Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, і земельні частки (паї), що перебувають у власності ( ст. 269 — 270 ПКУ).
Платники ЄП звільняються від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з податку на майно (у частині земельного податку), окрім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються платниками ЄП груп 1 — 3 для здійснення госпдіяльності ( п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).
Госпдіяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері громадського виробництва, спрямована на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність ( ст. 3 ГКУ).
Увага! При цьому жодними нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
А це означає, що в разі припинення госпдіяльності ФОП «автоматично» перестає використовувати в підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, що звільняють платника ЄП від сплати земельного податку.
Висновок: ФОП — платники ЄП — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення госпдіяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 112.01
