

• у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній у п. 292.3 ПКУ (у тому числі й безоплатно отримані товари, роботи, послуги).

Крім того, є ціла низка сум, які не включаються до доходу претендента на ЄП групи 3. Перелік таких доходів наведено у пп. 292.10 та 292.11 ПКУ.

Детально про те, як розрахувати розмір граничного доходу для переходу на ЄП групи 3, читайте у «БТ», 2015, № 37, с. 29;

2) на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП групи 3 аграрії не повинні мати податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 ПКУ). Подібна вимога встановлена і для платників ЄП групи 4;

3) у статутному капіталі такого підприємства сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, не повинна дорівнювати або перевищувати 25 % (п.п. 291.5.5 ПКУ). Тобто більше ніж 75 % статутного фонду сільгосппідприємства має належати фізособам або юрособам — платникам ЄП.

Якщо ви дотримуєтеся цих вимог, то можете претендувати на роль платника ЄП групи 3. Водночас є певні види діяльності, якими займатися заборонено (п. 291.5 ПКУ).

Обмеження. Із усього переліку заборон для сільгосппідприємств найактуальніші тільки дві. Мова йде про:

1) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів. Цей вид діяльності заборонений і на ЄП групи 4, але для групи 3 немає винятків щодо виробництва виноматеріалів. Тому якщо ви виробляєте будь-які виноматеріали, то на ЄП групи 3 шлях вам закритий;

2) видобування та реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п. 5 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Першим видом діяльності хоч і можуть займатися сільгосппідприємства, та все ж це більш притаманно лише окремим виробникам продукції рослинництва (виноградарям). Тому ця заборона не так сильно вдарить по сільгосптоваровиробниках, які бажають перейти на ЄП групи 3. Водночас заборона на видобування корисних копалин закриє шлях до цієї системи оподаткування багатьом аграріям.

Річ у тім, що до корисних копалин загальнодержавного значення, видобування яких заборонено, належать підземні води. Видобування ж води із свердловини є поширеним видом діяльності серед аграрних товаровиробників, а особливо тих, які займаються тваринництвом. Худоба без води жити не може. Тим паче, що найменш затратно воду брати саме із свердловин. Тому в цілях економії більшість таких підприємств дуже давно обзавелися свердловинами.

Таким чином, якщо аграрії самостійно видобувають підземну воду із свердловин (незалежно від цілей такого видобування), вони не зможуть працювати на ЄП групи 3. На цьому наголошують і податківці у листі ДФСУ від 18.11.15 р. № 10767/Б/99-99-17-02-02-14. Водночас якщо вона їм надходить від спецорганізації (первинного чи вторинного водокористувача), то це не є перешкодою для роботи товаровиробника-сільгосппідприємства на ЄП групи 3.

Економічна складова

Податки. Платники ЄП групи 3 нараховують і сплачують до бюджету ЄП щокварталу. Об’єктом оподаткування є обсяг виручки (доходу), отриманої від здійснення своєї діяльності. Тобто незалежно від того, як ефективно ви спрацювали (отримали прибуток чи збиток), вам все рівно доведеться сплатити ЄП.

Можна вибрати одну із двох ставок ЄП:

5 % отриманого доходу (кош­тів, що надішли на поточний рахунок чи в касу, та окремих специфічних доходів), якщо не будете сплачувати ПДВ.

Ця ставка ЄП буде вигідна тим сільгосппідприємствам, які після останніх змін правил роботи на спецрежимі з ПДВ (з 01.01.16 р.) захочуть відмовитись від сплати ПДВ. Раніше вся сума спецрежимного ПДВ потрапляла на спецрахунок платника ПДВ та використовувалась на виробничі цілі. А зараз у розпорядженні аграріїв залишається лише частина спецрежимного ПДВ (залежно від виду діяльності). Детально про це читайте у «БТ», 2016, № 1-2, с. 36; № 6, с. 15 та № 8, с. 20);

3 % отриманого доходу, якщо будете платником ПДВ (в тому числі спецрежиму з ПДВ).

При цьому аграріям, які обрали ЄП групи 3, слід контролювати обсяг здійснених операцій, щоб він за рік не перевалив за граничну межу 5 млн грн. Якщо так відбудеться, то із суми перевищення вам доведеться сплатити ЄП за подвійною ставкою і перейти на загальну систему оподаткування з кварталу, наступного за тим, в якому відбулося перевищення граничного обсягу доходу.

Звертаємо увагу! Платники ЄП групи 3 звільнені від сплати окремих податків і зборів. Вони не сплачують (п. 297.1 ПКУ):

1) податок на прибуток підприємств;

2) податок на майно, в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються в підприємницькій діяльності аграріїв, тобто всі сільгоспугіддя і інші угіддя, які використовуються ними для виробництва і обслуговування процесу виробництва. За інші землі доведеться сплатити податок за загальними правилами.

Увага! Від сплати рентної плати за спеціальне використання води платники ЄП групи 3 не звільнені (таке звільнення стосується лише платників ЄП групи 4).

При виплаті дивідендів діють такі ж правила, як і для платників ЄП групи 4. Із засновників-фізосіб доведеться утримати ПДФО за ставкою 20 % (п.п. 167.5.1 ПКУ). А при виплаті дивідендів засновникам — юридичним особам доведеться сплатити авансовий внесок з ПНП, який не можна зарахувати у сплату інших податків.

Порядок сплати. Декілька слів також скажемо про правила сплати цього податку та подання звітності. Так, подавати декларацію з ЄП групи 3 слід щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Податок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання ЄП-декларації за (звітний) квартал.

До уваги! Нараховувати податок слід по факту надходження коштів від реалізації продукції на рахунки сільгосппідприємства. Тобто виникатиме обов’язок сплати тільки в тих кварталах, в яких відбувається надходження коштів від реалізації продукції. Тому можна говорити, що сплата ЄП враховує специфіку сільськогосподарського виробництва. Наприклад, якщо підприємство, яке займається виробництвом продукції рослинництва, в періоди вирощування сільгоспкультур (І та ІІ квартали) не реалізує продукцію, то сплачувати ЄП йому взагалі не потрібно. Обов’язок сплати виникне в періоди реалізації цієї продукції та отримання коштів, зазвичай це відбувається в ІІІ та IV кварталах.

Якщо все влаштовує, то слід переходити до правил обрання цієї системи оподаткування.

Як стати платником ЄП групи 3

Стати платником ЄП групи 3 сільгосптоваровиробнику можна з початку кожного кварталу звітного року. Для цього необхідно здійснити такі дії:

• по-перше, слід заповнити Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на ЄП, в якому сума доходу не має перевищувати 5 млн грн.;

• по-друге, заповнити Заяву на ЄП і вирішити, чи хочете ви і далі бути платником ПДВ (спецрежиму з ПДВ), чи ні. Якщо ви вирішили, що відмовляєтесь від сплати ПДВ і переходите на ЄП за ставкою 5 %, то вам потрібно анулювати реєстрацію платником ПДВ. Для цього достатньо в п. 8 Заяви на ЄП поставити «безПДВшну» відмітку. Тоді податківці автоматично виключать вас з Реєстру платників ПДВ останнім днем звітного періо­ду, що передує переходу на ЄП (категорія 101.01.05 ЗІР ДФСУ);

• по-третє, подати Заяву на ЄП разом із Розрахунком доходу до своєї податкової не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу. Наприклад, не пізніше 16 березня 2016 року, щоб стати платником ЄП групи 3 з 1 квітня.

Якщо все зроблено своєчасно і правильно, то податківці зареєструють вас платником ЄП групи 3 (внесуть дані до відповідного Реєстру) і з першого числа наступного кварталу ви почнете сплачувати ЄП за правилами, передбаченими для платників ЄП групи 3.

Резюме

Вищеописана система оподаткування, як і ЄП групи 4, є доволі привабливою для сільгосппідприємств. Водночас обрати її можуть тільки мікропідприємства, оскільки оборот у 5 млн грн. для більш-менш солідного підприємства — це справа декількох місяців. Це доволі вагомий мінус цієї системи оподаткування. Водночас вона має і багато плюсів. Детально про це — у табл. 2 на с. 45.

Таблиця 2. Плюси і мінуси ЄП групи 3

ПЛЮСИ

Розмір податку не залежить від економічних результатів роботи підприємства (отриманого розміру прибутку). Максимальний розмір ЄП за рік за умови, що ви отримали максимальний розмір доходу 5 млн грн. (і не перевищили його), при перебуванні на ЄП із сплатою ПДВ складає 150 тис. грн., а без сплати ПДВ — 250 тис. грн. Водночас цей плюс є умовним, оскільки заплатити податок доведеться, незважаючи на рівень вашої рентабельності (висока чи низька)

Сплачувати податок слід тільки при отриманні коштів від реалізації продукції

Звільнення від сплати земельного податку

Можна відмовитися від статусу платника ПДВ без дотримання обов’язкових вимог для добровільного анулювання ПДВ-реєстрації. Просто слід обрати ставку ЄП 5 %

Можна перейти на ЄП, якщо ви дотримуєтесь усіх критеріїв з початку будь-якого кварталу року

МІНУСИ

Невеликий граничний обсяг доходу — 5 млн грн. на рік

Не можна видобувати корисні копалини, зокрема підземні води. Цей фактор може позбавити багатьох аграріїв шансу обрати ЄП групи 3

Із дивідендів, що виплачуються засновнику — фізичній особі, слід утримати ПДФО за ставкою 20 %, а при виплаті юрособам — сплатити авансові внески з ПНП

Податок на прибуток для аграріїв

Формальні ознаки

Останньою системою оподаткування, яку можуть обрати сільгосптоваровиробники, є загальна система оподаткування. До 2015 року ця система в аграріїв викликала тільки негативні емоції. Річ у тім, що спеціальні податкові правила визначення розміру податкових зобов’язань поряд із відсутністю пільг із сплати інших податків і зборів ставали тяжким тягарем на кволі плечі аграріїв.

Але з 01.01.15 р. правила сплати ПНП змінилися. І ця система оподаткування стала привабливішою і для аграріїв. Нагадаємо: суть оновлених правил зводиться до того, що об’єктом оподаткування виступає фінрезультат, визначений за даними бухобліку, з урахуванням податкових різниць.

Коригування фінрезультату на податкові різниці:

• по-перше, зводиться лише до того, що деякі бухоблікові показники, які впливають на фінрезультат, будуть заміняти аналогічними показниками, розрахованими за податковими правилами (див. розд. ІІІ ПКУ);

• по-друге, застосовують тільки ті підприємства, у яких за результатами року дохід від здійснення діяльності перевалив за 20 млн грн. Якщо цього не відбулося, то визначати розмір податку можна без урахування податкових різниць, передбачених у розд. ІІІ ПКУ.

На перший погляд це чудовий вибір, оскільки дозволяє сплачувати податок тільки тоді, коли ви «в плюсі», і саме орієнтуючись на розмір цього «плюса».

Економічна складова

Податки. Розмір ПНП визначається виходячи з фінрезультату, отриманого підприємством за рік. Ставка податку при цьому дорівнює 18 %. Тобто кожному сільгосппідприємству, яке обере цю систему оподаткування, доведеться заплатити 18 % свого прибутку до бюджету. Коли ви отримаєте збиток, то платити нічого не доведеться.

При цьому вам необхідно буде сплачувати всі інші податки і збори, якщо у вас є відповідні об’єкти оподаткування, зокрема земельний податок у повному обсязі.

Приємним бонусом буде хіба що оподаткування виплачених дивідендів. Із сум, які нараховані засновникам-фізособам, ПДФО потрібно утримувати за ставкою 5 %, а не 20 % (п.п. 167.5.1 ПКУ). При виплаті дивідендів юрособам, якщо й доведеться сплачувати авансові внески з ПНП (наприклад, при виплаті дивідендів раніше, ніж сплатите ПНП за відповідний період), то їх можна буде зарахувати у зменшення зобов’язань з ПНП.

Для інших податків і зборів жодних пільг не передбачено.

Хоча є одне послаблення при сплаті самого ПНП, якщо ви сплачуєте податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нежитлові об’єкти нерухомості. Аграрії можуть зарахувати у рахунок сплати податку на прибуток суму такого податку.

Хоча тут слід ураховувати один нюанс: згідно із п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ сільгосптоваровиробник звільняється від сплати цього податку за будівлі, споруди, призначені для використання безпосередньо у сільгоспдіяльності.

Як стверджують податківці (категорія 106.02 ЗІР ДФСУ), до таких об’єктів належать ті будівлі, які безпосередньо зайняті у сільськогосподарській діяльності, тобто які належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (підкласи 1271.1 — 1271.9) відповідно до ДК 018-2000, а саме:

• будівлі, в яких відбувається виробництво тільки сільгосппродукції, наприклад, свинарники, корівники, пташники, інкубатори тощо;

• будівлі, які використовують для обслуговування виробничого процесу.

Сплатити податок на нерухомість доведеться лише за приміщення, які виконують загальногосподарські функції (контори, офіси, магазини тощо). А тому зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток можна тільки на податок, розрахований для цих приміщень. Хоч і дрібниця, але приємна (деталі — у «БТ», 2016, № 6, с. 23).

Звітність. Що стосується подання звітності і сплати податкових зобов’язань, то для сільгосппідприємств передбачені специфічні правила. Вони можуть обрати річний звітний період з ПНП (подають декларацію раз на рік і раз на рік сплачують податок), навіть якщо загальний обсяг річного доходу перевищить 20 млн грн. (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ).

При цьому річний податковий (звітний) період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. Тобто відлічувати 60 днів для подання звітності вам доведеться не з 1 січня, а з 1 липня відповідного року. Сплата відбувається в загальному порядку: протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації (на початку вересня).

Щоб бути таким річним платником податку на прибуток, сільгосппідприємство має дотримуватися одного критерію: дохід від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік повинен перевищувати 50 % загальної суми доходу. Тобто розмір так званого критерію «сільгоспчастки» має бути більшим за 50 %. Цю умову виконати легко.

Якщо ж цей специфічний варіант подання звітності не до вподоби, то можна обрати звичайні правила звітування і сплати. Вони, як ви знаєте, на сьогодні залежать від того, до когорти «малодохідних» чи «високодохідних» підприємств ви належите.

Нагадаємо:

• «малодохідники» є річними платниками податку на прибуток. Рік для них триває з 1 січня і закінчується 31 грудня. Звітність вони подають раз на рік протягом 60 днів після закінчення року, а сплачують податок протягом 10 днів після граничного строку подання звітності;

• «високодохідники» є квартальними платниками. Вони подають звітність щокварталу протягом 40 днів після закінчення кварталу, а сплачують податок протягом 10 днів після граничного строку подання квартальної звітності.

Якщо ви задоволені цим, то залишається лише перейти на загальну систему оподаткування.

Як стати платником податку на прибуток

Щоб перейти на загальну систему оподаткування, сільгосппідприємству потрібно добровільно відмовитися від спрощеної системи оподаткування.

Якщо ви були платником ЄП групи 3. Щоб відмовитися, потрібно зробити дві дії (детально — у «БТ», 2015, № 38, с. 24):

• подати «відмовну» Заяву на ЄП до органу ДФСУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (п.п. 298.2.1 ПКУ). При поданні такої заяви ви стаєте платником ПНП з першого дня кварталу, наступного за кварталом подання заяви;

• зареєструватися платником ПДВ (якщо раніше ви не були платником цього податку, а обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищує 1 млн грн.). Щоб зареєструватися, вам слід заповнити Заяву на ПДВ (форма № 1-ПДВ) і подати її до органу ДФСУ не пізніше 10-го числа місяця, в якому здійснений перехід на загальну систему, тобто до 10-го числа першого місяця, з якого ви стаєте платником ПНП.

Якщо ви перебували на ЄП групи 4. Перейти на загальну систему оподаткування можна двома способами:

спосіб 1 — не подати на початку календарного року документи на підтвердження статусу платника ЄП групи 4 (див. с. 42). У цьому випадку ви стаєте платником ПНП з першого числа календарного року;

спосіб 2 — відмовитися від ЄП групи 4 в середині року. Про таку можливість податківці говорять в категорії 108.02.06 ЗІР ДФСУ. Водночас, як саме проводити таку відмову, вони не уточнили. У ПКУ специфічних правил відмови від ЄП групи 4 також немає. Тому ми вважаємо, що відмовлятися від ЄП групи 4 необхідно за загальними правилами відмови від ЄП. Тобто вам слід подати «відмовну» Заяву на ЄП до органу ДФСУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (п.п. 98.2.1 ПКУ). У цьому випадку ви станете платником ПНП з початку наступного кварталу.

Оскільки на початку року ви розрахували ЄП на рік вперед, то після переходу на загальну систему вам слід подати уточнюючу декларацію з ЄП і в ній відкоригувати раніше задекларовані суми податку.

Як бачите, все доволі просто і легко.

Резюме

Загальна система оподаткування доволі приваблива для аграріїв, які бажають сплачувати податок виходячи з отриманого результату. Продемонструємо це на прикладі, наведеному нижче. Плюси і мінуси цієї системи опишемо в табл. 3.

Таблиця 3. Плюси і мінуси податку на прибуток

ПЛЮСИ

Розмір податку залежить від економічних результатів роботи підприємства (отриманого прибутку)

Можете зарахувати податок на нерухомість за нежитлові приміщення, які не використовуєте безпосередньо у сільгоспвиробництві, в рахунок сплати ПНП

Можна обрати різні варіанти звітування і сплати податку (специфічний річний, звичайний річний чи квартальний)

При виплаті дивідендів розмір утримань ПДФО становить 5 %

Дозволено займатися усіма видами діяльності

МІНУСИ

Доведеться сплатити 18 % від отриманого прибутку

Доведеться досконало і скрупульозно вести бухгалтерський облік, а якщо ви — високодохідник, то й податковий облік податкових різниць

Відсутні пільги із сплати різних податків і зборів, тому необхідно буде сплачувати в повному обсязі земельний податок і рентну плату за спецводокористування

Яку ж систему обрати?

Кожна із вищеперелічених систем оподаткування по-своєму приваблива для сільгосптоваровиробника, однак обрати можна тільки одну з них. Вирішальним фактором у цьому випадку буде економна сторона запитання: де платити доведеться менше?

Щоб показати на прикладі, яка система оподаткування буде найкращою для різних підприємств, у табл. 4 наведемо умовні розрахунки податкового навантаження. При цьому для наочності візьмемо за основу різні за розміром підприємства і припустимо, що всі вони отримали прибуток виходячи зі своїх виробничих потужностей.

Таблиця 4. Порівняння різних систем оподаткування

Ознаки

Підприємство А

Підприємство Б

Підприємство В

Вихідні дані

Площа сільгоспугідь (рілля), га

3000

1500

300

Проіндексована НГО 1 га сільгоспугідь для розрахунку ЄП групи 4, грн.

35000,00

Проіндексована НГО 1 га ріллі для розрахунку плати за землю, грн.

42000,00

Прибуток, отриманий за рік

10 млн грн.

1,5 млн грн.

350 тис. грн.

Загальний дохід (виручка)

50 млн грн.

13 млн грн.

2,5 млн грн.

Податок на нерухомість за нежитлові приміщення, грн.

7000

3000

1000

Рентна плата за спеціальне водокористування, грн.

30000

10000

2000

Виплачені дивіденди (весь прибуток після оподаткування)

60 % — засновникам-фізособам, 40 % — засновникам-юрособам

Податкове навантаження

ЄП групи 4

ЄП (основний податок)

850500 грн. (3000 га х 35000 грн. х 0,81 %)

510300 грн. (1800 га х 35000 грн. х 0,81 %)

85050 грн. (300 га х 35000 грн. х 0,81 %)

земельний податок

рентна плата за воду

загальне навантаження

850500 грн.

510300 грн.

85050 грн.

ПДФО з дивідендів

1200000 грн. (10 млн грн. х 60 % х 20 %)

360000 грн. (3 млн грн. х 60 % х 20 %)

42000 грн. (350000 грн. х 60 % х 20 %)

«Дивідендний» авансовий внесок з ПНП

720000 грн. (10 млн грн. х 40 % х 18 %)

216000 грн. (3 млн грн. х 40 % х 18 %)

25200 грн. (350000 грн. х 40 % х 18 %)

ЄП групи 3

ЄП (основний податок)

75000 грн. (2500000 грн. х 3 %)

земельний податок

рентна плата за воду

2000,00

загальне навантаження

х

х

77000,00

ПДФО з дивідендів

42000 грн. (350000 грн. х 60 % х 20 %)

«Дивідендний» авансовий внесок з ПНП

25200 грн. (350000 грн. х 40 % х 18 %)

Загальна система оподаткування

ПНП (основний податок)

1800000,00 (10 млн грн. х 18 %)

270000 (1,5 млн грн. х 18 %)

63000 грн. (350000 грн. х 18 %)

земельний податок

1260000 грн.

2100000 грн.

25200 грн.

рентна плата за воду

30000 грн.

10000 грн.

2000 грн.

загальне навантаження

3090000 грн.

490000 грн.

90200 грн.

ПДФО з дивідендів

300000 грн. (10 млн грн. х 60 % х 5 %)

90000 грн. (3 млн грн. х 60 % х 5 %)

10500 грн. (350000 грн. х 60 % х 5 %)

«Дивідендний» авансовий внесок з ПНП

— (авансовий внесок не сплачують, якщо дивіденди виплачені після сплати ПНП або ж сплачену суму можна буде врахувати у зменшення суми ПНП)

Оптимальна система

ЄП групи 4

Загальна система

ЄП групи 3

Висновки

  • Для великих та високодохідних підприємств вигідною системою оподаткування залишається ЄП групи 4. А якщо брати до уваги сільгосптоваровиробників, які займаються виробництвом продукції тваринництва і відповідно мають невеликий розмір земельних угідь, то ця система є «золотим дном». Суттєвим недоліком є порядок оподаткування дивідендів.
  • Для середніх підприємств вигіднішою системою оподаткування буде загальна система оподаткування. І суттєвим «плюсом» тут є ліберальні правила оподаткування дивідендів.
  • Для малих підприємств привабливою може стати ЄП групи 3, оскільки дозволяє відмовитись від сплати ПДВ. Суттєвим недоліком є порядок оподаткування дивідендів.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі