Ні, не повинен. Зараз пояснимо чому.
Дійсно, п. 190.1 ПКУ встановлює специфічну базу оподаткування ПДВ для імпортних товарів. Так, згідно з цією нормою базою обкладення ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України (МКУ).
Тобто базою для визначення суми «ввізного» ПДВ стане митна вартість імпортних товарів.
При подальшому постачанні товарів (уже на митній території України) базу обкладення ПДВ слід визначати на рівні їх договірної вартості, але не нижче ціни їх придбання (п. 188.1 ПКУ).
Звичайно, такого визначення, як «ціна придбання», ви не знайдете в ПКУ. Проте прирівнювати її до митної вартості імпортних товарів не можна, адже застосовується вона лише у межах дії ст. 49 та 50 МКУ.
Тож нижньою планкою для бази обкладення імпортних товарів стане ціна, зазначена в договорі. Підтверджують це й податківці (лист ДФСУ від 27.04.16 р. № 9614/6/99-99-15-03-02-15, лист МГУ ДФС від 16.06.16 р. № 13257/10/28-10-01-03-11).
Хоча, на наш погляд, краще було б використати первісну вартість товарів, зазначену у бухобліку. Зверніть увагу: остання складається не лише із сум, сплачених постачальнику за договором, а й з інших витрат, пов’язаних із придбанням товарів (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»). У такому разі жодних сумнівів щодо «повноти» нарахування компенсуючих ПЗ не виникне.
