(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/26
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2017/№ 32

З дооцінкою основних засобів, зате — без податкової різниці за п. 140.2 ПКУ

Підприємство несе втрати через неврахування при оподаткуванні податком на прибуток частини відсотків за позиками, отриманими від пов’язаної особи — нерезидента, оскільки вимушене розраховувати податкові різниці за п. 140.2 ПКУ. Чи можна якимсь чином вирішити цю проблему, щоб уникнути зайвих податкових втрат? Давайте з’ясуємо разом.

Розпочнемо з того, що тут не так усе погано, оскільки на згаданій в запитанні «збільшуючій» податковій різниці в перспективі ви втрачаєте тільки 5 % сум відсотків…

Але про все по порядку.

«Нерез-відсоткові» різниці

Коротко нагадаємо, що фінопераційна «міна» (податкова різниця) закладена законодавцями в п. 140.2 ПКУ. Він передбачає збільшувати фінрезультат до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухобліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, понад 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного податкового періоду, у якому відбувається нарахування таких відсотків.

Проте це стосується тільки випадків, коли сума боргових зобов’язань за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами перевищує суму власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінустанов і компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж у 10 разів).

Ці обидві величини беруть для цілей застосування вказаної норми як середнє арифметичне їх значень на початок і кінець податкового періоду.

Сума цієї «збільшуючої» різниці відображається у рядку 3.1.1 додатка РІ до декларації про податок на прибуток підприємства.

Разом з тим п. 140.3 ПКУ містить «зменшуючу» податкову різницю і частково відновлює в цьому питанні «статус-кво», дозволяючи платникові в наступному податковому періоді зменшити на ті ж дискриміновані «нерез-відсотки» фінрезультат до оподаткування. При цьому сума таких відсотків зменшується всього на 5 %.

Сума цієї «зменшуючої» податкової різниці відображається за рядком 3.2.1 того ж додатка РІ до «прибуткової» декларації.

Таким чином, реальне авансування бюджету податком відбувається тільки в першому періоді виникнення «позитивної» податкової різниці за п. 140.2 ПКУ. У наступних періодах усе залежить від «відсотково-позикового» розкладу, оскільки «нові» «дискриміновані» суми відсотків вже фактично зменшуватимуться на «старі» (що збільшили результат минулого податкового періоду), але «підрізані» при цьому на згадані 5 %. Тобто фінрезультат уже сильно страждати не повинен. А в податковому періоді, наступному за останнім, у якому матимуть місце «дискриміновані» за п. 140.2 ПКУ «нерез-відсотки», платник відобразить тільки зменшуючу податкову різницю, за вирахуванням згаданих 5 % (які зрештою і складуть реальні витратні втрати платника).

Як від них позбавитися?

Ну а якщо у вас немає бажання рахувати згадані вище «фінрізниці» і через такий механізм авансувати/підгодовувати бюджет податком на прибуток, безумовно, можна спробувати якимсь чином вирішувати з ними проблеми. Але краще «стелити соломку» заздалегідь і не укладати кредитні договори / договори позики з нерезидентами, що є пов’язаними особами з вашим підприємством. Оскільки відсотки за договорами з іншими («непов’язаними») нерезидентами і будь-якими резидентами (навіть «пов’язаними») під це податкове обмеження з п. 140.2 ПКУ не підпадають. Крім того, за необхідності ваш «пов’язаний» нерезидент може виступити гарантом за таким кредитом — відсоткові витрати на користь непов’язаних осіб не підлягають коригуванню на різницю з п. 140.2 ПКУ, навіть коли гарантом за цим кредитом є пов’язана особа — нерезидент (див. лист ДФСУ від 06.06.17 р. № 465/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Але ці заходи переважно превентивні, а ви, схоже, уже з цією різницею «потрапили в халепу»…

У такій ситуації можна спробувати вирішити питання шляхом оформлення договору про відступлення права вимоги між новим кредитором (не «пов’язаним» з вами, якщо він — нерезидент) і вашим нерезидентом.

Починаючи з дати підписання такого договору, боргові зобов’язання (і відсотки) за ним вже випадуть з-під дії п. 140.2 ПКУ.

Це, щоправда, вимагає «участі» НБУ, оскільки позики у нерезидентів можна брати тільки під його пильним оком (див. детальніше в Положенні про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженому постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 270).

Крім того, зазначимо, що на практиці платники-позичальники в подібних ситуаціях ще іноді вдаються до проведення у бухобліку дооцінки основних засобів (ОЗ), щоб загальна сума позичених у пов’язаних з платником «нерезів» засобів не перевищила в 3,5 раза власний капітал («3,5 ВК»). Нагадаємо, що згідно з п. 19 П(С)БО 7 «Основні засоби» сума дооцінки ОЗ відноситься на кредит субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» (з дебету рахунку 10 «Основні засоби»).

Тобто на збільшення капіталу в дооцінках і загального розміру власного капіталу платника (підсумок розділу І пасиву Балансу).

Проте в податковому періоді, у якому була проведена дооцінка ОЗ, збільшення власного капіталу «ляже» на кінець такого звітного періоду. І у зв’язку з тим, що для цілей розрахунку порогу «3,5 ВК» береться середньоарифметичне значення власного капіталу «на початок» і «на кінець», то середньоарифметичний показник зросте тільки на половину суми проведеної дооцінки ОЗ. Але, можливо, цього вже буде досить, щоб уникнути різниці за п. 140.2 ПКУ. Зате в наступному (их) звітному (их) періоді (ах) при розрахунку показника «3,5 ВК» врахується вже уся сума дооцінки ОЗ.

Ну і, звичайно, при цьому платник повинен дотриматися усіх необхідних формальностей, пов’язаних з проведенням дооцінки ОЗ (включаючи і проведення професійної оцінки ОЗ*, які дооцінюються, що може йому стати «в копієчку»). Адже така дооцінка ОЗ дещо «пахнутиме» «оптимізаційністю», у зв’язку з чим вона цілком може потрапити під пильне око фіскалів при перевірці. З огляду на це рекомендуємо перечитати наш матеріал про переоцінку ОЗ «Переоцінка основних засобів: враховуємо всі нюанси» // «БТ», 2016, № 1-2.

* Див. ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658.

Що ж до можливої амортизаційної «вигоди» внаслідок розрахунку в бухобліку суми амортизації вже з дооціненої вартості ОЗ, то її, на жаль, покликана звести нанівець «амортизаційна» податкова різниця, передбачена ст. 138 ПКУ (див. оновлену з цього року редакцію п.п. 138.3.1 ПКУ).

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
податок на прибуток, податкові різниці, дооцінка основних засобів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті