Страхування врожаю: коротко про головне

Страхування — справа добровільна

На сьогодні страхування сільськогосподарської продукції може бути тільки добровільним.

На це прямо вказується в п. 22 ст. 6 Закону про страхування та п. 3.22 Характеристики видів страхування.

Враховуючи це, приймати рішення про доцільність страхування своєї продукції буде лише сільгосптоваровиробник, спираючись на свої можливості.

Взагалі-то агрострахування є одним з інструментів для зменшення фінансових втрат від природних катаклізмів. Але в Україні цей вид страхування використовується нечасто.

Щоб якось зацікавити аграріїв до страхування, Законом № 4391, який було прийнято ще у 2012 році, запроваджено механізм часткової компенсації витрат (до 50 %) на сплату страхового платежу (страхової премії), сплаченого страховій компанії за договором страхування. Надаватися така компенсація мала у вигляді субсидій.

Водночас впровадити в дію норми цього Закону не вдалося. Справа в тому, що після 2012 року:

• по-перше, кошти на компенсацію сплачених аграріями страхових внесків не передбачались у держбюджеті;

• по-друге, Кабмін не затверджував переліки культур та видів страхового ризику, на які поширюється дія держпідтримки.

Враховуючи це, з сумом констатуємо, що на сьогодні отримати часткову компенсацію витрат на страхування врожаю не вдасться. Це підтверджують і податківці у консультації, наведеній у журналі «Вісник. Офіційно про податки», 2015, № 16 (16). Отже, на сьогодні про часткову компенсацію витрат на страхування говорити марно. Тому далі будемо розглядати страхування врожаю без згадки про цю компенсацію.

Правила страхування

Коли мова йде про страхування врожаю сільськогосподарських культур, то виділяють декілька видів страхування (страхових продуктів):

• на весь період вирощування (страховий продукт 1);

• на період перезимівлі (страховий продукт 2);

• на весняно-літній період (страховий продукт 3).

Страхові ризики, від яких у кожний окремий період відбувається страхування врожаю, визначається у договорі страхування, який укладається між страховиком (страхова компанія) і страхувальником (аграрій). У ньому прописуються також всі правила і процедури страхування врожаю.

Зараз найбільш актуальним є страхування посівів на період перезимівлі.

У цьому випадку страхують сільгоспкультури на випадок загибелі внаслідок вимерзання, випрівання, випирання, льодової кірки, вимокання, зимової посухи, протиправних дій третіх осіб стосовно застрахованих сільгоспкультур тощо.

Від яких саме ризиків буде застраховано ваш врожай сільгоспкультур, прописується у кожному договорі окремо.

Крім цього, у договорі страхування визначаються основні умови страхування, правила сплати та розрахунку страхового платежу (він розраховується на підставі страхової вартості майбутнього врожаю та рівня страхового покриття і сплачується одноразово), а також порядок виплати страхового відшкодування.

Зазвичай, коли йдеться про страхування посівів на час перезимівлі, у договорі вказується, що вважається загибеллю посівів. Так, під загибеллю застрахованої сільгоспкультури (наприклад, озимої пшениці) розуміють зменшення густоти стояння рослин, які не можуть відновити вегетацію навесні, більше ніж на 50 % від густоти на 1 м² при прийнятті на страхування восени на окремому полі або частині поля.

При цьому факт настання страхового випадку має бути документально підтверджений.

Щоб задокументувати страховий випадок, аграрій зобов’язаний після його настання (наприклад, вимерзання посівів) повідомити про це страхувальника*. Для цього він, зазвичай, направляє тому заяву про настання страхового випадку. Після отримання такої заяви страхувальник направляє на місце настання страхового випадку інспектора, який оглядає посіви і складає Акт весняного огляду та/або врегулювання збитків. Його підписують страхувальник та страховик. Потім на підставі цього акта складають страховий акт і відбувається виплата відшкодування.

* За загальним правилом при настанні страхового випадку, пов’язаного із вирощуванням продукції рослинництва, повідомити страхувальника страховик має не пізніше 72 годин із дня настання такого випадку, якщо це пов’язано із вирощуванням продукції тваринництва — протягом 48 годин із моменту виявлення цієї події (ст. 13 Закону № 4391).

Це загальні правила документування настання страхового випадку. Водночас в кожному окремому договорі можуть бути вказані свої нюанси документування. Тому як тільки на підприємстві стався страховий випадок, шукайте правила його документування у вашому договорі.

Розібравшись із порядком укладання договору страхування, перейдемо до правила відображення цих операцій в обліку.

Бухгалтерський облік

Страхові внески. Нарахування та сплата страхових внесків відображається на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунку 655 «За страхуванням майна».

Витрати на страхування включаються до складу собівартості готової продукції як інші прямі витрати. Їх обліковують на рахунку 23 «Виробництво». На це, зокрема, вказує і п.п. «а» п. 2.20 Методрекомендацій № 132.

Страхове відшкодування. Що стосується виплати страхового відшкодування за договором страхування, то воно здійснюється страховиком на підставі повідомлення страхувальника та страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою. При цьому розмір матеріальної шкоди (збитку) для здійснення страхових виплат установлюється:

• при страхуванні урожаю сільгоспкультур і багаторічних насаджень — як різниця між страховою вартістю урожаю, указаною в договорі страхування, і вартістю фактично отриманого після настання страхового випадку урожаю;

• при страхуванні сільгосптварин — виходячи зі страхової вартості тварин, зменшеної на вартість придатної до використання або реалізації продукції (м’ясо, шкура, шерсть, субпродукти тощо).

Сума страхового відшкодування від страховика (компенсація збитків) відповідно до п. 19 П(С)БО 15 уключається підприємством-страхувальником до складу доходів (Кт субрахунку 746 «Інші доходи»). При цьому такий дохід визнається в бухгалтерському обліку в періоді складання страхового акта.

Сума понесених збитків відображається на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».

Податковий облік

Податок на прибуток. За операціями зі страхування майна коригувань фінрезультату в ПКУ не передбачено. Тому всі платники податку на прибуток (як «високодохідні», так і «малодохідні») показують ці операції в «прибутковому» обліку виключно за бухгалтерськими правилами.

ПДВ. Якщо мова йде про обкладення ПДВ страхових платежів, то згідно з п.п. 196.1.3 ПКУ операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом обкладення ПДВ.

А отже, страхові платежі (премії, внески), які підприємство-страхувальник сплачує страховику, як плату за страхування, не обкладаються ПДВ, а тому податкового кредиту з ПДВ при сплаті страхових платежів не буде.

Що стосується нарахування ПДВ при отриманні страхового відшкодування від страхової компанії при настанні страхового випадку, то такі суми також не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ). Це підтверджували і податківці (лист ДПСУ від 18.01.12 р. № 2573/К/15-3414-26 та консультація у категорії 101.11 ЗІР ДФСУ).

При цьому, аграрій має пам’ятати: податківці вважають, що витрати, понесені на вирощування посівів, які загинули, уже не беруть участі ні в оподатковуваних операціях, ні в господарській діяльності суб’єкта господарювання. А тому вони наполягають, що суб’єкт господарювання має компенсувати раніше нарахований податковий кредит щодо товарів, використаних на вирощування загиблого урожаю відповідно до п. 198.5 ПКУ (лист ДФСУ від 26.05.16 р. № 11491/6/99-95-42-01-15 та категорія 101.21 ЗІР ДФСУ).

Ми з цим не погоджуємося. Водночас, щоб відстояти своє право на податковий кредит, вам доведеться йти до суду. А оскільки позитивний результат може бути не завжди, то більшість платників податків все-таки дотримується вимог контролерів і нараховує податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Детально про це читайте у статті «Загинули посіви: обліковуємо та оподатковуємо наслідки» // «БТ», 2016, № 16.

Приклад

Відображення в обліку страхування сільгосппродукції