Ні, не потрібно.
Звичайно, якщо чітко дотримуватися вимог ПКУ, то порядок дій платника ПДВ повинен бути таким:
• спочатку постачальник складає зведену ПН на ритмічні постачання ( п. 201.4 ПКУ);
• якщо після цього відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, — коригує нараховані раніше суми ПДВ-зобов’язань за допомогою РК ( п. 192.1 ПКУ).
Відмінний варіант. Але річ у тому, що зведені ПН мають свою (специфічну) дату складання. Тому може вийти так, що коригувальна подія (повернення товару або зміна ціни) станеться раніше, ніж така зведена ПН з’явиться на світ. Що тоді?
У такому разі контролери радять (лист МГУ ДФС — ЦООВПП від 06.11.15 р. № 24865/10/28-10-06-11 // «БТ», 2015, № 48; категорія 101.17 ЗІР ДФСУ):
• не виписувати РК зовсім;
• а при складанні зведеної ПН, складеної за період, у якому сталося повернення товарів, указати суми ПДВ за мінусом такого повернення. Тобто в ПН внести вже «згорнуті» показники.
На наш погляд, такий варіант цілком логічний. Звичайно, він не відповідає вимогам пп. 201.4 і 192.1 ПКУ, але допомагає продавцеві і покупцеві позбутися непотрібних проблем з оформленням РК.
Тільки попереджаємо: враховуючи те, що кількість зведених ПН упродовж місяця не обмежена (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ), постачальник повинен відстежувати, які саме операції вже потрапили у зведені ПН. Якщо відкоригувати потрібно:
• дані, вже внесені у зведену ПН, то це роблять у загальному порядку, тобто за допомогою РК;
• постачання, на яке зведена ПН ще не складена, тоді використовують метод «згортання».
