Якщо ви виплатили дохід підприємцеві, а потім виявилося, що такий вид діяльності в нього не зареєстрований, нічого страшного: вам не доведеться сплачувати ні ПДФО, ні військовий збір (далі — ВЗ).
Для вас як для податкового агента неважливо, які види діяльності вказані підприємцем у ЄДР*. Якщо він надав вам копію документа, що підтверджує його підприємницький статус, то можна не утримувати ні ПДФО, ні ВЗ і сміло виплачувати йому дохід. Це правило закріплене в п. 177.8 ПКУ, і з ним не сперечаються навіть податківці. Підтвердженням чому служить, зокрема, лист, що коментується, і роз’яснення в категорії 103.07 ЗІР ДФСУ.
* Єдиний держреєстр юросіб, фізосіб-підприємців і громадських формувань.
Виходить, що госпсуб’єкту, який виплачує дохід підприємцю-єдиноподатнику, немає потреби «порпатися» у видах діяльності спрощенця: вказані вони в ЄДР і в Реєстрі платників ЄП, чи дозволені для конкретної групи або взагалі заборонені усім без винятку єдиноподатникам — усе це проблеми єдиноподатника. У разі якогось порушення він сам відповідатиме за це.
Податковому агентові важливо лише одне — документ, що підтверджує підприємницький статус фізичної особи. Якщо він є, ПДФО і ВЗ не утримуємо.
Який же це документ? — Копія будь-якого актуального документа, що підтверджує держреєстрацію підприємця (виписка або витяг з ЄДР) або копія витягу з Реєстру спрощенців.
Будь-який дохід, виплачений підприємцю-єдиноподатнику, податковий агент зобов’язаний відобразити в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою «157». Причому незалежно від того, за яку діяльність отриманий підприємцем такий дохід. Вказана вона в ЄДР і/або в Реєстрі платників ЄП за вашим контрагентом або ні — усе одно ознака доходу одна й та ж — «157». Такий висновок міститься і в консультації податківців, розміщеній у категорії 103.25 ЗІР ДФСУ.
Тепер давайте подивимося з іншого боку. Якщо ви підприємець і отримали дохід від «сторонньої» діяльності, не вказаної в ЄДР і/або Реєстрі ЄП (але при цьому така діяльність дозволена для спрощенців).
Податківці вважають, що підприємець-єдиноподатник не має права здійснювати види діяльності, не вказані у його облікових даних (див. категорію 107.01 ЗІР ДФСУ). Ну а оскільки в п. 293.4 ПКУ для цього випадку не передбачена 15 % ставка єдиного податку, вони наполягають на тому, щоб з такого доходу сплачувався ПДФО і ВЗ за правилами, встановленими для звичайних громадян — фізичних осіб. Тобто при отриманні такого доходу підприємець повинен сам за підсумками року подати декларацію про доходи (як звичайний громадянин) і сплатити ПДФО і ВЗ.
Зверніть увагу! У разі здійснення видів діяльності, не вказаних у Реєстрі платників ЄП, підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що йде за звітним періодом (для єдиноподатників 3 групи — це квартал), в якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Щоб не відмовлятися від спрощенки, підприємець-єдиноподатник 3 групи може подати разом з ЄП-декларацією за звітний квартал, в якому з’явився новий вид діяльності, заяву про внесення змін до Реєстру платників ЄП (при цьому, звичайно ж, цей вид діяльності повинен значитися в ЄДР) (див. категорію 107.12 ЗІР ДФСУ).
Ну а як бути за ситуації, коли підприємець здійснював діяльність, не вказану в ЄДР і заборонену для спрощенців? У цьому випадку ПДФО і ВЗ платити не треба. З доходу від такої діяльності підприємець сплачує ЄП за ставкою 15 % і з наступного кварталу переходить на загальну систему оподаткування (п.п. 4 п. 293.4, п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ).
