(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/33
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2017/№ 42

Заставні операції: правові та податково-бухгалтерські аспекти

Добре, коли взаємовідносини між бізнес-партнерами ґрунтуються на повній довірі і дотриманні домовленостей. Але, на жаль, контрагенти з розвиненим почуттям обов’язку зустрічаються не завжди. Тому, щоб не піддавати ризику здійснювану угоду, багато підприємств підстраховуються і укладають з покупцями договір застави. У разі невиконання другою стороною свого зобов’язання цей договір дозволяє задовольнити вимоги кредитора за рахунок предмета застави. Про правові та податково-бухгалтерські особливості заставних операцій і піде мова в цій статті.

Застава: юридична характеристика

Визначення та суб’єкти. ЦКУ (ч. 1 ст. 546) і Закон про заставу* (ст. 1) визначають заставу як один із способів забезпечення виконання зобов’язань. Причому це один з найбільш ефективних способів, оскільки задоволення вимог кредитора не залежить від фінансового стану боржника.

* Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII.

У силу застави кредитор-заставодержатель при невиконанні боржником-заставодавцем забезпеченого заставою зобов’язання має право застави — тобто право отримати задоволення за рахунок заставленого майна — якщо інше не встановлене законом. При цьому таке право дає кредиторові-заставодержателю перевагу перед іншими кредиторами боржника (ст. 572 ЦКУ).

Зверніть увагу! Заставодавцем може бути не обов’язково боржник, але і майновий поручитель (третя особа).

Надавати майно (майнове право) в заставу може або його власник, або особа, якій власник передав майно (майнове право) з правом застави.

Предмет застави. Ним може виступати рухоме і нерухоме майно, цінні папери, майнові права.

Застава нерухомого майна іменується іпотекою і регулюється (окрім ЦКУ і Закону про заставу) спеціальним Законом про іпотеку**.

** Закон України «Про іпотеку» від 05.06.03 р. № 898-IV.

Заставу рухомого майна, окрім двох згаданих нормативів, регулює також спеціальний Закон № 1255***.

*** Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.03 р. № 1255-IV.

Предметом застави може бути майно, право на яке заставодавець набуде у майбутньому (наприклад, майбутній урожай або приплід худоби).

Майно, яке взагалі не може бути предметом застави, перераховане в ч. 4 і 5 ст. 576 ЦКУ і в ст. 4 Закону про заставу (ср. 025069200). Це культурні цінності, держмайно, яке не підлягає приватизації, вимоги особистого характеру, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

Типово предмет застави залишається у заставодавця. При цьому законом або договором може бути встановлено інше: сторони можуть домовитися, де знаходитиметься предмет застави під час дії договору.

Замінити предмет застави за нормальних обставин (якщо він не знищений і не пошкоджений) можна тільки за згодою заставодержателя. Такий дозвіл не потребується тільки в тому випадку, якщо в договорі (законі) була передбачена можливість заміни предмета застави без згоди заставодержателя.

Залежно від того, у кого знаходиться предмет застави, виокремлюють два основні види цього способу забезпечення:

1) застава без передачі майна заставодержателю;

2) застава з передачею майна заставодержателю (заклад).

До першого, основного виду застави (без передачі майна заставодержателю) належать, зокрема, іпотека і застава товарів в обороті або в переробці. Зупинимося на них детальніше.

Іпотека — це застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця (чи третьої особи — поручителя). Іпотекодавець має право володіти і користуватися предметом іпотеки за його цільовим призначенням, якщо інше не встановлено Законом про іпотеку. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не допускати погіршення стану заставленої нерухомості і зменшення її вартості понад норми звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право отримувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором (ст. 9 Закону про іпотеку).

Іпотекодавець виключно за згодою іпотекодержателя має право:

• зводити, знищувати або проводити капремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, або здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

• передавати предмет іпотеки до наступної іпотеки;

• відчужувати предмет іпотеки;

• передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Застава товарів в обороті — це застава товарів із залишенням їх у заставодавця і з наданням заставодавцеві права змінювати склад і натуральну форму заставленого майна (товарних запасів, сировини, матеріалів) за умови, що їх загальна вартість не стає менше вказаної в договорі застави. Часто застава товарів в обороті або в переробці застосовується для забезпечення кредитів (позик) на поповнення обігових коштів.

Специфіка цього виду застави в тому, що її предметом є не конкретне майно або майнові права, а певного виду товари, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. Вони мають бути визначені в договорі родовими ознаками.

І ще одна особливість. За загальним правилом право застави йде за майном (тобто право застави не припиняється при зміні власника предмета застави). Так ось, це правило не працює у ситуації із заставою товарів в обороті або в переробці. Товари, сировина, матеріали вважаються заставленими тільки до того моменту, поки вони знаходяться у заставодавця. У момент передачі іншій особі (набувачу) або транспортній організації (пошті) для відправки набувачу вони перестають бути предметом застави. Але при цьому придбані заставодавцем активи, вказані в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності (ст. 40 Закону про заставу).

Важливо! У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов’язаний замінити їх іншими товарами такої самої або більшої вартості. Загальна вартість визначених у договорі застави товарів в обороті або в переробці може зменшуватися тільки у зв’язку з виконанням боржником частини забезпеченого заставою зобов’язання і пропорційно цій частині.

Види забезпечуваних вимог. Заставою можуть бути забезпечені найрізноманітніші вимоги, що виникають з певного ряду договорів. Наприклад, кредитних, договорів позики, купівлі-продажу (постачання), оренди, перевезення тощо.

Заставою забезпечуються також вимоги про стягнення не внесених у строк податків і санкцій — так звана податкова застава. Вона виникає на підставі не договору, а закону — ПКУ, нормами якого вона в основному і регулюється.

Оцінка і страхування предмета застави. Обов’язкова оцінка із залученням суб’єкта оціночної діяльності законодавчо встановлена тільки для випадків застави державного і комунального майна (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658-III).

Госпрозрахункове майно може оцінюватися за домовленістю сторін або за вимогою однієї із сторін згідно із законодавством (ст. 12 Закону про заставу). Зокрема, заставодавець і заставодержатель мають право самостійно оцінити предмет застави за звичайними цінами, що склалися на момент виникнення права застави (ч. 2 ст. 582 ЦКУ), або залучити з цією метою професійного оцінювача.

Якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, воно може відбуватися за погодженням сторін (при виникненні страхового випадку предметом застави може стати право вимоги до страховика).

Форма договору застави. За загальним правилом договір застави має укладатися в простій письмовій формі.

Обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягає договір застави, в якому предметом виступає:

• нерухоме майно (договір іпотеки);

• транспортні засоби, що підлягають держреєстрації;

• космічні об’єкти.

Застава іншого рухомого майна може бути нотаріально засвідчена на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Держреєстру обтяжень рухомого майна.

Важливо! Внесення застави рухомого майна до реєстру може відіграти роль для визначення черговості (пріоритетності) стягнення.

Виникнення та припинення застави. Право застави зазвичай виникає при укладенні договору застави, а коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, то з моменту посвідчення (ст. 585 ЦКУ). А якщо застава підлягає обов’язковій держреєстрації, то з моменту її реєстрації у відповідному реєстрі обтяжень.

Якщо предмет застави згідно з угодою або законом повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає у момент передачі йому предмета застави, якщо така передача відбулася після укладення договору застави.

Застава припиняється у момент виконання боржником основного зобов’язання.

У разі часткового виконання зобов’язання застава зберігається в первісному, тобто повному, обсязі.

Якщо зобов’язання не виконане. Законодавство передбачає декілька варіантів задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна. Зокрема, воно може бути:

1) у добровільному порядку за домовленістю сторін:

• передано у власність заставодержателя;

• реалізовано заставодержателем шляхом укладення договору купівлі-продажу з покупцем або через публічні торги;

• передано кредиторові шляхом поступки вимоги у разі, коли предметом застави є право грошової вимоги;

• сплачено кредиторові шляхом переказу грошової суми у разі, коли предметом застави виступають грошові кошти або цінні папери;

2) у примусовому порядку реалізовано держвиконавцем через спеціалізовані організації за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса.

Привабливішим, безумовно, виглядає позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, оскільки він вимагає значно менше часових і фінансових витрат і первісно припускає, що між заставодавцем і заставодержателем немає суперечки з приводу основного або заставного зобов’язання. Далі розглянемо облікові наслідки позасудового стягнення.

ПДВ

Операції з передачі майна у заставу і повернення такого майна із застави його власникові після закінчення дії договору не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). Тобто якщо майно було передане в заставу, а потім повернено з неї власникові у зв’язку з виконанням основного зобов’язання, то ніяких ПДВ-наслідків така операція не тягне.

А ось якщо заставник прощається із закладеним майном, то з такої операції доведеться сплатити ПДВ. Причому незалежно від того, яким чином відбудеться процес прощання: шляхом передачі права власності на майно заставодержателю або шляхом продажу майна заставодержателем без переходу права власності на нього.

Якщо право власності на майно переходить до заставодержателя. У такому разі діємо як завжди. Заставодавець на дату передачі майна заставодержателю нараховує податкові зобов’язання з ПДВ. Він складає податкову накладну (ПН) і реєструє її в ЄРПН. На підставі такої ПН заставодержатель відображає податковий кредит.

Майно не переходить у власність заставодержателя. У цьому варіанті заставодержатель продає майно як посередник. Працює тут «посередницький» п. 189.4 ПКУ. За загальними правилами на дату отримання заставного майна заставодержателем для продажу в нього виникає право на податковий кредит за наявності ПН, виписаної заставодавцем, у якого на дату передачі виникає податкове зобов’язання. При подальшій реалізації заставного майна заставодержатель нараховує ПДВ-зобов’язання за першою подією: на дату передачі майна покупцеві або на дату отримання передоплати. Це відзначають і податківці у відповіді на запитання № 3 з УПК № 700****.

**** Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання банками заставного майна, затверджена наказом Міндоходів від 22.11.13 р. № 700.

Важливий нюанс! У заставних операціях можливі і особливі ситуації:

1) майно до моменту продажу знаходиться у заставодавця і взагалі не передається заставодержателю;

2) майно було передане заставодержателю відразу при укладенні договору застави.

Що робити в таких випадках, офіційні органи не роз’яснили.

Ми вважаємо, що в першому випадку заставодержатель може відобразити податковий кредит одночасно з податковими зобов’язаннями на дату події, що настала раніше: на дату отримання коштів за реалізоване майно від покупця або на дату передачі покупцеві заставного майна. Заставодавець на цю ж дату відобразить податкові зобов’язання.

У другому випадку заставодавець нараховує ПДВ-зобов’язання і складає ПН заставодержателю у момент досягнення домовленості про продаж заставного майна, що слід оформити документально.

Що стосується бази обкладення ПДВ, то нею є договірна вартість. У разі вилучення заставного майна для реалізації договірною вартістю буде, звичайно ж, ціна продажу.

При передачі майна у власність заставодержателя базою обкладення ПДВ буде:

• оціночна вартість предмета іпотеки (ч. 3 ст. 37 Закону про іпотеку);

• заставна вартість рухомого майна.

Пам’ятайте! База оподаткування не може бути нижче:

• ціни придбання — при постачанні покупних товарів/послуг;

• звичайних цін — при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг;

• бухгалтерської залишкової вартості на початок звітного періоду, в якому відбулося постачання, — при постачанні необоротних активів.

Бухоблік та податок на прибуток

Якихось особливих правил оподаткування заставних операцій «прибутковий» розд. III ПКУ не містить. Тому в цілому тут слід відштовхуватися від даних бухобліку. Але врахуйте: податкові різниці при здійсненні таких операцій цілком можуть виникнути. Наприклад, при передачі заставного необоротного активу, який у бухгалтерському і податковому обліку замортизований по-різному.

У бухобліку заставні операції відображаються досить просто. Надання заставного забезпечення відображають на забалансових рахунках за заставною вартістю майна: у заставодавця — на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані», у заставодержателя — на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

На балансових рахунках у частині заставних операцій відображають тільки передачу (отримання) заставного майна у власність заставодержателя, або його продаж у рахунок погашення зобов’язань перед кредитором.

Приклад. Підприємство «Алмаз» (кредитор-заставодержатель) відвантажило підприємству «Весна» (боржник-заставодавець) товари на суму 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.) за договором купівлі-продажу. Для забезпечення свого зобов’язання підприємство «Весна» надало в заставу об’єкт основних засобів (устаткування) заставною вартістю 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.).

Підприємство «Весна» не розрахувалося з підприємством «Алмаз», у зв’язку з чим кредитор отримав задоволення шляхом звернення стягнення на заставне майно через:

1) передачу основних засобів у власність підприємства «Алмаз»;

2) продаж основних засобів підприємством «Алмаз» за погодженою з підприємством «Весна» вартістю 42000 грн. (у тому числі ПДВ — 7000 грн.) без переходу права власності на майно до заставодержателя.

Залишкова вартість устаткування за даними бухобліку заставодавця на дату звернення стягнення — 15000 грн., сума зносу — 8000 грн.

Таблиця 1. Облік операцій із заставним майном у заставодавця (підприємства «Весна»)

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Отримано товари від підприємства «Алмаз»

28

631

30000

2. Відображено податковий кредит (ПН зареєстровано в ЄРПН)

641/ПДВ

631

6000

3. Відображено надане заставне забезпечення

05

48000

Варіант 1

4. Устаткування переведено до складу необоротних активів, що утримуються для продажу:

• списано нараховану амортизацію

131

104

8000

• відображено залишкову вартість

286

104

15000

5. Передано устаткування в рахунок погашення зобов’язання перед кредитором

377

712

48000

6. Нараховано ПДВ-зобов’язання

712

641/ПДВ

8000

7. Списано устаткування на реалізацію

943

286

15000

8. Відображено взаємозалік заборгованостей

631

377

36000

9. Повернено вартість предмета застави, що залишилася після задоволення вимог за рахунок заставного майна (48000 - 36000)

311

377

12000

10. Списано надане заставне забезпечення

05

48000

Варіант 2

4. Нараховано ПДВ-зобов’язання при передачі устаткування заставникові для реалізації (виходячи із заставної вартості)

643

641/ПДВ

8000

5. Реалізовано устаткування в рахунок погашення зобов’язання перед кредитором

377

712

42000

6. Нараховані ПДВ-зобов’язання

712

643

7000

7. Відкориговано податкові зобов’язання на різницю між фактичною сумою ПДВ, нарахованою при продажу устаткування, і сумою ПДВ, вказаною в заставній вартості(1) (7000 - 8000), методом «сторно»

643

641/ПДВ

1000

8. Відображено взаємозалік заборгованостей

631

377

36000

9. Повернено вартість предмета застави, що залишилася після задоволення вимог за рахунок заставного майна (42000 - 36000)

311

377

6000

10. Списано надане заставне забезпечення

05

48000

(1) Розрахунок коригування складає заставодавець, а реєструє в ЄРПН заставодержатель.

Таблиця 2. Облік у заставодержателя (підприємства «Алмаз»)

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Відвантажено товар підприємству «Весна»

361

702

36000

2. Нараховано ПДВ-зобов’язання

702

641/ПДВ

6000

3. Відображено отримане заставне забезпечення

06

48000

Варіант 1

4. Отримано устаткування в рахунок погашення зобов’язання підприємства «Весна»

152

685

40000

5. Відображено податковий кредит з ПДВ (ПН зареєстровано в ЄРПН)

641/ПДВ

685

8000

6. Відображено взаємозалік заборгованостей

685

361

36000

7. Списано отримане заставне забезпечення

06

48000

8. Повернено вартість предмета застави, що залишилася після задоволення вимог за рахунок заставного майна (48000 - 36000)

685

311

12000

Варіант 2

4. Отримано устаткування для реалізації

024

48000

5. Відображено податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

644

8000

6. Передано устаткування покупцеві

377

702

42000

7. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641/ПДВ

7000

8. Списано устаткування із забалансового рахунку

024

48000

9. Відкориговано податковий кредит на різницю між фактичною сумою ПДВ, нарахованою при продажу устаткування, і сумою ПДВ, указаною в заставній вартості(1) (7000 - 8000),

методом «сторно»

641/ПДВ

644

1000

10. Відображено заборгованість перед підприємством «Весна» за реалізоване устаткування:

• на суму без ПДВ

704

685

35000

• на суму ПДВ

644

685

7000

11. Отримано оплату від покупця за устаткування

311

377

42000

12. Зроблено взаємозалік заборгованостей з підприємством «Весна»

685

361

36000

13. Списано отримане заставне забезпечення

06

48000

14. Повернено вартість предмета застави, що залишилася після задоволення вимог за рахунок заставного майна (42000 - 36000)

685

311

6000

(1) Розрахунок коригування складає заставодавець, а реєструє в ЄРПН заставодержатель.

договір застави, заставні операції, заставне майно, облік операцій, правові аспекти, ПДВ, податок на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті