(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
  • № 32
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2016/№ 40

При списанні «імпортної» кредиторки не потрібно коригувати податковий кредит

У листі, що коментується, податківці порушили питання про необхідність коригування податкового кредиту (ПК) при списанні «імпортної» кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Найцікавіше, що висновок контролерів виявився досить несподіваним, оскільки в якості аргументу на його захист вони обрали п. 192.1 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цією нормою платники ПДВ мають право на коригування ПК тільки в двох випадках ( п. 192.1 ПКУ):

у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (включаючи перегляд цін, що настає за постачанням, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або повернення постачальником суми передоплати);

у разі виправлення помилок.

Керуючись логікою податківців, при списанні кредиторської заборгованості, що виникла під час імпорту товарів, за які не проведено розрахунки з постачальником-нерезидентом, сума компенсації вартості товарів не змінюється і повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, не відбувається.

Відповідно, у такому разі об’єкт обкладення ПДВ не виникає і підстав для коригування ПК, сформованого на підставі отриманої митної декларації, немає!

До речі, аналогічний висновок можна знайти і в роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.10 ЗІР ДФСУ.

Погодьтеся, така позиція контролерів не може не тішити.

Адже щодо кредиторської заборгованості з строком давності, що минув, яка утворилася за операціями, проведеними на території України, контролери не такі лояльні.

Узяти, наприклад, листи ДФСУ від 05.10.15 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 та від 29.06.16 р. № 14038/6/99-99-15-03-02-15. У них фіскали стверджують, що:

• товари/послуги, отримані та не оплачені протягом строку позовної давності, набувають статусу безоплатно отриманих, оскільки відсутній факт придбання таких товарів/послуг,

• а сума заборгованості, не стягнута після закінчення строку позовної давності, стає безповоротною фінансовою допомогою ( п.п. 14.1.257 ПКУ);

• тому в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, покупець повинен відкоригувати суму ПК на підставі бухдовідки.

При цьому проводити таке коригування вони радять у ряд. 12 ПДВ-декларації з обов’язковою розшифровкою в таблиці 2 додатка Д1 (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ), тобто:

• у гр. 2 таблиці 2 зазначити ІПН постачальника;

• у гр. 3дату складання бухдовідки (хоча ця графа призначена для відображення періоду, в якому були складені податкові накладні, що підлягають коригуванню);

• у гр. 4 — обсяг постачання;

• у гр. 5 (гр. 6) — нараховану суму ПДВ (залежно від ставки ПДВ).

Звичайно, з тим, що після закінчення строку позовної давності заборгованість за неоплаченими товарами стає безнадійною ( п.п. 14.1.11 ПКУ), а тому класифікується з позиції ПКУ як безповоротна фіндопомога ( п.п. 14.1.257 ПКУ), не посперечаєшся.

Проте з іншими аргументами погодитися важко.

1. Товари/ послуги, які були поставлені, але не оплачені протягом строку позовної давності, не можуть вважатися безоплатно отриманими, адже:

• вони не підпадають під визначення безоплатно отриманих товарів згідно з п.п. 14.1.13 ПКУ;

• умова оплатності товарів/послуг, передбачена в договорі, після спливу позовної давності нікуди не зникає ( ч. 2 ст. 267 ЦКУ).

2. Якщо такі товари/послуги були використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, то немає підстав нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

3. ПКУ не містить жодних вказівок щодо зменшення ПК після закінчення строку позовної давності.

Зверніть увагу: таких самих висновків дійшов і ВАдСУ у своїй ухвалі від 01.03.16 р. № К/800/63696/14*.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56423118.

Сподіваємося, що з появою «хорошого» роз’яснення щодо «імпортної» кредиторки податківці змінять свою позицію і стосовно «внутрішньої» кредиторки.

коригування податкового кредиту, кредиторська заборгованість, імпорт товарів, компенсація вартості, проведення розрахунків, постачальник-нерезидент, повернення сум ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті