«Трудова» доплата до МЗП і сплата ЄСВ з МЗП: відчуйте різницю!

Категорія працівників

Доплата до МЗП згідно з КЗпП

Сплата ЄСВ з МЗП

Основні працівники — не інваліди, повний робочий час, відпрацьовано увесь місяць (виконано місячну норму праці)

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, робимо доплату до МЗП

ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП

Приклад 1. Згідно зі штатним розписом оклад працівника дорівнює 2700 грн. Січень 2017 року працівник відпрацював повністю. За підсумками січня йому нараховано місячну премію у сумі 270 грн.

Загальна сума зарплати працівника за січень 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює 2970 грн. (2700 + 270), що нижче від мінзарплати (3200 грн.). Тому проводимо доплату до рівня мінзарплати у сумі 230 грн. (3200 - 2970).

Загальна сума зарплати, яку буде нараховано працівнику за січень:

2700 + 270 + 230 = 3200 (грн.).

ЄСВ. Оскільки сума зарплати з урахуванням «трудової» доплати не нижче МЗП, нараховуємо ЄСВ на фактичну базу нарахування внеску: 3200,00 грн. х 22 % : 100 % = 704 грн.

Приклад 2. На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень. Годинна тарифна ставка працівника становить 12 грн. Оплата праці — погодинна. Премій і надбавок немає. Працівник виконав місячну норму праці за січень (159 год).

Місячний заробіток працівника за січень становитиме 1908 грн. (12 грн. х 159 год).

Розрахуємо щодо цього працівника мінімальний розмір зарплати, нижче за який не може бути нараховано зарплату за виконану ним місячну норму праці:

19,34 грн. х 159 год = 3075,06 грн., де 19,34 — мінімальна зарплата у погодинному розмірі, встановлена на 2017 рік.

Увага! Вона використовується для розрахунку мінзарплати за місяць працівникам, яким установлено погодинну оплату праці.

Фактична зарплата працівника, розрахована виходячи з умов трудового договору (1908 грн.), нижча від МЗП, розрахованої на січень виходячи з виконаної норми праці (3075,06 грн.). Розрахуємо суму доплати до МЗП: 3075,06 - 1908 = 1167,06 (грн.).

Таким чином, зарплата працівника за січень 2017 року дорівнює 3075,06 грн. (1908 + 1167,06).

ЄСВ. Сума зарплати з урахуванням «трудової» доплати до МЗП (3075,06 грн.) є нижчою від МЗП у місячному розмірі (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (124,94 грн.) доведеться донарахувати ЄСВ. Сума ЄСВ дорівнює 704 грн. (3075,06 грн. х 22 % : 100 % + 124,94 грн. х 22 % : 100 %)

Основні працівники — інваліди, працевлаштовані у юросіб, повний робочий час, відпрацьовано увесь місяць (виконано місячну норму праці)

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, робимо доплату до суми МЗП

НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ

Приклад 3. Згідно зі штатним розписом оклад працівника дорівнює 2900 грн. Січень 2017 року він відпрацював повністю. Працівник є інвалідом III групи за результатами огляду в медико-соціальній експертній комісії. Працевлаштований на підприємстві на повний робочий час, місячну норму праці виконано.

Сума зарплати за січень 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору (2900 грн.), є нижчою від мінзарплати (3200 грн.). Тому розраховуємо доплату до МЗП: 3200 - 2900 = 300 (грн.). Таким чином, за січень з урахуванням «трудової» доплати працівнику буде нараховано зарплату в сумі 3200 грн.

ЄСВ. Вимога щодо ЄСВ з МЗП не працює при нарахуванні ЄСВ за «інвалідною» ставкою 8,41 %. Тому ЄСВ справляємо з фактичної бази нарахування ЄСВ.

Сума внеску дорівнює: 3200 х 8,41 : 100 = 269,12 (грн.)

Основні працівники — не інваліди, неповний робочий час, відпрацьовано увесь місяць

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, розраховану з урахуванням зайнятості працівника, робимо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами

ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП

Приклад 4. Працівник, для якого це місце роботи є основним, працює на 0,75 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні — 2025 грн.

Оскільки працівник працює на 0,75 ставки, то і мінзарплатну межу для нього розраховуватимемо з урахуванням його зайнятості: 3200 х 0,75 = 2400 (грн.).

Величина цієї межі (2400 грн.) вища за зарплату, розраховану виходячи з умов оплати праці, встановлених на підприємстві (2025 грн.). Отже, необхідно нарахувати «трудову» доплату в сумі 375 грн. (2400 - 2025).

Загальна сума зарплати за січень: 2400 грн. (2025 + 375).

ЄСВ. Зарплата за місяць (2400 грн.) є нижчою за МЗП (3200 грн.). Тому на різницю (800 грн.) донараховуємо ЄСВ.

Загальна сума ЄСВ дорівнює 704 грн. (2400 грн. х 22 % : 100 % + 800 грн. х 22 % : 100 %)

Основні працівники — інваліди, працевлаштовані в юросіб, неповний робочий час, відпрацьовано увесь місяць

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, розраховану з урахуванням зайнятості працівника, робимо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами

НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ

Приклад 5. На підприємстві працівникові-інваліду встановлено неповний робочий тиждень (робочі дні — понеділок — середа). Щодо нього ведеться підсумований облік робочого часу. Норма робочого часу на січень за умови повної зайнятості — 159 годин. Оклад — 2800 грн. З урахуванням зайнятості в січні працівник фактично відпрацював 96 годин. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні, розрахована виходячи з окладу, дорівнює 1690,56 грн. Премій немає.

Розрахуємо мінзарплатну межу для працівника з урахуванням його зайнятості:

3200 : 159 х 96 = 1932,08 (грн.).

Зарплата працівника за фактично відпрацьований час у режимі неповного робочого тижня, розрахована виходячи з окладу (1690,56 грн.), нижче за суму зарплати, розрахованої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні січня (1932,08 грн.). Розрахуємо «трудову» доплату: 1932,08 - 1690,56 = 241,52 (грн.).

З урахуванням «трудової» доплати працівнику буде нараховано зарплату в сумі 1932,08 грн. (1690,56 + 241,52).

ЄСВ. Оскільки працівник підприємства — інвалід, то вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно. Сума ЄСВ дорівнює: 1932,08 х 8,41 % : 100 % = 162,49 грн.

Зовнішній сумісник, відпрацьовано увесь місяць

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, розраховану з урахуванням зайнятості працівника, робимо доплату до суми МЗП

НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ

Приклад 6. Працівника прийнято за сумісництвом на 0,5 ставки (зовнішній сумісник). Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні — 1500 грн.

Розрахуємо мінзарплатну межу з урахуванням зайнятості працівника: 3200 х 0,5 = 1600 (грн.).

Зарплата працівника (1500 грн.) є нижчою за мінімальну зарплату, розраховану з урахуванням зайнятості працівника (1600 грн.). Тому працівнику буде нараховано «трудову» доплату, сума якої дорівнює різниці між цими двома величинами (100 грн.). Загальна сума зарплати за січень, яку буде нараховано працівнику з урахуванням «трудової» доплати, дорівнює 1600 грн.

ЄСВ. Оскільки працівник — зовнішній сумісник, ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ. Сума ЄСВ дорівнює: 1600 грн. х 22 % : 100 % = 352 грн.

Внутрішній сумісник (не інвалід), відпрацьовано увесь місяць

ТАК. Причому порівняльні розрахунки слід проводити за основним місцем роботи й за місцем роботи за сумісництвом окремо. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, розраховану з урахуванням зайнятості працівника, робимо «трудову» доплату до суми МЗП, розрахованої окремо за основним місцем роботи та окремо — за сумісництвом з урахуванням зайнятості за кожною з посад

ТАК. Причому з розміром МЗП слід порівнювати загальну суму доходу, нарахованого як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, на який нараховується ЄСВ

Приклад 7. Працівник — внутрішній сумісник. На основній посаді він працює на 0,75 ставки, а за внутрішнім сумісництвом —на 0,1 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні за основною посадою — 2250 грн., за сумісництвом — 200 грн.

Розрахуємо мінзарплатну межу з урахуванням зайнятості працівника:

• за основним місцем роботи — 3200 грн. х 0,75 = 2400 грн.;

• за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом — 3200 грн. х 0,1 = 320 грн.

Як бачите, і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом фактична зарплата працівника є нижчою за мінзарплатну межу, визначену з урахуванням його зайнятості. Тому працівнику буде нараховано «трудову» доплату за основним місцем роботи в сумі 150 грн. (2400 - 2250), за сумісництвом — 120 грн. (320 - 200).

Таким чином, сума зарплати, нарахованої працівнику:

• за основним місцем роботи за січень 2017 року, дорівнюватиме 2400 грн. (2250 + 150);

• за місцем роботи за сумісництвом, — 320 грн. (200 + 120).

ЄСВ. Оскільки працівник — внутрішній сумісник, з розміром мінзарплати (3200 грн.) порівнюємо загальну суму зарплати, нарахованої йому цим роботодавцем як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом.

Її величина дорівнює 2720 грн. (2400 + 320). І, на жаль, вона є меншою за «мінімалку» (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (480 грн.) доведеться донараховувати ЄСВ.

Сума ЄСВ дорівнює 704 грн. (2720 грн. х 22 % : 100 % + 480 грн. х 22 % : 100 %)

Основні працівники (не інваліди), місяць відпрацьовано не повністю у зв’язку з хворобою, відпусткою

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, визначену з урахуванням зайнятості працівника та пропорційно до відпрацьованого часу, робимо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами

ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП

Приклад 8. Працівник перебував у щорічній відпустці з 10 по 19 січня 2017 року. Заробітна плата за фактично відпрацьовані 12 днів — 1680 грн., відпускні — 943,70 грн., премія до ювілейної дати — 2800 грн.

Облік робочого часу ведеться у днях.

У порівняльних розрахунках бере участь тільки зарплата за фактично відпрацьований час. Відпускні та премію до ювілейної дати відкидаємо.

Мінзарплатна межа щодо працівника становитиме: 3200 грн. : 20 роб. дн. х 12 роб. дн. = 1920 грн.,

де 20 — кількість робочих днів у січні згідно з графіком роботи підприємства;

12 — кількість фактично відпрацьованих днів працівником.

Зарплата працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, встановлених трудовим договором (1680 грн.), є нижчою за суму зарплати, розрахованої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні січня (1920 грн.). Тому розраховуємо і проводимо доплату до її рівня. Розмір «трудової» доплати дорівнює: 1920 - 1680 = 240 (грн.).

Загальна сума доходу, нарахована працівнику за січень, дорівнює:

1680 + 240 + 943,70 + 2800 = 5663,70 (грн.).

ЄСВ. База справляння ЄСВ, визначена щодо працівника (5663,70 грн.), є вищою за МЗП (3200 грн.). Тому ЄСВ справляємо з фактичної бази нарахування ЄСВ.

Сума внеску дорівнює: 5663,70 грн. х 22 % : 100 % = 1246,01 грн.

Приклад 9. Працівник хворів з 3 по 10 січня 2017 року. Сума лікарняних — 786,88 грн. У січні він фактично відпрацював 15 робочих днів (із 20 згідно з графіком роботи, облік робочого часу — у днях). Оклад працівника — 3000 грн. Доплат, надбавок і премій немає.

Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні у січні, розрахована виходячи з окладу, дорівнює:

3000 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2250 грн.

Мінзарплатна межа становитиме: 3200 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2400 грн.

Зарплата працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, встановлених трудовим договором, є нижчою за мінзарплатну межу. Розраховуємо «трудову» доплату: 2400 - 2250 = 150 (грн.).

ЄСВ. Визначаємо базу нарахування ЄСВ: 2250 + 150 + 786,88 = 3186,88 (грн.). Її величина є нижчою за мінзарплату (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (13,12 грн.) донараховуємо ЄСВ. Сума ЄСВ дорівнює 704 грн. (3186,88 грн. х 22 % : 100 % + 13,12 х 22 % : 100 %)

Основні працівники та сумісники, місяць відпрацьовано не повністю у зв’язку з прийняттям/звільненням

ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, визначену з урахуванням зайнятості працівника та пропорційно до відпрацьованого часу, робимо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами

НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ

Приклад 10. Працівника прийнято на роботу з 10 січня 2017 року. Оклад працівника — 3100 грн. Премій і надбавок немає. Облік робочого часу ведеться в годинах (підсумований облік). Норма робочого часу на січень — 159 год. У зв’язку з тим, що працівника прийнято з 10 січня, він фактично відпрацював цього місяця 128 годин.

Заробітна плата за фактично відпрацьований час у січні дорівнює:

3100 грн. : 159 год х 128 год = 2495,60 (грн.).

Мінзарплатна межа становитиме: 3200 грн. : 159 год х 128 год = 2576,10 (грн.).

Зарплата працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, встановлених трудовим договором, є нижчою за мінзарплатну межу. Розраховуємо «трудову» доплату: 2576,10 - 2495,60 = 80,50 (грн.).

З урахуванням такої доплати зарплата працівника за січень 2017 року дорівнює 2576,10 грн.

ЄСВ. Оскільки місяць працівник відпрацював не повністю, нараховуємо ЄСВ на фактичну базу нарахування ЄСВ. Сума ЄСВ дорівнює: 2576,10 грн. х 22 % : 100 % = 566,74 грн.

У звітному місяці дохід працівнику не нараховувався, немає жодного відпрацьованого дня (години)

НІ. Нараховувати МЗП не потрібно, оскільки немає жодного відпрацьованого дня (години)

НІ. Відсутня база нарахування ЄСВ

Працівник-інвалід, працевлаштований у юрособи, та/або зовнішній сумісник у звітному місяці не відпрацював жодного дня (години), але нараховано відпускні, лікарняні (допомогу по вагітності та пологах)

НІ. Доплачувати МЗП не потрібно, оскільки у звітному місяці не відпрацьовано жодного дня (години)

НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу справляння ЄСВ

Приклад 11. Працівник — зовнішній сумісник з 3 по 17 січня хворів, що підтверджено належним чином оформленим листком непрацездатності, а з 18 по 31 січня перебував у відпустці без збереження заробітної плати. За січень нараховано тільки лікарняні в сумі 3000 грн. Інших нарахувань немає.

Оскільки працівник у січні 2017 року не відпрацював жодного дня, тож про жодну «трудову» доплату до МЗП не може бути й мови.

ЄСВ. Враховуючи, що вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює щодо зовнішніх сумісників, ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ. Сума внеску дорівнює: 3000 грн. х 22 % : 100 % = 660 грн.

Основний працівник — не інвалід, працевлаштований у юрособи, або основний працівник, який працює у підприємця, у звітному місяці не відпрацював жодного дня (години), але нараховані (або на цей місяць припадають) відпускні, лікарняні (допомога по вагітності та пологах)

НІ. Доплачувати до МЗП не потрібно. Адже у звітному місяці не відпрацьовано жодного дня (години)

ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП

Приклад 12. Основний працівник — не інвалід, з 3 по 27 січня 2017 року перебував у щорічній відпустці, а 30 і 31 січня — у відпустці «за свій рахунок». У січні працівник не відпрацював жодного дня (28 та 29 січня — вихідні дні). За січень нараховано тільки відпускні в сумі 2880 грн., інших нарахувань немає.

Оскільки працівник у січні 2017 року не відпрацював жодного дня, щодо «трудової» доплати до МЗП можна не хвилюватися — її не буде.

ЄСВ. Але враховуючи, що в січні були нараховані відпускні і їх сума (2880 грн.) є нижчою за МЗП (3200 грн.), на різницю між цими двома величинами (320 грн.) потрібно буде донарахувати ЄСВ. Сума внеску дорівнює 704 грн. (2880 грн. х 22 % : 100 % + 320 грн. х 22 % : 100 %)

Працівники-інваліди, працевлаштовані у підприємців, місяць відпрацьовано повністю

Так. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час є меншою за МЗП, визначену з урахуванням зайнятості працівника та пропорційно до відпрацьованого часу, робимо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами

Так. Якщо база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП. Причина — на заробітну плату працівників-інвалідів підприємці нараховують ЄСВ за загальною ставкою 22 %, а не за пільговою 8,41 %