Фізична особа — підприємець, яка веде свою діяльність без використання праці найманих робітників, формує і подає Звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом ( п. 2 розд. III Порядку № 435*).
Звітним періодом є календарний рік.
Сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, фізичні особи — підприємці зобов’язані також до 10 лютого наступного року ( абз. третій частина восьма ст. 9 Закону про ЄСВ).
Такі суми ЄСВ фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити (у розмірах і порядку, установлених законом) до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ( п. 177.4.3 ПКУ).
Висновок: оскільки фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ за звітний рік (до 10 лютого наступного року) уже після подання Звіту про суми нарахованого ЄСВ, то суму такого сплаченого ЄСВ за звітний рік вони можуть віднести лише до складу витрат наступного року.
Проте якщо фізична особа — підприємець платила ЄСВ протягом звітного року, то вона має право включити сплачену суму до складу витрат звітного року.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 104.05
