(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 6
  • № 5
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 52
  • № 51
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/24
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Лютий , 2017/№ 7

ДФСУ і «всі, всі, всі», або Про мораторій на перевірки і не тільки

Початок 2017 року ознаменувався багатьма змінами, які безпосередньо стосуються бізнесу. Деякі з них вже набули чинності, якісь ще чекають свого часу. Гострим залишається питання, хто з численної когорти контролерів зараз має право приходити на перевірку? Тим паче що із закінченням 2016 року припинилася дія чергового мораторію. Так кого ж із перевіряючих сприймати в 2017 році як неминуче зло, а кого можна відправляти геть? Чи змінилося щось у порядку проведення перевірок*? Розкладемо усе по поличках.

* Тут і далі по тексту під перевірками розумітимемо усі процедури держконтролю (нагляду) (перевірки, ревізії, огляди й інші форми, передбачені законом).

Основним помічником в питанні «сортування» контролюючих органів виступає Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.16 р. № 1728-VIII (далі — Закон про мораторій). Саме він установлює загальний мораторій на планові перевірки і «особливий» порядок позапланових перевірок до 31 грудня 2017 року. Також нам знадобиться Закон № 1726**.

** Закон України від 03.11.16 р. № 1726-VIII.

Щодо порядку проведення перевірок звернемо увагу на профільний Закон про держнагляд***.

*** Закон України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V.

Пропозиція, від якої не можна відмовитися

Ключовий момент. Закон про мораторій виводить з-під своєї дії досить значний список органів. Утім, як ви пам’ятаєте, попередній мораторій теж був «із родзинкою»****.

**** Див. «БТ», 2016 , № 10-11, с. 26.

Серед органів, на які заборона і «особлива» процедура проведення перевірок не поширюються:

• ДФСУ та її територіальні органи (з урахуванням особливостей для госпсуб’єктів із зони АТО);

• Держпраці та її територіальні органи;

• Держархбудінспекція;

• Держпродпотребслужба;

• Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП);

• Держекоінспекція;

• Держекспортконтроль;

• НБУ;

• Держаудитслужба (колишні КРУшники);

• Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);

• Антимонопольний комітет тощо.

Повний перелік «позамораторних» органів передбачений ст. 6 Закону про мораторій.

Від воріт поворот

Під заборону потрапили планові перевірки усіх органів, що не увійшли до списку, передбаченого ст. 6 Закону про мораторій. Це і є той самий широко обговорюваний мораторій. Але, як бачимо, його масштаби зовсім не вражають.

Крім того, відносно органів, що не увійшли до переліку виключень, встановили наступні особливості проведення позапланових заходів.

Зокрема, підставами для позапланових перевірок можуть бути виключно:

1) обґрунтоване звернення фізичної особи (при узгодженні з Державною регуляторною службою України (ДРСУ)). ДРСУ «дає добро» на перевірку впродовж 5 днів з дня отримання документів від контролюючого органу. Відповідне рішення публікується на офіційному сайті регуляторної служби до початку проведення перевірки. Госпсуб’єкт знайомиться з рішенням ДРСУ. Йому обов’язково надається копія такого рішення. Інакше суб’єкт господарювання має право не допустити контролюючий орган до перевірки;

2) письмова заява госпсуб’єкта про проведення перевірки за власним бажанням;

3) рішення суду;

4) аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку, який був пов’язаний із діяльністю госпсуб’єкта.

ДФСУ і госпсуб’єкти із зони АТО

Госпсуб’єкти, що «переїхали» із зони АТО. Згідно з п. 38.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлюється мораторій на перевірки госпсуб’єктів із зони АТО, які:

• станом на 1 грудня 2016 року перереєструвалися на іншій території України з тимчасово окупованої та/або території населених пунктів, які знаходяться на лінії зіткнення;

• подали повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинки. Перевірки відносно періодів, вказаних у повідомленні, проводити заборонено.

Якщо госпсуб’єкт із зони АТО дістає доступ до первинки, він «злітає» з мораторію після завершення АТО. Якщо дізнається про остаточну її втрату і подає повторне повідомлення (із вказівкою, що первинка загублена), ДФСУ не має права перевіряти таких суб’єктів за періоди, вказані в повідомленні, навіть після завершення АТО.

Детальніше про нові пільгові норми ПКУ для госпсуб’єктів із зони АТО читайте на с. 29.

Госпсуб’єкти, що працюють в зоні АТО. Закон № 1726 (п. 5 розд. ІІ) вводить заборону для ДФСУ на проведення перевірок щодо госпсуб’єктів, які працюють в населених пунктах:

• на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

• які знаходяться на лінії зіткнення.

Зауважте, що жодних винятків, які стосуються виду перевірки, ця норма не містить.

Зверніть увагу: тут ідеться не про всі види процедур держконтролю. ПКУ і Закон № 1726 використовують термін «перевірки», а не «процедури держконтролю (нагляду)».

Виходить, що з-під мораторію «випадають» інші форми контролю, які передбачені ст. 62 ПКУ, але не звуться перевірками (наприклад, моніторинг контрольованих операцій).

Важливо не лише хто, але й як

З тим, хто може перевіряти в 2017 році, а хто ні — розібралися.

Перевірка все-таки нагрянула? У такому разі ключовим буде питання порядку її проведення. І тут на перший план виходять зміни, внесені до Закону про держнагляд.

Сфера застосування. Тепер для ДФСУ, Держпраці й інших органів, визначених в ч. 4 ст. 2 Закону про держнагляд, він стане основним керівництвом до дії при проведенні перевірок. Проте із застереженням: особливості цього процесу визначатимуться профільною нормативкою (наприклад, ПКУ).

Разом з тим ДФСУ, Держпраці і «компанія» повинні забезпечити дотримання вимог окремих статей Закону про держнагляд. Серед них: основні принципи нагляду (ст. 3), загальні вимоги до проведення перевірок (ст. 4), права суб’єкта господарювання (ст. 10), консультативна підтримка суб’єктів господарювання (ст. 19) тощо. Повний перелік норм передбачений в ч. 5 ст. 2 Закону про держнагляд.

Крім того, під дію Закону про держнагляд тепер потрапляють місцеві держадміністрації.

Зверніть увагу: Закон про держнагляд не застосовується під час проведення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю над дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, держконтролю над дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, держнагляду (контролю) у сфері телебачення і радіомовлення.

Принципи. Важливий момент. Розширився арсенал принципів держнагляду (контролю). Зокрема, серед них з’явився принцип презумпції правомірності дій госпсуб’єкта.

Звичне для податківців, це положення поширюється тепер і на інші контролюючі органи.

Нагадаємо: суть принципу в тому, що норми з неоднозначним тлумаченням прав і обов’язків госпсуб’єкта та/або повноважень контролюючого органу трактуються на користь госпсуб’єкта. При цьому дії останнього визнаються правомірними. Цим принципом охоплюються права, обов’язки і повноваження, передбачені як в законах, так і в інших нормативно-правових актах.

Планові перевірки. Законом про держнагляд установлені важливі обмеження, що стосуються періодичності проведення планових заходів.

Зокрема, госпсуб’єкти:

• з високим ступенем ризику перевіряються не частіше за один раз на два роки;

• із середнім ступенем ризику — не частіше за один раз на три роки;

• з низьким ступенем ризику — не частіше за один раз на п’ять років.

Критерії ризиковості суб’єкта, що перевіряється, визначаються контролюючим органом на підставі методики, розробленої ДРСУ, і затверджуються КМУ.

Крім того (див. абзац четвертий ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд), проведення одним і тим же контролюючим органом щодо госпсуб’єкта більше однієї планової перевірки на рік не допускається.

Органам держконтролю тепер заборонено вносити зміни до плану перевірок. Винятками можуть бути зміна найменування госпсуб’єкта або виправлення технічних помилок.

Також передбачили сумарні строки проведення планових перевірок упродовж року. Він не може перевищувати 30 робочих днів, а для суб’єктів мікро- і малого підприємництва — 15 робочих днів (абзац третій ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд).

Позапланові перевірки. Зверніть увагу на підстави для проведення таких заходів.

Зараз ітиметься про перевірки за зверненнями фізичних осіб.

З держорганами, які підпадають під мораторій, усе більш-менш ясно. Застосовуємо положення Закону про мораторій. А ось якщо говорити про інших «контролерів»… Тут виникають труднощі.

І ось чому. Закон про мораторій призупинив до 31.12.17 р. дію норми, яка передбачала обов’язкове отримання дозволу від центрального органу — перевіряючого на проведення перевірки (абзац п’ятий ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд). Але обов’язок пред’явити копію такого рішення госпсуб’єкту при цьому ніхто не відміняв.

Відповідно, такі протиріччя можуть призвести до зловживань.

У решті перелік підстав для проведення позапланових заходів уточнили.

Крім того, суб’єкту, що перевіряється, тепер повинні надати копію посвідчення (направлення) на перевірку.

Недопуск перевіряючих. Позитивним моментом є розширення і уточнення переліку підстав для недопуску перевіряючих (ст. 10 Закону про держнагляд).

Серед них:

• порушення передбаченої законом періодичності проведення перевірок;

• неотримання госпсуб’єктом повідомлення про проведення планової перевірки;

• контролюючий орган проводить повторну позапланову перевірку з одного і того ж питання тощо. Але до ДФСУ ці підстави застосовуються по-особливому. Усе тому, що обговорюване нами питання паралельно регулюється ПКУ. І такі норми по відношенню до положень Закону про держнагляд є спеціальними. Тобто, виходячи з цієї логіки, повинні застосовуватися норми ПКУ.

Нагадаємо: п. 81.1 ПКУ передбачає всього дві можливості для недопуску перевіряючих:

1) якщо контролюючий орган не надав (не прислав) госпсуб’єкту документи, передбачені усе тим же п. 81.1 Кодексу;

2) якщо документи, вказані вище, складені з порушенням вимог, які висуваються нормою, що розглядається нами. Відмова суб’єкта господарювання від допуску контролюючих органів на інших підставах заборонена.

Таке правило встановлює абзац шостий п. 81.1 ст. 81 ПКУ.

Інтегрована автоматизована система (ІАС). Однією з цікавих задумок є інтегрована автоматизована система держнагляду (контролю). Вона акумулюватиме в собі інформацію про тих, кого перевіряють, ступені ризику їх діяльності, перевірки, результати оскарження рішень, прийнятих у рамках проведення цих заходів, і іншу інформацію, передбачену ч. 2 ст. 41 Закону про держнагляд.

ІАС буде у відкритому доступі і повинна працювати у взаємодії з іншими інформаційними системами України.

Адміністратор системи — ДРСУ.

Кабінет Міністрів повинен забезпечити створення і введення в дію ІАС впродовж року з дня набуття чинності Законом № 1726 (п. 9 розд. ІІ цього Закону).

Відповідальність. Перевірку закінчено. Виявили порушення? Не поспішайте готувати гроші на сплату штрафних санкцій.

Якщо госпсуб’єкт виконав у повному обсязі і в установлений термін припис, розпорядження, рішення, інший розпорядчий документ з вимогою усунути порушення, виявлені під час проведення процедури держконтролю, контролюючий орган санкції й інші заходи реагування не застосовує (ч. 11 ст. 7 Закону про держнагляд).

Чи працюватиме ця норма для усіх «контролерів»? Питання складне. На сьогодні вона вписується далеко не в усі процедури перевірок. Наприклад, ДФСУ при проведенні процедур контролю не видає акти реагування виключно з вимогою усунути порушення закону.

До речі, деякі звичні для фіскалів норми, що стосуються відповідальності, тепер поширюються на інші контролюючі органи.

Зокрема, від відповідальності тепер звільняються госпсуб’єкти, які діяли відповідно до наданої контролюючим органом консультації (як загальної, так і письмової індивідуальної) (ч. 3 ст. 19 Закону про держнагляд).

При цьому «комерси» можуть посилатися на ці документи, якщо доведеться доводити свою правоту перед органами держвлади (у тому числі контролюючими), органами місцевого самоврядування, а також під час судових тяжб.

А тепер уявімо наступну ситуацію. До вас на перевірку завітали співробітники податкової. Їх цікавлять питання дотримання валютного законодавства. Ви із зоною АТО ніяк не пов’язані. Чи обов’язково допускати перевіряючих? Чи застосовуватимуться норми Закону про держнагляд?

Звертаємося до Закону про мораторій. Мораторій на органи ДФСУ не поширюється. Якщо інспектор надав вам усі передбачені п. 81.1 ПКУ документи, доведеться допускати. А Закон про держнагляд ані вам, ані перевіряючим не допоможе. Так, на фіскалів певні положення поширюються (з урахуванням ПКУ), але питання валютного контролю Закон про держнагляд не регулює.

Підсумуємо все, про що говорили вище.

Висновки

  • Закон про мораторій установлює заборону на планові перевірки і закритий перелік підстав для проведення позапланових перевірок.
  • Обмеження, передбачені Законом про мораторій, установлені до 31.12.17 р.
  • Перелік контролюючих органів, на які не поширюється мораторій, закріплений ст. 6 Закону про мораторій.
  • Податківці при проведенні перевірок керуються Законом про держнагляд з урахуванням положень ПКУ.
Сподобалась стаття?

Виберіть свій варіант підписки, щоб отримати доступ до всіх номерів журналу «Бухгалтерський тиждень».

journal_img
Друкована версія + електронна версія 275.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
journal_img
Електронна версія 220.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
мораторій на перевірки, планові перевірки, позапланові перевірки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті