Знову справа чергового скривдженого податківцями експортера стала полем битви між позицією ДФСУ і судів з питання нарахування податкових зобов’язань при збитковому експорті.
Її суть вражає своєю схожістю з аналогічними справами, які вже були розглянуті раніше, наприклад, у постанові ВАдСУ від 16.02.16 р. у справі № К/800/47756/15 і в постанові Харківського апеляційного адмінсуду від 21.10.15 р. № 818/2664/15 // «БТ», 2015, № 45, с. 8.
Проте контролери є непохитними. На їх думку, обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості товару, що експортується. Тож нульову ставку ПДВ тут застосувати не можна. Суму перевищення слід обкладати за основною ставкою у розмірі 20 % від бази обкладення ПДВ.
На жаль, у деяких випадках фіскалам вдається переконати у своїй правоті суди першої, і навіть другої інстанцій. Але ВАдСУ наполегливо не погоджується прийняти таку позицію, оскільки вважає, що:
1. ПКУ не виділяє у базі обкладення ПДВ будь-яких складових, у цьому випадку таку її частину, як «перевищення ціни придбання над ціною реалізації товару» ( п. 188.1 ПКУ), що експортується. Тому до неї застосовують єдину ставку ПДВ.
2. Вибір ставки ПДВ залежить не від бази, а від об’єкта обкладення (чи буде це постачання на території України, експорт або імпорт товару).
3. База обкладення ПДВ є вартісною характеристикою всієї операції, що унеможливлює виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку: для оподаткування експортних операцій застосовують нульову ставку ПДВ незалежно від співвідношення ціни придбання товару та фактичної ціни його реалізації на експорт.
Ми з такою позицією суду повністю згодні.