Коли необхідно оплатити період відрядження, військової служби «солдата підприємства» або військових зборів, вимушеного прогулу, обов’язкового медогляду працівників, ми з вами звертаємося до Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Розрахунок середньоденної (середньогодинної) зарплати для оплати таких періодів здійснюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата**.
** Детальну інформацію про розрахунок середньої зарплати ви знайдете в «БТ», 2016, № 47, с. 35.
Якщо працівник протягом останніх двох календарних місяців не відпрацював жодного дня (але перебував з роботодавцем у трудових відносинах!), середньоденну (середньогодинну) зарплату обчислюємо виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. А ось якщо і в цих місяцях він не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки проводимо виходячи з установленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового (місячного) окладу). Це прямо зазначено в абзаці третьому п. 4 Порядку № 100.
Із «старенькими» працівниками усе зрозуміло. Та як розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату «новачкові», який відпрацював на підприємстві менше двох календарних місяців? Порядок № 100 говорить, що в цьому разі середню зарплату розраховують виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (див. абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Що слід розуміти під фактично відпрацьованим часом? Чому дорівнюватиме розрахунковий період, якщо, наприклад, у відрядження з 18 жовтня направляється працівник, якого було прийнято на роботу: (а) 10 серпня 2016 року; (б) 15 вересня 2016 року; (в) 10 жовтня 2016 року?
Здавалося б, у всіх трьох ситуаціях працівники перед місяцем від’їзду у відрядження не відпрацювали повні два календарні місяці. А отже, розрахунковий період має визначатися однаково — фактично відпрацьовані дні з дати прийняття на роботу до дати від’їзду у відрядження. Але це правило спрацювало у Мінсоцполітики (див. лист, що коментується) тільки в ситуаціях:
• «б» — працівника прийнято 15 вересня, а від’їжджає він у відрядження 18 жовтня. Розрахунковий період 15 вересня — 18 жовтня 2016 року;
• «в» — працівника прийнято 10 жовтня, а від’їжджає він 18 жовтня. Розрахунковий період 10 жовтня — 18 жовтня 2016 року.
А от за ситуації «а» — працівника прийнято 10 серпня, від’їжджає у відрядження 18 жовтня — розрахунковий період «обрізали» останнім днем вересня. Обчислення середньої зарплати Мінсоцполітики пропонує робити виходячи із зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні з 10 серпня по 30 вересня 2016 року.
Чому? На жаль, але обґрунтування цьому у листі немає. На наш погляд, це пов’язано з тим, що у ситуації «а» у цього працівника є фактично відпрацьовані дні у двох календарних місяцях, що передують місяцю від’їзду у відрядження.
У самому ж абз. 3 п. 2 Порядку № 100 зазначено, що середня зарплата (крім «відпускної» та «компенсаційної») обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. При цьому не зазначено, що ці два місяці мають бути відпрацьовані працівником-«новачком» повністю, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, що передує події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Підіб’ємо підсумки? «Новоприйнятому» працівнику, який має відпрацьовані дні у двох календарних місяцях, що передують місяцю від’їзду у відрядження, середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з виплат, нарахованих за такі дні. У іншому випадку середньоденну зарплату для оплати періоду відрядження «новачку» обчислюємо виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
