(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 13
  • № 11
  • № 10
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/26
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Березень , 2017/№ 12

«Прибуткова уточненка»: особливості складання

Як сказав Конфуцій, «єдина справжня помилка — не виправляти своїх минулих помилок». Це повною мірою стосується і помилок з податку на прибуток. Тим паче що припуститися «прибуткової» помилки зараз легко, адже правила оподаткування чітко не сформульовані і до того ж часто змінюються. У статті ми нагадаємо вам загальну процедуру виправлення помилок і зосередимося на коригуваннях через уточнюючу декларацію.

Варіанти виправлення помилок

Існують два варіанти виправлення помилок, допущених у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі — декларація):

варіант 1 — через уточнюючу декларацію ( абз. «а» п. 50.1 ПКУ);

варіант 2 — у поточній декларації ( абз. «б» п. 50.1 ПКУ).

При виявленні заниження податкових зобов’язань (ПЗ)* виникає запитання: якому варіанту віддати перевагу?

* Якщо помилки не призвели до заниження ПЗ, то спосіб їх виправлення не має принципового значення.

Переваги варіанта виправлення через уточненку полягають у такому:

1) «самоштраф» потрібно нарахувати в меншому розмірі (3 %);

2) виправлення можна провести в будь-який момент, тоді як можливість уточнитися в поточній декларації обмежена в часі. Із цього виходить, що:

• пеня, нарахована при самостійному виправленні помилок, у загальному випадку буде меншою, оскільки її розмір напряму залежить від дати сплати заниженого ПЗ;

• якщо на підприємстві планується перевірка з податку на прибуток, то виправити показники можна до моменту її початку ( п. 77.4 ПКУ).

Основний недолік варіанта 1 полягає в тому, що суму недоплати і штраф необхідно сплатити до моменту подання уточнюючої декларації. Інакше податківці нарахують штраф у розмірі 5 % за п. 120.2 ПКУ і пеню.

Головний «плюс» виправлення через поточну декларацію — можливість сплати суми недоплати, штрафу і пені у складі загального ПЗ за декларацією. Тому якщо на особовому рахунку є переплата з податку на прибуток, то вона може перекрити суму таких донарахувань.

Зверніть увагу: в інтегровану картку платника податків уточнюючі дані ряд. 27 — 39 декларації заносять окремо. Тому навіть якщо в поточній декларації не заповнені ряд. 17, 19, 22, 25, то суми, вказані в ряд. 27 — 38, потрібно сплатити до бюджету (якщо немає переплати).

Незручність другого варіанта стосовно розрахунку пені полягає в тому, що її сума залежить від терміну сплати ПЗ за декларацією. Таким чином, якщо переплати в особовому рахунку немає, то в момент подання поточної декларації підприємство повинне чітко знати, на яку дату буде погашено ПЗ.

Ще один недолік полягає в тому, що платника податків можуть перевірити до моменту подання декларації за поточний звітний період (а він для «малодохідних» платників складає 1 рік). І в такому разі виправити помилку можна буде тільки через уточнюючу декларацію.

Незалежно від обраного варіанта виправлення необхідно мати на увазі таке:

• уточнити можна дані і того періоду, який перевірявся, але тоді контролери мають право провести позапланову перевірку ( п. 50.3 ПКУ, лист ДПСУ від 23.05.12 р. № 8803/6/15-1415);

• проводити коригування можна до закінчення 1095 днів**, що йдуть за останнім днем граничного терміну подання декларації з помилковими даними, а якщо вона була подана пізніше — за днем її фактичного подання ( п. 102.1 ПКУ);

** Виняток — контрольовані операції, за якими термін проведення перевірки складає 2555 днів.

«самоштраф» і пеню нараховують у разі виявлення заниження ПЗ незалежно від того, була на момент заниження в особовому рахунку платника переплата чи ні. На це раніше звертали увагу і податківці (консультація з категорії 135.04 ЗІР ДФСУ (чинна до 01.01.17 р.));

• у разі виправлення помилок, допущених у декларації за 2015 рік, «самоштраф» згідно з п. 50.1 ПКУ (у розмірі 3 %) нараховувати не потрібно ( п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А ось пеня не належить до штрафних (фінансових) санкцій, тому вона нараховується і за заниження податку на прибуток за 2015 рік.

Порядок виправлення через уточненку

При цьому варіанті подають декларацію, у якій проставляють позначку в полі «Уточнююча». Незалежно від періоду, у якому були допущені помилки, подають декларацію за тією формою, яка діє на момент її подання ( абз. 1 п. 50.1 ПКУ). Це підтверджують і податківці (лист ДПСУ від 23.05.12 р. № 8803/6/15-1415).

У полі 2 «Звітний (податковий) період 20__ року» і в полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20___ року» вказують звітний (податковий) період, який уточнюється (роз’яснення в категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

За загальними правилами при поданні уточнюючої декларації в «загальних» ряд. 01 — 26 наводять правильні (виправлені) показники. Додаток ВП до такої декларації не подають. При цьому подають ті додатки, у яких були допущені помилки.

Зверніть увагу: при виправленні помилок в уточнюючій декларації за звітні періоди до 01.01.15 р. заповнюють тільки ряд. 27 і 28, 30 — 32, 34 — 36, 38 і 39 та додають доповнення в довільній формі (консультація в категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ, лист ДФСУ від 04.01.16 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

У «коригувальних» рядках уточнюючої декларації розраховують суму збільшення (зменшення) ПЗ, зокрема, заповнюють такі рядки:

ряд. 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється <…>»;

ряд. 28 «Збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску при виплаті дивідендів, що уточнюється <…>».

Далі визначають значення в:

ряд. 30 «Пеня <…>»;

ряд. 31 «Сума штрафу (3 %) <…>».

Слід врахувати, що згідно з п.п. 129.1.3 ПКУ нарахування пені починається при нарахуванні суми ПЗ, визначеного платником податків, — після закінчення 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного терміну сплати ПЗ.

У разі внесення змін до податкової звітності при самостійному виявленні платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ передбачена ст. 129 ПКУ пеня не нараховується, якщо зміни в податкову звітність внесені впродовж 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного терміну сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ ( п. 129.9 ПКУ).

Отже, якщо допущені в декларації за 2016 рік помилки «квартальник» виправить не пізніше за 20.05.17 р., а «річник» — не пізніше за 09.06.17 р., пеня за заниження ПЗ нараховуватися не буде.

Нюанс: помилки, допущені в раніше поданій уточнюючій декларації, можна виправити шляхом подання ще однієї уточненки з виправленими показниками.

Позначки про коригування

Шляхом подання уточнюючої декларації можна виправити і помилку, якщо платник забув поставити позначку в декларації про рішення не проводити коригування фінрезультату. Це підтверджують і податківці (див. роз’яснення в категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

Нагадаємо: таку позначку ставлять тільки один раз — у декларації за перший рік безперервної сукупності років, упродовж яких дохід не перевищує 20 млн грн. і платник прийняв рішення не проводити податкові коригування ( п.п. 134.1.1 ПКУ).

Так ось, якщо підприємство і далі залишається в статусі малодохідника, то повторно ставити позначку в спеціальному полі «Наявність рішення» не потрібно. Проте контролери рекомендували платникам, що продовжують і в подальших роках після ухвалення рішення користуватися правом незастосування коригувань, ставити про це позначку в декларації***.

*** Див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 5, с. 41.

Ми вважаємо, що якщо платник прийняв таке рішення у 2015 році, а декларація за 2016 рік була подана без цих позначок, то уточнюючу декларацію подавати не потрібно. Адже п.п. 134.1.1 ПКУ не вимагає щорічно повторювати таку позначку. Якщо ж ви бажаєте перестрахуватися, то уточненку можна подати, але тоді у відповідному полі слід навести посилання на «старий» наказ 2015 року про непроведення коригувань.

Виправлення помилок, що вплинули на збитки

Якщо в періоді, за який виявлена помилка, був задекларований збиток, помилка призводить до недоплати тільки в тому випадку, коли в результаті її виправлення фактично виходить прибуток (у помилковому або в наступних періодах). При цьому недоплату слід визначати як суму податку на прибуток, розрахованого від такого заниженого прибутку.

За ситуації, коли допущена помилка не перекриває суму збитку, задекларованого в помилковому періоді, недоплата не виникає (допущена помилка не спричинила появи прибутку).

Для дотримання умов з п. 50.1 ПКУ необхідно виявити факт заниження ПЗ в усіх минулих податкових періодах і діяти так:

1) якщо помилка не призводить до виникнення ПЗ у будь-якому з періодів (як у тому, у якому її було допущено, так і в наступних), то «самоштраф» і пеню не нараховують і заповнюють тільки ряд. 1 — 26 уточнюючої декларації;

2) якщо помилка призводить до виникнення ПЗ у періоді, у якому її допущено, то суму заниження ПЗ слід відобразити також у ряд. 27 та нарахувати «самоштраф» і пеню;

3) якщо помилка призводить до нарахування ПЗ не в періоді її допущення, а в подальших періодах, то за період, у якому її допущено, проводять виправлення, як вказано в першому варіанті (виправляють тільки ряд. 1 — 26), а за періоди, у яких проявилася помилка, — за варіантом 2: виправляють ряд. 1 — 25, а в ряд. 27 — 39 вказують суму недоплати, «самоштраф» і пеню.

Якщо помилки були виявлені контролерами

За ситуації, коли від’ємне значення було зменшено контролерами, потрібно звернути увагу на наступне.

Коригування показників декларації після перевірки. У консультації з категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ податківці розповіли, як слід чинити, якщо за результатами документальної перевірки були виявлені неправильно визначені суми доходів, витрат і амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, які вплинули на визначення об’єкта оподаткування, у зв’язку з чим контролюючим органом були збільшені/зменшені ПЗ.

У цьому випадку погоджені суми ПЗ автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податків. Виправляти такі помилки згідно зі ст. 50 ПКУ за період, який перевірявся, не потрібно.

Якщо ж за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значення об’єкта за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінрезультату до оподаткування за перевірений звітний період не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню в показниках декларації в наступному звітному (податковому) періоді. При цьому подається доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ПКУ, з відповідним поясненням і зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років.

Покарання за непроведення коригування від’ємного об’єкта оподаткування. Формою «П» податкового повідомлення-рішення (додаток 9 до Порядку № 1204****) передбачено, що впродовж 10 календарних днів, які йдуть за днем отримання податкового повідомлення-рішення, частина суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, яка була завищена, підлягає виправленню платником податків у показниках податкової звітності з податку на прибуток.

**** Порядок надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом МФУ від 28.12.15 р. № 1204.

У зв’язку з цим податківці в консультації з категорії 102.25 ЗІР ДФСУ відповіли на запитання: чи передбачена відповідальність за неподання уточнюючої декларації після отримання повідомлення-рішення за формою «П»?

Тішить, що контролери підійшли до цього питання принципово і відзначили, що ПКУ не передбачає відповідальності за порушення термінів подання уточнюючої декларації в такому разі.

Та все ж вважаємо, що виправитися в цьому випадку необхідно, оскільки перекручені показники можуть призвести до недоплати податку на прибуток у майбутніх періодах.

Помилки у фінзвітності

Оскільки зараз фінзвітність безпосередньо пов’язана з податком на прибуток, помилки, допущені у фінзвітності, можуть вплинути на розрахунок податку на прибуток. Про те, як виправити помилки у фінзвітності, ми розповідали в статті «Помилки у фінзвітності: приклади виправлення» // «БТ», 2017, № 11, с. 17.

Зараз лише зазначимо, що має сенс разом з уточненкою подавати відкориговану фінзвітність. Адже з 01.01.17 р. фінзвітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств ( п. 46.2 ПКУ). І раніше податківці зазначали, що при коригуванні фінзвітності слід відкоригувати і декларацію (листи ДФСУ від 20.01.16 р. № 993/6/99-95-42-03-15, від 21.01.16 р. № 1075/6/99-95-42-03-15 і від 10.02.16 р. № 2759/6/99-95-42-01-15).

При виправленні помилок за попередні роки потрібно врахувати, що в разі застосування перспективного способу виправлення фінзвітність за минулі періоди може не змінитися (усі зміни будуть враховані тільки в Балансі (Звіті про фінансовий стан) за відповідними рядками власного капіталу (як правило, ряд. 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» гр. 3 «На початок звітного періоду»), а також інших «задіяних» статей активів, зобов’язань або власного капіталу за тією ж графою).

І тільки в разі обрання ретроспективного способу виправлення перераховуватимуться відповідні порівняльні суми за попередній період (періоди), у яких припустилися помилки. Тобто може змінитися фінзвітність за попередні періоди.

«Квартальникам» необхідно взяти до уваги, що помилки у фінзвітності, допущені впродовж календарного року, виправляються перспективним способом шляхом відображення доходів (витрат) у періоді виявлення помилки. Тому за ситуації, коли помилки були допущені впродовж календарного року у фінзвітності***** і при цьому такі помилки вплинули на розрахунок податку на прибуток, подавати уточнюючі декларації за попередні періоди не потрібно: усі помилки виправляються «автоматично» шляхом впливу на фінрезультат за звітний рік.

***** Якщо ж помилки були допущені тільки в поточній декларації (а в бухобліку їх не було), то уточнюючу декларацію доведеться подати і при виправленні «квартальних» помилок. При цьому в ряд. 18 наступної поточної декларації (після уточненки) вказують уже виправлені дані.

Але тут виникає питання з можливими штрафами і пенею за несвоєчасну сплату ПЗ. Це питання повинні роз’яснити податківці, тому має сенс отримати щодо нього письмову індивідуальну податкову консультацію на підставі ст. 52 ПКУ. Як варіант у поточній декларації за звітний період, у якому була виявлена помилка, можна нарахувати «самоштраф» у розмірі 5 % від суми заниження ПЗ і пеню. Очевидно, доведеться додати відповідні пояснення, оскільки додаток ВП у цьому випадку заповнюватися не буде.

Ось і все, що ми хотіли розповісти про виправлення помилок. Якщо у вас з’являться запитання — пишіть, ми відповімо.

Висновки

  • Платник має право виправити допущені помилки або шляхом подання уточнюючої декларації, або шляхом заповнення додатка ВП у наступній звітній декларації.
  • Перевага виправлення помилок через уточненку полягає в тому, що суми пені і «самоштрафу» в цьому випадку будуть менші (штраф складе 3 % замість 5 %).
  • Основний недолік коригування через уточнюючу декларацію — суму недоплати, штрафу і пені необхідно сплатити до моменту її подання.
  • Подавати уточнюючу декларацію слід за всіма періодами, у яких припустилися помилки або її наслідки вплинули на суму податку на прибуток.
  • Разом з уточненкою слід подати відкориговану фінзвітність. Проте в разі застосування перспективного способу виправлення фінзвітність за попередні періоди може не змінитися.
  • «Квартальникам» не потрібно подавати уточнюючу декларацію, якщо помилки допущені в попередньому періоді в межах календарного року. Усі помилки в цьому випадку будуть виправлені шляхом впливу на фінрезультат, розрахований наростаючим підсумком з початку року.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
податок на прибуток, виправлення помилок, уточнююча декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті