Так, можна. Зараз пояснимо чому.
Дійсно, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж або купівлю, призводить до виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) комітента, оскільки така операція вважається постачанням товару ( п.п. 14.1.191 ПКУ).
Відповідно вона обкладається ПДВ за ставкою 20 % (7 % — для ліків та медвиробів) ( п. 185.1 ПКУ).
Датою збільшення ПЗ в цьому випадку буде дата передання товарів комісіонеру. Відповідно у цей момент комітент повинен нарахувати ПЗ, виписати податкову накладну (ПН) на неплатника та зареєструвати її в Єдиному реєстрі ПН (ЄРПН).
Оскільки в нашому випадку комісіонер є неплатником ПДВ, комітент випише ПН з поміткою «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і зазначить тип причини «02» (складена на постачання неплатнику податку).
У разі повернення товарів комісіонером дотримуємося загальних правил, прописаних у п. 192.1 ПКУ.
Нагадаємо: згідно з цією нормою, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником передоплати товарів/послуг, ПЗ останнього підлягають коригуванню.
А отже, комітент має право виписати розрахунок коригування (РК) до виписаної раніше ПН. Зареєструвати його в ЄРПН може сам комітент ( п. 192.1 ПКУ), адже така ПН комісіонеру не видавалася. Відповідно можна зменшити нараховані ПЗ.
Звичайно, збивати з пантелику може п. 192.2 ПКУ, що передбачає порядок коригування ПЗ у разі повернень від контрагентів — неплатників ПДВ. Згідно з ним постачальник має право зменшити ПЗ, якщо одночасно буде виконано дві умови («ВПСУ», 2012, № 24, с. 11):
• раніше поставлені товари повернено у власність постачальника;
• продавець надасть покупцю повну грошову компенсацію вартості товару.
Але такі вимоги справедливі тільки у тому разі, коли при постачанні і відбулося передання товару від продавця до покупця, і було здійснено оплату товару покупцем.
У нашому випадку відбулося тільки відвантаження товару комісіонеру. Тому коригування ПЗ, на наш погляд, можна здійснити, виконавши тільки одну умову, — під час повернення товару від його одержувача.
До речі, податківці останнім часом доходять таких самих висновків (хоча раніше дотримувалися протилежної позиції).
Так, нещодавно вони дозволили продавцю виписувати РК та зменшувати ПЗ, якщо він повернув аванс покупцю, а постачання товарів/послуг так і не відбулося (лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.10.15 р. № 16180/10/26-15-15-09, лист МГУ ДФС — ЦОВПП від 27.11.15 р. № 26078/10/28-10-06-11).
Адже в цьому випадку фактично відбувається розірвання договору. А значить, намічене постачання не здійсниться. У результаті об’єкт обкладення ПДВ зовсім зникне.
Усе сказане стосується і зворотної ситуації — коли покупець — неплатник ПДВ повертає товар, плата за який не проводилася. При такому розкладі контролери дозволяють (листи ДФСУ від 08.10.15 р. № 21401/6/99-99-19-03-02-15 та від 20.05.15 р. № 10562/6/99-99-19-03-02-15; категорія 101.07 ЗІР ДФСУ):
• скласти РК до складеної раніше ПН;
• зменшити нараховану суму ПЗ після реєстрації РК в ЄРПН.
З усього сказаного можна зробити висновок: тепер фіскали визнають право постачальника коригувати ПЗ в операціях з неплатником ПДВ за першою (і єдиною) подією. Тому сміливо коригуйте свої ПЗ.
