У листі, що коментується, податківці розглянули особливості застосування строку давності до розрахунків коригування (РК).
І відразу вказали на те, що РК складається у двох випадках (п. 192.1 ПКУ):
• у разі зміни умов договору (повернення товарів/послуг/передоплати, зміни їх ціни, номенклатури);
• з метою виправлення помилок, допущених у податковій накладній (ПН).
Нагадаємо: раніше податківці наполягали, що проведення ПДВ-коригування (складання РК) можливе тільки у межах строку давності — 1095 днів. Наприклад, якщо повернення товарів / зміна суми компенсації відбувалися після 1095 днів, то:
• продавець втрачав право зменшити податкові зобов’язання (ПЗ). Хоча при цьому вони зобов’язували покупця відкоригувати податковий кредит (ПК) (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ, втратила силу);
• постачальник і покупець не могли відкоригувати ПЗ і ПК. При цьому контролери вимагали проводити повернення як постачання товару з випискою ПН і нарахуванням ПЗ (категорія 101.14 ЗІР ДФСУ, втратила силу).
Проте такі вимоги були необґрунтованими, оскільки строк, встановлений у п. 102.1 ПКУ, жодним чином не стосується повернення товарів/передоплат. Підтверджувала це і судова практика (ухвали ВАдСУ від 02.06.14 р. № К/800/17020/14, від 04.11.15 р. № К/800/49258/14, від 18.02.16 р. № К/800/11558/13).
І тільки сьогодні такого самого висновку дійшли і фіскали. У листі, що коментується, вони заявили: так, ПКУ встановлює строк давності для складання РК. Але! Тільки для тих із них, які виписані з метою виправлення помилок у ПН.
При складанні РК унаслідок зміни умов договору, строк давності, визначений ст. 102 ПКУ, не застосовується!
