У листі, що коментується, податківці розповіли, як у ПДВ-обліку відображати списання (утилізацію) лікарських засобів у зв’язку із закінченням їх строку придатності.
Як завжди, контролери дотримуються думки, що списання товарно-матеріальних цінностей (у тому числі лікарських засобів і виробів медичного призначення) розцінюється як початок використання таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Ну а коли так, то, на погляд фіскалів, такому платникові ПДВ необхідно нарахувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. При цьому базою для нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) буде вартість придбання прострочених ліків. Цього вимагає п. 189.1 ПКУ.
А ось яку ставку ПДВ обрати для нарахування «компенсуючих» ПЗ? Податківці справедливо рекомендують узяти ставку ПДВ, яка застосовувалася при придбанні ліків.
Звичайно, суто формально операція зі списання зіпсованих ліків і медвиробів не вписується у вимоги п.п. «в» п. 193.1 ПКУ (встановлює ставку ПДВ для операцій постачання ліків і медвиробів, що дорівнює 7 %). Адже прострочені ліки навряд чи можна вважати «ліками». Тому можна засумніватися в застосуванні зниженої ставки при нарахуванні «компенсуючих» ПЗ.
Проте не варто поспішати. Якщо розглянути суть п. 198.5 ПКУ, то виявиться, що передбачене цією нормою нарахування ПДВ призначене для компенсації сформованого раніше ПК. Тому при списанні непридатних медпрепаратів слід застосовувати ту ставку ПДВ, за якою раніше був сформований такий ПК. І якщо це була знижена ставка, при нарахуванні ПЗ застосовувати саме її.
Тому висновок контролерів цілком логічний.
