(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 27-28
  • № 26
  • № 25
  • № 24
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/26
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2017/№ 32

Договірна відповідальність в умовах блокування ПН

Ідея передбачати в договорах поставки санкції за нереєстрацію постачальником ПН не нова*. Але вона заблищала новими барвами, як тільки почала «по-справжньому» працювати система моніторингу і блокування реєстрації ПН. Як подібна процедура вплине на сплату договірних штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН? Чи може постачальник, посилаючись на відсутність своєї вини у блокуванні ПН, уникнути відповідальності? Якщо постачальник все ж таки заплатить штраф, чи може він якимось чином компенсувати свої «штрафні витрати»? Загалом, хто винен і що робити?

* Див. статтю «Договірні санкції за ПДВ-порушення: чи будуть наслідки» // «БТ», 2016, № 41.

З критеріями для моніторингу, а також процедурою блокування/розблокування ПН ви вже знайомі**. Зупинятися на них не будемо. Скажемо лише, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі — Критерії № 567), а також Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.17 р. № 567.

** Див. статтю «Чи такий страшний біс?»: критерії блокування податкових накладних» // «БТ», 2017, № 27−28.

«Договірна» санкція: що до чого

Обов’язковими елементами будь-якого господарського правопорушення є:

1) порушення договірного зобов’язання;

2) шкода, заподіяна порушником;

3) причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і шкодою;

4) вина.

У нашій ситуації варто зупинитися на складових під номерами 1 і 4.

Тут відмітимо, що залежно від виду санкцій за договором можна говорити про (не)обов’язковість наявності вини порушника. У свою чергу, виходячи з норм ГКУ, виділяємо два види «покарань»: оперативно-господарські і штрафні.

Оперативно-господарські санкції — це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторних порушень зобов’язання, які використовуються сторонами самостійно в односторонньому порядку (ст. 235 ГКУ).

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб’єкта, який порушив зобов’язання.

Про подібний вид санкцій варто говорити в тих випадках, коли в договорі передбачено, наприклад, що частину вартості товару (у розмірі ПДВ) покупець сплатить тільки після реєстрації ПН. Тобто застосовується принцип: немає реєстрації ПН — немає повної оплати.

Тут постачальник ніяк не зможе кивати на свою невинуватість і вимагати сплати іншої частини вартості товару, оскільки для застосування оперативно-господарських санкцій наявність вини — не обов’язкова умова.

Ситуація ускладниться, коли постачальникові зовсім відмовлять в реєстрації ПН. Адже оскарження такої відмови може затягнутися надовго.

У свою чергу, штрафними санкціями в ГКУ є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської операції, невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків (ч. 1 ст. 230 ГКУ). Тут вже наявність вини потрібна. Зупинимося на цьому виді санкцій детальніше.

Штраф з постачальника

Якщо в договорі ви передбачили штраф за порушення обов’язку по реєстрації ПН, то ситуація може розвиватися таким чином.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГКУ учасник господарських відносин (у нашому випадку — постачальник) відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов’язання або порушення правил проведення госпдіяльності, якщо не доведе, що він ужив усі залежні від нього заходи для недопущення правопорушення.

При цьому варіантів поведінки постачальника може бути декілька. В усіх варіантах виходитимемо з того, що постачальник свідомо потрапляє під моніторинг відповідно до встановлених «ризикових» критеріїв і надалі можлива зупинка реєстрації його ПН, але він:

1) не вчинив жодних дій із цього приводу;

2) вжив усіх заходів для того, щоб цього не сталося. Наприклад, подав Таблицю даних платника податку* і завчасно попередив іншу сторону про несприятливу ситуацію, що склалася, та про те, що можлива подальша відмова. У найкоротші терміни подав документи для розблокування ПН;

* Див. додаток до Критеріїв № 567.

3) уникнути цього ніяк би не зміг, про що завчасно повідомив покупця. Після зупинки реєстрації ПН якнайшвидше подав документи для її розблокування.

Виокремимо варіант № 4, коли постачальник незаконно потрапив під моніторинг і, незважаючи на це, йому відмовили в реєстрації ПН. Однак він відіграє якусь значиму роль тільки у тому випадку, коли у постачальника будуть докази незаконності (наприклад, відповідне судове рішення, що набрало юридичної сили).

У випадку з варіантами 2 і 3 питання вини вже ставиться під сумнів.

Але, зрештою, оцінювати поведінку контрагента, який «провинився», і приймати остаточне рішення з приводу наявності вини буде суд.

Зрозуміло лише одне: спускати ситуацію «на гальмах» постачальникові не можна, оскільки бездіяльність, швидше за все, буде розцінена як наявність вини, що може призвести до стягнення «договірних» штрафів.

До речі, якщо у вашому договорі передбачена відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН, то зупинка реєстрації ще не даватиме покупцеві «карт-бланш» на стягнення санкцій. І ось чому.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ у разі зупинки реєстрації ПН/РК перебіг строку на реєстрацію переривається на період зупинки їх реєстрації і поновлюється з дня припинення процедури зупинки згідно з п.п. 201.16.4 ПКУ.

Отже, якщо після зупинки реєстрації постачальникові, врешті-решт, «спірну» ПН зареєстрували, то про господарське правопорушення не може бути і мови. Така накладна вважається зареєстрованою своєчасно.

А ось якщо результатом стала відмова, то можна говорити про стягнення штрафних санкцій.

Увага! Тут ми розглядаємо ситуацію, коли, подаючи на реєстрацію ПН, покупець не порушував строки, встановлені для цього п. 201.10 ПКУ.

Відповідальність податківців

Так-так, ми не обмовились.

Постачальник, з якого контрагент стягнув штрафні санкції за договором за незареєстровані ПН, може призвати до відповіді фіскалів. Яким чином? Зараз розповімо.

Є в ЦКУ чудова ст. 1173. Ось вона-то нам і знадобиться.

Відповідно до цієї статті шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Для того, щоб застосувати ст. 1173 ЦКУ без проблем, треба довести незаконність дій ДФСУ і причинно-наслідковий зв’язок між подібними діями фіскалів і збитком у вигляді виплачених контрагентові штрафних санкцій за договором.

Найдієвіший, на наш погляд, варіант — подати до відповідного окружного адміністративного суду позов з вимогою визнати дії податківців з відмови в реєстрації ПН незаконними. Потім «розмахуючи» позитивним рішенням, що набрало законної сили, вимагати вже у господарського суду стягнути збитки за ст. 1173 ЦКУ.

Важливо! Відповідачем в обох позовах буде безпосередньо ДФСУ.

Також рекомендуємо вам залучити як третю особу Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві. Хоча у судовій практиці зустрічалися випадки, коли у подібних справах казначеї «засвітилися» як другі відповідачі.

Рішення адміністративного суду можна замінити результатами оскарження в головному податковому органі відмови в реєстрації ПН. Проте рекомендуємо у такому разі в «господарському» позові детально описати причини спростування рішення податківців.

Природно, прецедентів в судовій практиці поки ще немає.

Тому тут треба зважити усі «за» і «проти», враховувати економічну доцільність використання подібної схеми.

Миттєвого результату не чекайте. Але якщо справа того варта…

При цьому, якщо виходити з негативної судової практики (див., наприклад, постанову ВГСУ від 09.11.16 р. у справі № 910/4519/16*), пов’язаної із ст. 1173 ЦКУ, можна зробити деякі висновки з приводу формулювання позову про визнання незаконними дій податківців.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 62695353.

Зокрема, в «адміністративному» позові треба:

а) вимагати визнання незаконними дій фіскалів;

б) згадувати про те, що у зв’язку з таким рішенням підприємству (підприємцеві) довелося заплатити штрафні санкції за договором за нереєстрацію податкової накладної. Добре, якщо «договірні» санкції будуть стягнуті в судовому порядку;

в) зазначати, що саме незаконні дії фіскалів призвели до виплати штрафних санкцій за договором.

Потім усе сказане нами вище згодиться в господарському суді при доведенні причинно-наслідкового зв’язку між незаконними діями податківців і вашими «штрафними збитками».

Ще раз акцентуємо вашу увагу на тому, що цей варіант вирішення проблеми досить ризикований. Якщо ви зможете довести протиправність дій ДФСУ — це ще, на жаль, не гарантує позитивного результату за «господарським» позовом. Готуйтеся дійти із стягненням збитків з податківців до вищих судових інстанцій.

І на завершення хочемо вам нагадати, що безвихідних ситуацій не буває. Тому не чекайте «з моря погоди»! Боріться за свої права!

договір поставки, санкції за нереєстрацію накладної, договірні штрафні санкції, договірна відповідальність, блокування податкової накладної додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті