Єдиноподатники груп 1 і 2. Такі підприємці сплачують єдиний податок за кожен місяць роботи — незалежно від того, був у них дохід цього місяця чи ні. Але за період відпустки можна не платити! Щоправда, для цього потрібно дотримати трьох умов:
1) підприємець не повинен використовувати найману працю. З групою 1 усе зрозуміло: у них у принципі не може бути найманих працівників.
А ось як довго не повинно бути найманих працівників у єдиноподатника групи 2, щоб він міг піти у відпустку? Пункт 295.5 ПКУ відповіді не надає. На наш погляд, достатньо, щоб у підприємця не було працівників з місяця, що передує місяцю виходу у відпустку. Наприклад, якщо йдете у відпустку в серпні, з 1 липня працівників уже не повинно бути.
Якщо ж у вас є тільки працівник/працівники, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами чи у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років або призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, то вважається, що працівника немає (п.п. 291.4.1 ПКУ). Відповідно немає перешкод для виходу у відпустку;
2) тривалість відпустки — не менше 1 календарного місяця (з першого по останнє число місяця). Якщо відпустка менша, ви нічого не виграєте. Адже єдиний податок за такий місяць усе одно доведеться заплатити (у повному розмірі);
3) раніше в поточному календарному році підприємець не повинен був брати відпустку. Річ у тому, що право не сплачувати єдиний податок за період відпустки надається єдиноподатникам тільки раз на рік.
Якщо всі умови виконані, то можна «пакувати валізи». При цьому не забудьте повідомити вашим податківцям за місцем обліку про планований період відпустки, подавши їм заяву в довільній формі.
Текст заяви може бути таким: «Прошу звільнити мене від сплати єдиного податку за серпень 2017 року на підставі п. 295.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI як платника єдиного податку групи 1 без найманих працівників, оскільки в період з 1 по 31 серпня 2017 року я перебуватиму у відпустці».
Строк подання такої заяви в ПКУ не встановлений. Але рекомендуємо подати її до початку відпустки (ті ж рекомендації надають і податківці — категорія 107.12 ЗІР ДФСУ).
Наприклад, якщо йдете у відпустку в серпні, заяву подайте в липні.
Це дозволить уникнути «нестикувань» з нарахованими авансовими внесками з єдиного податку.
Відпустка → хвороба. Буває і так, що плануєш відпустку, а замість неї — захворів.
У такому разі єдиноподатник групи 1 або 2 може відкликати свою заяву на відпустку в податківців. Вони, до речі, не заперечують. Але зробити це потрібно до початку відпустки (консультація в категорії 107.12 ЗІР ДФСУ).
А правом на відпустку ви зможете скористатися пізніше, після одужання. Знову-таки, при дотриманні всіх умов, про які було сказано вище.
Єдиноподатники групи 3. Такі спрощенці сплачують єдиний податок не за фіксованими ставками з розрахунку на календарний місяць (як група 1 або 2), а у відсотках від доходу (п. 293.1 ПКУ). Тому в них працює правило: є дохід — платимо єдиний податок, немає доходу — єдиний податок не платимо.
Отже, не потрібні звільняючі норми, як для єдиноподатників груп 1 і 2.
Єдиноподатник групи 3 не повідомляє податківцям про бажання відпочити від підприємницької праці.
Загальносистемники. Аналогічна ситуація (як у єдиноподатників групи 3) із загальносистемниками. І ПДФО, і ВЗ вони сплачують як відсоток від чистого доходу. Навіть внутрішньорічні ПДФО-аванси обчислюються від реальних сум з Книги обліку доходів та витрат*.
* Детальніше прочитати про аванси ви можете в статті «Внутрішньорічні ПДФО-аванси у підприємця на загальній системі // «БТ», 2017, № 16, с. 31.
Якщо за даними Книги обліку доходів та витрат у якомусь періоді (місяць, квартал, рік) чистий дохід ≤ 0, то за цей період ні ПДФО, ні військовий збір сплачувати не доведеться. Виходить, що і ПДФО, і ВЗ ви платите рівно з тієї суми чистого доходу, яку заробите. Якщо, перебуваючи у відпустці, ви не заробите ні копійки, ваші податки (ПДФО і ВЗ) за цей період не збільшаться.
Відповідно:
• для загальносистемників ніхто ніколи жодних «відпускних» пільг не прописував;
• повідомляти податківцям про період відпустки не потрібно. Так само як і не потрібно якось особливо виокремлювати період відпустки в Книзі обліку доходів та витрат або у звітності підприємця.
ЄСВ: єдиноподатники + загальносистемники. З 01.01.17 р. і єдиноподатниками, і підприємцями на загальній системі ЄСВ має бути сплачений за кожен місяць. Незалежно від того, був дохід чи ні, працював підприємець або відпочивав. ЄСВ у будь-якому разі має бути сплачений у розмірі не менше мінімального (пп. 2 і 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). І жодних звільнень на період відпустки в Законі про ЄСВ, на жаль, немає.
Тобто навіть відпускна заява єдиноподатників груп 1 і 2 на сплату ЄСВ ніяк не впливає. Потрібно платити.
Виняток становлять лише підприємці-пільговики.
Якщо ви — пенсіонер за віком або інвалід і отримуєте пенсію або соціальну допомогу, то ви можете не сплачувати ЄСВ «за себе» взагалі** (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ). На якій системі оподаткування ви перебуваєте, у відпустці ви чи ні — не важливо.
** Про те, як працює це звільнення, ми розповідали в статті «Як це працює?»: звільнення від ЄСВ для підприємців» // «БТ», 2017, № 18, с. 41.
