Якщо повернути кошти покупцю через РРО без акта, наслідків не буде

В обраному У обране
Друк
Бухгалтерський тиждень Вересень, 2016/№ 39
Чи передбачена відповідальність для суб’єкта господарювання, який повернув кошти покупцю, не склавши акт про повернення або не зазначивши у ньому необхідні відомості?

Реєстрація видачі коштів (у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (РРО) суми розрахунку) проводиться шляхом реєстрації від’ємної суми (п. 7 розд. III Порядку № 547*).

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547.

Якщо алгоритм роботи РРО не дозволяє накопичувати у фіскальній пам’яті від’ємні суми, можна реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». А от операція «сторно» в цьому випадку заборонена.

Якщо сума коштів, виданих у разі повернення товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа або особа, що безпосередньо здійснює розрахунки, має скласти акт про видачу коштів (п. 8 розд. III Порядку № 547).

В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату та час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти передаються до бухгалтерії, де зберігаються протягом 3 років. У разі її відсутності — підклеюються до останньої сторінки Книги обліку розрахункових операцій.

При цьому відповідальність за нескладення такого акта або незазначення в ньому необхідних відомостей чинним законодавством не передбачена.

За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 109.20

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити