(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 19-20
  • № 18
  • № 17
  • № 16
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2017/№ 24

Купівля авто в лізинг: чи будуть витрати в підприємця

З 2017 року в підприємців-загальносистемників з’явилося довгоочікуване право на амортизацію, але воно перетворилося на фата-моргану. Номінально, начебто, і можна, а на ділі — суцільні питання й обмеження. Узяти хоча б купівлю вантажного автомобіля: за ним немає права ні на витрати, ні на амортизацію. А що як автомобіль купити у фінлізинг? Чи будуть витрати, амортизація, податковий кредит з ПДВ? Розбираємося!

Витратні нюанси

Коли йдеться про купівлю «оборотних» товарів/матеріалів, то сплачені за них кошти включаються у відведений для цього строк у витрати підприємця. Зрозуміло, за наявності документа про оплату і проходження через усі інші «фільтри-пастки», виставлені ст. 177 ПКУ.

Якщо ж ми придбаваємо «щось», що вписується у визначення основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ), то починаючи з цього року:

1) у витрати не включаються в тому числі витрати на придбання основних засобів, що підлягають амортизації. Ідеться про віднесення, скажімо так, «прямо» (сплатив — поставив на витрати). Через амортизацію (поступове, з дотриманням ряду процедурних моментів включення у витрати впродовж декількох років) — можна;

2) ні «прямо», ні через амортизацію у витрати не можуть потрапити витрати на придбання основних засобів подвійного призначення за встановленим списком. У тому числі легкові і вантажні автомобілі (п.п. 177.4.6 ПКУ).

Якщо з легковими автомобілями все більш чи менш зрозуміло, то ось з вантажними — до ясності далеко;

3) під забороною також витрати на утримання згаданих основних засобів подвійного призначення. Знову-таки ТОП-загадка: що розуміти під «утриманням»? Це запитання ми проаналізували у «БТ», 2017, № 9, с. 27. Дійшли до того, що

• за «подвійними» автомобілями, використовуваними в госпдіяльності, через фільтр змісту проходить хіба що паливо, яке, як і раніше, може «заходити» у витрати через п.п. 177.4.1 ПКУ;

• усе інше: техобслуговування, ремонт, охорона, оренда, страхування тощо — під забороною. Із цим «багажем» і попрямуємо в напрямі до фінлізингу авто.

Що з фінлізингом, ПДФО

Передусім зазначимо, що раніше податківці взагалі деструктивно ставилися до зв’язки «фізособа-підприємець і лізинг».

Див. нині не діючу консультацію в категорії 104.05 ЗІР ДФСУ.

Один з аргументів — «для них згідно зі ст. 177 ПКУ не передбачене ведення балансового обліку придбаного рухомого і нерухомого майна».

Але з початку цього року такі категорії, як «основні засоби», «амортизація», «облік вартості, яка амортизується», вже не чужі підприємцям на загальній системі. Це, у свою чергу, надає можливості «зблизитися» з тим же лізингом, у тому числі фінансовим.

Далі, непогано б визначитися, з чим насправді ви маєте справу. Для податкових цілей, щоб наша операція вважалася фінансовим лізингом, повинні виконуватися критерії з п.п. 14.1.97 ПКУ. Обов’язково переконайтеся в цьому, оскільки якщо критерії не виконуються, значить, ми маємо справу теж із лізингом, але оперативним. У першому випадку (фінлізинг) говоримо про придбання основного засобу, в другому (оперативний лізинг) — про його оренду. Облікові наслідки, як не крути, різні.

Але чи надає нам це якісь бонуси за частиною підданих обструкції основних засобів подвійного призначення — легкових і вантажних автомобілів? Вважаємо, що ні.

У випадку з фінлізингом шлях у витрати нам перекриває заборона на облік витрат на придбання основних засобів подвійного призначення. Можна, звичайно, «кивати» на подвійний статус лізингового платежу. Частина його, яка не є компенсацією вартості предмета лізингу, є фінансовими витратами лізингоотримувача (П(С)БО 14 «Оренда»). Тобто формально витратами на придбання не є. Але, по-перше, не факт, що податківці в цьому випадку «розбиратимуть» платежі на складові. По-друге, навіть якщо будуть, довести, що такі фінансові витрати можна врахувати (як би окремо, без прив’язки до придбання основного засобу), теж буде достатньо проблематично. Причина — такі витрати прямо не названі в п.п. 177.4.4 ПКУ.

Якщо ж наша операція з урахуванням п.п. 14.1.97 ПКУ не є для податкових цілей фінансовим лізингом, значить — є оперативним. Вважай, — орендою. Тут теж усе складається не дуже добре. Адже, як ми вже говорили, за «подвійними» основними засобами заборонені витрати не лише на придбання, але і на утримання. При цьому витрати на оренду за бажання можна під таке утримання «запхнути».

Звідси невтішний у частині обліку доходів/витрат висновок: якщо говоримо про автомобілі подвійного призначення, купівля їх через фінлізинг не дозволяє обійти встановленої заборони.

Якщо ж говоримо про автомобілі, які не належать до вантажних і легкових, тобто не є автомобілями подвійного призначення, то купівля через фінлізинг, вважаємо, надає право на витрати, але з урахуванням ряду нюансів.

Ми вважаємо, що це сідельні тягачі, а також транспортні засоби спеціального призначення (автокрани, автобетономішалки, евакуатори і т. ін.).

Що це за нюанси?

Якщо лізингоотримувач є юрособою, то з обліком усе більш чи менш зрозуміло (п. 5 П(С)БО 14). Отриманий об’єкт зараховують до складу активів (одночасно визнають зобов’язання) за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або нинішньою вартістю мінімальних орендних платежів.

Лізингоотримувач у себе в обліку нараховує амортизацію вартості об’єкта фінлізингу впродовж строку його очікуваного використання. Частину лізингового платежу в сумі компенсації вартості предмета лізингу показують як погашення заборгованості за майно, отримане у фінансову оренду: Дт 611 — Кт 311. Різницю між сумою мінімальних орендних платежів і вартістю об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухобліку орендаря на початку строку фінансової оренди, показують як фінансові витрати лізингоотримувача. Такі витрати лізингоотримувачі відображають у бухобліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду.

Тобто їх показують не відразу при отриманні об’єкта фінлізингу, а шляхом розподілу між звітними періодами впродовж строку фінансової оренди.

Як усе це «натягнути» на облік фізособи-підприємця? Піти за аналогією? Тут є ряд проблем.

Перша — витрати в цьому випадку ще повністю не понесені / документально не підтверджені. Як податківці подивляться на цей момент, навіть якщо на витрати амортизацію ми включатимемо в межах уже сплачених періодичних лізингових платежів, не зрозуміло. ПКУ відповіді не надає. Безпечний варіант — дочекатися остаточного розрахунку з лізингодавачем. Але це вже, скажімо так, не дуже цікаво.

Друга — як бути з тією частиною лізингового платежу, яка не є компенсацією вартості предмета лізингу?

Для юросіб це фінансові витрати. ПКУ прямо не говорить про можливість обліку таких фінансових витрат. Відповідно цього робити не можна.

Пустити все на первісну вартість і амортизувати теж негарно, оскільки не відповідає бухнормативці. Хоча, знову ж таки, підприємці від неї ніби як далекі і формально заборони немає.

Тобто витрати є. Але все вкрай заплутано. Стандартна рекомендація відповідно — отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію і тільки потім діяти.

Якщо ж лізинг усе-таки оперативний, то все дещо простіше: орендні платежі підприємець зможе ставити у витрати без будь-якого розподілу (п.п. 177.4.4 ПКУ).

ПДВ

«Прибутково-видаткові» заборони/дозволи жодним чином не впливають на ПДВ (головне, щоб об’єкт використовувався в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ операціях). Хоча, знову ж таки, у податківців своя «фіскальна» позиція із цього приводу: немає витрат — немає податкового кредиту.

Див. консультацію в категорії 101.13 ЗІР ДФСУ.

Тут же лише зазначимо, що якщо дійсно маємо справу з фінлізингом, у ПДВ-обліку операції з передачі об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу вважаються постачанням (п.п. «а» п.п. 14.1.191 ПКУ). Податковий кредит у лізингоотримувача виникає на дату отримання об’єкта фінансового лізингу (абз. 5 п. 198.2 ПКУ). Лізингові платежі при цьому в ПДВ-обліку лізингоотримувача не відображаються.

підприємці-загальносистемники, витрати, податковий кредит з ПДВ, купівля авто в лізинг додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті