(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 44
  • № 42-43
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/30
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2016/№ 45

Аграрна розписка — що за «фрукт» і з чим його «їдять»?

Сезонність сільськогосподарського товаровиробництва змушує аграріїв доволі часто використовувати у своїй діяльності кредитні ресурси. Щоб допомогти їм отримати такі ресурси, законодавець ще у 2013 році запровадив новий інструмент кредитування — аграрні розписки. На сьогодні цей інструмент діє у тестовому режимі у чотирьох областях України (Полтавській, Харківській, Черкаській та Вінницькій). Невдовзі до цього переліку додадуться й інші області. Про те, що це за інструмент — кредитування, поговоримо далі.

Аграрна розписка — що це таке?

На сьогодні найпоширенішим інструментом отримання реальних фінансових інвестицій для забезпечення розвитку сільгоспдіяльності є кредитування. Проте недосконалі, а інколи і грабіжницькі умови кредитування (непомірно великий відсоток за користування кредитними коштами) роблять агродіяльність невигідною.

Законодавець вирішив виправити цей недолік. Він не став «вигадувати колесо», а звернувся до вже діючих у світі кредитних інструментів. А саме до досвіду агрокредитування однієї з найбільших аграрних держав — Бразилії. В цій країні такий кредитний інструмент, як аграрні розписки, успішно використовується з 1994 року. Він став одним з вагомих факторів, який сприяє ефективному залученню фінансування і розвитку аграрного сектору.

Аграрна розписка — товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах (ст. 1 Закону про агророзписки).

Іншими словами, агророзписка — це договір, за яким агровиробник має поставити сільськогосподарську продукцію або розплатитися після її продажу в майбутньому за отримані ним ресурси (фінансові чи товарні), які використані при вирощуванні такої сільгосппродукції.

Особливістю агророзписки є те, що вона не тільки закріплює зобов’язання боржника, а й встановлює забезпечення такого зобов’язання заставою майбутнього врожаю, який буде зібраний з певної земельної ділянки, зазначеної в агророзписці. Предметом такої застави може бути виключно майбутній урожай сільгосппродукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за агророзпискою. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції. Обов’язок доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції покладається на боржника за агророзпискою.

Крім цього, зобов’язання за агророзпискою в окремих випадках можуть бути забезпечені порукою фінустанови, про що така фінустанова зазначає в тексті розписки шляхом вчинення напису «Поручаюся», який скріплюється підписом її уповноваженого представника та печаткою. Порука фінустанови за агророзпискою здійснюється в порядку, встановленому для операцій з авалювання векселів, і створює довіру до таких кредитних інструментів з боку кредиторів.

Враховуючи те, що таким механізмом можуть користуватися лише аграрії, в Законі про агророзписки встановлено, що видавати агророзписки можуть лише особи, які мають:

право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення

• або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

Тобто особа, яка видає агророзписки, повинна мати належним чином оформлене право власності чи користування на земділянку. Тобто така земділянка має мати кадастровий номер (ці дані вказують у агророзписці), і право власності чи користування має бути зареєстроване в реєстрі речових прав.

До відома! Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, агророзписки видаються ними спільно. Особи, які спільно видали агророзписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Як бачите, видавати агророзписки (бути боржником) можуть лише сільгосптоваровиробники — як фізичні, так і юридичні особи.

Потенційними кредиторами за агророзпискою (утримувачем) може бути фізична чи юридична особа, яка:

• надала грошові кошти, послуги, поставила товари, виконала роботи для боржника. І за здійснення цих дій боржник надав агророзписку;

• прямо не пов’язана із сільгосппідприємством договірними відносинами, а отримала право кредитора за агророзпискою від іншого кредитора (купила такий борговий документ).

Тобто кредиторами є дистриб’ютори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів та матеріальних цінностей тощо, які отримали агророзписки як розрахунок за здійснення певних господарських дій або придбали їх в інших кредиторів.

Жодних обмежень щодо статусу кредиторів (вітчизняний суб’єкт господарювання чи іноземний) Закон про агророзписки не встановлює.

Отримувати за агророзписки можна як товарні цінності, потрібні для ведення виробничого процесу, так і грошові кошти.

На сьогоднішній день агророзписки використовуються лише в декількох областях України:

• в Полтавській (спільний наказ Мінагрополітики і Мін’юсту від 04.09.14 р. № 331/1471/5);

• Харківській, Черкаській та Вінницькій областях (спільний наказ Мінагрополітики і Мін’юсту від 01.09.15 р. № 332/1627/5).

В цих областях запроваджується пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг агророзписок. Як сподіваються в профільному Міністерстві, з часом цей інструмент може стати найрозповсюдженішим на всій території України.

Розібравшись із юридичними тонкощами, перейдемо до розгляду їх суті.

Види агророзписок

Залежно від виду зобов’язання, на які видають агророзписки, розрізняють два їх види: товарні та фінансові.

Товарна агророзписка. Це розписка, що встановлює безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені агророзпискою (ст. 3 Закону про агророзписки).

Із цього випливає, що товарна агророзписка дозволяє сільгоспвиробнику отримати кошти або матеріальні ресурси для виробництва сільгосппродукції, розрахунок за які буде проведено частиною врожаю, вирощеного на вказаній у агророзписці земельній ділянці.

Зобов’язання в товарній агророзписці фіксуються в певній кількості товару, а не в грошовому вираженні. Це дозволяє виробнику зняти з себе ризик зниження ціни на продукцію. Детально використання товарних агрозписок зображено на рис. 1 нижче.

Рис. 1. Правила обігу товарних агророзписок

Хоч товарні агророзписки — новий інструмент фінансування, вони дуже схожі на ф’ючерсні контракти. Адже боржник має поставити вирощену в майбутньому сільгосппродукцію. Водночас ф’ючерсом їх вважати не можна, оскільки правила виконання агророзписок прописані не у договорі, а в Законі про агророзписки.

Крім того, товарні агророзписки, за якими аграрію постачаються матеріальні цінності, дуже схожі з бартерними операціями. Розрахунки між сільгоспвиробниками і постачальником проводять продукцією, отриманою з певної земділянки. Останнім часом такі операції зустрічаються рідко. Воно й не дивно. Не кожний постачальник добрив чи палива захоче морочитися з реалізацією сільгосппродукції. На відміну від таких операцій, агророзписку можна продати (дивлячись на коливання ціни на діючому ринку на продукцію).

Фінансова агророзписка. Це розписка, яка встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму (виключно в безготівковій формі), розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Фінансові агророзписки дозволяють постачальникам забезпечити виконання зобов’язань за поставлені сільгоспвиробнику матеріальні ресурси (паливо, добрива тощо) майбутнім урожаєм. Тобто у аграрія з’являються необхідні засоби для здійснення діяльності, а кредитор отримує місце збуту своїх товарів. Детально механізм обігу фінансових агророзписок див. на рис. 2 нижче.

Рис. 2. Правила обігу фінансових агророзписок

Цей інструмент кредитування також схожий на один із уже існуючих — на вексель. Як і вексель, агророзписка посвідчує зобов’язання особи, що видає агророзписку, сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання з тією лише відмінністю, що за агророзпискою передбачено забезпечення сільськогосподарською продукцією, а не будь-якими іншими активами боржника. При цьому в агророзписці мова йде про сільгосппродукцію, вирощену на конкретній земельній ділянці, посіви з якої виступають предметом застави.

Хоч агророзписка і схожа з векселем, вона не є цінним папером. Річ у тім, що, на відміну від векселя, вона не згадується у переліку боргових цінних паперів (наведений у п.п. 3 ч. 5 ст. 3 Закону про ЦП). Її не можна віднести і до товаророзпорядчих цінних паперів — цінних паперів, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах (п.п. 6 ч. 5 ст. 3 Закону про ЦП). Адже за фінансовою агророзпискою її держателю (кредитору) не передається право розпоряджатися майном, а тільки дається змога вимагати кошти.

Тому при здійсненні операцій з агророзписками слід орієнтуватися на специфічні правила, передбачені у Законі про агророзписки, а не на загальноприйняті «ціннопаперові».

Обіг агророзписок

Форма розписок. Агророзписки складаються виключно в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Загалом такий документ складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у нотаріуса, а другий — передається кредитору. За бажанням боржника йому може бути надана посвідчена копія виданої ним агророзписки (ст. 2 Закону про агророзписки).

До відома! Затвердженої форми бланка агророзписки не існує, хоч про нього і згадується у Законі про агророзписки. Водночас у ст. 4 та 6 цього Закону перелічено обов’язкові реквізити такого документа.

Рис. 3. Обов’язкові реквізити агророзписок

Якщо документ, укладений між боржником і кредитором, не міститиме цих реквізитів, то він не може вважатися агророзпискою. За домовленістю сторін агророзписка може містити додаткові умови.

Загалом агророзписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками.

Нотаріальне посвідчення. Агророзписку слід не тільки посвідчити в нотаріуса (про що було сказано вище), а й в момент її посвідчення внести:

• дані про розписку — до Реєстру агророзписок;

• відомості про предмет застави — до Держреєстру обтяжень рухомого майна.

За посвідчення агророзписки і внесення даних до реєстрів стягується відповідна плата.

Якщо про Держреєстр обтяжень рухомого майна відомо багатьом, то Реєстр агророзписок є загадкою. Розгадаємо її.

Так, сам Реєстр агророзписок знаходиться на сайті «Аграрні реєстри» (http://www.agroregisters.com.ua/). Веде такий реєстр Мінагрополітики.

Вносити відомості до Реєстру агророзписок, на відміну від Держреєстру речових прав, має право не кожний нотаріус, а лише той, який є реєстратором Реєстру агророзписок. При цьому не заборонено, щоб дані до Держреєстру речових прав вносив один нотаріус, а дані до Реєстру агророзписок — інший (п. 12 Порядку № 665).

Перелік нотаріусів, які набули такого статусу, шукайте на сайті «Аграрні реєстри» у вкладці «Реєстратори реєстру».

Безоплатний доступ до даних із Реєстру агророзписок (про видані агророзписки, які залишаються не виконаними на день звернення) можуть отримувати всі суб’єкті господарювання, які через Інтернет зайдуть на сайт «Аграрні реєстри».

Водночас особи, які отримали чи видали агророзписку, мають змогу отримати відомості з Реєстру у формі витягу або довідки з інформацією:

• про факт видачі конкретної агророзписки, яка на момент звернення до Реєстру агророзписок залишається невиконаною;

• щодо конкретного боржника та про назву сільськогосподарської продукції, з якою пов’язані зобов’язання такого боржника.

Що стосується інших осіб, то вони також можуть отримати інформацію про видані конкретним боржником агророзписки та історію їх обігу лише за згодою боржника або кредитора за такою агророзпискою.

Обіг агророзписок. Агророзписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі агророзписок. Діють вони до повного їх виконання.

Товарні агророзписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в них сільгосппродукції від боржника до кредитора на погоджених ними умовах поставки. Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в агророзписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням агророзписки, якщо інше не погоджено сторонами.

Фінансові агророзписки виконуються шляхом перерахування боржником грошових коштів на вказаний кредитором банківський рахунок.

За згодою кредитора дата виконання зобов’язань за агророзпискою може бути перенесена з поточного на наступний маркетинговий рік. Це відбувається як через загибель урожаю, так і в інших випадках за домовленістю сторін. При цьому допускається погашення зобов’язань за агророзпискою частинами протягом декількох років. Але це все відбувається при досягненні домовленості між боржником і кредитором.

Виконання зобов’язань за агророзпискою щодо кожного виду сільськогосподарської продукції здійснюється в черговості їх видачі.

Кредитор за агророзпискою зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання/виконання зобов’язання за агророзпискою зробити на аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом та печаткою (за наявності) кредитора, і повернути таку агророзписку боржнику.

До відома! До моменту виконання зобов’язань за агророзпискою кредитор має змогу передати своє право на отримання ще не вирощеного урожаю іншій особі. Таке передання здійснюється шляхом зазначення на бланку агророзписки або на її невід’ємному додатку передавального напису «Відступлено» із зазначенням нового кредитора. Такий напис скріплюється підписом та печаткою (за наявності) попереднього кредитора. Передача права вимоги має бути закріплена нотаріально. Якщо цього не зробити, то передача права вимоги є недійсною.

Після виконання зобов’язання за розпискою кредитор має повернути аграрію оригінал агророзписки. Повернення агророзписки відбувається або шляхом особистої передачі бланка розписки з відповідним позначенням, а в разі неможливості особистої передачі — шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в агророзписці. Якщо кредитор цього не зробить, то йому загрожують чималі штрафні санкції, визначені у ст. 13 Закону про агророзписки (про це читайте нижче). Крім того він має відшкодувати всі збитки, завдані боржнику.

Після отримання оригіналу агророзписки, щоб повністю її закрити, аграрій має звернутися до нотаріуса для внесення запису до відповідного Реєстру про виконання зобов’язання за агророзпискою. Бланк агророзписки з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається, а інформація про видані агророзписки та їх виконання зберігається в Реєстрі агророзписок не менше 10 років.

Відповідальність

У ст. 13 Закону про агророзписки передбачена відповідальність за невиконання зобов’язань, взятих за такою розпискою.

Відповідальність боржника. Якщо боржник у вказаний строк не виконує взяті на себе зобов’язання, то звертатися до суду для стягнення з нього суми заборгованості не потрібно. Досить звернутися до нотаріуса, щоб той зробив виконавчий напис, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого виконавча служба або приватний виконавець протягом 7 днів забезпечує передачу кредитору предмета застави за агророзпискою.

Крім того, варто пам’ятати:

• у разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за агророзпискою, кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника;

• у разі відчуження боржником майна, що є предметом застави за агророзпискою, будь-якій третій особі до виконання зобов’язань за агророзпискою кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок такого чи іншого майна такої третьої особи, після чого в неї виникає право регресної вимоги до боржника за агророзпискою.

Як бачите, навіть коли боржник продасть об’єкт застави (врожай), таке майно можна забрати у покупця. Тому особам, які придбають урожай у сільгосппідприємства, щоб не вскочити в халепу, радимо поцікавитись, чи не була така продукція передана в заставу за агророзпискою. Для цього можна самостійно зазирнути до Реєстру агророзписок.

Відповідальність кредитора. У разі невиконання кредитором за агророзпискою обов’язку повернути агророзписку після виконання зобов’язання за нею у повному обсязі такий кредитор зобов’язаний за сам факт невиконання такого обов’язку відшкодувати боржнику всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 10 мінзарплат.

Крім того, за неповернення агророзписки протягом більш як:

• 1 місяця — відшкодовувати боржнику всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 100 мінзарплат;

• 6 місяців — відшкодувати боржнику всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 300 мінзарплат, але не менше ніж розмір мінімальної суми вимог для порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, якщо кредитор передає агророзписку іншій особі, він має пам’ятати: якщо боржник не виконає зобов’язання за агророзпискою, то новий кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна попереднього кредитора або будь-якого з попередніх кредиторів, які розташовані вище його імені у списку передавальних написів. Таких «неприємностей» можна уникнути, якщо в тексті передавального напису агророзписки вказати застереження «без поруки».

Якщо попередній кредитор за агророзпискою виконає зобов’язання за нею за рахунок власного майна, то до нього переходять права кредитора за такою агророзпискою.

На цьому закінчимо перше знайомство з агророзписками. Детально про відображення в обліку операцій за такими розписками читайте в найближчих номерах.

Висновки

  • Агророзписка — новий інструмент залучення фінансування, за яким сільгоптоваровиробник має право отримати необхідні матеріальні активи (добрива, пальне тощо) чи кошти під заставу майбутнього урожаю.
  • За товарною агророзпискою боржник має передати узгоджену кількість своєї продукції.
  • За фінансовою агророзпискою аграрій сплачує суму коштів, розмір якої пов’язується з ціною певної кількості його продукції.

Документи статті

Закон про агророзписки — Закон України «Про аграрні розписки» від 06.11.12 р. № 5479-VI.

Закон про ЦП — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 р. № 3480-IV.

Порядок № 665 — Порядок ведення Реєстру аграрних розписок, затверджений постановою Кабміну від 17.07.13 р. № 665.

виробництво товарів, сільськогосподарське товаровиробництво, сільськогосподарська діяльність, аграрії, кредитні ресурси, аграрні розписки, аграрна розписка, кредитування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті