Теми статей
Обрати теми

Нещасний випадок поза роботою

Лілія УШАКОВА, Наталя БІЛОВА, експерти з питань оплати праці
За оцінками Міжнародної організації праці, у світі від нещасних випадків на виробництві щороку страждають близько 270 млн осіб. Очевидно, до цього числа входять і громадяни нашої країни. Проте травмуватися працівник може й за межами підприємства, наприклад, дорогою на роботу чи з роботи, а то й вийшовши на перекур. Як бути роботодавцю, якщо з його співробітником сталася така біда? Чи вважається випадок виробничою травмою? Давайте, друзі, знайдемо відповідь разом!

Травма виробнича чи побутова — ось у чому питання

Одразу попередимо: усі нещасні випадки, професійні захворювання та аварії, що сталися з працівниками, підлягають розслідуванню роботодавцем. Цього вимагає ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Порядок розслідування нещасного випадку залежатиме від того, пов’язаний він з виробництвом чи ні.

Процедуру, відповідно до якої нещасні випадки кваліфікують і розслідують як пов’язані з виробництвом, регламентує Порядок № 1232*.

* Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1232.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 1105** і п. 7 Порядку № 1232 нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія чи раптова дія на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що відбулася у процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю чи настала смерть.

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

А от нещасними випадками невиробничого характеру є не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми (у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою), отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, а також травми, отримані в результаті стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих (п. 2 Порядку № 270***).

*** Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою КМУ від 22.03.01 р. № 270.

Але зосередимо свою увагу на виробництві.

Перелік обставин, за яких нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, наведено в п. 15 Порядку № 1232. Перелічимо ті з них, що пов’язані з темою, яку ми розглядаємо сьогодні:

• проїзд працівника на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;

• використання працівником власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;

• прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

• прямування працівника до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності.

У свою чергу, п. 5 Порядку № 1232 визначає, що нещасні випадки, які сталися з працівниками під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, розглядаються як невиробничі. Їх розслідують і обліковують відповідно до Порядку № 270.

Крім того, перелік обставин, коли нещасний випадок не визнається пов’язаним з виробництвом, наведено і в п. 16 Порядку № 1232. Це, зокрема:

• використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів підприємства (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідним висновком);

• алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що підтверджено відповідним медичним висновком.

З проїздом на роботу / з роботи розібралися. А що ж з перервою для відпочинку та харчування? Стаття 66 КЗпП уточнює, що така перерва не включається до робочого часу. Використовувати її працівник має право на власний розсуд. На час перерви він може відлучатися з місця роботи.

Водночас визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час їх перебування на території підприємства або в іншому місці роботи в період перерви для відпочинку та харчування, технологічної перерви, якщо настання нещасного випадку пов’язане з дією небезпечних або шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Це прямо зазначено в п.п. 19 п. 15 Порядку № 1232.

Важливо! Час початку та закінчення щоденної роботи на підприємстві, а також час початку та закінчення перерви для відпочинку і харчування встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до законодавства.

Нагадаємо! Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджує трудовий колектив за поданням власника або уповноваженого ним органу та профспілки.

Як бачите, важливість цього документа складно переоцінити при класифікації нещасних випадків як таких, що пов’язані/не пов’язані з виробництвом. Адже саме положеннями цього документа роботодавець керуватиметься для відповіді на запитання, чи входить час, коли стався нещасний випадок, до робочого часу працівника.

А що слід розуміти під територією підприємства? Виходячи з Порядку № 1232це земельна ділянка, що перебуває у власності підприємства, надана йому в користування або використовувана ним на підставі договору оренди.

Давайте детальніше проаналізуємо декілька «нещасних» ситуацій, що склалися дорогою на роботу / з роботи або під час перерви для відпочинку та приймання їжі.

Нещасний випадок дорогою на роботу / з роботи

Ситуація 1. Працівник підприємства під час прямування на роботу пішки спіткнувся, впав і отримав травму. Сталося це за 15 хвилин до початку робочого дня на території, що не належить підприємству.

Ситуація 2. Працівник підприємства отримав травму дорогою з роботи додому під час висадки з громадського транспорту. Сталося це через 20 хвилин після закінчення робочого дня.

Ситуація 3. Працівник підприємства вранці діставався роботи власним легковим автомобілем, потрапив у ДТП і отримав травму. Домовленості з роботодавцем про використання автомобіля для потреб підприємства немає.

У всіх трьох ситуаціях ми маємо справу з побутовою травмою. Чому не з виробничою?

Тому що, як ми зазначили вище, нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом, може бути визнана травма, якщо вона отримана працівником дорогою на роботу / з роботи на транспортному засобі:

• що належить підприємству;

• наданому роботодавцем згідно з укладеним договором;

• що належить працівнику, але використовується ним на користь підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця або безпосереднього керівника робіт.

А травма, отримана працівником дорогою на роботу або з роботи, (1) якщо він пересувався пішки, громадським, особистим або іншим транспортом, що не належить підприємству і не використовується в його інтересах, (2) на території, що не належить підприємству, розслідується як нещасний випадок невиробничого характеру (п. 5 Порядку № 1232 і п.п. 1 п. 3 Порядку № 270). Тобто така травма вважається побутовою.

Причому тут абсолютно не важливо, протягом якого відрізку часу до початку робочого дня / після його закінчення така травма була отримана.

Щоправда, інколи можна почути думку про те, що травма, отримана протягом однієї години до початку робочого дня і після його закінчення, вважається виробничою.

Знайте: ця думка неправильна. Така норма і справді колись діяла, але вже давно втратила чинність.

Отже, у ситуаціях, які ми розглядаємо, випадки з працівниками однозначно є нещасними випадками невиробничого характеру і розслідуються роботодавцем відповідно до Порядку № 270.

Нещасний випадок в обідню перерву / технологічну перерву

Ситуація 4. В обідню перерву працівник вийшов за межі території підприємства у особистих справах і отримав травму в результаті наїзду автомобіля на пішохідному переході.

Як ми вже зазначили вище, перерва для відпочинку та харчування не включається до робочого часу. Таку перерву працівник має право використовувати на власний розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи (ст. 66 КЗпП).

Нещасний випадок, описаний у ситуації 4, стався:

• по-перше, не на території підприємства і в неробочий час;

• по-друге, тоді, коли працівник не виконував свої службові обов’язки за трудовим договором або за розпорядженням роботодавця.

Про що це свідчить? Про те, що перед нами — суто побутова травма, тобто нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом.

Розслідує його роботодавець за процедурою, передбаченою Порядком № 270.

Ситуація 5. Під час технологічної перерви працівник вийшов на вулицю, оступився і вивихнув ногу.

Що розуміють під технологічною перервою? Перерва, коли основний процес на деякий час зупиняється з причин, пов’язаних із специфікою роботи устаткування, або триває без участі людини. Так пояснюють «трудовики»*.

* Див. за посиланням: http://lg.dsp.gov.ua/item/622-gu-derzhpratsi-informue-osoblivosti-rozsliduvannya-neshchasnikh-vipadkiv-shcho-stalisya-pid-chas-perervi.

Якщо нещасний випадок стався під час технологічної перерви, створена на підприємстві комісія з розслідування нещасного випадку повинна виявити, чи існує зв’язок між нещасним випадком і впливом небезпечних або шкідливих виробничих факторів, а після цього визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом.

Якщо випадок, що стався, має невиробничий характер, він розслідується роботодавцем також за процедурою, прописаною в Порядку № 270.

Порядок розслідування невиробничого нещасного випадку

Факт ушкодження здоров’я унаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактична установа. При цьому документом, що підтверджує цей факт, є виданий цією установою листок непрацездатності або довідка (п. 4 Порядку № 270). У них повинно бути зазначено, що причиною непрацездатності є невиробнича травма (у листку непрацездатності — код «5»).

Розслідувати нещасні випадки, що сталися з його працівниками під час руху на роботу / з роботи, роботодавця зобов’язує п. 11 Порядку № 270. Також не зайвим буде вивчити нещасний випадок, що стався з працівником під час перерви. Адже тут безпосередньо зачіпається «питання робочого часу». Для розслідування роботодавець створює спецкомісію.

А чи можна не проводити розслідування?

Фонд соцстраху в листах від 09.01.09 р. № 04-06/Г-228з-3 і від 07.06.16 р. № 2.4-46-920 зазначає, що для цілей призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності унаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру не передбачена. Але якщо такого акта не буде, то вже не спецкомісія, а комісія із соцстрахування (далі — соцкомісія) для цілей призначення/відмови у призначенні лікарняних зобов’язана буде сама з’ясувати обставини та причини нещасного випадку.

Загалом, або спецкомісія, або соцкомісія, але хтось усе одно цю роботу повинен буде провести. Отже, ми рекомендуємо вам все ж таки розслідувати нещасні випадки невиробничого характеру відповідно до Порядку № 270. Так і вам буде спокійніше, і в Держпраці в разі перевірки дотримання на підприємстві законодавства про охорону праці буде менше запитань.

Припустимо, роботодавець погодився з нашими аргументами і вирішив розслідувати нещасний випадок. Розглянемо далі, як має відбуватися таке розслідування.

Перший етап. Рішення про проведення розслідування керівник підприємства приймає самостійно.

Причому на підставі звернення потерпілого або особи, що представляє його інтереси, — обов’язково, а на підставі листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичної установи — добровільно, тобто на власний розсуд.

Як ми зазначали вище, нещасний випадок розглядає комісія з розслідування нещасного випадку, створена роботодавцем, у якого працює постраждалий громадянин. Створюють таку спецкомісію протягом доби з дня отримання звістки про нещасний випадок (п. 10 Порядку № 270).

До складу комісії зазвичай входять три особи: голова — посадова особа, призначена керівником підприємства, і два члени — керівник відповідного структурного підрозділу та представник профспілки (уповноважений трудового колективу) (п. 11 Порядку № 270).

Розслідування нещасного випадку комісія повинна провести протягом 10 календарних днів після свого створення.

Під час розслідування вона з’ясовує обставини і причини виникнення нещасного випадку. Тут стануть у нагоді і листок непрацездатності (довідка лікувально-профілактичної установи), а також пояснення потерпілого працівника і свідчення очевидців.

Увага! У разі тимчасової непрацездатності, викликаної захворюванням або травмою внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння або дії наркотиків, листок непрацездатності видають з відповідною позначкою про це. Проте така позначка не є перешкодою для розслідування нещасного випадку невиробничого характеру. Інша річ, що у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності в цій ситуації може бути відмовлено. Але це окрема історія (див. нижче).

Другий етап. За результатами розслідування комісія складає Акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ (невиробничий травматизм), наведеною в додатку 3 до Порядку № 270.

При його складанні використовують класифікатори подій, через які стався нещасний випадок (додаток 4 до Порядку № 270), причин нещасного випадку (додаток 5), місця випадків (додаток 6).

Складені акти роботодавець зберігає в себе разом з матеріалами розслідування протягом 45 років.

Нещасні випадки, за результатами яких було складено Акт за формою НТ, реєструють у Журналі реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 270.

Оплачуємо працівнику лікарняний

Допомогу по тимчасовій непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачує ФТВП. Робить він це починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності потерпілому працівнику оплачує роботодавець.

Підставою для призначення виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є листок непрацездатності, якщо, звичайно, він належним чином оформлений.

Як ми вже зазначили вище, Акт за формою НТ не є підставою для призначення страхових виплат. Але якщо він є, висновки, зроблені в такому Акті, комісія з соціального страхування враховує при прийнятті рішення про виплати за листком непрацездатності, виданим у зв’язку з побутовою травмою.

Щоправда, у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику може бути відмовлено, якщо отримана ним травма пов’язана з алкогольним, токсичним сп’янінням або дією наркотиків (п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

Але слід зазначити, що запис у лікарняному листі, наприклад, про алкогольне сп’яніння не завжди означає, що комісія обов’язково прийме рішення про відмову в оплаті такого лікарняного.

Річ у тому, що зазначена норма Закону № 1105 передбачає, що лікарняний лист не оплачується тільки в тому випадку, якщо алкогольне сп’яніння стало причиною отриманої травми (див. листи ФТВП від 07.10.11 р. № 2966-07, від 26.02.09 р. № 04-29-352 і від 23.01.04 р. № 04-29-95). А як показує практика, це не завжди так.

Тепер ви знаєте, як діяти в разі невиробничої травми. Але нехай ці знання якомога рідше будуть затребувані на практиці. Бажаємо, щоб ви і ваші працівники завжди були здорові!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі