Ні. Зараз пояснимо чому.
Спершу нагадаємо: згідно з угодою позики одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування впродовж установленого строку ( ч. 1 ст. 827 ЦКУ).
При цьому зверніть увагу, що право власності на отримані активи до користувача не переходить. Одержувач може тільки користуватися переданим йому майном. Більше того, після закінчення строку договору він зобов’язаний повернути таке майно в такому ж стані, у якому воно було на момент його передачі ( п. 2 ст. 833 ЦКУ).
Ну а раз так, то операцію з передачі майна в позику не можна розглядати як операцію постачання товарів згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ. Адже вказана норма включає тільки ті операції, які пов’язані з передачею права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Не вийде класифікувати операцію з передачі майна в позику і як постачання послуг згідно з п.п. 14.1.185 ПКУ. Оскільки сюди відносять будь-які операції, що не є постачанням товарів, або інші операції, пов’язані з передачею прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Виходить, що передача активів (товарів, ОЗ) у безкоштовне користування ніяк не позначиться на ПДВ-обліку її учасників, оскільки така операція не вписується в об’єкт обкладення ПДВ ( п. 185.1 ПКУ).
Підтверджують це і податківці в роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.02 ЗІР ДФСУ. При цьому контролери попереджають: якщо в межах договору позики здійснюється плата за надання товарів і ОЗ у позику, то таку операцію слід розглядати як оплату вартості наданих послуг і включати в базу обкладення ПДВ.
