(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
29/32
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Травень , 2016/№ 20

Виплати членам фермерського господарства

Фермерське господарство (далі — ФГ) нарахує голові господарства, який є його членом, дохід за результатами 2015 року. Як класифікувати та оподатковувати такі виплати?

Юридичні тонкощі. За загальним правилом, виплати голові ФГ не можна вважати заробітною платою. Адже зарплата — це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР). З членами ФГ трудовий договір не укладається, а їх відносини з ФГ регулюються виключно статутом господарства (ч. 1 ст. 3 і ч. 2 ст. 27 Закону про ФГ*).

* Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.03 р. № 973-IV.

Підтвердження цього можна відшукати в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держстату від 13.01.04 р. № 5, яка не передбачає віднесення виплат членам ФГ до фонду оплати праці. Отже, все це вказує на те, що виплати членам ФГ за своєю суттю не є трудовими.

Якщо виплати членам ФГ — це не зарплата, то що ж це таке? На жаль, Закон про ФГ не визначає правового статусу таких платежів.

Податківці у своїх консультаціях вказують на те, що оскільки порядок розподілу прибутку визначається статутом (ст. 57 ГКУ), то правова природа таких виплат буде залежати від порядку здійснення розподілу такого прибутку («Вісник податкової служби України», 2010, № 12, с. 26; консультація у категорії 103.02 ЗІР ДФСУ, яка діяла до 01.05.16 р.). У статуті ФГ, на їх погляд, можливі два варіанти розподілу прибутку:

1) пропорційно внескам до статутного капіталу. У цьому випадку виплата доходу учасникові ФГ підпадає під поняття «виплата дивідендів»;

2) пропорційно трудовому внеску. У цьому випадку такі виплати слід вважати іншим доходом, отриманим фізичною особою на території України, але який не пов’язаний із заробітною платою (виплати за цивільно-правовим договором).

Звісно, віднести таку виплату до дивідендів можна з великим сумнівом. Річ у тім, що відповідно до п.п. 14.1.49 ПКУ платіж вважався дивідендом, коли він здійснювався:

1) за рахунок прибутку господарства;

2) на користь власника корпоративних прав.

Перша умова виконується — виплати членам ФГ проводяться за рахунок прибутку ФГ. А от що стосується другої умови, то її виконання під питанням, оскільки ФГ не є емітентом корпоративних прав, а отже, його члени, відповідно, власниками цих прав. Аргументуємо це тим, що:

по-перше, згідно з п.п. 14.1.90 ПКУ однією з обов’язкових умов для отримання учасником ФГ корпоративних прав є здійснення ним майнового або грошового внеску у статутний капітал ФГ. Право ж на членство у ФГ не прив’язане до майнового або грошового внеску до статутного капіталу. Член ФГ може взагалі нічого не вносити до складеного капіталу господарства — такі питання регулюють виключно статутом господарства (ч. 4 ст. 1 Закону про ФГ);

по-друге, розподіляти суму прибутку у ФГ можуть не тільки пропорційно їхнім внескам до складеного капіталу ФГ (що схоже на дивіденди), але й в інший спосіб, наприклад рівними частками між усіма членами, а також з урахуванням їх трудового внеску. А це не притаманно виплаті дивідендів. Отже, два останні способи взагалі не вписуються в порядок визначення розміру дивідендів;

по-третє, право на членство у ФГ не можна купити або продати, адже членами господарства можуть бути тільки родичі (члени сім’ї). Корпоративні ж права виступають об’єктом купівлі-продажу.

Водночас зважаючи на те, що думка податківців з приводу оподаткування дивідендів є незмінною протягом останніх декількох років, краще на неї орієнтуватися при виплаті доходів членам ФГ.

При цьому, щоб чітко розмежувати, коли виплату доходів слід вважати дивідендами, а коли іншими доходами, слід про це вказати в статутних документах цього господарства. Саме в них повинен бути прописаний порядок розподілу прибутку.

Порядок оподаткування ПДФО. Розібравшись із правовим статусом виплат членам ФГ, перейдемо до оподаткування. Так, якщо ви виплачуєте доходи пропорційно розміру внеску до статутного капіталу, то оподатковувати таку виплату слід як дивіденди. Порядок оподаткування дивідендів визначено п. 170.5 ПКУ (ср. 025069200). Тобто з такої суми податковий агент, яким виступає ФГ, має утримати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування доходів (дивідендів) за ставкою (п.п. 170.5.4 ПКУ):

• у розмірі 18 % — якщо ФГ є платником єдиного податку групи 3 або 4** (п.п. 167.5.1 ПКУ);

** Нагадаємо, що останні зміни у Законі про ФГ (див. «БТ», 2016, № 18-19, с. 10) передбачають, що ФГ може створювати фізична особа-підприємець. Відповідно, за певних умов, він може обрати спрощену систему групи 2.

• у розмірі 5 % — якщо ФГ є платником податку на прибуток (п.п. 167.5.2 ПКУ).

Також із суми нарахованих дивідендів слід утримати і військовий збір.

Якщо виплата доходу відбувається пропорційно трудовій участі, то таку виплату класифікують як інші доходи (п.п. 164.2.20 ПКУ). Такі доходи включають в загальний оподатковуваний дохід члена ФГ і обкладають ПДФО за ставкою 18 %. Також із цієї суми слід утримати військовий збір.

Звертаємо увагу: виплати членам ФГ, незалежно від способу розподілу прибутку, не вважаються заробітною платою, а тому застосовувати податкову соціальну пільгу при здійсненні такої виплати не потрібно.

ЄСВ. Що стосується нарахування та сплати ЄСВ з доходів членів ФГ, то сума доходів, виплачена членам ФГ, не входить у базу для нарахування ЄСВ (ст. 7 Закону про ЄСВ). Разом з тим члени ФГ можуть виступати платниками ЄСВ на добровільній основі (п. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ).

Щоб член ФГ міг сплачувати ЄСВ на добровільній основі, слід подати відповідну заяву до органу ДФС за місцем проживання. З особою, яка подала заяву, орган ДФС у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня її отримання укладає договір. Цей договір укладається на строк не менше одного року і набирає чинності з дня його підписання (ч. 2 та 4 ст. 10 Закону про ЄСВ).

Суму внеску, яку член ФГ буде щомісяця сплачувати у вигляді ЄСВ, він визначає самостійно. При цьому слід враховувати, що розмір бази оподаткування для сплати ЄСВ не може бути:

1) менше розміру мінімальної зарплати;

2) більше ніж максимальна база нарахування ЄСВ (25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

фермерське господарство, виплати членам додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті