Держпраці здійснює держнагляд та контроль за дотриманням роботодавцями трудового законодавства. На місцях контроль за його дотриманням здійснюють територіальні органи Держпраці.
На цьому б місці бажано припинити знайомство. За вікном як-не-як — перевірочний мораторій, встановлений Законом № 71*. Хоч він і розрахований на строк до кінця 2016 року. Та на жаль! Сьогоднішніх гостей мораторій не спинить. Тенденція така: Мін’юст, а часто й суди наполягають на тому, що обмеження на проведення перевірок, встановлені Законом № 71, торкаються виключно фіскальних органів.
Не врятує «зовсім уже малюків» і Закон № 4448**, оскільки в ньому для «трудових» перевірок зроблено виняток.
Які повноваження
Відповідь — у Положенні № 96***. Держпраці, зокрема:
1) здійснює держнагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю;
2) здійснює держконтроль за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
Наприклад, у частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи;
3) здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо реклами про вакансії (прийому на роботу);
4) має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва юросіб та фізосіб, які використовують найману працю та працю фізосіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушень законодавства, нагляд та контроль за додержанням якого покладені на Держпраці;
5) складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі порушення і накладає адмінстягнення;
6) накладає штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці;
7) здійснює фіксацію процесу перевірки з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки;
8) має право залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері, що належить до компетенції Держпраці.
Проте цей перелік повноважень не є вичерпним. Окремі права Держпраці можуть бути передбачені безпосередньо на рівні законів (п.п. 55 п. 4 Положення № 96).
З якими перевірками приходить Держпраці?
Які перевірки
Тут усе, можна сказати, стандартно. Перевірки Держпраці поділяються на планові та позапланові (п. 3 Порядку № 390****). Їх можуть проводити як за місцем ведення діяльності суб’єктом господарювання (виїзна перевірка), так і в приміщенні органу Держпраці (невиїзна перевірка). Регулярність планових перевірок залежить від того, до якої групи ризику в частині дотримання вимоги законодавства про працю належить той чи інший роботодавець. Так, роботодавців (п. 6 постанови № 1059*****): з високим ступенем ризику планово перевірити можуть не частіше ніж один раз на рік; з середнім — не частіше ніж один раз на два роки; з незначним — не частіше ніж один раз на п’ять років.
Визначити, до якої групи ризику належить ваше підприємство, допоможуть пп. 3 — 5 постанови № 1059.
Під час проведення планової перевірки, як правило, перевіряється період з часу останньої перевірки або останній календарний рік (лист Держпраці від 24.05.13 р. № 210/21/01/2366-13).
Зверніть увагу! Чинне законодавство не передбачає можливості продовження та перенесення термінів проведення таких перевірок, а також припинення їх проведення з подальшим поновленням.
Право проводити перевірку мають посадові особи Держпраці, які мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі — інспектор) (п. 2 Порядку № 390).
Але таке право вони повинні підтвердити, пред’явивши керівнику (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання:
• службове посвідчення;
• направлення на перевірку (та надати його копію).
На вимогу суб’єкта господарювання інспектор вносить запис до Журналу перевірок (якщо такий є) із зазначенням номера свого службового посвідчення, П. І. Б. та дати.
Власне перевірка
Перевірка має відбуватися у робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку (див. ч. 6 ст. 19 ГКУ).
Якщо справа дійшла до «серйозних відносин», будьте готові забезпечити інспектора на час проведення перевірки (п. 5 Порядку № 390): робочим місцем, обладнаним належним чином; доступом до телефонного зв’язку, копіювальної техніки, іншими «зручностями», необхідними для проведення перевірки.
Важливо! Цілком можливо, що інспектор побажає поговорити з кимось із ваших працівників тет-а-тет. Таке право в нього є.
А отже, якщо сидіти він буде не в окремій кімнаті, потрібно буде її виділити для інспектора хоча б на якийсь час.
Чи можна «приставити» до інспектора працівника підприємства, який слідкуватиме за його переміщеннями на об’єкті перевірки? Так, але за умови, що виконання таких обов’язків визначене умовами трудового договору (посадовою інструкцією) цього працівника.
Виділяють чотири етапи перевірки (п. 6 Порядку № 390):
1) робота інспектора з наданими йому документами;
2) оформлення документів за результатами перевірки;
3) ознайомлення роботодавця з оформленими за підсумками перевірки документами;
4) проведення інспектором роз’яснювальної роботи з роботодавцем, який перевіряється.
Важливо! Перелік документів, необхідних для проведення перевірки, інспектор визначає самостійно залежно від питань, що підлягають вивченню. У загальному випадку він може вимагати, щоб йому надали трудові книжки працівників, особові картки, книгу обліку руху трудових книжок, заяви працівників про прийняття, переведення, звільнення тощо, накази, штатні розклади (розцінки), табелі обліку робочого часу, відомості нарахування зарплати, документи, що підтверджують факт виплати зарплати, інші документи, що містять необхідну для перевірки інформацію.
Якщо інспектору потрібні документи, строк зберігання яких закінчився, роботодавець повинен надати йому акт їх знищення.
Також він має право попросити надати йому документи, які:
• визначають статус роботодавця (статут, положення) та повноваження керівника суб’єкта господарювання (контракт, наказ або розпорядження про призначення на посаду);
• встановлюють трудовий розпорядок і умови праці (правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, положення про оплату праці, графіки відпусток) (див. лист Держпраці від 16.10.2012 р. № 4014/21/01/01-12)..
Оформлення результатів перевірки та відповідальність
Результати трудової перевірки оформлюють актом перевірки (п. 6 Порядку № 390). Його складають у двох примірниках. Один — залишається у Держпраці, другий — передається під підпис роботодавцю, який перевіряється. В акті відображають стан дотримання вимог законодавства на підприємстві (у ФОП), а в разі виявлення порушень — їх детальний опис.
Ви не згодні з актом? Обов’язково зазначте свої заперечення у відповідному розділі акта.
Під час перевірки виявлено порушення? Отримаєте припис щодо їх усунення, обов’язковий до виконання в установлені строки. Його також складають у двох примірниках (для роботодавця та для Держпраці). Про виконання припису роботодавець повідомляє контролюючий орган. Після закінчення встановленого приписом строку інспектор проводить повторну контрольну перевірку його виконання. Результати перевірки на кожну вимогу припису фіксують в акті. Щось не усунено? Отримаєте новий припис.
За результатами перевірки та виконання припису інспектор приймає рішення про подальші дії. Так, якщо в діях посадових осіб виявлено ознаки злочинів, матеріали спрямовують до правоохоронних органів.
Якщо є підстави для притягнення посадових осіб до адмінвідповідальності за порушення, перелічені в ч. 1 ст. 41, ст. 411 — 413 КпАП, складається протокол про адміністративні порушення. Далі він передається до суду, який і розглядає справу щодо застосування відповідальності за зазначені порушення.
Зауважимо! Строк давності для винесення постанови в цьому випадку становитиме 3 місяці з дня, коли порушення було допущене.
Але якщо порушення триваюче (наприклад, невиплата належних працівнику сум при звільненні) — 3 місяці з дня складання акта перевірки.
Якщо не виконано припис, посадовим особам загрожує адмінштраф за ст. 1886 КпАП. Накладати його має право безпосередньо Держпраці ( ст. 2301 КпАП).
Зверніть увагу! Адмінштраф має бути сплачено не пізніше 15 днів з дня вручення постанови про його накладення. Якщо ж підприємство вирішило оскаржити постанову — протягом 15 днів з дня його повідомлення про те, що скаргу не задовольнили.
Але на цьому штрафний арсенал не закінчується. Держпраці також має право накладати фінсанкції за ст. 265 КЗпП.
Механізм застосування таких санкцій прописано в Порядку № 509******. «Трудові» штрафи може бути накладено на підставі:
• рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору або працював на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• акта Держпраці про виявлення під час перевірки підприємства ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.
Важливо! Про дату розгляду справи роботодавця письмово повідомляють не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду. За результатами розгляду справи виноситься постанова про накладення штрафу. Її традиційно складають у двох примірниках (один — для Держпраці, другий — для роботодавця). Штраф необхідно сплатити протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення.
