* Із м/ф «Історія іграшок».
Коди за УКТ ЗЕД: з чого почати
Про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД напевно чули всі платники ПДВ. Адже з ними вже встигли попрацювати (починаючи з 06.08.11 р.) ті з них, які були пов’язані з постачаннями підакцизних та імпортних товарів.
Причому по всьому ланцюжку руху таких товарів: від імпортерів і виробників підакцизних товарів (вони першими зазначали код УКТ ЗЕД у ПН) до останніх учасників — платників ПДВ, які займаються перепродажем підакцизних та імпортних товарів.
Для всіх інших платників ПДВ використання коду УКТ ЗЕД буде новинкою. Адже починаючи з 01.01.17 р. код товарів за УКТ ЗЕД доведеться зазначати в ПН при постачанні будь-якого товару.
Тобто навіть у тих випадках, коли:
1) ви продаєте товар, при придбанні якого ваш постачальник не зазначив у ПН код УКТ ЗЕД (ПН виписана до 01.01.17 р. на непідакцизний товар вітчизняного виробництва);
2) ви поставляєте товар, придбаний у неплатника ПДВ. Тобто коли ПН спочатку не було зовсім і орієнтуватися немає на що;
3) ви продаєте самостійно виготовлену продукцію;
4) ви продаєте імпортний товар (в якого при купівлі в ПН було зазначено код УКТ ЗЕД), але який згодом піддався достатній переробці** (змінилися перші 4 цифри коду УКТ ЗЕД).
** Див. консультацію «Постачання товарів після переробки: чи зазначати УКТ ЗЕД у податковій накладній» // «БТ», 2016, № 15, с. 10.
Проте є й хороша новина: якщо ви поставляєте «звичайні» товари (не імпортні і не підакцизні), код УКТ ЗЕД за ними можна зазначати не повністю, але не менше 4 перших знаків коду (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).
Як визначити код товару за УКТ ЗЕД? З підакцизними та імпортними товарами все зрозуміло:
1. Перелік підакцизних товарів із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД наведено у ст. 215 ПКУ. Це:
• алкоголь (спирт етиловий та інші спиртні дистиляти, алкогольні напої, пиво);
• тютюн (тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну);
• пальне;
• автомобілі (легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів);
• електроенергія.
2. Імпортери ж переносять код товару за УКТ ЗЕД безпосередньо з митної декларації (графа 33) (лист ДФСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20). Самодіяльність тут ні до чого, оскільки виняткове право на визначення кодів УКТ ЗЕД при митному оформленні товарів належить податківцям (ст. 69 МКУ).
А що робити, якщо товар не імпортний та/або не підакцизний? Тут можливі такі варіанти.
1. Звернутися до постачальника і постаратися довідатися необхідну інформацію в нього (підстава для таких дій — ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ).
До 01.01.17 р. у постачальників не було необхідності стежити за такими даними, якщо вони не були пов’язані з постачаннями підакцизних та/або імпортних товарів. Тому, можливо, виправити ситуацію можна буде, просто звернувшись до супровідних документів на такий товар.
2. Скористатися послугами торгово-промислової палати (ТПП).
Нагадаємо: ТПП мають право, зокрема, проводити за замовленням українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів і визначати їх вартість (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР).
Наприклад, вони можуть провести товарознавчу експертизу, метою якої буде визначення приналежності товарів до класифікаційних категорій, що прийняті у виробничо-торговельній сфері (п. 1.2 ст. 1 розд. IV Інструкції № 53/5). Тобто фактично ТТП визначить, яким характеристикам відповідає товар згідно з УКТ ЗЕД.
Зауважте: у цьому випадку експертний висновок ТПП (що стосується «звичайних» товарів) має статус офіційного документа і може бути використаний у суді при вирішенні спорів. Але! При митному оформленні експертний висновок ТПП розглядається митними органами тільки як додаткове джерело інформації (п. 8 ст. 69 МКУ).
Ну й одразу попереджаємо: послуги ТПП є платними. Наприклад, у Харківській ТПП з вас візьмуть від 540 грн. за 1 найменування продукції (залежно від складності класифікації).
3. Визначити код УКТ ЗЕД самостійно (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ; лист ДФСУ від 04.03.16 р. № 7892/7/99-99-19-03-02-17).
У цьому вам допоможе Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.13 р. № 584-VII. У цьому нормативному акті ви знайдете:
• найменування товарів, що згруповані в розділи I— XXI;
• а також Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки, додаткові примітки до розділів, груп і субпозицій.
Але перш за все, для того, щоб правильно визначити код товару, треба мати у своєму розпорядженні таку інформацію:
• що собою являє товар;
• з яких матеріалів він виготовлений;
• для чого його використовують.
Після цього постарайтеся знайти розділ, до якого належить цей товар. Товари, що зустрічаються найчастіше, і коди УКТ ЗЕД за розділами, що їм відповідають, ми зібрали у Шпаргалку бухгалтера на с. 21 цього номера.
Будьте уважні! Коли знайдете товар у відповідному розділі, обов’язково прочитайте всі примітки та додаткові примітки, наведені на початку такого розділу. Це допоможе уникнути помилок при визначенні коду УКТ ЗЕД.
Якщо навіть після цього ви все ще не зможете визначити код УКТ ЗЕД, зверніться до:
• Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФСУ від 09.06.15 р. № 401***;
*** Можна знайти на сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua). Для цього клацніть банер «Митне оформлення» і у вкладці «Суб’єктам ЗЕД» оберіть розділ «Класифікація товарів».
• Методичних рекомендацій за класифікацією окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, наведеними в листі Міндоходів від 26.03.14 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17.
А що коли товар складається більш ніж з одного матеріалу чи речовини? Або ж ідеться про набір товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції і один (або декілька) видів іншої товарної позиції? Тоді:
1. Коли товар на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, дотримуємося «Правила 3(а)» (прописане в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД).
Згідно з ним перевага віддається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретнішим порівняно з товарними позиціями, де дається загальніший його опис. Це правило має пріоритет при виборі коду УКТ ЗЕД!
2. Якщо у двох або більше товарних позиціях згадується тільки частина матеріалів або речовин, що входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки частина виробів у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції слід розглядати як однаково конкретні описи цих товарів, навіть якщо одна з них дає повніший і конкретніший опис, ніж інші.
У таких випадках класифікація товарів повинна здійснюватися за «Правилом 3(b)» або «Правилом 3(c)» (категорія 203.1 ЗІР ДФСУ). Обираєте на свій смак:
• «Правило 3(b)» — суміші, багатокомпонентні товари, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, повинні класифікуватися за тим матеріалом або компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій застосовний;
• «Правило 3(c)» — товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до перелічених вище правил, повинен належати до товарної позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, які розглядаються.
І ще. Товар, який не може бути класифікований згідно із зазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, що відповідає товарам, найбільш подібним до тих, які розглядаються (п. 4 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД).
Звичайно, на перших етапах освоєння кодів УКТ ЗЕД можна легко помилитися. Тому потрібно бути максимально уважними, якщо визначаєте такі дані самостійно.
І ще раз повторимо: хоча до 31.12.17 р. штрафи за помилки, допущені при зазначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД, не застосовуватимуться, та й відмовляти в реєстрації такої ПН в ЄРПН не будуть, від цього може постраждати ваш покупець (п. 201.10 ПКУ). Адже йому ніхто ще не дозволяв безкарно ставити ПН з помилкою в коді УКТ ЗЕД у ПК.
Товари=Послуги. Деколи платники ПДВ вимушені уникати продажу товарів. Наприклад, з метою уникнути необхідності застосовувати РРО згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Або ж просто ви не можете підібрати відповідний код УКТ ЗЕД або ще простіше — не хочете зв’язуватися з кодами УКТ ЗЕД товарів, якщо у вас є їх величезна номенклатура.
У такому разі можна піти в обхід — замаскувати товари, що продаються, під послуги. Адже послуги/роботи деколи можуть мати в собі таку складову, як купівельні ТМЦ, або надання таких послуг може супроводжуватися продажем таких ТМЦ. Головне — правильно оформити документи (наприклад, у договорі повинно бути чітко прописано, що предметом такого договору є саме послуга/робота).
Тоді вам просто необхідно ознайомитися з класифікатором послуг.
Коди за послугами: початок
А ось запровадження кодів для послуг при заповненні ПН — це винятково «дивина» 2017 року.
Отже, як свідчить п.п. «і» п. 201.1 ПКУ, з 01.01.17 р. при заповненні ПН на послуги слід зазначати коди таких послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг. На цей момент це Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 від 01.01.12 р.
Звичайно, цей класифікатор існує вже давно (наприклад, його використовували при заповненні форми № 1-ВТ «Облік відходів і пакувальних матеріалів і тари»). Проте для кодування послуг з метою заповнення ПН він використовуватиметься вперше.
На що хотілося б звернути увагу.
1. Об’єктом класифікації в ДК 016:2010 виступають послуги та продукція, що були створені або отримані в результаті всіх видів економічної діяльності.
Тобто продукція/послуги за ДК 016:2010 розглядаються (і відповідно класифікуються) за видами економічної діяльності згідно з ДК 009:2010. Тому знайти код послуги, яку ви надаєте згідно з обраним вами видом діяльності, не становитиме труднощів.
2. Незважаючи на те, що в ДК 016:2010 наведено класифікацію продукції і послуг, для заповнення ПН нам знадобляться тільки коди послуг. Коди для самостійно виготовленої продукції зазначаємо згідно з УКТ ЗЕД.
3. Незважаючи на те, що в назві класифікатора ДК 016:2010 не згадуються роботи, для заповнення ПН використовуємо коди, зазначені для таких робіт.
Підстав для цього досить. Мало того, що сам ДК 016:2010 значну кількість робіт відносить до послуг. Так ще й сам ПКУ взагалі не проводить чіткої межі між роботами та послугами. Під визначення «постачання послуг» підпадає й виконання робіт (п.п. 14.1.185 ПКУ). Те саме стосується й розд. V ПКУ, у якому термін «послуги» вбирає в себе й усі види робіт.
Ну а оскільки так, то й ми не відділятимемо роботи від послуг. І при заповненні ПН на виконання робіт вноситимемо коди згідно з ДК 016:2010.
Послуги/роботи, що зустрічаються найчастіше, і коди до них ми звели у Шпаргалку бухгалтера на с. 21 цього номера.
Зауважте, у ДК 016:2010 продукція та послуги згруповані за секціями (усього 21 секція), що позначені великими літерами латинського алфавіту (вони відповідають секціям видів діяльності з ДК 009:2010).
У кожній секції є розділи, в яких одночасно можуть бути і продукція, і послуги, що належать до того виду діяльності, що зазначений у назві секції.
Жодних зауважень і додаткових вказівок ДК 016:2010 не містить, тому при виборі кодів послуг орієнтуємося на власний досвід.
Заповнюємо ПН
Коди УКТ ЗЕД. Вносити коди УКТ ЗЕД до ПН для платників ПДВ не новина. Про те, як це правильно робити, уже неодноразово говорили і самі податківці. Тому після того, як ви підібрали відповідний код УКТ ЗЕД для свого товару, — впишіть його у гр. 3 ПН, що так і називається «Код товару згідно з УКТ ЗЕД».
Увага! Код товару згідно з УКТ ЗЕД (десятизначний код) вноситься до гр. 3 ПН суцільним порядком без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307).
Наприклад, код товару «1701 12 90 00», передбачений Митним тарифом України, виглядатиме так: «1701129000».
Увага! Тут є два винятки.
1. Для імпортних товарів. Нагадаємо, у випадку з імпортними товарами їх код УКТ ЗЕД слід переносити з МД. І якщо в такому документі зазначена інша (менша) кількість знаків, то саме у такому вигляді ви й переносите код УКТ ЗЕД у ПН (лист ДПСУ від 29.12.11 р. № 10768/7/15-3117). Без дописування нулів та інших знаків.
2. Для «звичайних» товарів (не імпортних, і не підакцизних) коди УКТ ЗЕД можна зазначати не повністю, але не менше 4 перших цифр відповідного коду (п. 201.1 ПКУ).
Але попереджаємо! Ураховуючи те, що на підготовку програмного забезпечення до нововведень у ПКУ контролерам необхідний час, на сьогодні у вас може й не вийти зареєструвати ПН в ЄРПН з короткими кодами. Тому зазначайте поки що їх повністю.
Коди послуг. На жаль, у законодавців входить уже в «добру» традицію в останній день року, що минає, вносити зміни до ПКУ, при цьому форми документів ще до таких нововведень не підготовлені. Тому платникам ПДВ і доводиться викручуватися і використовувати «карти, які є на руках». Отже, що ми маємо.
1. Коди послуг вносимо до гр. 3 ПН. На жаль, у ПН ще немає спеціальної графи, призначеної для внесення кодів послуг. Найбільш підходящим у цьому випадку місцем буде гр. 3 ПН («Код товару згідно з УКТ ЗЕД»).
2. При зазначенні коду послуг у ПН керуємося правилами, прописаними для заповнення гр. 3 ПН.
А це означає, що код послуги необхідно вносити суцільним порядком без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо) (п. 16 Порядку № 1307). Причому, у загальному випадку, це має бути десятизначний код.
Зверніть увагу! У ДК 016:2010 коди послуг представлено у вигляді цифр, крапок і тире. Наприклад, «43.99.40-00.00» (бетонні роботи).
Тому потрібно прибрати всі зайві розділові знаки, щоб до гр. 3 ПН потрапило число — «4399400000».
Нагадаємо: для полегшення заповнення кодів послуг у ПН законодавці зробили поблажку — такі коди можна зазначати не повністю. Тобто обмежитися тільки його 4 першими цифрами.
Але знову ж таки попереджаємо, якщо система при реєстрації ПН в ЄРПН не пропустить документ з коротким кодом, доведеться вносити всі 10 цифр.
Підсумкова ПН. Для роздрібних продавців зазначення кодів для кожного виду товару/послуги — справжнє покарання.
Адже до появи відповідної вимоги в п.п. 201.1 ПКУ вони могли у гр. 2 підсумкової ПН згорнути вітчизняні товари в один рядок під загальною назвою «Товари/послуги в асортименті», згрупувавши окремо імпортні та підакцизні товари за кодами УКТ ЗЕД.
Як діяти зараз, контролери наразі умовчують. На наш погляд, є два варіанти:
• як і раніше, групувати товари/послуги за кодами УКТ ЗЕД/ ДК 016:2010 (особливо якщо досить буде зазначити тільки перші 4 цифри такого коду). Наприклад, фруктові та овочеві соки підуть під загальним кодом «2009»;
• перекваліфікувати товари на послуги. Наприклад, зазначити у гр. 3 ПН «4700180000» («Роздрібна торгівля молочними продуктами»), а не розписувати окремо молоко («0401»), масло вершкове («0405»), сир («0406») тощо.
Зведені «компенсуючі» ПН. У зведених «компенсуючих» ПН (при нарахуванні «компенсуючих» ПЗ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ) код УКТ ЗЕД не проставляється, тобто гр. 3 ПН не заповнюється зовсім (п.п. 8 п. 16 Порядку № 1307; лист ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17).
Це і зрозуміло, адже в номенклатурній гр. 2 такої ПН наводяться дані тих ПН, із сум яких було сформовано ПК, який необхідно компенсувати нарахуванням ПЗ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307).
Але! Якщо до зведеної ПН ви вносите повну номенклатуру товарів/послуг, то коди таких товарів/послуг доведеться все ж зазначити.
Те ж саме можна застосувати й до ПН, складених на суму перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової вартості над фактичною ціною постачання товарів/послуг.
Перехідні моменти
ПН 2016 року. Давайте розглянемо декілька ситуацій:
1. ПН, виписана у 2016 році (без зазначення кодів), але на реєстрацію в ЄРПН відправлена у 2017 році.
Формально у такій ПН зазначати коди товарів/послуг не потрібно. Адже на момент виписки такої ПН діяли «старі» правила. І вони не вимагали заповнення гр. 3 ПН для всіх товарів/послуг.
Але питання в тому, як контролери налаштували роботу ЄРПН. Цілком можливо, що всі ПН потраплять «під одну гребінку».
2. «Перша подія» при постачанні товарів/послуг (отримано передоплату) настала у 2016 році. Платник ПДВ виписав ПН (без кодів) і зареєстрував її в ЄРПН. Потрібно коригувати ПН на дату «другої події», що відбулася у 2017 році?
На дату «другої події» (дату відвантаження) у 2017 році нічого в ПН змінювати не потрібно (навіть якщо ви перепродаєте товар, куплений у 2017 році). Адже на момент складання ПН ви чітко дотримувалися правил, що діяли на той період. А вони не вимагали зазначати код вітчизняних товарів/послуг.
РК до «старих» ПН. Чи потрібно зазначати коди товарів/послуг у РК до ПН, виписаних у 2016 році?
На наш погляд, потрібно. Адже порядок складання РК і його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН (п. 21 Порядку № 1307).
Очевидно, що і податківці наполягатимуть на відображенні кодів товарів/послуг у таких РК. Нагадаємо, що саме такої позиції дотримувалися податківці, коли вперше було введено такий обов’язковий реквізит, як код УКТ ЗЕД.
Тоді контролери вимагали зазначати в РК код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України) незалежно від дати виписки ПН, в якій він складався (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ; діяло до 01.07.12 р.).
Документи та скорочення статті
МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.
Закон № 584 — Закон України «Про Митний тариф» від 19.09.13 р. № 584-VII.
Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Інструкція № 53/5 — Інструкція про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень і науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз і експертних досліджень,
затверджена наказом Мін’юсту від 08.10.98 р. № 53/5.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
МД — митна декларація.
