Ліквідуємо об’єкт незавершеного будівництва — як вибрати базу обкладення ПДВ

В обраному У обране
Друк
Кравченко Дар’я
Бухгалтерський тиждень Лютий, 2017/№ 8
Платник ПДВ списує об’єкт незавершеного будівництва. Як визначити базу для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ)?

Якщо платник ПДВ використовує придбані товари/послуги в операціях, які не належать до господарської діяльності, то він зобов’язаний нарахувати «компенсуючі» ПЗ ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Списання товарів/необоротних активів (понад норми природного убутку) податківці теж розглядають як використання їх у негосподарській діяльності (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ).

При розрахунку бази обкладення ПДВ необхідно орієнтуватися на п. 189.1 ПКУ. Тому при списанні товарів/послуг базою обкладення ПДВ буде ціна їх придбання, а для необоротних активів — балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого відбувається списання таких активів.

До якої з перелічених груп віднести незавершенку? ПКУ тут не помічник, оскільки не надає визначення об’єкта незавершеного будівництва. Єдиний вихід — скористатися п. 5.3 ПКУ і звернутися до визначень з П(С)БО.

У бухобліку витрати на будівництво (виготовлення) об’єктів основних засобів від початку і до закінчення вказаних робіт і введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями ( п. 48 Методичних рекомендацій з бухгалтерському обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561, п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Виходить, що об’єкт незавершеного будівництва не можна зарахувати до основних засобів. Тобто не можна скористатися і звільненням від нарахування ПДВ у разі списання такого об’єкта під впливом форс-мажору ( п. 189.9 ПКУ).

У той самий час об’єкт незавершенки все-таки потрапляє в групу необоротних активів. Адже всі активи, окрім оборотних (призначені для реалізації або використання впродовж операційного циклу або 12 місяців з дати балансу) належать до необоротних активів ( п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

У такому разі при списанні незавершенки базою обкладення для нарахування «компенсуючих» ПЗ повинна стати балансова (залишкова) вартість такого активу, тобто вся сума витрат, пов’язана з будівництвом (виготовленням) об’єкта.

Але! Проблема в тому, що просто зібрати всі вказані витрати і нарахувати «компенсуючі» ПЗ — не найкращий варіант. Не продаємо ж ми його насправді.

Не треба забувати, що нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ здійснюється для того, щоб компенсувати ті суми «вхідного» ПДВ, які платник ПДВ включив до ПК.

Тому при списанні незавершеного будівництва логічніше компенсувати лише суми ПДВ, які були сплачені при купівлі матеріалів/робіт/послуг, надалі використаних при будівництві об’єкта.

На підтвердження такого підходу наведемо приклад з безПДВшними купівлями. Припустимо, платник ПДВ придбав у неплатника товари/послуги для використання в пільговій діяльності.

Сформувати ПК за такими купівлями він не зможе (немає «вхідного» ПДВ). Чи треба тоді нараховувати «компенсуючі» ПЗ? Ні. І з цим погоджуються самі податківці (листи ДФСУ від 07.08.15 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17, від 09.06.16 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15).

Якщо провести аналогію, то виходить, що такі складові собівартості об’єкта незавершенки, як зарплата, податки й інші прямі витрати, що не вважаються купівлею товарів/послуг, не повинні брати участі у визначенні бази оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ.

Але щоб відстояти такий підхід, на наш погляд, доведеться розбити вартість об’єкта незавершенки на «ПДВшні» і «безПДВшні» складові, а потім списувати їх окремо.

Якщо ж немає такої можливості (чи бажання), то доведеться нараховувати «компенсуючі» ПЗ на всю вартість об’єкта незавершенки.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити