Перейшли з єдиного податку на загальну систему: «налаштовуємо» бухоблік

Карпова Влада, податковий експерт, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
На практиці нерідко трапляється, що юрособа — платник єдиного податку змушена перейти на загальну систему оподаткування. Причини, що спонукають єдинників здійснювати такі дії, можуть бути різні, але в будь-якому разі виникає запитання: що робити з бухобліком? Пропонуємо розібратися з цим разом.

У чому відмінності

Форми фінзвітності. Перше, на що необхідно звернути увагу після зміни системи оподаткування, це формат фінзвітності, що подається. Адже від цього «все танцює».

Більшість єдинників подають фінзвітність відповідно до вимог П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Водночас платники єдиного податку можуть подавати різні форми фінзвітності і не завжди після переходу на загальну систему вони змінюються (див. табл. 1).

Таблиця 1. Форми фінзвітності, які подають платники єдиного податку

Суб’єкт

Критерії(1)

Склад звітності

Висновки

1. Суб’єкти малого підприємництва (СМП)  платники єдиного податку групи 3

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб(2)

Спрощений фінзвіт

СМП:

1) ф. № 1-мс «Баланс»;

2) ф. № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

1. Якщо після переходу юрособа відповідає критеріям суб’єкта мікропідприємництва, вона продовжує подавати Спрощений фінзвіт

СМП.

2. Якщо після переходу юрособа не відповідає критеріям суб’єкта мікропідприємництва, але відповідає критеріям СМП, вона складає за звітний період, з якого стався перехід, і наступні періоди поточного року Фінзвіт СМП (лист МФУ від 19.09.14 р. № 31-11410-08-10/24149).

3. Якщо після переходу юрособа не відповідає критеріям СМП, вона складає за звітний період, з якого відбувся перехід, і наступні періоди поточного року «великий» фінзвіт відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (п. 3 розд. І П(С)БО 25)

річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (242287110 грн.)(3)

2. Платники єдиного податку групи 4, які є суб’єктами мікропідприємництва

середньооблікова кількість працівників не перевищує 10 осіб

річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (48457422 грн.)

3. Платники єдиного податку групи 4, які не є суб’єктами мікропідприємництва, але відповідають критеріям СМП

Див. критерії з п. 1 і 2

Фінансовий звіт СМП:

1) ф. № 1-м «Баланс»;

2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати»

1. Якщо після переходу юрособа відповідає критеріям СМП, вона продовжує подавати Фінзвіт СМП.

2. Якщо після переходу юрособа не відповідає критеріям СМП, вона складає за звітний період, з якого стався перехід, і наступні періоди поточного року «великий» фінзвіт відповідно до вимог НП(С)БО 1 (п. 3 розд. І П(С)БО 25)

4. Платники єдиного податку груп 3 і 4, які не відповідають критеріям СМП

Див. критерії з п. 1

1) ф. № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»

Для цих юросіб після переходу нічого не змінюється, вони продовжують складати «великий» фінзвіт відповідно до вимог НП(С)БО 1

(1) Критерії зазначено в ч. 3 ст. 55 ГКУ.

(2) Відповідно до п. 3.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, середню кількість працівників підприємства за період визначають як суму таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників, середньої кількості зовнішніх сумісників, середньої кількості тих, хто працює за цивільно-правовими договорами.

(3) Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2015 рік: Дт 70 — 74 — Кт 79. Методику розрахунку показника середньорічного курсу Нацбанку наведено в листі НБУ від 22.03.04 р. № 13-410/1390. Середньорічний курс Нацбанку за 2015 рік дорівнює 24,228711 грн. за 1 євро. Середній курс узято: www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls.

Привілеї облікової політики. Нагадаємо, що відповідно до п. 8 розд. І П(С)БО 25 суб’єкти, які подають Спрощений фінзвіт (суб’єкти мікропідприємництва та єдинники групи 3), мають право:

• обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю (без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості);

• не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення;

• поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу в її фактичній сумі.

Тому якщо ви скористалися цими привілеями і підлаштували під них раніше свою облікову політику, а після переходу на загальну систему оподаткування право на привілеї втратили, потрібно внести зміни до облікової політики.

Увага: йдеться про ситуацію, коли після переходу юрособа вже не відповідає критеріям суб'єкта мікропідприємництва. Якщо ж і після переходу на загальну систему юрособа продовжує залишатися суб'єктом мікропідприємництва, нічого змінювати не потрібно! Така особа, як і раніше, потрапляє під привілеї з п. 8 розд. І П(С)БО 25.

Як змінити облікову політику?

Припустимо, ви потрапили до числа «щасливців», яким після переходу на загальну систему потрібно змінити облікову політику. Як це зробити?

За загальним правилом зміни до облікової політики можна вносити на будь-яку дату, визначену підприємством, оскільки нормативні акти у сфері бухобліку не містять прямих вказівок щодо строків і періодичності змін облікової політики.

Це побічно підтвердив і Мінфін у п. 3.2 Методрекомендацій № 635*, де зазначено, що облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року. Тобто мається на увазі, що можуть бути винятки з цього правила.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635.

Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнято як базисний на час діяльності підприємства, до якого за необхідності вносять зміни (п3.4 Методрекомендацій № 635).

І тільки якщо до облікової політики внесли зміни, які за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, розпорядчий документ про облікову політику Мінфін рекомендує повністю переписати. Облікові зміни, які ми розглядаємо, навряд чи відповідають цим умовам, тому переписувати наказ про облікову політику не потрібно, достатньо видати наказ, яким уносяться до нього зміни.

Важлива деталь: зміни в обліковій політиці відображають двома способами: ретроспективним і перспективним. Пріоритет має ретроспективний спосіб, а перспективний застосовують у виняткових випадках.

Ретроспективне застосування передбачає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій та умов так, якби ця політика застосовувалася завжди (п. 5 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки»). У цьому випадку проводять такі облікові процедури:

1) коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо ж зміни в обліковій політиці впливають не тільки на нерозподілений прибуток, коригують також інші статті фінансової звітності, яких стосуються зміни (лист Мінфіну від 13.01.05 р. № 31-04200-20-10/508);

2) повторно надають порівняльну інформацію у фінансовій звітності. Тобто за всі попередні періоди звітність складають так, якби в ній уже застосовувалася змінена облікова політика.

Перспективне застосування змін в обліковій політиці передбачає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій та умов, що виникли після дати, з якої політику змінено.

У цьому випадку нові облікові правила застосовують тільки з моменту, на який припадають зміни в обліковій політиці, і жодні процедури щодо коригування фінансових показників у фінансовій звітності за попередні періоди не проводять.

Перспективний метод застосовують тільки у виняткових випадках, а саме, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (п. 13 П(С)БО 6).

Такі ситуації детально описуються в МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки». Зокрема, згідно з п. 26 МСБО 8 ретроспективне застосування не використовують, якщо неможливо визначити кумулятивний вплив на суми у Звіті про фінансовий стан на початок і кінець періоду. Деякі випадки «незастосування» наведено в п. 5 МСБО 8.

Увага: в будь-якому разі передбачається, що зміну в обліковій політиці застосовують починаючи з початку поточного року, оскільки цей період є звітним, а квартальна фінзвітність є проміжною (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

Тому якщо після переходу на загальну систему потрібно внести зміни до облікової політики, вони повинні застосовуватися як мінімум починаючи з 01.01.16 р.

Для того щоб не проводити перерахунок більш ранніх показників фінзвіту (до 01.01.16 р.), можна в розпорядчому документі про внесення змін до облікової політики зробити відповідні вказівки.

img 1

Зразок наказу про внесення змін до наказу про облікову політику

Перелік змін, які вносять до облікової політики, залежить від того, якими саме привілеями скористалася в попередніх періодах юрособа.

До відома: зазначати в наказі детально, які саме резерви створює підприємство, і наводити інші деталі внесених змін не потрібно. Пов'язано це з тим, що після втрати права на привілеї юрособа потрапляє під загальні обов'язкові норми відповідних П(С)БО. А такі норми в наказі про облікову політику не наводять (п1.3 Методрекомендацій № 635). Тим часом стосовно резерву сумнівної заборгованості підприємство повинне згідно з пп. 2.1 і 2.10 Методрекомендацій № 635 навести в наказі метод розрахунку резерву сумнівних боргів (за необхідності — спосіб визначення коефіцієнта сумнівності).

Якщо облікова політика раніше містила всі привілеї, перелічені в п. 8 розд. І П(С)БО 25, можна в розпорядчому документі про внесення змін до облікової політики зазначити про такі зміни (див. рисунок на с. 29).

Що буде, якщо все залишити як є

Якщо юрособа у своїй обліковій політиці використовувала привілеї з п. 8 розд. І П(С)БО 25, а після переходу на загальну систему таке право втратила, то внести відповідні зміни до облікової політики потрібно обов'язково.

Непроведення таких дій може свідчити про ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку. За це порушення ст. 1642 КпАП передбачено адміністративний штраф у розмірі від 136 до 255 грн.

Утім, застосувати цей штраф до звичайних суб'єктів господарювання практично неможливо, оскільки накладають його органи Держфінінспекції, що здійснюють контроль за використанням і збереженням державних фінресурсів (ст. 2341 КпАП).

Перекручення показників фінзвітності за рахунок некоректного застосування облікової політики (зокрема, ненарахування відповідних резервів) можна трактувати і як надання недостовірних статистичних спостережень. За це порушення передбачено штраф згідно зі ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн. Накладають його органи статистики (ст. 2443 КпАП).

Оскільки зараз «прибутковий» податковий облік безпосередньо пов'язаний з бухгалтерським, за зазначені порушення можуть накласти ще й адмінштраф згідно зі ст. 1631 КпАП як за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в розмірі від 85 до 170 грн. Накладають ці штрафи податківці (ч. 1 ст. 255 КпАП).

Ураховуючи цей штрафний «букет», зміни краще все ж унести.

Висновки

  • Формат фінзвітності змінюється, якщо суб’єкт не відповідає критеріям мікропідприємництва та/або СМП.
  • Якщо після переходу немає підстав для привілеїв у обліковій політиці, то потрібно внести до неї зміни.
  • Зміни в обліковій політиці застосовують починаючи з початку поточного року.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі