Спочатку нагадаємо: новим п. 57 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено, що період з 1 квітня по 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена п. 201.16 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). А тепер поглянемо, що ж у зв’язку з цим відбувається на практиці.
«Перша ластівка»: постанова КМУ № 190
Ось і перший «ПН-блокувальний» норматив виплив — постанова КМУ від 29.03.17 р. № 190 (далі — постанова № 190). Вона встановлює підстави для прийняття комісією ДФСУ* рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, а саме:
* Тобто тим органом при ДФСУ, який повинен буде вирішувати долю «призупинених» ПН/РК.
• ненадання платником письмових пояснень про підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, до яких застосовано процедуру зупинення реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ;
• ненадання платником копій документів відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 ПКУ;
• надання платником копій документів, що складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.
Але виплив цей норматив, як то кажуть, «попереду паровоза». Річ у тім, що передбачена п. 201.16 ПКУ процедура зупинення реєстрації ПН/РК розпочинається саме з цього самого зупинення. Адже порядок такого зупинення (згідно із «вступною» частиною зазначеного п. 201.16 ПКУ) повинен розробити той самий Кабмін…
Проте зупинення реєстрації ПН/РК має здійснюватися тільки у випадку відповідності ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації певних ПН/РК в ЄРПН.
Конкретно розробити такі критерії (які фактично є «наріжним каменем» усієї цієї системи «ПН-блокування») повинен Мінфін ( п. 74.2 ПКУ).
Крім того, в останньому абзаці п.п. 201.16.1 ПКУ зазначено, що вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН також затверджує Мінфін (тут мається на увазі перелік документів, які платник повинен надати фіскалам для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у тій ситуації, коли їх реєстрація вже була зупинена). А п.п. 201.16.3 ПКУ ще вимагає від Мінфіну видати й порядок роботи вже згадуваної нами вище «ПН-розблокувальної» комісії при ДФСУ…
Оскільки Мінфін не виконав дотепер «нормативні» завдання, поставлені ПКУ, Кабмін, може, й радий би, але наразі не може розробити порядок зупинення реєстрації ПН/РК…
Проекти від Мінфіну
Утім, днями на сайті ДФСУ з’явився проект мінфінівського наказу**. Він об’єднує в собі і критерії оцінки ступеня ризиків, і перелік документів, які платник зобов’язаний надати фіскалам для розблокування реєстрації конкретних ПН/РК.
** http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71844.html.
Там же красується і проект наказу, що затверджує порядок роботи «ПН-розблокувальної» комісії при ДФСУ***.
*** http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71845.html.
Цікаво, що ці проекти запропоновані для обговорення вже в періоді, коли повинен працювати тестовий режим п. 201.16 ПКУ… І зауважимо, щоб усе це почало хоча би «тестово» працювати, Кабмін повинен розробити порядок зупинення реєстрації ПН/РК.
Таким чином, із п’яти необхідних нормативів, потрібних для роботи системи блокування/розблокування ПН/РК, наразі побачив світло тільки той, що потрібний в останню чергу, — постанова № 190.
Як повинна працювати система блокування ПН/РК
Для наочності наведемо своє бачення етапів роботи цієї системи згідно з п. 216.1 ПКУ:
1) усе починається з перевірки направлених на реєстрацію ПН/РК (і їх укладача!) на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків;
2) якщо ПН/РК не відповідає зазначеним критеріям (яких, повторимо, ще немає), реєстрацію ПН/РК зупиняють і платнику «в автоматичному режимі» надсилають квитанцію про таку зупинку.
У цій квитанції:
• має (мають) бути зазначений(і) критерій(ії) ступеня ризиків, на підставі якого(их) була зупинена реєстрація ПН/РК, а також
• запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття фіскалами рішення про реєстрацію такої «паралізованої» ПН/РК в ЄРПН. Надати ці пояснення та/або копії документів платник може до свого «рідного» фіскального органу протягом 365 днів з дати виникнення ПЗ, відображеного в такій ПН/РК.
Не пізніше наступного робочого дня місцеві фіскали повинні переправити ці документи до спеціальної комісії при ДФСУ;
3) протягом 5 робочих днів за днем отримання документів комісія повинна прийняти рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в реєстрації.
Так-от, постановою № 190 затверджено тільки підстави для прийняття комісією рішення у відмові від реєстрації (див. їх вище), необхідні на завершальному етапі розгляду справи комісією. Проект кабмінівського порядку «зупинення ПН/РК» із зрозумілих причин наразі відсутній…
Критерії ризиків: що зараз у проекті?
А от проект Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, викликав у нас (і не тільки) низку незабутніх емоцій.
Обговорювати детально положення цього документа ми сьогодні не станемо. Ви можете знайти його за наведеним посиланням і скласти власне враження про цей «шедевр».
Але декілька моментів все ж таки зауважимо.
З-під контролю можуть випасти:
• «дрібні» платники, які протягом місяця реєструють ПН/РК із загальною сумою менше 50 тис. грн. (якщо тільки їх директор не очолює ще 3 і більше фірм);
• до 2018 року деякі великі платники (які оплатили у 2016 році ПФУ і соцстрахам більше 5 млн грн.);
• платники, які вписалися у формулу:
і при цьому сума ПДВ зареєстрованих ПН у поточному місяці з урахуванням поданої ПН/РК не повинна перевищити найбільшу місячну суму ПДВ у ПН, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 місяців, помножену на 1,3.
Проект визначає приблизно п’ять основних критеріїв ризику, частина яких прописана не дуже чітко (можливо, з тією метою, щоб зупиняти реєстрацію практично будь-якої ПН/РК). Зауважимо, що деякі критерії прив’язані до самого платника, а не до операції, на яку складено ПН (РК). Наприклад, платник надав для реєстрації в ЄРПН за поточний місяць РК для неплатників ПДВ із загальною сумою цього податку (наростаючим підсумком) 50 тис. грн. і більше.
І, схоже, цим хтось тихцем прагне відродити горезвісний «стан 9», оскільки у «критеріях платника» блокуватися, мабуть, буде реєстрація всіх ПН/РК, а не за якимись конкретними операціями!
Крім того, у проекті зазначено, що в разі зупинення реєстрації через невідповідності кодів товарів/послуг (це найперший критерій) ви «маєте право» (!) подати так звану таблицю платника податків, в якій повідомите фіскалів про «вхідні» і «вихідні» коди.
Схоже, це «вигадка» для виробників, в яких апріорі відрізняються коди «на вході» та «на виході». Причому мінфінівцям виявилося замало коду УКТ ЗЕД/ДК 016:2010, і вони втиснули «першим номером» у таблицю ще й код КВЕД за ДК 009:2010 (ср. ). Мабуть, щоб звіряти з кодами, зазначеними в Держреєстрі, і третирувати платників. Схоже, такі таблиці вони планують змусити подати всіх «неугодних» платників…
Крім того, в цьому першому критерії міститься умова про перевагу у платника в складі податкового кредиту (більше 20 %) кодів УКТ ЗЕД товарів, наведених у таблиці 2 — додатку до цього проекту.
Якщо ви заглянете в цю таблицю, то побачите в ній близько сотні товарних груп, включаючи найпоширеніші продукти харчування, майже всі підакцизні товари, в тому числі алкоголь (там же — пиво) і сигарети, а також нафту, газ, легкові й вантажні автомобілі, будматеріали, друковану продукцію, одяг, тканини і багато чого іншого… Навіть про дитячі триколісні велосипеди та самокати не забули! Це ж, мабуть, на всьому цьому нечесні платники «скручування» роблять?!..
За таких обставин фіскали можуть взяти і всім, хто торгує переважно позиціями, які потрапили в таблицю 2, одразу всі ПН і заблокувати. Адже у них у складі податкового кредиту ці позиції точно будуть переважати… Якось трохи моторошно стає, коли бачиш такі «критерії»…
Пригнічує і проект порядку роботи «ПН-розблокувальної» комісії ДФСУ. У ньому все (уключаючи процедуру прийняття рішень) виглядає доволі забюрократизованим і викликає реальні побоювання, що рішення цією комісією прийматимуться з неабиякою затримкою від установленого ПКУ 5-денного строку.
При цьому, як ми зазначали, з 1 квітня вже повинні на практиці застосовуватися певні норми п. 201.16 ПКУ і працювати тестовий режим блокування реєстрації ПН/РК. Але основна маса нормативів тільки-тільки представлена для обговорення. Не виключаємо, що це зроблено умисно — з тією метою, щоб платники не встигли до 1 липня пристосуватися працювати в «ПН-блокувальних» умовах.
Утім, швидше за все, це «хотіли як краще» закінчиться «як завжди»: прийняттям цих нормативів 1 липня, ручним режимом «відключення» платників від ЄРПН і тернистим корупційним шляхом до зворотного підключення…
Загалом, липень обіцяє бути найспекотнішим за весь час податкової історії України. Якщо, звичайно, депутати не оговтаються і не скасують усі ці новації…
