Між фізичними особами — підприємцями (ФОП) і фіскалами давно триває суперечка з приводу можливості віднести суми ПДВ, сплачені при придбанні автомобіля, до складу податкового кредиту (ПК).
Раніше контролери наполягали, що ФОП — платник ПДВ не має права включати суми ПДВ, сплаченого при придбанні вантажного автомобіля, до ПК (див. консультацію із категорії 101.13 ЗІР ДФСУ, яка з початку цього року переведена в розряд недіючих). Аргументували свою позицію вони тим, що автомобілі реєструються виключно на фізособу (громадянина), а не на підприємця, а отже, жодного ПК при їх купівлі бути не може.
Ця позиція фісакалів явно суперечила нормам ПКУ. ФОП від свого імені мають повне право укладати договори купівлі-продажу рухомого майна. А якщо це так, по платник ПДВ, який придбав вантажний автомобіль і збираються використовувати його у своїй госпдіяльності, має право включити «вхідний» ПДВ до ПК. Але боротися за це право доводилось у суді. Як свідчить судова практика, шанси відстояти ПК є (див. ухвалу ВАСУ від 06.07.15 р. № К/800/44905/13, постанову Волинського окружного адмінсуду від 02.06.16 р. у справі № 803/758/16, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 19.05.15 р. у справі № 810/451/154*).
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47296489, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58126261 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44375507 відповідно.
У листі, що коментується, податківці дещо змінили свій підхід. Фіскали дали добро на включення сум ПДВ, сплачених при придбанні вантажних автомобілів, до ПК ФОП — платника ПДВ. Для цього достатньо належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (ПН).
Такий, на перший погляд, лояльний висновок контролерів — це не визнання поразки, а лише дань діючим на сьогодні правилам ПДВ-обліку. Нагадаємо, що платник ПДВ має право включити до ПК всі суми «вхідного» ПДВ, незалежно від того, для яких цілей він придбав товари/послуги чи необоротні активи (п. 198.1 ПКУ).
А от далі починається найцікавіше. Податківці, як і раніше, згадують про те, що суб’єктами права власності за ст. 2 та 318 ЦКУ є фізичні та юридичні особи. А такого суб’єкта права власності, як ФОП, не існує.
Тому вони наполягають: враховуючи те, що суб’єктом права власності на придбаний вантажний автомобіль є фізична особа (громадянин), а не ФОП, який здійснював оплату за його придбання, то фактично здійснюється передача вантажного автомобіля від ФОП у приватну власність фізособи.
Іншими словами, в момент, коли фізособа реєструє на себе право власності на такий транспортний засіб, відбувається безоплатне постачання вантажного автомобіля від ФОП (який оплатив автомобіль) до фізособи (п.п. 14.1.191 ПКУ). А тому фіскали переконані, що така операція є об’єктом для обкладення ПДВ (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Тому в цей момент ФОП має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази обкладення ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, та скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.
На наш погляд, боротися з такою позицією контролерів буде дещо складніше, ніж із попередньою. Принаймні, доведеться повністю змінювати аргументи.
Раніше потрібно було довести, що є право на ПК. А це прямо випливає з нинішніх норм ПКУ, і довести це в суді було досить просто. Тепер доведеться доказувати, що хоч автомобіль і зареєстрований на фізособу, він фактично належить платнику ПДВ (не було переходу права власності від ФОП до фізособи). Прогнозувати, яку позицію займуть суди, зараз дуже складно.
Крім того, контролери нагадали, що вантажні автомобілі віднесені до основних засобів подвійного призначення (п.п. 177.4.6 ПКУ). А витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення не включаються до складу витрат ФОП — загальносистемника (п.п. 177.4.5 ПКУ).
