У цьому листі ДФСУ розглянула ПДВ-наслідки реорганізації платника шляхом злиття.
Перший висновок листа, що коментується, стосується закриття хвостів платником ПДВ, який реорганізується.
Виходячи з п. 183.17 і п.п. «б» п. 184.1 ПКУ контролери дійшли висновків, що реєстрація платника ПДВ, який реорганізується шляхом приєднання до іншого платника, підлягає анулюванню. І це, взагалі, правильна позиція.
Також податківці додали, що такий платник ПДВ не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (ПЗ) і не коригує податковий кредит (ПК). Однак аргументів на користь цього висновку фіскали не навели. Щодо «ліквідаційних» ПЗ існує пряма норма в п. 184.7 ПКУ. А стосовно ПК знайти аргументи можна у «старому» листі ДПСУ від 06.04.12 р. № 6140/6/15-3415-19, № 10164/7/15-3417-19. Тут податківці зауважили, що згідно з пп. 198.5 і 199.6 ПКУ на випадки проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ (а це й є реорганізація), не поширюються ні визнання «умовного» продажу товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, ні перерахунок сум ПК у зв’язку зі зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Тож висновок податківців залишається актуальним: при реорганізації платника ПДВ податкові зобов’язання не нараховують, податковий кредит не коригують.
Другий висновок сьогоднішнього листа стосується права платника ПДВ — правонаступника, до якого приєднується анульований раніше платник ПДВ, коригувати податкові зобов’язання та податковий кредит за операціями «старого» платника.
Отже, враховуючи те, що при реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання до іншого платника податку (правонаступника), відбувається анулювання реєстрації першого як платника ПДВ (це вказано у п.п. 183.17 ПКУ), то правонаступник не має підстав складати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної «старим» платником ПДВ, у тому числі в разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг. Зауважимо: про те, що новий платник не може коригувати зобов’язання старого, податківці зазначали і в консультації з категорії 101.07 ЗІР ДФСУ. Щоправда, ця консультація перейшла до розряду недіючих, але лише внаслідок набуття чинності з 01.01.16 р. оновленим Законом про держреєстрацію*.
* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р. № 755-IV.
Але що ж робити, якщо після такої реорганізації відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених платником податків товарів/послуг? Нагадаємо, що розрахунок коригування складає постачальник. У загальному випадку він реєструє «збільшуючий» розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. «Зменшуючий» розрахунок коригування реєструє покупець. Це зазначено в п. 192.1 ПКУ.
Податківці вирішили ситуацію просто. У разі коригування в бік збільшення не дозволили правонаступнику складати нову податкову накладну на дату та на суму такого збільшення.
А що ж робити, якщо раптом потрібно буде зменшити компенсацію вартості поставлених раніше товарів, послуг, наприклад, у разі повернення товарів? Про це фіскали мовчать. Мабуть, забирати «зароблений» ПДВ з бюджету не дозволено. Такий однобокий підхід зовсім не дивує. Фіскали часто заперечують проти коригувань, що призводять до зменшення податкових зобов’язань або збільшення податкового кредиту.
На наш погляд, найпростіший вихід — оформити повернення як нове постачання.
