(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
26/26
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Березень , 2017/№ 12

Розраховуємо лікарняні

Протокол комісії (уповноваженого) із соцстрахування і лікарняний лист — на столі. Час розрахувати працівникові оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомогу по тимчасовій непрацездатності. Як це зробити, щоб контролер із Фонду «носа не підточив»? Зараз усе розповімо і покажемо на прикладах.

Документи

Право на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, а також на отримання допомог по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах працівники мають як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105). Підтверджують таке право відповідними документами. Що ж це за документи?

Їх перелік знаходимо у ст. 31 Закону № 1105. Так, для працівника, працевлаштованого за основним місцем роботи, таким документом є листок непрацездатності*, виданий у порядку, установленому Інструкцією № 455.

* Про його заповнення читайте у «БТ», 2017, № 10, с. 36.

А якщо працівник — сумісник? Частина 1 ст. 31 Закону № 1105 свідчить: комісія (уповноважений) із соціального страхування призначає лікарняні (допомогу по вагітності та пологах) працівникам-сумісникам на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Причому оскільки ця норма Закону формально вимагає копію лікарняного листа, навіть якщо лікарняні (декретні) призначають внутрішньому** суміснику, то нічого не залишається, як виконати її. Саме такий висновок роблять фахівці Фонду у своєму листі від 17.01.17 р. № 5.2-28-65.

** Працювати на умовах сумісництва працівник може на тому самому підприємстві, що є його основним місцем роботи (таке сумісництво називають внутрішнім), та/або на іншому підприємстві (зовнішнє сумісництво).

Резюме. Якщо листок непрацездатності приніс працівник, який працює на вашому підприємстві як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішній сумісник), обов’язково зробіть копію такого листка, засвідчіть її підписом керівника і печаткою підприємства. Далі копію листка непрацездатності разом з його оригіналом передавайте до комісії (уповноваженого) із соціального страхування. У свою чергу, комісія (уповноважений) із соцстрахування на підставі оригіналу лікарняного листа прийме рішення про призначення (відмову у призначенні) лікарняних (декретних) за основною посадою (роботою), а на підставі його копії — за посадою (роботою), на якій працівник працює за сумісництвом (внутрішнім).

У протоколі комісії (рішенні уповноваженого) із соцстрахування відомості про призначення допомоги за кожною посадою (роботою), яку займає (виконує) працівник, вносите окремо. Тобто окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом.

Виходить, що з внутрішніми сумісниками працюємо так само, як і з зовнішніми.

Обчислюємо суму лікарняних

Основна формула

Розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій працездатності здійснюємо відповідно до Порядку № 1266. Суму лікарняних знаходимо за формулою:

Л = ДВ х К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів, що припадають на період непрацездатності.

У свою чергу, денну виплату знаходимо так:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, який встановлюється залежно від страхового стажу.

Розглянемо порядок визначення кожного з показників.

Середньоденна зарплата

Середньоденну зарплату і для лікарняних, і для декретних обчислюють за єдиними правилами за допомогою ось такої простої формули:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗПсер — сума середньоденної зарплати;

ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Далі «крокуємо» разом.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період. Тобто період, за який здійснюємо розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності. Чому він дорівнює? Відповідь на це запитання — у табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду

(норма Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) в цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Співробітник працює з жовтня 2011 року. З 22 лютого 2017 року він хворіє.

Розрахунковий період — з 1 лютого 2016 року по 31 січня 2017 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу з 25 серпня 2016 року. З 21 лютого 2017 року їй відкрито лікарняний лист по догляду за хворою дитиною.

Розрахунковий період — з 1 вересня 2016 року по 31 січня 2017 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівника прийнято на роботу з 30 січня 2017 року. З 13 лютого він хворіє.

Розрахунковий період — з 30 січня по 12 лютого 2017 року.

Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), прибираємо з розрахункового періоду. Вичерпний*** перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:

*** Зазначимо, що Мінсоцполітики відносить до поважних ще одну причину — період проходження військової служби мобілізованими працівниками у 2014 — 2015 роках, за який роботодавці отримали компенсацію середнього заробітку з бюджету (див. лист від 31.07.15 р. № 445/18/99-15.

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.

Замінювати при цьому вилучені з розрахункового періоду місяці новими не треба!

Крок 2. Підраховуємо календарні дні. Після того, як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з якихось причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Приклад 1. Працівниця хворіла з 10 по 17 лютого 2017 року. Розрахунковий період — лютий 2016 року — січень 2017 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді вона:

з 1 по 29 лютого перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а з 1 по 4 березня 2016 року хворіла (4 к. дн. березня);

з 18 по 31 липня 2016 року перебувала у відпустці «за свій рахунок» (14 к. дн.);

з 8 по 31 грудня 2016 року — у щорічній відпустці.

Лютий 2016 року був повністю не відпрацьований з поважної причини (декрет). Тому ми цей місяць «викидаємо» з розрахункового періоду, і він у нас звужується до березня 2016 року — січня 2017 року (337 к. дн. (366 к. дн. - 29 к. дн.)).Далі «прибираємо» дні в місяцях розрахункового періоду, які також не були відпрацьовані з поважних причин (хвороба і відпустка «за свій рахунок»). А ось дні щорічної відпустки залишаємо.

Тепер підрахуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних: 337 - 4 - 14 = 319 (к. дн.).

Крок 3. Розбираємося з виплатами. У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які ввійшли до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати (пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Підказка. Їх суми вказані в графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

А ось лікарняні і допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати попри те, що відомості про такі суми вказують у Звіті за ЄСВ. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних / допомоги по вагітності та пологах. А значить, і виплатам, нарахованим за такі дні, там не місце.

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що працівниці в розрахунковому періоді березень-2016 — січень-2017 були нараховані:

зарплата за фактично відпрацьований час у загальній сумі 23150,00 грн.;

відпускні — 2426,88 грн.;

матеріальна допомога до відпустки — 3000,00 грн.;

лікарняні — 393,44 грн.

Визначимо суму виплат, що беруть участь у розрахунку лікарняних:

23150,00 + 2426,88 + 3000,00 = 28576,88 (грн.).

Середньоденна зарплата дорівнює:

28576,88 : 319 = 89,58 (грн.).

Також викидаємо із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, зарплатні виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, розрахунок лікарняних (декретних) за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводите окремо виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи!

За всіма сумісниками врахуйте, що сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні (допомогу по вагітності та пологах), за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ.

А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня?

У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо, розділивши тарифну ставку (оклад) або її частину, встановлену працівникові на день настання хвороби, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Тарифна ставка (оклад) працівникові не встановлена? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Страховий стаж

Як розрахувати середньоденну зарплату (ЗПсер), ми з вами поговорили. Тож переходимо відразу до відсотка оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу (див. табл. 2).

Таблиця 2. Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу

Страховий стаж

Відсоток середньої зарплати, %

До 3 років

50

Від 3 до 5 років

60

Від 5 до 8 років

70

Понад 8 років

100

Пільгові категорії працівників(1) незалежно від страхового стажу

(1) Це особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один з батьків або особа, яка їх заміняє і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни й особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, що мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Наразі страховий стаж ми з вами обчислюємо за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону № 1105).

Формує і веде Реєстр Пенсійний фонд України (ст. 121 і 20 Закону про ЄСВ). Він же надає працівникам на їх вимогу інформацію з Держреєстру (зокрема, дані про страховий стаж застрахованої особи) на паперових носіях у вигляді форм № ОК-5 або № ОК-7, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1.

Справу з Держреєстром ми з вами маємо з 01.01.11 р. — з дати прийняття Закону про ЄСВ. Страховий стаж за період з 28.02.01 р. по 30.12.10 р. визначаємо в порядку та на умовах, передбачених ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла до 01.01.11 р. До 28.02.01 р. орієнтир при обчисленні страхового стажу — Правила № 1658.

Причому Правила № 1658 тоді оперували терміном «трудовий стаж». Поняття «страховий стаж» з’явилося тільки з 28.02.01 р. — із уведенням у дію Закону № 2240. Отже, трудовий стаж, набутий працівником до набрання чинності Законом № 2240, прирівнюється до страхового стажу.

Зауважте: з 01.01.15 р. законодавець запустив процес злиття «лікарняного» (далі — ФТВП) і «нещасного» Фондів соцстрахування. У зв’язку з цим на зміну Закону № 2240 прийшов оновлений Закон № 1105. Проте такі пертурбації не вплинули на порядок обчислення страхового стажу. Зараз, як і раніше, щоб порахувати страховий стаж працівника для нарахування йому лікарняних, орієнтуємося на дві контрольні дати — 28.02.01 р. і 01.01.11 р. Саме так пропонує діяти ч. 2 ст. 21 Закону № 1105.

Для наочності інформацію про правила обчислення страхового стажу до 01.01.11 р. наведемо в табл. 3.

Таблиця 3. Правила обчислення страхового стажу до 01.01.11 р.

Період, за який обчислюється страховий стаж

Період, що враховується при розрахунку страхового стажу

до 28.02.01 р.

роботи на умовах трудового договору (контракту) у роботодавця незалежно від обраної форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню*

служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ

перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі

перебування на службі в митних органах

перепідготовки і навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах і період отримання допомоги (у тому числі матеріальної) з безробіття відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII

догляду за дитиною, яка постраждала в результаті Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12-річного віку (одному з батьків)

відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку

виплати допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам з числа військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також з органів внутрішніх справ у зв’язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони стали до роботи або навчання після досягнення дитиною трирічного віку

період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

навчання на курсах і в школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, якщо направленню на курси або до школи безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ

роботи або виробничої практики на робочих місцях та посадах, які оплачуються, у період навчання у вищому навчальному закладі

навчання у професійно-технічному навчальному закладі

оплаченого вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу

вимушеного прогулу особи, взятої під захист

перебування під вартою, строк відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади)

* При цьому робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду, а також робота на сезонних роботах і підприємствах сезонних галузей відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, зараховується за рік роботи.

з 28.02.01 р. до 01.01.11 р.

роботи на умовах трудового договору, за який сплачувалися страхові внески до Фонду

тимчасової втрати працездатності

відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку*

отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів)

* Зауважте: періоди перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною від 3 до 6 років і у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону про відпустки) до страхового стажу не включаються (див. лист ФТВП від 02.10.07 р. № 04-06/Х-179з-283).

Тепер давайте поговоримо про те, як визначити страховий стаж, набутий працівником за період з 01.01.11 р. Тут орієнтир — ст. 21 Закону № 1105. Вона розшифровує поняття «страховий стаж» так: це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісячно сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тобто, за загальним правилом, головна умова, що впливає на включення того чи іншого періоду до страхового стажу, що визначається за період з 01.01.11 р. — це факт сплати страхових внесків. Виняток із цього правила згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 21 Закону № 1105 становлять періоди:

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

• отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності).

Такі періоди включаємо до страхового стажу як періоди, за які страхові внески сплачено виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Таким чином, незалежно від факту сплати страхових внесків та їх розміру до страхового стажу «автоматом» потрапляють періоди:

1) відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

2) отримання допомоги по вагітності та пологах; по тимчасовій непрацездатності; по безробіттю; унаслідок нещасного випадку на виробництві;

3) отримання пенсії по інвалідності.

Тепер давайте розберемося з «мінімальним страховим внеском». Чому він дорівнює? Добутку мінімального розміру заробітної плати (далі — МЗП) і розміру ЄСВ, установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).

А якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менше, ніж мінімальний страховий внесок? Тоді цей період зараховують до страхового стажу за формулою (ч. 3 ст. 21 Закону № 1105):

ТП = Св : В,

де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу і визначається в місяцях;

Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Цікаво, як бути в ситуації, коли сума доходу працівника за місяць у будь-якому з періодів виявилася нижчою за встановлену МЗП, але при цьому роботодавець сплатив ЄСВ виходячи з мінімалки? Чи можна такий місяць враховувати при визначенні стажу для розрахунку лікарняних? Адже умова про сплату мінімального страхового внеску тут дотримана.

На жаль, але ДФСУ (див. листи від 23.10.15 р. № 22347/6/99-99-17-03-03-15, № 22348/6/99-99-17-03-03-15), Мінфін (див. лист від 06.08.15 р. № 31-11180-02-2/25413) і фахівці Пенсійного фонду одноголосно стверджували, що при підрахунку страхового стажу слід ураховувати страхові внески, сплачені тільки з фактично нарахованої зарплати.

І хоч у цих листах ішлося про пенсійний, а не про лікарняний страховий стаж, загальна картина від цього не змінювалася ☹. Адже в разі підрахунку лікарняного страхового стажу за новим працівником побачити суми доплат до мінімального страхового внеску, які здійснював колишній роботодавець, неможливо. Форми № ОК-5 і ОК-7 таку інформацію не містять. Майте це на увазі.

Обмеження по сумі лікарняних

При розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно враховувати обмеження, встановлені Законом № 1105. Усі їх можна умовно розбити на загальні і спеціальні.

Загальні обмеження

Під прицілом застраховані особи, страховий стаж яких упродовж останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку складає 6 місяців і більше. Для них сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази стягнення ЄСВ, з якої сплачувався ЄСВ.

Крім того, середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Як це виконати?

Крок 1. Розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді.

Крок 2. Визначаємо середньоденну зарплату виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду (так званий обмежуючий показник). Для цього максимальну базу ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Крок 3. Порівнюємо. Сума фактичної середньоденної зарплати:

• не перевищує обмежуючий показник? У цьому випадку в розрахунку денної виплати братиме участь сума фактичної середньоденної зарплати;

• порушує обмежуючий показник? Тоді для розрахунку використовуємо суму порушеного показника (тобто середньоденну зарплату, розраховану виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду).

Крок 4. Розраховуємо денну виплату, обчислюємо суму лікарняних.

Якщо працівник хворів частину місяця, жодних порівняльних розрахунків більше не проводимо. Але (!) якщо працівник був непрацездатним один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за такий повний місяць хвороби, порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. У випадку якщо сума лікарняних за повний місяць непрацездатності переступить через максимальну величину, «обрізаємо» її до рівня максимальної величини.

І ще раз підкреслимо. За «рвані» (неповні) календарні місяці хвороби лікарняні нараховуємо і виплачуємо у фактичному розмірі.

«Межі» за сумою лікарняних див. у табл. 4.

Таблиця 4. «Межі» за сумою лікарняних у 2017 році

Вид обмеження

Початок тимчасової непрацездатності

Розмір лікарняних з розрахунку на місяць, грн.

мінімальний

максимальний

Спеціальне(1)

Січень — грудень 2017 року

3200,00

Загальне(1)

Січень — травень 2017 року

40000,00(2)

Червень — грудень 2017 року

42100,00(3)

(1) Спеціальні обмеження (про них ми з вами поговоримо нижче) передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких упродовж останніх 12 місяців складає менше 6 місяців. Для інших застрахованих осіб — загальні обмеження.

(2) Крім того, середньоденна заробітна плата не може перевищувати 1314,06 грн. (40000,00 грн. : 30,44).

(3) Також врахуйте, що середньоденна зарплата не може перевищувати 1383,05 грн. (42100,00 грн. : 30,44).

Приклад 3. Працівник, який був прийнятий на роботу з 12 грудня 2016 року, хворів з 1 січня по 10 лютого 2017 року. Листки непрацездатності (первинний і його продовження), що підтверджують період хвороби, надані в лютому. Страховий стаж працівника — 15 років і 4 місяці. Згідно з довідкою за формою № ОК-5 за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник заробив собі страховий стаж більше 6 місяців.

На цьому підприємстві перед настанням страхового випадку працівник відпрацював менше одного місяця. Розрахунковий період — з 12 по 31 грудня 2016 року (20 к. дн.).

У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата в сумі 30681,82 грн., на яку був нарахований ЄСВ. Визначимо суму фактичної середньоденної зарплати:

30681,82 : 20 = 1534,09 (грн.).

Розрахуємо суму обмежуючої межі:

40000,00 : 30,44 = 1314,06 (грн.),

де 40000,00 грн. — максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що діяла в грудні 2016 року.

Бачимо, що фактична середньоденна зарплата (1534,09 грн.) перевищує величину обмежуючої межі (1314,06 грн.). Значить, у розрахунках денної виплати орієнтуємося на 1314,06 грн.

Страховий стаж працівника більше 8 років. Значить, денна виплата — 1314,06 грн.

Сума лікарняних (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по вагітності та пологах) за січень 2017 року дорівнює:

1314,06 х 31 = 40735,86 (грн.).

Її величина перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду (тобто в грудні 2016 року) (40000,00 грн.). Тому суму лікарняних за січень «обрізаємо» до 40000,00 грн. Тобто в цьому випадку спрацював обмежувач і «обрізав» суму лікарняних.

Розрахуємо суму лікарняних за дні хвороби в лютому:

1314,06 х 10 = 13140,60 (грн.).

Загальна сума лікарняних, нарахованих працівникові за час хвороби з 1 січня по 10 лютого 2017 року, — 53140,60 грн. (40000,00 грн. + 13140,60 грн.).

Спеціальні обмеження

Спеціальні обмеження передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких упродовж останніх 12 місяців складає менше 6 місяців. У них сума лікарняних з розрахунку на місяць не може бути вищою за розмір мінзарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Щоб дотриматися наведених вище обмежень, діємо так.

Крок 1. Розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді і денну виплату.

Крок 2. Визначаємо середньоденну зарплату виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяв у місяці настання страхового випадку. Яким чином? Просто розділимо суму такої «мінімалки» на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Крок 3. Порівнюємо. Сума денної виплати:

• не перевищує мінімальної середньоденної зарплати? У цьому випадку в розрахунку лікарняних братиме участь сума денної виплати;

• «переступила» через неї? Тоді для розрахунку лікарняних використовуємо мінімальну середньоденну зарплату.

Крок 4. Обчислюємо суму лікарняних. Якщо працівник хворів частину місяця, розраховуємо йому лікарняні у звичайному порядку.

А ось якщо працівник був непрацездатний один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за такий повний місяць хвороби, порівнюємо з розміром мінімальної зарплати, що діяв у місяці настання страхового випадку.

Якщо сума лікарняних виявиться вищою, «обрізуємо» її до рівня мінімальної зарплати, що діяла в місяці настання страхового випадку.

За «рвані» (неповні) календарні місяці хвороби лікарняні нараховуємо і виплачуємо у фактичному розмірі.

Приклад 4. Працівниця, що вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 6 років 12 грудня 2016 року, хворіла з 27 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року. Лікарняні листи (первинний і його продовження) надані в комісію із соцстрахування в лютому 2017 року. У розрахунковому періоді (лютий-2015 — листопад-2016) працівниця не відпрацювала жодного дня у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною до 6 років. Оклад працівниці — 5800,00 грн. Страховий стаж — 6 років. При цьому за останні 12 місяців перед початком хвороби працівниця заробила собі страховий стаж менше 6 місяців.

Оскільки працівниця в розрахунковому періоді не відпрацювала жодного дня, розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо з окладу. Сума фактичної середньоденної зарплати дорівнює:

5800,00 : 30,44 = 190,54 (грн.).

Сума денної виплати складе:

190,54 х 70 : 100 = 133,38 (грн.).

За останні 12 місяців працівниця заробила собі страховий стаж менше 6 місяців. Тому застосовуємо спеціальні обмеження. Розрахуємо суму мінімальної середньоденної зарплати:

1600,00 : 30,44 = 52,56 (грн.),

де 1600,00 грн. — це сума мінімальної заробітної плати, що діяла в місяці настання страхового випадку (у грудні 2016 року).

Порівнюємо. Сума денної виплати (133,38) вища за мінімальну середньоденну (52,56). Тому розрахунок лікарняних проводитимемо виходячи з 52,56 грн.

Сума лікарняних за період хвороби в грудні 2016 року (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності):

52,56 х 5 = 262,80 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованої за дні хвороби в січні 2017 року:

52,56 х 31 = 1629,36 (грн.).

Працівниця прохворіла весь січень. При цьому сума лікарняних (1629,36 грн.) виявилася вищою мінзарплати, що діяла в місяці настання страхового випадку (тобто в грудні 2016 року). Тому за січень їй будуть нараховані лікарняні в сумі 1600 грн.

Загальна сума лікарняних дорівнює: 262,80 + 1600 = 1862,80 (грн.).

Незважаючи на те, що дохід працівниці за січень 2017 року (1600 грн.) нижчий січневої мінзарплати (3200,00 грн.), «трудову» доплату до мінзарплати не нараховуємо (немає відпрацьованих днів у січні). А ось ЄСВ не уникнути.

Зверніть увагу: якщо працівник, якому ви розраховуєте лікарняні, за останні 12 місяців перед початком хвороби заробив собі страховий стаж більше 6 місяців і при цьому його заробітна плата в місяцях розрахункового періоду була нижча максимальної величини бази нарахування ЄСВ, можете забути про лікарняні обмеження. Просто розраховуйте йому лікарняні в загальному порядку.

Якщо захворів сумісник

Пунктом 30 Порядку № 1266 установлено: якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої зарплати слід здійснювати окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Розрахунковий період у такому разі визначається також за кожним місцем роботи окремо. Цю вимогу необхідно застосовувати незалежно від того, внутрішньому чи зовнішньому суміснику нараховуємо лікарняні (декретні).

Важливо! Сумарна зарплата, з якої розраховуються «непрацездатні» виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Щоб виконати цю вимогу при нарахуванні лікарняних (декретних) на роботі за сумісництвом, роботодавець, в якого цей працівник працює за основним місцем роботи, видає йому довідку про середню зарплату (п. 30 Порядку № 1266).

Такі самі довідки на вимогу працівника повинні видати роботодавці, в яких працівник працює за сумісництвом, якщо він працює за сумісництвом у декількох роботодавців. У разі призначення лікарняних і декретних працівнику — зовнішньому суміснику ні в кого не викликає сумнівів необхідність надання цих документів. А ось що робити, якщо працівник — внутрішній сумісник?

Як би це дивно не виглядало, але! Довідка про середню зарплату за основним місцем роботи має бути, навіть якщо ви нараховуєте непрацездатні виплати внутрішньому суміснику На цьому наполягає ФТВП у листі від 17.01.17 р. № 5.2-28-65 (ср. 025069200). Тобто якщо листок непрацездатності вам приніс працівник, який працює у вас і за основним місцем роботи, і за сумісництвом (внутрішній сумісник), ви (1) розраховуєте йому середню зарплату за основним місцем роботи відповідно до Порядку № 1266, потім (2) формуєте і видаєте самі собі довідку про середню зарплату за основним місцем роботи для розрахунку суми виплат за внутрішнім сумісництвом, (3) розраховуєте суму «непрацездатних» виплат за місцем роботи за сумісництвом, з урахуванням відомостей, відображених у довідці.

При цьому фахівці Фонду в зазначеному вище листі вважають, що запис про розрахунок лікарняних (декретних) за сумісництвом потрібно внести на зворотний бік копії листка непрацездатності. Проте це можливо зробити тільки в разі, якщо там є для цього місце і розділ «НАЛЕЖИТЬ ДО ВИПЛАТИ» не заповнено.

Якщо ж вписувати нікуди, вважаємо допустимим діяти, як і у випадку із заповненням розділу «ДОВІДКА ПРО ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ» (див. лист ФТВП від 20.07.16 р. № 2.4-46-1257). Просто додати до копії лікарняного листа і довідки про середню зарплату з основного місця роботи зроблений на окремому аркуші розрахунок середньої заробітної плати і суми лікарняних (декретних) за сумісництвом за відповідний розрахунковий період, засвідчений підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою установи, організації.

Що тут скажеш? Прикро, що в битві «здоровий глузд VS формальне прочитання норми законодавства» переміг зовсім не здоровий глузд…

Отримуємо фінансування від Фонду

Ви розрахували та нарахували суму належних працівнику лікарняних. Що далі? А далі для виплати «соцстрахівських» допомог ви «просите» гроші у Фонду.

Для того щоб Фонд профінансував лікарняні та декретні, роботодавець повинен подати йому заяву-розрахунок. Ви ніколи раніше не мали справи з «соцстрахівськими» допомогами? Не біда! Зараз усе розповімо.

Ви без проблем отримаєте кошти від Фонду для виплати «соцстрахівської» допомоги працівнику за умови, що:

1) відкриєте окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банку (якщо досі він у вас не відкритий);

2) складете і подасте до Фонду заяву-розрахунок за формою, наведеною в додатку до Порядку № 26.

Заяву-розрахунок складаєте у двох примірниках. Один — подаєте до Фонду, другий — залишаєте в себе. Умовно форму заяви-розрахунку можна поділити на три частини: (1) текстова частина; (2) лицьовий бік; (3) зворотний бік.

Давайте розглянемо, як правильно заповнити кожну частину.

Текстова частина. Тут нічого складного. Ви просто відповідаєте на поставлені запитання, як при заповненні звичайного формуляра. Усю інформацію для цього ви можете почерпнути зі своїх установчих документів та зі звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП. Зокрема, ви наводите тут свої реквізити (у тому числі реквізити окремого поточного рахунка для зарахування страхових коштів). Та ще вам знадобиться знати прізвище, ім’я та по батькові директора виконавчої дирекції відділення Фонду, на ім’я якого, власне, складається заява-розрахунок.

Лицьовий бік. Тут наводите узагальнену інформацію про («грязні») суми допомог, нарахованих застрахованим особам, залежно від виду допомог і без вирахування обов’язкових платежів (ПДФО і ВЗ), якщо йдеться про лікарняні.

У графі «Кількість днів» проставляєте кількість днів тимчасової непрацездатності (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), що підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду. До графи «Сума (в грн. з коп.)» вписуєте тільки суму допомоги, яку повинен профінансувати Фонд.

Суму оплати перших 5 днів хвороби за рахунок коштів роботодавця на лицьовому боці заяви-розрахунку не відображаєте.

У рядку «Разом» зазначаєте загальну суму фінансування, що повинна надійти на ваш спецрахунок після того, як Фонд розгляне заяву-розрахунок.

Зворотний бік. Тут ви наводите детальну інформацію про нараховані допомоги за кожною застрахованою особою. Зазначаєте повністю її прізвище, ім’я та по батькові українською мовою; реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізосіб (ідентифікаційний номер, паспортні дані, якщо згідно з відміткою в паспорті працівник відмовився від отримання такого номера); номер листка непрацездатності; код причини тимчасової непрацездатності працівника; кількість календарних днів, що підлягають оплаті всього та за рахунок коштів Фонду, суму лікарняних/декретних усього та за рахунок коштів Фонду.

Важливо! Інформацію про лікарняні, що виплачуються виключно за рахунок коштів підприємства (наприклад, у разі, якщо непрацездатність працівника тривала 5 або менше днів), у заяві-розрахунку ви не відображаєте.

Заяву-розрахунок підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Їх підписи засвідчують печаткою підприємства (за наявності).

Подавати заяву-розрахунок ви можете як у паперовому, так і в електронному вигляді (див. лист ФТВП від 04.03.11 р. № 01-16-387). До заяви є сенс додати платіжні документи, що підтверджують сплату ЄСВ.

У разі подання заяви в електронному вигляді її паперовий варіант можна не подавати (п. 3.1 Порядку № 23).

При опрацюванні заяви-розрахунку соцстрахівці перевіряють правильність заповнення її реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також дані про сплату ЄСВ (п. 7 Порядку № 26). Якщо претензій до підприємства немає, приймається рішення про можливість фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

Важливо! Ані в Законі № 1105, ані в Порядку № 26 конкретних строків подання заяви-розрахунку не зазначено. Але це не означає, що в цій справі можна тягти без краю в свою дудку. Адже вам потрібно дотриматися строків виплати допомог, установлених ст. 32 Закону № 1105.

Лікарняні/декретні мають бути виплачені в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати зарплати.

Причому виплачувати «соцстрахівську» допомогу за рахунок власних коштів підприємства до отримання фінансування від Фонду не можна! Адже процедуру взаємозаліку Законом № 1105 не передбачено.

Тут чітко повинен спрацьовувати ланцюжок: призначили допомогу → розрахували її суму → надіслали заяву-розрахунок → отримали фінансування → сплатили обов’язкові платежі (за необхідності), не порушуючи граничні строки їх сплати → виплатили допомогу. Цікаво, що свого часу Мінпраці заявляло (див. листи від 18.02.11 р. № 1742/0/14-11/18 і від 31.03.11 р. № 01-16-707), що законодавство не встановлює обмежень періодичності та частоти подання заяв-розрахунків до Фонду. Тому заяву-розрахунок роботодавці можуть подавати у міру опрацювання документів, поданих застрахованими особами.

Водночас, отримавши кошти з Фонду на виплату допомог по тимчасовій непрацездатності, страхувальник може не чекати найближчого дня виплати зарплати, а виплатити допомоги раніше.

Що стосується сум допомог, не отриманих працівниками у зв’язку з хворобою або з інших поважних причин, то такі суми мають бути віднесені на рахунок депонентів до отримання їх працівниками (лист Фонду від 31.03.11 р. № 01-16-707). Уточнимо, що Фонд перераховує на спецрахунок роботодавця належну застрахованій особі суму коштів протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви-розрахунку (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 8 Порядку № 26).

Ну що ж, думаємо, з нашою допомогою ви тепер запросто заповните заяву-розрахунок і швиденько отримаєте від соцстраху необхідні суми. Успіхів!

Документи та скорочення Теми тижня

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III (втратив чинність 01.01.15 р.).

Порядок № 23 — Порядок подання страхувальниками електронних документів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду від 27.04.11 р. № 23.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.

Правила № 1658 — Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658 (втратила чинність).

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.01 р. № 455.

Фонд — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

лікарняні, допомога з тимчасової непрацездатності, обчислення суми, страховий стаж, обмеження, ФСС з ТВП додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті