Готуємось до нового врожаю: вирощуємо та обліковуємо розсаду

Децюра Сергій, податковий експерт
На полях ще лежить сніг, а деякі сільгосппідприємства вже готуються до вирощування першого врожаю. Для цього вони використовують тепличні господарства. В них можна виростити як садивний матеріал (розсаду різних овочів), так і товар для реалізації. Про те, як відображати в обліку вирощування розсади у теплицях, читайте далі.

Біоактив чи сільгосппродукція

Щоб правильно відобразити в обліку розсаду овочів, вирощену у теплиці, потрібно правильно її класифікувати.

Якщо поглянути на розсаду з економічної точки зору, а саме виходячи з цільового призначення (для власних цілей, як посадковий матеріал або для продажу), то вона дуже схожа на сільгосппродукцію.

Водночас, якщо заглянути до П(С)БО 30 «Біологічні активи», то такий висновок виявиться помилковим. Річ у тому, що згідно із П(С)БО 30 сільськогосподарська продукція — це актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. Якщо характеристики, описані у визначенні сільгосппродукції, порівняти із фізичними параметрами розсади, то до сільгосппродукції такі активи віднести не можна. Розсада не відокремлюється від біологічного активу.

Таким чином, щоб правильно класифікувати цей актив для бухобліку, слід спиратися на його біологічні параметри.

За біологічними характеристиками розсада фактично є рослиною, що не досягла зрілості, але яка після висадки у ґрунт і дотримання всіх агротехнічних вимог повинна дати сільгосппродукцію (розсада помідорів — плоди помідорів, розсада капусти — качани капусти тощо).

Все це вказує на те, що розсада є не що інше, як біологічний актив рослинництва.

До відома! Біологічний актив — це жива тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди ( п. 4 П(С)БО 30).

Біологічні активи рослинництва поділяються на три види: довгострокові біологічні активи, поточні біологічні активи і додаткові біологічні активи. В зв’язку з цим виникає закономірне запитання: до якого виду біологічних активів рослинництва належить розсада?

Відшукати відповідь на це запитання можна, заглянувши до додатка 1 «Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції» до П(С)БО 30. В ньому прямо зазначено: саджанці, вирощені у розсадниках (теплицях), — це додаткові біологічні активи.

Висновок: розсада овочів з точки зору бухобліку є додатковим біологічним активом. А тому вирощування і реалізацію такого активу в обліку слід відображати за правилами, що існують для таких активів.

Вирощування розсади

Облік витрат на вирощування розсади, тобто на біологічне перетворення, аграрії ведуть на рахунку 23 «Виробництво». За дебетом цього рахунку обліковують витрати на біологічні перетворення, а за кредитом — відображають вартість продукції, отриманої від урожаю при її первісному визнанні за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за фактичною собівартістю (про оцінку розсади читайте далі).

В розрізі цього рахунку кожне підприємство відкриває відповідний аналітичний рахунок, на якому збираються витрати на вирощування відповідного виду розсади в розрізі статей витрат, наведених у П(C)БО 16 «Витрати» ( п. 17 П(C)БО 30).

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, розподілених загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат (п. 2.7 Методрекомендацій № 132).

Перелік витрат, які формують виробничу собівартість розсади, наведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Основні статті витрат при вирощуванні розсади

Статті витрат

Характеристика

1. Витрати на оплату праці

Відносять нараховану основну та додаткову заробітну плату штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо вирощуванням розсади у теплицях. Тобто працівників, які займалися посівом насіння овочів у теплиці, доглядом за саджанцями тощо.

Такі операції в обліку відображають проводкою: Дт 231 — Кт 661

2. Прямі матеріальні витрати

Відображають витрати на вартість:

• насіння і посадкового матеріалу (власного виробництва та придбаних на стороні);

• добрив мінеральних та органічних;

• засобів захисту рослин (вартість пестицидів, протруювачів, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних засобів);

• нафтопродуктів (палива і мастильних матеріалів, витрачених машинно-тракторним парком та іншими сільгоспмашинами на роботах у теплицях);

• запчастин, використаних для заміни спрацьованих деталей машин і устаткування, яке знаходяться у самій теплиці, використаних під час ремонту, а також витрати інших матеріалів, потрібних для вирощування розсади (наприклад, робочий інвентар тощо).

Витрачання таких матеріалів на вирощування розсади в обліку відображають кореспонденцією:

Дт 231 — Кт 201, 203, 207, 208, 209, 22 та 27

3. Інші прямі витрати

Включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до виробництва розсади. Зокрема, мова йде про:

• відрахування на соціальні заходи, тобто про нарахування на фонд оплати праці ЄСВ. Такі нарахування відображаються в обліку проводкою: Дт 231 — Кт 651;

• амортизацію основних засобів, які беруть безпосередню участь у вирощуванні розсади. Мова йде про амортизацію самої теплиці і обладнання, яке в ній встановлено. Її включають до складу витрат кореспонденцією: Дт 231 — Кт 13;

• інші витрати, прямо пов’язані з вирощуванням розсади: плата за оренду земельних і майнових паїв, податок на майно (земельний податок чи орендну плату), страхування посівів, вартість робіт і послуг, наданих сторонніми організаціями та власними допоміжними виробництвами. В обліку такі витрати відображаються кореспонденцією Дт 23 — Кт 64, 63, 685 та 234

4. Загальновиробничі витрати рослинництва

Відображають витрати, які пов’язані з вирощуванням не тільки розсади, а й інших культур. Наприклад, зарплата агрономів. Зауважимо: у п. 2.21 Методрекомендацій № 132 установлено, що на сільгосппідприємствах загальновиробничі витрати не поділяються на постійні і змінні. До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямків діяльності господарства. Ці витрати обліковують на окремому субрахунку рахунка 91 і наприкінці року розподіляють між основними галузями та об’єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини). Тобто списують з кредиту рахунка 91 на дебет субрахунку 231

Оприбуткування розсади

Вирощену розсаду незалежно від того, для яких цілей вона буде в подальшому використовуватися (для реалізації чи використання у власному виробництві, як садивний матеріал), слід оприбуткувати у склад активів підприємства. Тобто слід провести первісне визнання такого додаткового біологічного активу.

Оприбутковувати на баланс розсаду слід залежно від того, який саме варіант оцінки таких активів обрало підприємство.

Нагадаємо: додаткові біологічні активи оприбутковують на баланс за однією з двох оцінок:

• за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;

• за виробничою собівартістю, сформованою відповідно до П(С)БО 16.

Кожне підприємство обирає спосіб оцінки додаткових біологічних активів, як і сільгосппродукції, самостійно. Про це воно має вказати в обліковій політиці підприємства.

Щоб вам було легше зрозуміти, який варіант оцінки обрати, розглянемо далі кожен із них окремо.

Справедлива вартість

Якщо ви вирішили оцінювати вирощену розсаду за справедливою вартістю, то маєте пам’ятати про те, що додаткові біологічні активи слід оприбуткувати лише після того, як розсаду буде викопано із землі.

У цьому випадку розсаду відображають в обліку за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Оприбутковують розсаду на баланс за дебетом субрахунку 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, оцінені за справедливою вартістю» в кореспонденції з кредитом субрахунку 231.

До відома! Справедливою вартістю вважають суму, за яку можна продати актив за звичайних умов на певну дату ( п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Тобто визначення справедливої вартості додаткових біологічних активів ґрунтується на цінах активного ринку.

До витрат на місці продажу включається тільки частина витрат на збут, які безпосередньо пов’язані з продажем біологічних активів на активному ринку, зокрема:

• комісійні винагороди продавцям, брокерам;

• непрямі податки, що сплачуються при реалізації цих активів. Оскільки на біржах сільгосппродукцію продають доволі рідко, то витрат на місці продажу підприємство зазвичай не враховує при визначенні справедливої вартості.

А ось транспортні та інші витрати на збут до витрат на місці продажу п. 5.1 Методрекомендацій № 1315 пропонує не відносити. Хоча виходячи з норм п. 9 МСБО 41 «Сільське господарство» транспортні та інші витрати на доставку біологічних активів до місця продажу підлягають включенню до складу витрат на місці продажу.

Увага! Підприємство може самостійно визначити методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості біологічних активів (п. 5.1 Методрекомендацій № 1315).

Справедлива вартість, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, що застосовується для оцінки біологічних активів, фіксується у первинних документах. А саме у бухгалтерській довідці.

Зверніть увагу! Оцінка розсади за справедливою вартістю ніяк не пов’язана з витратами, понесеними на вирощування такого активу. А тому, щоб закрити рахунок 23, доведеться визнати або витрати від первісного визнання біологічних активів, або доходи.

Так, якщо при первісному визнанні біоактивів за справедливою вартістю така первісна вартість більша, ніж сума понесених витрат, то за кредитом цього рахунку виникне не притаманне для активного рахунка 23 кредитове сальдо. Якщо справедлива вартість менша суми понесених витрат, то на рахунку 23 залишиться несписана сума. На різницю між кредитовим та дебетовим оборотами, іншими словами, на суму різниці між справедливою вартістю оприбуткованої розсади та сумою понесених витрат, пов’язаних з їх біологічними перетвореннями, провадяться такі записи:

• у разі перевищення справедливої вартості над сумою понесених витрат: Дт 231 — Кт 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»;

• у разі перевищення понесених витрат над справедливою вартістю: Дт 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» — Кт 231.

Виробнича собівартість

Підприємства, які обрали варіант з оцінкою розсади за виробничою собівартістю, викопані саджанці розсади обліковують як продукцію сільгоспвиробництва. Тобто на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Звертаємо увагу! Визначити виробничу собівартість розсади підприємство може тільки тоді, коли буде повністю сформовано витрати на вирощування розсади. А це відбудеться тільки в кінці року (після розподілу загальновиробничих витрат). До того часу розсада буде обліковуватися за плановою собівартістю. А в кінці року, після того як будуть сформовані та розподілені загальновиробничі витрати, планову собівартість розсади буде доведено до рівня фактичних витрат.

Проводити таке коригування доведеться, користуючись одним із способів виправлення помилок, тобто або способом:

«червоне сторно». Цей спосіб застосовують у випадку, коли планова собівартість є більшою за фактичні витрати;

додаткових проводок. Цей спосіб діє тоді, коли, навпаки, планова собівартість буде меншою фактичних витрат на вирощування розсади.

Увага! До моменту визначення фактичної собівартості саджанців розсада уже буде реалізована або використана у господарській діяльності (саджанці будуть висаджені і від них отримано сільгосппродукцію). Тому коригувати планову собівартість до рівня фактичної доведеться не через рахунок 27, на який було оприбутковано розсаду при відокремленні її від землі, а ті рахунки витрат, на які було списано таку продукцію. Наприклад, якщо саджанці було реалізовано, то доведеться коригувати рахунок 90.

У випадку ж, коли розсаду використано на виробництво, то порядок коригування буде залежати від того, чи отримано на кінець року готову продукцію:

• якщо продукція ще не отримана — то на рахунок 23;

• якщо продукція отримана і реалізована — на рахунок 90.

Реалізація розсади

Саджанці розсади, як було сказано вище, сільгосппідприємство може:

• використати у своєму виробництві (висадити на полі), і тоді така розсада буде вважатися садивним матеріалом та її вартість буде віднесено до собівартості продукції, що з неї виросте;

• або реалізувати іншим суб’єктам господарювання чи населенню.

Якщо ви вирішили саджанці використати як садивний матеріал, то тут усе ясно. Їх вартість збільшить витрати на вирощування відповідного виду продукції. До собівартості нової продукції вона потрапить до статті «прямі матеріальні витрати» як витрати посадкового матеріалу. Про це говорити не будемо, оскільки специфіка виробництва нової продукції — це окреме питання.

Поговоримо про правила реалізації вирощених саджанців. Так, якщо підприємство вирощує саджанці для продажу, то правила реалізації нічим не відрізняються від реалізації інших активів. Тобто ви укладаєте договір на постачання і реалізуєте вирощену розсаду.

Якщо підприємство реалізує розсаду населенню, то тут є своя специфіка. Річ у тому, що розсаду населенню підприємства реалізують як у себе на підприємстві, так і на ринку. Від способу реалізації і залежать правила відображення таких операцій в обліку.

Через касу. Якщо ви продаєте саджанці у себе на підприємстві, то на продану розсаду виписуєте видаткову накладну і після оплати її вартості через касу з оформленням відповідного касового документа видаєте товар фізособі.

До відома! Реалізувати розсаду через касу підприємства можна без використання РРО. Справа в тому, що в даному випадку саджанці розсади є власно вирощеною продукцією підприємства. А продавати власну продукцію можна без використання РРО ( п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

На ринку. Коли підприємство реалізує саджанці розсади на ринку, то в цьому випадку продаж відбувається через підзвітну особу. Після повернення з ринку особа надає звіт про продаж продукції і здає отриману виручку в касу підприємства.

Всі витрати, що будуть понесені по доставці розсади до місця продажу, сплаті ринкового збору, проведенню рекламних акцій вважаються витрати на збут (рахунок 93).

Також слід пам’ятати про те, що саджанці без землі не можуть існувати більше декількох днів. Тому, можливо, що деякі саджанці можуть не дочекатися реалізації і загинути. Таку загибель слід вважати непередбачуваними втратами. Їх включають до інших операційних витрат періоду (субрахунок 949).

Приклад

На вирощування розсади помідорів у теплиці були понесені витрати у сумі 70000 грн. Отримано 10 тис. штук саджанців. З них 3 тис. було висаджено на полі, а 7 тис. реалізовано по 8000 грн. за тисячу штук.

Відобразимо в обліку операції з реалізації розсади за умови, що:

варіант 1 — розсаду було оцінено за справедливою вартістю 7500 грн. за 1 тис. штук;

варіант 2 — розсаду було оприбутковано за плановою собівартістю 8000 грн. за 1 тис. штук.

Вартість 1 тис. штук саджанців на продаж склала 9600 грн. (в тому числі ПДВ — 1600 грн.).

Сума загальновиробничих витрат, яка припадає на розсаду помідорів і була визначена в кінці року, склала 4000 грн.

Таблиця 2. Облік вирощування і реалізації розсади

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

дебет

кредит

1. Понесено витрати на вирощування розсади помідорів

231/саджанці

201, 208

631, 661, 651, 13

70000,00

Варіант 1. Оцінка розсади за справедливою вартістю

2. Оприбутковано саджанці помідорів за справедливою вартістю (10 тис. шт. х 7500 грн. за 1 тис. шт.)

211

231/саджанці

75000,00

3. Передано 3 тис. шт. саджанців на посадку

231/помідори

211/саджанці

22500,00

4. Визнано дохід від реалізації саджанців (7 тис. шт. х 9600 грн. за 1 тис. шт.)

36

701

67200,00

5. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

701

641

11200,00

6. Списано вартість реалізованих саджанців (7 тис. шт. х 7500 грн. за 1 тис. шт.)

901

211

52500,00

7. Включено загальновиробничі витрати до складу витрат на вирощування саджанців помідорів

231/саджанці

91

4000,00

8. Визнано дохід від первісного визнання біологічних активів (75000 грн. - 74000 грн.)

231/саджанці

710

1000,00

9. Визнано фінрезультат

701

791

56000,00

791

901

52500,00

710

791

1000,00

791

44

4500,00

Варіант 2. Оцінка розсади за виробничою собівартістю

2. Оприбутковано саджанці помідорів за плановою собівартістю (10 тис. шт. х 8000 грн. за 1 тис. шт.)

27

231/саджанці

80000,00

3. Передано 3 тис. саджанців на посадку

231/помідори

27

24000,00

4. Нараховано дохід від реалізації саджанців помідорів (7 тис. шт. х 9600 грн. за 1 тис. шт.)

36

701

67200,00

5. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

701

641

11200,00

6. Списано вартість саджанців на собівартість реалізації (7 тис. шт. х 8000 грн. за 1 тис. шт.)

901

27

56000,00

7. Включено загальновиробничі витрати до складу витрат на вирощування саджанців помідорів

231/саджанці

91

4000,00

8. Знаходимо різницю між плановою собівартість саджанців та фактичною вартістю 6000 грн. (80000 - (74000 + 4000)). Розподіляємо цю суму пропорційно кількості саджанців, використаних для вирощування помідорів (3 : 10) та для продажу саджанців (7 : 10). Та методом «червоне сторно» коригуємо раніше зроблені проводки:

• щодо саджанців, переданих для вирощування помідорів (6000 х 3 : 10)

901

231/саджанці

1800,00

• щодо реалізованих саджанців (6000 х 7 : 10)

901

231/саджанці

4200,00

9. Визнано фінрезультат

701

791

56000,00

791

901

50000,00

791

44

6000,00

Висновки

  • Розсада овочів, з точки зору бухобліку, є додатковим біологічним активом.
  • Облік витрат на вирощування розсади, тобто на біологічне перетворення, аграрії ведуть на рахунку 23 «Виробництво».
  • Оприбутковують на баланс розсаду або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за фактичною собівартістю (за плановою собівартістю, яку в кінці року доводять до фактичної шляхом коригування чи додаткових проводок).

Документи статті

Методрекомендації № 132 Методичні рекомендації по плануванню, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132.

Методрекомендації № 1315 — Методичнi рекомендацiї з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі