Теми статей
Обрати теми

«Прибуткова» декларація — 2016 (частина 2)

Біляєва Олена, податковий експерт
Сьогодні ми продовжуємо бесіду про «прибуткову» декларацію за 2016 рік, з основною частиною якої ви вже ознайомилися в попередньому номері («БТ», 2017, № 6, с. 39). Тепер дійшла черга і до її додатків. Ми приділили увагу тим із них, які заповнюються більшістю платників податків.

Додаток АВ — дивідендні аванси

У цьому додатку розраховують і відображають суму дивідендного авансового внеску, який підлягає сплаті у звітному періоді.

Додаток АВ повинні подавати будь-які емітенти-резиденти, які виплачують дивіденди, зокрема:

• платники ПНП (у тому числі пільговики і ті, що сплачують податок не за основною ставкою);

• платники держдивідендів;

• юрособи-єдиноподатники. За підсумками кварталу виплати дивідендів вони подають ПНП-декларацію із заповненими ряд. 20 — 22 і додаток АВ (див. лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15).

Зверніть увагу! У випадках, коли з виплачених дивідендів авансовий внесок не стягується (див. пп. 57.11.3 і 57.11.6 ПКУ) і ряд. 20 декларації не заповнюється, все одно необхідно подати додаток АВ, у якому зафіксувати суму виплачених дивідендів, що не підпадають під авансовий внесок.

Детально про механізм розрахунку і сплати дивідендного авансу читайте в статті «Дивіденди: виплачуємо і обліковуємо з оглядкою на новації-2017» // «БТ», 2017, № 5, с. 15.

А ми переходимо до розгляду порядку заповнення додатка АВ до ПНП-декларації по кожному рядку (див. табл. 1).

Таблиця 1. Заповнюємо додаток АВ до декларації з ПНП

Код рядка

Яку інформацію відображаємо

1

У цьому рядку наростаючим підсумком з початку року відображають загальну суму виплачених дивідендів (як оподатковуваних, так і звільнених від дивідендного авансу)

1.1

Тут наводять суму дивідендів, виплачених фізичним особам, з якої не стягується авансовий внесок згідно з п.п. 57.11.3 ПКУ.

Важливо! У цьому рядку фіксуйте нараховану суму дивідендів без зменшення її на ПДФО і ВЗ

1.2

У цьому рядку вказують виплачену інститутом спільного інвестування суму дивідендів, що звільняється від авансового внеску згідно з п.п. 57. 11.6 ПКУ

1.3

У цьому рядку відображають суму дивідендів, виплачену платником, прибуток якого звільняється від оподаткування, у межах такого звільненого прибутку в періоді, за який виплачуються дивіденди (п.п. 57.11.3 ПКУ)

1.4

Цей рядок заповнюють державні унітарні підприємства і їх об’єднання, які згідно зі ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.06 р. № 185-V зобов’язані направляти частину чистого прибутку (доходу) до держбюджету. З таких платежів сплачують дивідендний аванс відповідно до норм п.п. 57.11.2 ПКУ (див. листи ДФСУ від 03.10.16 р. № 21414/6/99-99-15-02-02-15 і від 16.07.15 р. № 14870/6/99-99-19-02-02-15).

Врахуйте! Сума держдивідендів з додатка АВ повинна стикуватися з даними Розрахунку чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 16.05.11 р. № 285

1.5

Сюди заносять суму виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників її корпоративних прав

2

У цьому рядку материнська компанія вказує суму дивідендів, отриманих у звітному періоді. Така дія потрібна, щоб порівняти суми дивідендів, виплачених і отриманих такою компанією. Адже від дивідендного авансу п.п. 57.11.3 ПКУ звільняє тільки суму, виплачену в межах дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб

3

У цьому рядку материнські компанії наводять суму перевищення отриманих дивідендів над виплаченими в попередньому звітному (податковому) році. При заповненні цього рядка слід пам’ятати, що він, як і в попередніх роках, заповнюється наростаючим підсумком

4

Платники ПНП тут показують суму перевищення виплачених дивідендів над об’єктом оподаткування за відповідний звітний рік (роки). Звичайно, за умови, що грошове зобов’язання з ПНП за відповідний рік (роки), за підсумками якого (яких) виплачують дивіденди, задекларовано і погашено. При цьому врахуйте декілька моментів:

1) у разі виплати дивідендів за декілька років відразу суму перевищення рахують окремо за кожен рік і в ряд. 4 проставляють суму додатних значень таких перевищень;

2) щоб визначити суму дивідендів, оподатковуваних авансом, віднімають об’єкт оподаткування того року, за результатами якого вони виплачуються. Наприклад, якщо у 2016 році виплачували дивіденди за 2015 рік, то виплачену суму треба зменшити на об’єкт оподаткування 2015 року;

3) податок на репатріацію (ряд. 23 ПН) більше не зменшує суму виплачуваних дивідендів.

Платники ПНП, у яких не виконуються умови для сплати дивідендного авансу із суми перевищення, а також неплатники ПНП (наприклад, підприємства-єдиноподатники) в ряд. 4 додатка АВ зазначають усю суму дивідендів, виплачених у звітному періоді

5

Тут за наведеним алгоритмом визначають суму дивідендів, з якої у звітному періоді має бути сплачений авансовий внесок. Головне — правильно заповнити ряд. 4 цього додатка

6

У цьому рядку розраховують суму дивідендного авансового внеску, яка підлягає сплаті за підсумками звітного періоду. З метою розрахунку застосовують базову ставку ПНП — 18 %. Значення цього рядка переносять у ряд. 20 декларації

Додаток ЗП — зменшення податку

Цей додаток розшифровує показник ряд. 16 декларації. У ньому вказують суми, на які можна зменшити податок:

• закордонні податки (п.п. 141.4.9 ПКУ);

• дивідендні аванси (п.п. 57.11.2 ПКУ);

• податок з нежитлової нерухомості. Зверніть увагу: в декларації за 2016 рік цей податок буде врахований востаннє (п. 45 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

• аванс з ПНП у розмірі 2/9, задекларований квартальниками за підсумками трьох кварталів 2016 року (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Порядок заповнення рядків додатка ЗП розглянемо в табл. 2 нижче.

Таблиця 2. Зменшуємо нараховану суму податку (додаток ЗП)

Код рядка

Яку інформацію відображаємо

16

Показник цього рядка розраховують за наведеною в ньому формулою. Це загальна сума, на яку можна зменшити нарахований ПНП

16.1

У цьому рядку враховують податки, сплачені за кордоном (п.п. 141.4.9 ПКУ).

Пам’ятайте декілька важливих моментів:

1) заліку підлягає сума закордонподатків, розрахована за правилами розд. III ПКУ;

2) зарахувати закордонподатки можна тільки в межах нарахованого ПНП. Тому в цьому рядку вказуємо суму закордонподаків у сумі не більшій, ніж сам нарахований ПНП;

3) не підлягають заліку сплачені за кордоном:

• податок на капітал/майно і приріст капіталу;

• поштові податки;

• податки на реалізацію (продаж);

• інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію «прибуткових» податків чи обкладаються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Залік сплачених за кордоном податків здійснюється за наявності:

• письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави факту сплати податку (тобто довідки про суму сплаченого податку/збору, а також про базу та/або об’єкт обкладення, п. 13.5 ПКУ);

• чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів

16.2

Тут відображаємо суму дивідендних авансових внесків, нарахованих і сплачених у звітному періоді: переносимо показник з ряд. 6 додатка АВ

16.3

Враховуємо минулорічні дивідендні аванси, що «не зіграли» в зменшення ПНП: переносимо значення з ряд. 16.4.2 додатка ЗП до декларації за минулий рік (про це сказано також у листі ДФСУ від 11.10.16 р. № 33190/7/99-99-15-02-01-17)

16.4

Визначаємо загальну суму сплачених дивідендних авансів: за поточний рік і за минулі роки. Для цього підсумовуємо значення ряд. 16.2 і 16.3

16.4.1

Показуємо суму дивідендних авансів, які фактично зменшують ПНП звітного періоду (тобто ту, що йде в залік). Причому ця сума не повинна перевищувати нарахований ПНП (або податок, що залишився, якщо його вже зменшили інші складові, наприклад, податок на нежитлову нерухомість)

16.4.2

Відображаємо суму дивідендних авансів, що «не зіграли» в зменшення ПНП за підсумками звітного 2016 року (ряд. 16.4 — ряд. 16.4.1). Ця сума переноситься на наступні періоди і може бути врахована під час зменшення податку в майбутньому до повного погашення

16.5

У цьому рядку востаннє за підсумками 2016 року показуємо суму податку на нежитлову нерухомість, нарахованого за 2016 рік. Причому в сумі, що не перевищує суму нарахованого ПНП (або суму, що залишилася після заліку на інші зменшувачі). В іншому разі (якщо нарахований ПНП вже зменшили «під нуль» або взагалі отримали збитки) ряд. 16.5 не заповнюємо.

