Ні для кого не секрет, що порядок розрахунку суми рентної плати за видобування корисних копалин орієнтований на гірничодобувні підприємства ( пп. 252.1.4 та 252.4.1 ПКУ). А тому суб’єкт господарювання, який видобуває воду, але не віднесений до когорти гірничодобувних підприємств, щороку стикається з одними і тими ж проблемами: як визначити вартість одиниці видобутої корисної копалини (води).
Нагадаємо, що така вартість визначається за більшою з таких величин:
• за фактичними цінами. Тобто виходячи з розміру доходу, отриманого від реалізації корисної копалини ( п.п. 252.7.1 ПКУ);
• за розрахунковою вартістю — орієнтуючись на витрати, понесені на видобування, які скориговані на рівень рентабельності гірничого підприємства при видобуванні відповідних видів корисних копалин ( п.п. 252.7.2 ПКУ).
Зазвичай, отриману воду використовують для власних цілей, а не для продажу. Тому більшість власників свердловин при розрахунку рентної плати опираються лише на одну величину: розрахункову вартість.
Щоб її визначити, необхідно мати дані про відповідний коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства. І тут без допомоги податківців не обійтися. Річ у тім, що тільки вони на пару з Держгеонадрами можуть проінформувати про розмір коефіцієнта, який слід використовувати при розрахунку плати.
У листі, що коментується, податківці, пославшись на роз’яснення Держгеонадр (лист від 21.03.16 р. № 171/07), повідомили, що для «інших» гірничих підприємств (саме до цієї когорти потрапили всі суб’єкти господарювання, які видобувають воду із свердловин) тимчасовий коефіцієнт рентабельності на 2017 рік становить 0,22.
