Класифікація й оформлення ремонтних робіт
Ремонт чи поліпшення?
Почнемо, мабуть, з найголовнішого запитання: як розмежувати поняття «ремонт» і «поліпшення» ОЗ? Адже від цього залежить порядок відображення понесених витрат в обліку.
Рішення про характер і ознаки ремонтних робіт (тобто на що вони спрямовані: на підтримку робочого стану об’єкта або поліпшення) приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації й істотності таких витрат ( п. 29 Методрекомендацій № 561). Щоправда, визначитися із цим йому допомагають «потрібні» працівники. Зазвичай, технічний висновок про спрямованість проведених заходів керівникові подає фахівець відповідного профілю (головний інженер, начальник цеху чи інша компетентна особа).
Таким чином, підприємство самостійно визначає, на що спрямовані роботи (див. табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація ремонтних робіт для цілей обліку
| Коротка назва | Опис | Приклади |
| Техобслуговування | Заходи з обслуговування об’єкта ОЗ згідно з експлуатаційною або сервісною документацією | Сюди відносяться роботи з техогляду, обслуговування й інші заходи з підтримки робочого стану об’єкта, не пов’язані з його поломкою. Наприклад: • чищення кондиціонерів; • заміна мастила у двигуні автомобіля; • заміна картриджа в принтері; • роботи з обслуговування будинків і споруд тощо |
| Ремонт | Заходи, спрямовані на підтримку об’єкта ОЗ у робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання ( п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби») | Сюди відносяться витрати, пов’язані з поточним ремонтом об’єктів, а також витрати на капремонт, у ході якого економічні вигоди від використання об’єкта не збільшуються(1). Наприклад: • усунення поломок, неполадок об’єктів ОЗ; • заміна деталей, вузлів, компонентів (експлуатаційні характеристики об’єкта не змінюються); • за транспортними засобами будь-який ремонт агрегатів, а також заміна не більше двох базових агрегатів |
| Поліпшення | Заходи, пов’язані з поліпшенням (модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо) об’єктів ОЗ, які зумовлюють збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта ( п. 14 П(С)БО 7) | Результатом проведених робіт є об’єкт зі зміненими (поліпшеними) техніко-економічними показниками. Наприклад: • добудова, перепланування приміщень (будівель, споруд); • апгрейд комп’ютерної техніки, РРО; • установка сигналізації, прокладення кабелю для підключення до ліній телефонного зв’язку тощо; • заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); • переобладнання транспортного засобу; • установка енергозберігаючих віконних систем |
| (1) Те, що витрати на капремонт у загальному випадку визнаються витратами звітного періоду (тому ми і включили їх до цієї групи), підтверджує і Мінфін ( п. 30 Методрекомендацій № 561). Водночас, якщо придбаний об’єкт (наприклад, будівля) потребує капремонту перед уведенням в експлуатацію, такі витрати можна капіталізувати. | ||
Розмежувати ремонти і поліпшення ОЗ вам можуть допомогти:
• стосовно ремонту і техобслуговування ОЗ — ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення». Цей стандарт поширюється на технічні системи, програмні засоби, споруди, машини, апаратуру або їх окремі компоненти, тобто майже на всі види ОЗ;
• щодо поліпшення ОЗ — наказ Держкомстату «Про затвердження форми одноразового державного статистичного спостереження № 1-амортизація» від 15.12.03 р. № 444. У ньому поліпшення об’єкта ОЗ визначене як витрати, пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об’єкта ОЗ, унаслідок чого збільшуються економічні вигоди, первісно очікувані від його використання;
• стосовно будівель і споруд — Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.04 р. № 150. У ньому наведений перелік робіт, віднесених до техобслуговування, поточного і капітального ремонту цих об’єктів;
• щодо транспортних засобів — Положення про техобслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автотранспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.
Зверніть увагу! Хоча зараз у всьому головує бухоблік, тепер він став основою ще і для податкового обліку. А це примушує підходити до розмежування понять «ремонт» і «поліпшення» ОЗ ще відповідальніше, так само як і до документального оформлення понесених витрат.
Документальне оформлення
При ремонті ОЗ господарським способом, зазвичай, оформляють замовлення-наряд на проведення ремонтних робіт, накладну (накладну-вимогу, акт приймання-передачі) на відпуск матеріалів (запчастин, інших ТМЦ) зі складу підприємства. За підсумками звітного місяця або за кожним фактом виконання ремонтних робіт матеріально відповідальна особа складає звіт про використані ТМЦ. Бухгалтерській службі слід визначити порядок документального оформлення таких операцій залежно від специфіки роботи і структури підприємства.
Якщо ремонт (поліпшення) виконується підрядним способом, такі витрати формують на підставі актів виконаних робіт, актів приймання-передачі ТМЦ (у випадку якщо в ході ремонтних робіт використовуються власні запчастини, матеріали тощо).
Підприємства, що ведуть первинний облік ОЗ за формами з наказу № 352, передачу ОЗ на ремонт і зворотне їх отримання оформляють одним Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів ф. № ОЗ-2.
Ті ж, хто вирішив для обліку ОЗ використати осучаснені форми з наказу № 818, передачу ОЗ на ремонт оформляють Актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, а зворотне отримання ОЗ з ремонту — Актом приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів ( п. 28 Методрекомендацій № 561).
Крім того, підприємству ніхто не забороняє використати інші первинні документи, відмінні від законодавчо встановлених. Головне, щоб вони містили всі обов’язкові для первинного документа реквізити.
Якщо ремонт (поліпшення) виконує стороння організація, акти складають у двох примірниках. Тоді другий екземпляр передають організації, що виконала поліпшення або ремонт.
Відомості про ремонти (поліпшення) вносять до Інвентарної картки обліку ОЗ типової ф. № ОЗ-6 або до Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів з наказу № 818. Не забудьте також унести до техпаспортів, інвентарних карток й інших регістрів аналітичного обліку дані про змінені техніко-економічні характеристики поліпшених об’єктів ОЗ — вартості, потужності, площі тощо ( п. 33 Методрекомендацій № 561).
Чи нараховувати амортизацію за поліпшуваними ОЗ?
П(С)БО 7 вимагає призупиняти амортизацію на період поліпшень ОЗ*. У ньому говориться:
* Зрозуміло, якщо такі заходи не завершені в межах одного місяця або здійснюються на стику місяців — скажімо, захоплюють кінець одного місяця і початок наступного. А ось якщо з ними вклалися в місяць, то амортизація не припиняється.
• нарахування амортизації призупиняють на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації об’єкта ОЗ починаючи з місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію ( пп. 23 і 29 П(С)БО 7, п. 24 Методрекомендацій № 561);
• нарахування амортизації поновлюють починаючи з місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації ( п. 27 Методрекомендацій № 561).
Про припинення амортизації ОЗ на час їх поліпшень говорять і податківці (див. лист ДФСУ від 02.06.15 р. № 11385/6/99-99-19-02-02-15), одночасно зазначаючи, що амортизацію припиняють також і на час капремонту ОЗ. Із цим можна погодитися, тільки якщо капремонту властиві ознаки поліпшень, що зумовлює збільшення майбутніх економічних вигод від використання об’єкта (через що витрати на його проведення капіталізуються). Адже при звичайних «підтримуючих у робочому стані» ремонтах (на відміну від поліпшень) амортизацію не припиняють — такої вимоги в П(С)БО немає.
А ось у міжнародній практиці все складається значно простіше. Міжнародні стандарти не вимагають призупиняти амортизацію на час ремонтів/поліпшень ОЗ. У § 55 МСБО 16 «Основні засоби» випадки припинення амортизації прописані значно чіткіше. Там сказано, що припиняють амортизувати актив лише на одну з двох дат, яка відбувається раніше:
• на дату, з якої актив класифікують як такий, що утримується для продажу;
• або на дату, з якої припиняють визнавати актив.
І далі — більше, чорним по білому написано: амортизацію не припиняють, якщо актив не використовують або він вибуває з активного використання, поки актив не буде замортизований повністю.
Так що підприємства-«міжнародники», що ведуть облік за МСФЗ, продовжують амортизувати ОЗ і при поліпшеннях.
Ремонтуємо власні ОЗ
Бухоблік
Бухоблік витрат на ремонти/поліпшення ОЗ залежить від того, на що спрямовані ремонтні заходи: на підтримання об’єкта в робочому стані чи на поліпшення (тобто збільшення майбутніх економічних вигод від використання об’єкта). Одним словом, від майбутнього економічного ефекту ремонтів/поліпшень (див. табл. 2).
Таблиця 2. Бухоблік витрат на ремонт/поліпшення ОЗ
| Вид робіт | Порядок відображення витрат в обліку |
| Ремонт — заходи, спрямовані на підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані (зумовлюють отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання об’єкта ОЗ) | Витрати включають у витрати періоду — залежно від напряму використання об’єкта ОЗ: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 22, 13, 66, 65, 63, 68 ( п. 15 П(С)БУ 7). При проведенні ремонтних робіт господарським способом для акумуляції понесених ремонтних витрат, зазвичай, використовують субрахунок другого порядку до рахунку 23 «Виробництво» («Допоміжне виробництво», «Ремонтний цех» тощо). За підсумками звітного місяця такі витрати розподіляють і списують з кредиту цього субрахунку у витрати звітного періоду (залежно від напряму використання відремонтованих ОЗ). Витрати на ремонт виробничого устаткування й об’єктів загальновиробничого призначення включають до складу загальновиробничих витрат з подальшим їх розподілом за правилами, встановленим П(С)БО 16 «Витрати». Витрати на ремонт адміністративних об’єктів, а також ОЗ, задіяних у сфері збуту й іншої діяльності підприємства, списують у витрати звітного періоду відразу в періоді їх здійснення |
| Поліпшення — заходи зумовлюють збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта ОЗ | Витрати капіталізують — відносять на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ: Дт 15 — Кт 20, 22, 13, 66, 65, 63, 68 ( п. 14 П(С)БО 7). Після закінчення ремонту (поліпшення) зібрані витрати списують записом Дт 10 — Кт 15 і з наступного місяця амортизують |
Податок на прибуток
У податково-прибутковому обліку головний орієнтир — бухоблік.
Так, якщо йдеться про поліпшення об’єкта ОЗ, то понесені витрати будуть капіталізовані і вплинуть на фінрезультат через амортизацію поліпшеного об’єкта. У зв’язку із цим високодохідники і малодохідники-добровольці повинні визначити «амортизаційні» різниці за поліпшеними ОЗ ( пп. 138.1 і 138.2 ПКУ): збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської амортизації і зменшити фінрезультат на суму податкової амортизації. У декларації з податку на прибуток ці коригування відображають у рядках 1.1.2 і 1.2.3 додатка РІ.
ПДВ
Тут жодних особливостей. Якщо йдеться про підрядні роботи, ПН (належним чином складена і зареєстрована у ЄРПН) надає право на податковий кредит.
При ремонті ОЗ, які використовуються в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності підприємства, нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання не потрібно.
А тепер порядок обліку різних витрат на ремонт і поліпшення ОЗ розглянемо на умовних прикладах.
Приклад 1. Витрати підприємства на ремонт автомобіля, що потрапив у ДТП, склали:
• вартість запчастин — 6000 грн.;
• зарплата автомеханіка, зайнятого ремонтом постраждалого в ДТП автомобіля, — 3500 грн.;
• сума ЄСВ, нарахованого на зарплату працівника, який здійснював ремонт — 770 грн.
Автомобіль використовується для доставки готової продукції покупцям.
В обліку ці операції відображають таким чином (див. табл. 3).
Таблиця 3. Ремонт власних ОЗ господарським способом
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| 1. Списана вартість запчастин, використаних при проведенні ремонту автомобіля | 93 | 207 | 6000 |
| 2. Нарахована зарплата автомеханіка, зайнятого ремонтом | 93 | 661 | 3500 |
| 3. Нарахований ЄСВ на зарплату автомеханіка | 93 | 651 | 770 |
| 4. Списані витрати на фінансовий результат | 791 | 93 | 10270 |
Приклад 2. Підприємство здійснило поточний ремонт адміністративної будівлі підрядним способом. Вартість ремонтних робіт склала 63000 грн., у тому числі ПДВ — 10500 грн.
В обліку цю операцію відображають таким чином (див. табл. 4).
Таблиця 4. Ремонт власних ОЗ підрядним способом
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| 1. Перерахована передоплата за ремонтні роботи, виконані підрядною організацією | 371 | 311 | 63000 |
| 2. Відображена сума «вхідного» ПДВ (ПН зареєстрована у ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/2 | 10500 |
| 3. Підписаний акт виконаних робіт з підрядною організацією і відображені витрати на ремонт адміністративної будівлі | 92 | 631 | 52500 |
| 4. Відображений податковий кредит з ПДВ | 644/2 | 631 | 10500 |
| 5. Відображений залік заборгованостей | 631 | 371 | 63000 |
Приклад 3. Виробниче підприємство здійснило прибудову до будівлі виробничого цеху з метою розширення виробничих потужностей і збільшення обсягу продукції, що випускається. Поліпшення будівлі здійснювалося:
Варіант 1 — підрядним способом.
Вартість поліпшень склала 300000 грн. (у тому числі ПДВ — 50000 грн.), з них:
• вартість послуг підрядної організації — 252000 грн. (у тому числі ПДВ — 42000 грн.);
• інші витрати — 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.).
Варіант 2 — господарським способом.
Вартість поліпшень склала 270980 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.), з них:
• балансова вартість будівельних матеріалів, МШП та інших ТМЦ, придбаних для будівництва, — 140000 грн.;
• витрати на оплату праці робітників, зайнятих на будівництві прибудови, — 90000 грн.;
• сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці робітників, зайнятих будівництвом прибудови, — 1980 грн.;
• вартість послуг сторонніх організацій — 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.);
• амортизація ОЗ та інших необоротних матеріальних активів, використаних при будівництві, — 15000 грн.
У бухобліку операції з поліпшення об’єкта ОЗ будуть відображені таким чином (див. табл. 5).
Таблиця 5. Поліпшення власних ОЗ
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| Варіант 1. Поліпшення об’єкта ОЗ підрядним способом | |||
| 1. Перерахована передоплата вартості послуг підрядної організації | 371 | 311 | 252000 |
| 2. Відображена сума «вхідного» ПДВ (ПН зареєстрована у ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/2 | 42000 |
| 3. Підписаний акт виконаних робіт з підрядною організацією, що здійснювала прибудову до будівлі цеху | 151 | 631 | 210000 |
| 4. Відображений податковий кредит з ПДВ | 644/2 | 631 | 42000 |
| 5. Зроблений залік заборгованостей | 631 | 371 | 252000 |
| 6. Відображена сума інших витрат, понесених підприємством у зв’язку з добудовою будівлі виробничого цеху | 151 | 63, 68 | 40000 |
| 7. Відображений податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої у ЄРПН) | 641/ПДВ | 63, 68 | 8000 |
| 8. Сплачені інші витрати, понесені підприємством у зв’язку з добудовою будівлі цеху | 63, 68 | 311 | 48000 |
| 9. Збільшена первісна вартість будівлі на суму витрат на поліпшення об’єкта ОЗ (210000 грн. + 40000 грн.) | 103 | 151 | 250000 |
| 10. Зменшений залишок за рахунком 09 | — | 09 | 250000 |
| Варіант 2. Поліпшення об’єкта ОЗ господарським способом | |||
| 1. Списана вартість будматеріалів, використаних при проведенні будівництва | 151 | 205 | 140000 |
| 2. Нарахована зарплата робітникам, зайнятим будівництвом прибудови до будівлі цеху | 151 | 661 | 90000 |
| 3. Нарахований ЄСВ на фонд оплати праці працівників, зайнятих на будівництві об’єкта ОЗ | 151 | 651 | 1980 |
| 4. Відображена вартість послуг сторонніх організацій | 151 | 631 | 20000 |
| 5. Відображений податковий кредит з ПДВ (ПН зареєстрована у ЄРПН) | 641/ПДВ | 631 | 4000 |
| 6. Сплачена вартість послуг сторонніх організацій | 631 | 311 | 24000 |
| 7. Нарахована амортизація ОЗ та інших необоротних матеріальних активів, використовуваних при будівництві прибудови до будівлі цеху | 151 | 131, 132 | 15000 |
| 8. Збільшений залишок на забалансовому рахунку 09 | 09 | — | 15000 |
| 9. Збільшена первісна вартість будівлі на суму витрат на поліпшення об’єкта ОЗ | 103 | 151 | 266980 |
| 10. Зменшений залишок на забалансовому рахунку 09 | — | 09 | 266980 |
Ремонтуємо орендовані ОЗ
Чий обов’язок?
Майно, передане в тимчасове користування іншій особі за договором оперативної оренди, залишається у власності орендодавця, який як власник має право його ремонтувати, поліпшувати на власний розсуд і за свій рахунок. Інша справа, якщо подібні витрати несе орендар. Тут важливо знати, які роботи він має право здійснювати за самостійним рішенням, а які тільки з дозволу орендодавця, і в яких випадках він може розраховувати на компенсацію таких витрат. У табл. 6 ми представили вимоги ЦКУ із цих питань.
Таблиця 6. Ремонт і поліпшення орендованих ОЗ з позиції ЦКУ
| Вид робіт | Хто зобов’язаний проводити роботи | Хто фактично провів роботи | Право на відшкодування витрат |
| Поточний ремонт | Орендар за свій рахунок, якщо інше не встановлене договором | Орендар | Відсутнє (якщо сторони прямо не домовилися про компенсацію орендодавцем таких витрат) |
| Капремонт | Орендодавець за свій рахунок, якщо інше не встановлене договором | Орендар, якщо за договором він зобов’язаний проводити капремонт | Залежно від умов договору: • відсутнє, якщо договором передбачено проведення за його рахунок; • виникає право на залік вартості ремонту в рахунок орендної плати або на відшкодування понесених витрат на ремонт, якщо це передбачено договором |
| Орендар унаслідок того, що його не провів орендодавець і це перешкоджає використанню майна | Виникає право на залік вартості ремонту в рахунок орендної плати або на відшкодування понесених витрат на ремонт. Орендар у цьому випадку також має право вимагати розірвання договору і відшкодування збитків | ||
| Поліпшення | Орендар може проводити поліпшення тільки за погодженням з орендодавцем ( ст. 778 ЦКУ) | Орендар провів відокремлювані поліпшення, узгоджені з орендодавцем(1) | Орендар може вилучити поліпшення або вимагати відшкодування витрат на ремонт або залік їх вартості в рахунок орендної плати |
| Орендар провів невід’ємні поліпшення, узгоджені з орендодавцем | Орендар може вимагати відшкодування витрат на ремонт або залік їх вартості в рахунок орендної плати | ||
| Орендар провів поліпшення, не узгоджені з орендодавцем | Орендар не має права на відшкодування витрат і не має права вилучити поліпшення, якщо вони є невід’ємними | ||
| (1) Якщо в результаті поліпшення, здійсненого за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її співвласником. Частина орендаря в праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлене договором або законом. | |||
Бухоблік
З основними правилами обліку ремонту/поліпшення орендованих ОЗ ви можете ознайомитися в табл. 7.
Таблиця 7. Правила бухобліку ремонтів і поліпшень орендованих ОЗ
| Сторона договору | Ремонт | Поліпшення |
| Орендодавець відразу компенсує витрати орендаря або зараховує їх в рахунок орендної плати | ||
| Орендар | Орендар не відображає витрати через призму ремонтних витрат. Тут можна говорити про звичайний продаж робіт (послуг). Витрати на ремонт об’єкта відображають проводкою Дт 23 — Кт 20, 66, 65, 63, 68 і т. ін. При передачі ремонтних робіт орендодавцеві дохід від їх реалізації орендар відображає за кредитом субрахунку 703 (Дт 377 — Кт 703), а витрати — як їх собівартість (Дт 903 — Кт 23) | Орендар не створює в себе жодних необоротних активів (у нього просто немає для цього жодних підстав), а суму поліпшень у загальному порядку капіталізує орендодавець. Як і у випадку зі звичайним ремонтом, витрати на поліпшення орендар збирає за дебетом рахунку 23. Потім у періоді підписання акта приймання-передачі виконаних робіт він відображає дохід від їх реалізації (Дт 377 — Кт 703) і одночасно робить проводку Дт 903 — Кт 23. Коли «поліпшувальні» витрати орендодавець компенсує поступово, зараховуючи їх у рахунок орендної плати, на зараховану суму орендар робить проводку Дт 685 — Кт 377 |
| Орендодавець | Витрати включають або до складу операційних витрат (Дт 949, якщо оренда — неосновний вид діяльності), або в собівартість орендних послуг (Дт 23 — якщо оренда — основний вид діяльності або якщо в оренду передана інвестиційна нерухомість) | Збільшує первісну вартість об’єкта оренди. Тобто витрати підлягають капіталізації (Дт 15) з подальшим списанням у дебет відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» |
| Витрати орендареві компенсуються після закінчення строку дії договору оренди | ||
| Орендар | Витрати в усій сумі включає у витрати звітного періоду з відображенням їх на тих же рахунках обліку, що і суми орендної плати. На дату досягнення домовленості про відшкодування ремонтних витрат орендар відображає доходи (Дт 377 — Кт 719) і суму податкових зобов’язань з ПДВ (Дт 719 — Кт 641) | Витрати на поліпшення об’єкта оренди незалежно від суми орендар капіталізує (Дт 153) і формує окремий об’єкт інших необоротних матеріальних активів (Дт 117 — Кт 153). Отриманий об’єкт він амортизує з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Строк корисного використання створеного об’єкта найчастіше прив’язують до строку дії договору оренди, хоча ніщо не заважає встановити інший строк. Метод амортизації можна застосовувати прямолінійний або виробничий ( п. 27 П(С)БО 7). Високодохідники і малодохідники-добровольці в цілях зближення бухгалтерського і податкового обліку, зазвичай, обирають прямолінійний метод (оскільки виробничий у податковому обліку заборонений), а строк експлуатації встановлюють на рівні мінімально припустимого п.п. 138.3.3 ПКУ. Суми амортизації відображають на тих же рахунках, що і суми орендної плати. Після закінчення договору оренди орендар відображає продаж об’єкта інших необоротних матеріальних активів |
| Орендодавець | Витрати включають або до складу операційних витрат (Дт 949, якщо оренда — неосновний вид діяльності), або в собівартість орендних послуг (Дт 23 — якщо оренда — основний вид діяльності або якщо в оренду передана інвестиційна нерухомість) | Збільшуємо первісну вартість об’єкта оренди на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта. Тобто «поліпшувальні» витрати підлягають капіталізації (Дт 15 — Кт 631, 685) з подальшим збільшенням вартості орендованого об’єкта ОЗ (Дт 10 — Кт 15) |
| Витрати не компенсуються після закінчення строку дії договору оренди | ||
| Орендар | Ремонтні витрати в усій сумі включають у витрати звітного періоду з відображенням на тих же рахунках обліку, що і суми орендної плати | Створений об’єкт інших необоротних матеріальних активів списують з балансу як при безкоштовній передачі: Дт 132 — Кт 117 — на суму зносу; Дт 976 — Кт 117 — на суму залишкової вартості об’єкта |
| Орендодавець | В обліку орендодавця такі витрати не відображаються | Невід’ємні поліпшення об’єкта оренди відображають як безкоштовне отримання необоротного активу (Дт 15 — Кт 424) з подальшим включенням у первісну вартість об’єкта (Дт 10 — Кт 15). Одночасно з нарахуванням амортизації на поліпшений об’єкт визнають дохід у сумі, пропорційній амортизації поліпшень (Дт 424 — Кт 745) |
Податок на прибуток
Облік в орендодавця. ПКУ не передбачає податкових різниць у частині витрат на ремонт і поліпшення ОЗ. Причому жодного значення не має, відшкодовує орендодавець витрати на проведення ремонту чи ні. Тобто податковий облік високодохідників і малодохідників-добровольців повністю орієнтований на бухоблік, так само як і в тих малодохідників, які відмовилися від коригування фінрезультату на податкові різниці.
Але не забувайте про «амортизаційні» різниці ( пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Поліпшення майна, як ми вже говорили, зумовлює збільшення його первісної вартості в бухобліку і відповідно збільшує податкову вартість об’єкта оренди.
Таким чином, податкову і бухгалтерську амортизацію орендодавець розраховуватиме виходячи з вартості об’єкта, що «підросла».
Облік в орендаря. Для витрат за звичайними ремонтами, спрямованими на підтримання об’єкта оренди в робочому стані, норми розд. III ПКУ не передбачають жодних податкових різниць. Звичайно, за умови, що орендар використовує об’єкт оренди в госпдіяльності, інакше спрацює збільшуюча різниця ( останній абзац п. 138.1 ПКУ).
А ось щодо «поліпшувальних» витрат працюють податкові різниці (див. табл. 8).
Таблиця 8. Різниці з обліку поліпшень ОЗ
| Показник коригування | Суть коригування |
| «Амортизаційна» різниця | Фінрезультат до оподаткування: • збільшуємо на суму бухгалтерської амортизації ОЗ ( п. 138.1 ПКУ); • зменшуємо на суму податкової амортизації ОЗ ( п. 138.2 ПКУ) |
| «Продажно-ліквідаційна» різниця | Фінрезультат до оподаткування: • збільшуємо на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної за даними бухобліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта ( п. 138.1 ПКУ); • зменшуємо на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної за нормами ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта ( п. 138.2 ПКУ) |
Зверніть увагу! У податковому обліку витрати на поліпшення об’єкта оренди визнають основним засобом тільки за умови, що їх вартість перевищує 6000 грн. Для них відведена податкова група 9 «Інші основні засоби» з мінімально допустимим строком амортизації 12 років. Метод нарахування амортизації — прямолінійний. У цілях зближення з податковим обліком у бухобліку має сенс орієнтуватися на той же строк амортизації (12 років) і метод амортизації.
Пам’ятайте! При безкоштовній передачі «поліпшувального» об’єкта ОЗ орендар повинен застосувати збільшуючі податкові різниці, якщо орендодавець — неплатник податку на прибуток (окрім фізособи), «нульовик» або неприбутківець ( пп. 140.5.9, 140.5.10 ПКУ).
У ситуації, коли орендодавець компенсує витрати на поліпшення об’єкта оренди відразу або шляхом заліку в рахунок орендної плати, орендар відображає таку операцію як продаж робіт. Оскільки при цьому об’єкт ОЗ у податковому обліку (як і об’єкт ІНМА в бухобліку) не формується, «амортизаційних» і «продажно-ліквідаційних» різниць за ОЗ не буде. Тут орієнтуємося виключно на бухоблік.
Що стосується поліпшень вартістю менше 6000 грн., то в податковому обліку їх не відносять до об’єктів ОЗ і жодних різниць за ними не виникає. Сума амортизації, нарахованої в бухобліку на малоцінний об’єкт поліпшень, зменшує фінрезультат і відповідно об’єкт обкладення податком на прибуток без жодних коригувань.
ПДВ
Облік в орендодавця. Якщо ремонт/поліпшення об’єкта оренди здійснює орендар, то все залежить від того, відшкодовує витрати орендодавець чи ні.
Якщо орендодавець відшкодовує понесені орендарем ремонтні витрати, то за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН, він має повне право на податковий кредит.
Якщо ж орендодавець витрати на ремонтні (поліпшувальні) заходи не відшкодовує, то, ясна річ, жодного податкового кредиту в нього не буде.
Облік в орендаря. Суми «вхідного» ПДВ за витратами на ремонт і поліпшення об’єкта оренди можна віднести в податковий кредит (за наявності ПН, зареєстрованих у ЄРПН). При цьому якщо об’єкт оренди використовується в негосподарській діяльності або в неоподатковуваних операціях, то потрібно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).
Розглянемо ПДВ-облік орендаря у двох ситуаціях.
1. Орендодавець відшкодовує витрати на ремонт/поліпшення об’єкта оренди.
Якщо відшкодування відбувається відразу (у періоді здійснення витрат) або шляхом заліку в рахунок орендної плати, то така операція відповідає поняттю «постачання робіт/послуг». База оподаткування — сума компенсації, але не нижче ціни придбання «ремонтно-поліпшувальних» робіт, а якщо такі роботи здійснював сам орендар — не нижче звичайних цін ( п. 188.1 ПКУ).
Якщо ремонтні витрати компенсуються після закінчення договору оренди, то і ПДВ-зобов’язання орендар нараховує на дату повернення об’єкта оренди або на дату отримання грошей (залежно від того, яка подія сталася раніше).
Важливо! У разі повернення поліпшеного об’єкта оренди орендар здійснює постачання об’єкта ОЗ. Тому базу обкладення ПДВ визначаємо виходячи із суми компенсації, але не нижче залишкової вартості поліпшень за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, у якому передано поліпшене майно.
2. Орендодавець не компенсує витрати орендаря.
Якщо йде мова про звичайний ремонт об’єкта оренди, то повернення відремонтованого об’єкта оренди на ПДВ-облік орендаря не впливає. Оскільки ремонтні витрати потрапляють до складу витрат у період їх здійснення і фактично споживаються самим орендарем.
Інакше маємо справу з поліпшеннями, що враховуються в орендаря як об’єкт ІНМА. Безкоштовна передача об’єкта поліпшень прирівнюється до постачання ( п.п. 14.1.191 ПКУ). Тобто нарахування податкових зобов’язань орендареві не уникнути. База оподаткування — залишкова вартість поліпшень за даними бухобліку на початок звітного періоду, у якому переданий поліпшений об’єкт оренди.
Зверніть увагу! Якщо договором передбачена можливість проведення поліпшень орендарем без подальшої компенсації з боку орендодавця, то, на наш погляд, безкоштовної передачі поліпшень тут немає. Адже їх вартість, радше за все, закладена в суму орендної плати. Тому негосподарської діяльності тут немає і питання про нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань виникати не повинне.
Приклад 4. Підприємство взяло в оренду вантажний автомобіль вартістю 250000 грн. Автомобіль використовується для доставки товару покупцям. Орендар провів переобладнання автомобіля на загальну суму 24000 грн., у тому числі ПДВ — 4000 грн. (до закінчення строку дії договору оренди залишилося 30 місяців). За домовленістю сторін орендодавець відшкодовує вартість ремонтних робіт після закінчення дії договору оренди в сумі 9000 грн. з урахуванням ПДВ.
У бухобліку на всю вартість витрат на ремонт створений об’єкт ІНМА. Амортизація нараховується на вартість такого об’єкта за вирахуванням суми, яка відшкодовуватиметься орендодавцем, прямолінійним методом. Щомісячна сума амортизації складає 416,67 грн. ((20000 грн. - 7500 грн.) : 30 міс.).
При поверненні орендодавцеві автомобіля підписаний акт приймання-передачі виконаних ремонтних робіт на суму 9000 грн., у тому числі ПДВ — 1500 грн.
Таблиця 9. Поліпшення орендованого об’єкта ОЗ, що частково компенсується орендодавцем після закінчення договору оренди
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| В орендаря | |||
| 1. Узятий в оренду вантажний автомобіль (за вартістю, вказаною в акті приймання-передачі) | 01 | — | 250000,00 |
| 2. Відображені витрати з переобладнання автомобіля | 153 | 631 | 20000,00 |
| 3. Відображений податковий кредит з ПДВ (ПН зареєстрована в ЄРПН) | 641/ПДВ | 631 | 4000,00 |
| 4. Після закінчення переобладнання сформована вартість ІНМА | 117 | 153 | 20000,00 |
| 5. Нарахована сума щомісячної амортизації (з наступного місяця) | 93 | 132 | 416,67 |
| 6. Автомобіль повернений орендодавцеві | — | 01 | 250000,00 |
| 7. З орендодавцем підписаний акт приймання-передачі робіт з переобладнання автомобіля, на підставі чого в обліку зроблені записи: | |||
| • на суму нарахованого зносу об’єкта ІНМА | 132 | 117 | 12500,10 |
| • об’єкт переведений до складу активів, що утримуються для продажу | 286 | 117 | 7499,90 |
| • відображений дохід у сумі, що відшкодовується орендодавцем | 377 | 712 | 9000,00 |
| • нараховані податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості поліпшень | 712 | 641/ПДВ | 1500,00 |
| • списана балансова вартість об’єкта, що реалізовується | 943 | 286 | 7499,90 |
| 8. Відшкодована орендодавцем вартість поліпшень | 311 | 377 | 9000,00 |
| В орендодавця | |||
| 1. Відображені витрати з переобладнання автомобіля, відшкодовувані орендареві | 15 | 685 | 7500,00 |
| 2. Відображений податковий кредит з ПДВ (ПН зареєстрована в ЄРПН) | 641/ПДВ | 685 | 1500,00 |
| 3. Перераховані орендареві грошові кошти | 685 | 311 | 9000,00 |
| 4. Введені в експлуатацію поліпшення автомобіля | 105 | 15 | 7500,00 |
Приклад 5. Підприємство-орендодавець передало за договором оренди приміщення офісу. Для орендодавця операції з надання майна в оренду не є основним видом діяльності. Упродовж строку оренди орендар:
• провів ремонт орендованого офісу підрядним способом на суму 9000 грн., у тому числі ПДВ — 1500 грн. Орендодавець відразу компенсував витрати в повному обсязі;
• провів невід’ємні поліпшення приміщення без узгодження з орендодавцем на суму 36000 грн., у тому числі ПДВ — 6000 грн. На створений об’єкт «Поліпшення» орендар нараховував амортизацію прямолінійним методом по 250 грн. на місяць. На момент повернення об’єкта оренди загальна сума нарахованої амортизації склала 18000 грн. Залишкова вартість об’єкта «Поліпшення» на початок місяця їх передачі орендодавцеві — 12250 грн., а на кінець такого місяця — 12000 грн. Після закінчення строку договору оренди поліпшення передані орендодавцеві без виплати відшкодування.
Таблиця 10. Відшкодування ремонтних витрат і передача поліпшень орендованого об’єкта, що не компенсуються
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| В орендаря | |||
| Ремонт орендованого об’єкта | |||
| 1. Понесені витрати на ремонт орендованого об’єкта | 23 | 631 | 7500,00 |
| 2. Відображений податковий кредит з ПДВ (до реєстрації ПН у ЄРПН) | 644/1 | 631 | 1500,00 |
| 3. Відображений податковий кредит за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН | 641/ПДВ | 644/1 | 1500,00 |
| 4. Сплачені роботи підрядника | 631 | 311 | 9000,00 |
| 5. Відображена реалізація робіт з ремонту об’єкта оренди | 377 | 703 | 9000,00 |
| 6. Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 641/ПДВ | 1500,00 |
| 7. Списана собівартість ремонтних робіт | 903 | 23 | 7500,00 |
| 8. Компенсовані витрати орендодавцем | 311 | 377 | 9000,00 |
| Поліпшення орендованого об’єкта | |||
| 9. Відображені капітальні інвестиції з поліпшення орендованого приміщення | 153 | 631 | 30000,00 |
| 10. Відображений податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 631 | 6000,00 |
| 11. Сплачені роботи сторонньої організації, що проводила поліпшення | 631 | 311 | 36000,00 |
| 12. Сформований об’єкт ІНМА | 117 | 153 | 30000,00 |
| 13. Відображено нарахування амортизації за об’єктом ІНМА (щомісячно) | 92 | 132 | 250,00 |
| 14. При передачі поліпшень після закінчення строку оренди: | |||
| • списана сума зносу об’єкта ІНМА | 132 | 117 | 18000,00 |
| • списана залишкова вартість об’єкта ІНМА | 976 | 117 | 12000,00 |
| • нараховані податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з балансової вартості об’єкта ІНМА (12250 грн. х 20 %) | 949 | 641/ПДВ | 2450,00 |
| В орендодавця | |||
| 1. Відображена відшкодовувана вартість витрат на ремонт приміщення, зроблений орендарем | 949 | 685 | 7500,00 |
| 2. Відображений податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 685 | 1500,00 |
| 3. Перерахована орендареві сума компенсації за ремонт приміщення | 685 | 311 | 9000,00 |
| 4. Відображена вартість безкоштовно отриманих від орендаря поліпшень | 151 | 424 | 12000,00 |
| 5. Збільшена первісна вартість приміщення на суму отриманих поліпшень | 103 | 151 | 12000,00 |
| 6. Нарахований дохід у сумі, пропорційній нарахованій за місяць амортизації поліпшень (умовно) | 424 | 745 | 200,00 |
Документи і скорочення Теми тижня
Методрекомендації № 561 — Методрекомендації з бухобліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.13 р. № 561.
Наказ № 352 — наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.
Наказ № 818 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.16 р. № 818.
ОЗ — основні засоби.
ПН — податкова накладна.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.