Зверніть увагу! Закон України від 21.12.16 р. № 1797-VIII скасував податок на нерухомість для об’єктів, розташованих у зоні АТО та/або на лінії зіткнення (п. 38.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому в ряд. 16.5 додатка ЗП до декларації за 2016 рік «нерухомий» податок з таких нежитлових об’єктів показувати не треба

16.6

Цей рядок призначений виключно для квартальників, які до 31.12.16 р. повинні були сплатити авансовий внесок з ПНП у розмірі 2/9 суми податку, нарахованого в декларації за три квартали 2016 року. Вони переносять сюди показник з ряд. 26 ПНП-декларації за три квартали 2016 року

Додаток РІ — податкові різниці

Цей додаток — найбільший за обсягом з усіх додатків до «прибуткової» декларації. У ньому розраховують загальну суму різниць, на які коригується фінрезультат до оподаткування.

Додаток РІ складається з чотирьох розділів:

1) амортизаційні різниці;

2) різниці при формуванні резервів (забезпечень);

3) різниці за фінансовими операціями;

4) інші різниці.

Кожен розділ, як і раніше, розділений на дві частини: у лівій — збільшуючі, а в правій — зменшуючі коригування фінрезультату до оподаткування.

В ув’язці з додатком РІ високодохідники і малодохідники-добровольці заповнюють також додатки АМ (ряд. 1.2.1) і ЦП (ряд. 4.1.3).

Під час здійснення контрольованих операцій високодохідники подають ще й додаток ТЦ до ряд. 3.1.3 і 3.1.4 додатка РІ.

Зверніть увагу! Абсолютно всі платники ПНП (у тому числі малодохідники, які прийняли рішення не застосовувати податкові різниці) зобов’язані проводити коригування фінрезультату на:

• різниці з розд. II ПКУ, пов’язані з довгостроковим страхуванням життя і недержавним пенсійним страхуванням (ряд. 4.1.8 додатка РІ);

• збитки минулих років (пп. 134.1.1 і 140.4.2 ПКУ) (ряд. 3.2.4 додатка РІ);

• різниці за «перехідними» операціями з розд. ХХ ПКУ (ряд. 4.1.9 — 4.1.17, 4.2.7 — 4.2.13).

Таким чином, малодохідникам, які вирішили не проводити коригування, теж не слід скидати з рахунків додаток РІ.

Як заповнити вказаний додаток, детально розглянемо в табл. 3.

Таблиця 3. Рахуємо податкові різниці (додаток РІ)

Різниці, на які фінрезультат:

збільшується

зменшується

Код рядка

Що відображають

Код рядка

Що відображають

1. Амортизаційні різниці

1.1.1

Показують суму амортизації ОЗ і НА, нараховану в бухобліку за кредитом рахунка 13. Сюди ж включають амортизацію невиробничих (для податкового обліку) ОЗ.

Увага! МНМА не є ОЗ у податковому обліку (п.п. 14.1.138 ПКУ). Тому їх не показують ані в додатку АМ, ані в ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ

1.2.1 АМ

Вказують суму амортизації ОЗ і НА, нараховану за звітний період у податковому обліку, — переносять значення з графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ

1.1.2

Вказують суми:

• уцінки залишкової вартості ОЗ і НА, які у звітному періоді потрапили в бухгалтерські витрати (Дт 975 — Кт 10, 12);

• втрат від зменшення корисності об’єктів необоротних активів, включені до складу інших витрат (Дт 972 — Кт 131, 133)

1.2.2

Відображають суму:

• дооцінки залишкової вартості ОЗ і НА в межах попередніх уцінок, що потрапили у витрати (Дт 10, 12 — Кт 746);

• вигод від відновлення корисності ОЗ і НА в межах втрат від зменшення корисності, віднесених на витрати (Дт 131, 133 — Кт 742)

1.1.3

Наводять бухгалтерську залишкову вартість ОЗ і НА, проданих або ліквідованих у звітному періоді.

Зверніть увагу! Залишкова вартість «продажного» об’єкта — це та сума, яка зафіксована під час його переведення в необоротні активи, що утримуються для продажу (Дт 286 — Кт 10, 11, 12).

Важливо! До цього рядка включають у тому числі залишкову вартість безкоштовно переданих ОЗ і НА (Дт 976 — Кт 10, 11, 12).

Якщо у звітному періоді були ліквідовані ОЗ/НА, то беруть суму, списану на витрати (Дт 976 — Кт 10, 11, 12).

У цьому рядку також слід враховувати залишкову вартість невиробничих ОЗ і НА

1.2.3

Записують податкову залишкову вартість ліквідованих, проданих і безкоштовно переданих ОЗ і НА, визначену за правилами ПКУ.

Важливий нюанс! Оскільки невиробничі ОЗ в податковому обліку не амортизуються, їх «продажна» залишкова вартість дорівнює первинній вартості, розрахованій за бухобліковими правилами (див. лист ДФСУ від 08.06.16 р. № 12660/6/99-99-15-02-02-15)

2. Різниці при формуванні резервів (забезпечень)

Забезпечення майбутніх витрат

2.1.1

Відображають загальну суму резервів і забезпечень майбутніх витрат і платежів, створених у бухобліку, за винятком резерву на оплату відпусток та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Рядок заповнюють на підставі оборотів за кредитом субрахунків 472, 473, 474, 475 і 476

2.2.1

Вказують суму витрат, які фактично відшкодовані за рахунок сформованих у бухобліку резервів і забезпечень (за винятком забезпечень на оплату праці й інших виплат, пов’язаних з оплатою праці).

Рядок заповнюють на основі дебетових оборотів за субрахунками 472, 473, 474, 475 і 476

2.2.2

Заносять суму коригування (зменшення) резервів і забезпечень майбутніх витрат, на величину якої був збільшений бухобліковий фінрезультат звітного періоду (оборот за Дт субрах. 472, 473, 474, 475 і 476 з Кт субрах. 719).

Коригування забезпечень, що обліковуються на субрахунках 471 і 477, не враховують

Резерв сумнівних боргів

2.1.2

Відображають суму витрат на створення резерву сумнівних боргів (Дт 944 — Кт 38) (див. листи ДФСУ від 29.10.15 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15 і від 25.08.16 р. № 18464/6/99-99-15-02-02-1). Тобто знімають бухгалтерські витрати в повному обсязі

2.2.3

Наводять суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, проведеного за результатами інвентаризації (Дт 38 — Кт 719)

2.1.3

Вказують суму безнадійної дебіторської заборгованості, яка:

• не відповідає критеріям п.п. 14.1.11 ПКУ;

• перевищила величину створеного резерву сумнівних боргів;

• включена до бухгалтерських витрат «в обхід» рахунку 38 (Дт 944 — Кт 36, 37)

3. Різниці за фінансовими операціями

3.1.1

Відображають різниці за відсотками (п. 140.2 ПКУ), які розраховують у разі одночасного виконання двох умов:

1) боргові зобов’язання (п. 140.1 ПКУ) виникли за операціями з пов’язаними особами —нерезидентами;

2) сума цих боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу в 3,5 раза (для фінустанов і лізингових компаній — в 10 разів).

Щоб розрахувати різницю, треба:

• порахувати половину (50 %) від суми фінрезультату до оподаткування, фінвитрат і амортвідрахувань;

• із суми відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями від «пов’язаних» нерезидентів, нарахованими у бухобліку, відняти отриману величину.

Якщо утворилася сума перевищення — включити її до ряд. 3.1.1 додатка РІ.

Увага! Збиткові підприємства відображають у цьому рядку всю суму відсотків за «пов’язаними» нерезидентами

3.2.1

Наводять відсотки за борговими зобов’язаннями від «пов’язаних» нерезидентів, що «не зіграли» в податковому обліку минулих періодів (п. 140.3 ПКУ). Нагадаємо: такі відсотки дозволено переносити на наступні періоди, щоправда, в дещо урізаному обсязі — у розмірі 95 % суми, що не «зіграла», до повного її погашення з оглядкою на 50 % обмеження з п. 140.2 ПКУ

3.1.2

П(С)БО не містять спеціальних норм для операцій, згаданих в назві цього рядка. Складові показника цього рядка вимагають додаткових роз’яснень

3.2.2

Відображають суму нарахованих у бухобліку доходів від участі в капіталі інших платників ПНП і єдиноподатників групи 4 (Дт 141 — Кт 721, 723).

Нагадаємо: нараховані витрати від участі в капіталі прибирає збільшуюча різниця за ряд. 3.1.5 додатка РІ

3.1.3 ТЦ1

Вказують суму самостійного коригування при продажу товарів (робіт, послуг) згідно з п.п. 39.5.4 ПКУ. Сюди переносять сумарне значення графи 15 додатка ТЦ

3.2.3

Вказують визнані в бухобліку доходи у вигляді дивідендів, що підлягають отриманню від підприємств, які сплачують дивідендні аванси (п.п. 140.4.1, п. 40 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) (Дт 373 — Кт 731)

3.1.4 ТЦ1

Вказують суму самостійного коригування при купівлі товарів (робіт, послуг) згідно з п.п. 39.5.4 ПКУ. Сюди переносять сумарне значення графи 16 додатка ТЦ

3.1.5

Цей рядок — для підприємств, що використовують у бухобліку метод участі в капіталі (П(С)БО 12 або МСФЗ 13), які показують тут втрати від участі в капіталі (Дт 961, 963 — Кт 141).

А ось згаданого в цьому рядку методу пропорційної консолідації вже не існує

3.2.4

Цей рядок заповнюють усі платники ПНП (і високодохідники, і малодохідники). У ньому наводять:

• суму збитку, задекларованого в ряд. 04 декларації за 2015 рік;

• непогашену суму «старих» збитків, що виникли на 01.01.12 р.

3.1.6

Якщо загальна сума придбань (включаючи придбані необоротні активи, роботи і послуги) у «неприбутківців» за 2016 рік перевищила 50 мінзарплат (68900 грн. без урахування ПДВ), то в цей рядок слід включити 30 % від усієї суми придбань (без вирахування 50 мінзарплат).

Якщо ж указана сума виявилася меншою 50 мінзарплат, коригування не виникають.

Зверніть увагу! Під час покупок у бюджетників коригування не проводять. Також за 2016 рік можна не проводити 30 % коригування, якщо величина витрат (покупок у неприбутківців/нерезидентів) відповідає рівню звичайних цін (п.п. 140.5.4 ПКУ)

3.1.7

Наводять 30 % вартості товарів (у тому числі необоротних активів, робіт і послуг), придбаних у нерезидентів, вказаних в п.п. 39.2.1.2 ПКУ. Упродовж 2016 року діяв перелік таких нерезидентів, затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.15 р. № 977-р

3.2.5

Фінрезультат до оподаткування зменшують на суму уцінки «інструментів» власного капіталу, перекваліфікованих у фінансові зобов’язання (п.п. 140.4.3 ПКУ).

Застосування цієї норми потребує додаткових роз’яснень

3.1.8

Відображають суму коригування бухгалтерських витрат з нарахування роялті (пп. 140.5.5 — 140.5.7 ПКУ)

3.1.9

Якщо благодійні витрати на користь неприбутківців перевищили 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік (ряд. 04 декларації за 2015 рік), то суму перевищення показують у цьому рядку.

Врахуйте! Якщо значення ряд. 04 ПНП-декларації за 2015 рік були нульовими або від’ємним, податківці вимагають коригувати всю суму наданої допомоги (лист ДФСУ від 16.09.16 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15).

Увага! Не підпадають під коригування товари, передані для потреб АТО відповідно до п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, а також указані в переліку, затвердженому постановою КМУ від 28.10.16 р. № 758

4. Інші різниці

«Ціннопаперові» різниці

4.1.3 ЦП

Показують позитивний фінрезультат від операцій з відчуження ЦП. Цю суму беруть з ряд. 4.1.3 додатка ЦП.

Від’ємний фінрезультат залишається тільки в ціннопаперовому обліку (зменшує прибуток від операцій з ЦП) і на загальний фінрезультат не впливає

4.2.3

Вказують суму бухгалтерського прибутку від відчуження ЦП (п.п. 141.2.2 ПКУ). Цей рядок заповнюють, якщо оборот за Дт 741 — Кт 793 перевищує оборот за Дт 793 — Кт 971

4.1.4

Відображають суму уцінки, яка перевищує суму раніше проведеної дооцінки ЦП, інвестиційної нерухомості і біологічних активів, оцінених за справедливою вартістю (додатне значення)

4.1.5

Наводять від’ємний фінрезультат (збиток) від операцій з відчуження ЦП. Цей рядок заповнюють, коли оборот за Дт 793 — Кт 971 перевищує оборот за Дт 741 — Кт 793 (профторговці рахують обороти за субрахунками 702 і 902).

Зверніть увагу! У підприємства може виникнути тільки одне з двох коригувань: за ряд. 4.2.3 або за ряд. 4.1.5 додатка РІ

Різниці, передбачені розд. I ПКУ

4.1.6

«Трансфертні» коригувальники відображають тут суму зворотного коригування доходів за п.п. 39.5.5 ПКУ

4.2.5

«Трансфертні» коригувальники наводять тут суму пропорційного коригування доходів за п.п. 39.5.5 ПКУ

4.1.7

«Трансфертні» коригувальники відображають суму зворотного коригування витрат за п.п. 39.5.5 ПКУ

4.2.6

«Трансфертні» коригувальники наводять суму пропорційного коригування витрат за п.п. 39.5.5 ПКУ

Різниці, передбачені підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ

4.1.12

Цей рядок — для продавців, які до 01.01.15 р. почали врегулювання сумнівної дебіторки згідно зі «старою» редакцією п.п. 159.1.1 ПКУ. Після 01.01.15 р. вони збільшують фінрезультат при настанні однієї з подій, якщо суд:

• не задовольнив позов (заяву) продавця;

• задовольнив його частково;

• не прийняв позов (заяву) до провадження (розгляду);

• задовольнив позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення його заборгованості перед продавцем або її частини

4.2.7

Продавець, який до 01.01.15 р. зменшив витрати за «старим» п.п. 159.1.1 ПКУ, вказує в цьому рядку собівартість товарів, робіт, послуг, якщо суд:

• не задовольнив позов (заяву) продавця;

• задовольнив його частково;

• не прийняв позов (заяву) до провадження (розгляду);

• задовольнив позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення його заборгованості перед продавцем або її частини (окрім припинення судом провадження у справі повністю або частково у зв’язку з погашенням покупцем заборгованості чи її частини після подання позову продавцем)

4.1.13

Покупець відображає тут вартість визнаної судом або за виконавчим написом нотаріуса заборгованості, заходи зі стягнення якої розпочаті до 01.01.15 р. (п.п. 1.1 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

4.2.8

Покупець, який до 01.01.15 р. зменшив свої витрати і в 2016 році погасив борг перед продавцем (самостійно або за процедурою примусового стягнення), показує в цьому рядку суму погашеної заборгованості (п.п. 1.2 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

4.1.14

Продавець показує суму погашеної покупцем заборгованості, визнаної ним повністю або частково (самостійно або за примусовим стягненням) (п.п. 1.2 п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ): Дт 311 — Кт 361, 377, 716

4.2.9

Продавець, борг перед яким погасив покупець (самостійно або за процедурою примусового стягнення), відображає тут суму собівартості (її частини, пропорційної сумі погашеної покупцем заборгованості)

4.1.15

У цьому рядку високодохідники і малодохідники відображають суму грошових коштів, отриману на банківський рахунок або в касу впродовж 2016 року для погашення дебіторки за операціями, податковий дохід за якими до 01.01.15 р. визначався «по грошах» (абз. 1 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Також у ситуації, коли товар відвантажений на спрощенці, а гроші отримані після переходу на загальну систему оподаткування, у цьому рядку, на наш погляд, відображають фінрезультат (а не всю суму отриманої оплати) від реалізації таких «перехідних» товарів

4.2.10

Високодохідники і малодохідники відображають тут суму грошових коштів, перерахованих контрагентам для погашення кредиторської заборгованості, що виникла за операціями, податкові витрати за якими до 01.01.15 р. визначалися «по грошах» (п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Сюди ж потрапляє сума поверненої поворотної фіндопомоги, отриманої до 01.01.15 р. від неплатників ПНП і включеної до складу витрат до цієї дати.

Також, на наш погляд, у цьому рядку відображають фінрезультат за перехідними операціями, коли оплата за товар отримана на спрощенці, а товар відвантажений після переходу на загальну систему. Хоча податківці наполягали на тому, що діяти потрібно за правилами бухобліку, не роблячи жодних ПНП-коригувань (див. роз’яснення в категорії 102.12 ЗІР ДФСУ, що діяло до 01.01.17 р.). За такого підходу одна й та сама операція потрапляє під оподаткування двічі

4.2.12

Високодохідники і малодохідники вказують тут суму витрат на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01.01.15 р. за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до 01.01.15 р. Звичайно, за умови, що ці суми не були включені до податкових витрат до 01.01.15 р. (п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Нагадаємо: до 01.01.15 р. витрати на створення резерву відпусток не впливали на оподатковуваний прибуток. Тому якщо підприємство створювало такий резерв у бухобліку, у цей рядок потраплять суми, списані у 2016 році за рахунок резерву, створеного до 01.01.15 р. проводкою Дт 471 — Кт 661

01

Підсумовують усі різниці, на які збільшується фінрезультат

02

Підсумовують усі різниці, на які зменшується фінрезультат

03

Розраховують різницю між значеннями ряд. 01 і 02. Тим самим визначають підсумковий результат для коригування фінрезультату до оподаткування. Показник цього рядка може бути додатним («+») або від’ємним («-»). З відповідним знаком його переносять до ряд. 03 декларації

Додаток АМ — амортизація

Основне призначення цього додатка — надання інформації про суми нарахованої амортизації ОЗ і НА.

Додаток АМ подають високодохідники і малодохідники-добровольці, які коригують бухгалтерський фінрезультат на амортизаційні різниці. У ньому в розрізі груп ОЗ і НА показують:

• балансову вартість таких активів на початок і кінець звітного (податкового) періоду за даними податкового обліку.

Єдиноподатники, які стали прибутківцями у 2016 році, беруть балансову вартість ОЗ на дату переходу на загальну систему оподаткування за даними бухобліку (див. роз’яснення в категорії 102.05 ЗІР ДФСУ). Аналогічним чином, на наш погляд, треба діяти і малодохідникам, дохід яких за підсумками 2016 року вперше перевищив 20 млн грн. і які повинні рахувати всі різниці в декларації за 2016 рік: відштовхуватися від бухоблікової вартості ОЗ на 01.01.16 р.;

• суму податкової амортизації за звітний період, розраховану згідно з п. 138.3 ПКУ.

Загальну величину такої розрахованої податкової амортизації за всіма групами необоротних активів переносять з графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ в ряд. 1.2.1 додатка РІ. Це зменшуюча різниця, на яку коригують бухгалтерський фінрезультат на підставі п. 138.2 ПКУ.

Зверніть увагу! За МНМА амортизаційні різниці не виникають. Немає їх і за бібліотечними фондами, земельними ділянками і природними ресурсами. Це означає, що ряд. А1, А10, А11 і А13 додатка АМ заповнювати не треба. Відповідно суму бухгалтерської амортизації МНМА і бібліотечних фондів в ряд. 1.1.1 додатка РІ теж не показують (вартість землі і природних ресурсів і так не амортизують згідно з п. 22 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Таблиця 4. Заповнюємо додаток АМ до декларації

Номер графи

Яку інформацію відображають

2

У графі 2 групи ОЗ початково вже пронумеровані. А ось по НА номер групи у форму додатка АМ чомусь не вписаний. Зробити це доведеться самим. Таких груп згідно з п.п. 138.3.4 ПКУ шість

3

У цю графу вписують балансову вартість ОЗ і НА на початок звітного періоду (тобто на 01.01.16 р.) за даними податкового обліку. У загальному випадку показник гр. 3 декларації за 2016 рік відповідає показнику гр. 4 декларації за 2015 рік.

Врахуйте декілька важливих моментів!

1. Єдиноподатники-високодохідники, що перейшли у 2016 році на загальну систему оподаткування, визначають балансову вартість ОЗ за даними бухобліку на момент переходу на загальну систему (див. категорію 102.05 ЗІР ДФСУ). Бухоблікові дані в перехідному періоді можуть використати і підприємства, які вперше у 2016 році переступили 20-мільйонну межу.

2. У додатку АМ не вказують ОЗ і НА, безкоштовно отримані до 01.01.15 р., оскільки вони не підлягають амортизації. А ось ОЗ і НА, отримані після 01.01.15 р., амортизують і включають до додатка АМ.

3. Відомості про балансову вартість МНМА, бібліотечних фондів, земельних ділянок і природних ресурсів у додатку АМ не відображають, оскільки амортизаційні різниці за ними не виникають

4

Тут фіксують балансову вартість ОЗ і НА на кінець звітного (податкового) періоду за даними податкового обліку

5

У цій графі високодохідники і малодохідники, які вирішили розраховувати різниці добровільно, відображають нараховану суму податкової амортизації за звітний період, розраховану за правилами п. 138.3 ПКУ.

Нагадаємо: при розрахунку оподатковуваного прибутку такі платники застосовують бухобліковий порядок нарахування амортизації з урахуванням обмежень, зазначених у п.п. 138.3.1 ПКУ. Суть цих обмежень така:

• у податковому обліку амортизують тільки ті об’єкти, вартість яких перевищує 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ);

• у податковому обліку застосовувати можна будь-який бухгалтерський метод нарахування амортизації, за винятком виробничого (п.п. 138.3.1 ПКУ). Тобто в розпорядженні таких платників усього чотири методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості і кумулятивний;

не можна амортизувати вартість гудвіла і витрати, пов’язані з невиробничими ОЗ, а саме: витрати на їх придбання / самостійне виготовлення і ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення (п.п. 138.3.2 ПКУ);

• треба враховувати мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ;

• для розрахунку податкової амортизації, на думку податківців, вартість ОЗ і НА слід брати без урахування сум переоцінки за даними бухобліку (див., наприклад, листи ДФСУ від 28.12.16 р. № 2649/2/99-99-15-02-02-10 і від 28.01.16 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17). Ми вважаємо, що до 01.01.17 р. така позиція контролерів не мала під собою законних підстав. Нагадаємо: якщо проводиться переоцінка відповідно до П(С)БО 7, її результати відображаються на первинній вартості об’єкта ОЗ (ця вартість названа переоціненою) і на сумі накопиченого зносу, що в результаті призводить до зміни залишкової вартості. Відповідно, переоцінивши об’єкт ОЗ у бухобліку, аналогічну процедуру треба було б провести і в податковому обліку. Обмеження за переоцінкою з’явилися лише з 01.01.17 р., коли законодавці внесли відповідні зміни до п.п. 138.3.1 ПКУ. Тепер згідно із цією нормою для розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ та НА дійсно слід визначати без урахування їх переоцінки, проведеної за бухгалтерськими правилами.

Ну і, нарешті, останнє. Показник графи 5 ряд. 1.2.1 додатка АМ розраховують за формулою: ряд. А17 + ряд. Н7. Отримане значення переносять до ряд. 1.2.1 додатка РІ

Додаток ЦП — цінні папери

У цьому додатку високодохідники і малодоходні добровольці визначають окремий фінансовий результат за операціями продажу й іншого відчуження будь-яких цінних паперів, керуючись правилами пп. 141.2.3 — 141.2.5 ПКУ.

Щоб правильно заповнити додаток ЦП, треба стисло пригадати суть розрахунку ціннопаперових податкових різниць. Вона полягає в наступному:

1) спочатку платник «очищує» бухгалтерський фінрезультат до оподаткування від «бухгалтерських» прибутків (збитків) від операцій з ЦП. Для цього бухфінрезультат:

зменшують на суму додатного фінрезультату від продажу / іншого відчуження ЦП, отриманого за правилами П(С)БО або МСФЗ (п.п. 141.2.2 ПКУ). Ця сума відображається в ряд. 4.2.3 додатка РІ;

збільшують на суму від’ємного фінрезультату від продажу / іншого відчуження ЦП, отриманого за правилами П(С)БО або МСФЗ (п.п. 141.2.1 ПКУ). Цю суму показують у ряд. 4.1.5 додатка РІ;

2) потім платник:

збільшує фінрезультат до оподаткування на суму додатного загального фінрезультату від операцій з продажу / іншого відчуження ЦП (ціннопаперовий прибуток) (п.п. 141.2.5 ПКУ);

• суму від’ємного загального фінрезультату (ціннопаперовий збиток) переносить на зменшення загального ціннопаперового фінрезультату подальших звітних періодів (п.п. 141.2.4 ПКУ). Тобто збиток «чекає» майбутніх прибутків від операцій із ЦП.

Пам’ятайте! Різниці не виникають за операціями продажу (іншого відчуження) корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі (див. лист ДФСУ від 14.04.16 р. № 8393/6/99-99-19-02-02-15).

Порядковий алгоритм заповнення додатка ЦП наведемо в табл. 5.

Таблиця 5. Розраховуємо ціннопаперовий фінрезультат (додаток ЦП)

Код рядка

Яку інформацію відображають

01

Цей рядок є підсумковим. У ньому відображають загальну величину доходу від продажу й інших способів відчуження ЦП, отриманого у звітному періоді. Розшифровку доходу в розрізі видів ЦП наводять у ряд. 01.1 — 01.11. Дані для їх заповнення беруть з бухобліку: Дт 377 — Кт 741 (без урахування ПДВ).

Рядки 01.12 і 01.13 заповнюють тільки підприємства, що мають справу з контрольованими операціями. У них показують суми коригувань, здійснюваних згідно з пп. 39.5.4 і 39.5.5 ПКУ відповідно. Значення ряд. 01.12 переносять з графи 15 (сумарне значення) додатка ТЦ

02

У цьому рядку показують загальну величину витрат, пов’язаних з придбанням ЦП, які продані, а також іншим способом відчужені в звітному періоді. Показник цього рядка є сумою ряд. 02.1 — 02.11. У них розшифровують ціннопаперові витрати залежно від виду проданих/відчужених ЦП. У бухобліку таку інформацію фіксують проводкою: Дт 971 — Кт 14, 352.

Загальний підсумок цього рядка збільшують на значення ряд. 02.12 і 02.13. У них підприємства, що здійснюють контрольовані операції, вписують коригування, проведені відповідно до вимог пп. 39.5.4 і 39.5.5 ПКУ. При цьому в ряд. 02.12 заносять показник з графи 16 (сумарне значення) додатка ТЦ

03

Тут показують від’ємне значення ціннопаперового фінрезультату попереднього звітного року. Тобто переносять від’ємний показник із ряд. 4.1.3 додатка ЦП до декларації за 2015 рік

4.1.3 РІ

Ціннопаперовий фінрезультат (прибуток/збиток) визначають як різницю між доходами від відчуження ЦП (ряд. 01) і витратами, пов’язаними з їх придбанням (ряд. 02). Мінусують також минулорічні збитки (ряд. 03).

Показник рядка може мати як додатне, так і від’ємне значення. Прибуток (додатний фінрезультат) переносять до ряд. 4.1.3 додатка РІ.

Якщо фінрезультат виявився від’ємним (збиток), то він потрапить до ряд. 03 додатка ЦП за наступний звітний період

Скорочення Теми тижня

ПНП — податок на прибуток підприємств.

ВЗ — військовий збір.

ОЗ — основні засоби.

НА — нематеріальні активи.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

ЦП — цінні папери.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі