Перед платниками ПДВ завжди виникає запитання: а чи не можна спростити процес заповнення податкових накладних (ПН), наприклад, об’єднавши товари в групи? Особливо, якщо такі товари вироблені в Україні, мають ознаки однорідних та ідентичних, однаковий код УКТ ЗЕД і ДСТУ, але відрізняються найменуванням.
У листі, що коментується, податківці спочатку хотіли відхилитися від чіткої відповіді, заявивши, що вирішення таких питань не належить до компетенції ДФСУ.
Проте все ж додали: найменування товару, вказане в «номенклатурній» гр. 2 ПН, повинно відповідати формулюванню в первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів, і не повинно містити інших даних.
Дійсно, якщо йдеться про первинні документи і бухоблік, то і відповідати повинен був Мінфін. Ну а раз так, то і вирішувати це питання потрібно виходячи з бухоблікових правил.
А тут ситуація, коли товар отримується під однією назвою, а оприбутковується під іншою, вважається цілком нормальною. Єдине — для цього потрібно скласти розпорядчий документ, у якому відобразити й об’єднати в однорідні групи отримані товари з різними найменуваннями.
Тоді надалі постачаючи такий товар первинні документи, супроводжуючі таку операцію, будуть заповнені вже зі зміненими назвами. Тобто жодних претензій з боку контролерів бути не повинно.
Адже вони самі вимагають, щоб у гр. 2 ПН було вказане «найменування товару, яке сформоване в обліку підприємства».
У тих платників ПДВ, які не ведуть бухоблік товарів за однорідними групами (видами), теж проблем не буде. Якщо вони складають підсумкові ПН, то податківці дозволяють їм групувати в гр. 2 ПН товари з однаковими кодами УКТ ЗЕД (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ).
