Основні засоби
Після виконання підготовчих процедур* інвентаризаційна комісія перевіряє фактичну наявність об’єктів ОЗ і оглядає кожен об’єкт.
* Про них ми розповідали в статті «Річна інвентаризація: організаційні моменти» // «БТ», 2017, № 42.
Якщо виявлені об’єкти, які не значаться в обліку або дані про які відсутні в обліку, то в інвентаризаційний опис уносять такі об’єкти (відомості і технічні показники). При цьому інвентаризаційна комісія зобов’язана з’ясувати, коли і за чиїм розпорядженням зведені (придбані) необліковані об’єкти, куди списані витрати на їх зведення (придбання) і відобразити це в протоколі.
Виявлені об’єкти оцінюють за справедливою вартістю.
Зверніть увагу! Щоб за усіма правилами провести переоцінку ОЗ для цілей бухобліку, треба залучити спеціаліста-оцінювача (ст. 7 Закону про оцінку). У той же час визнання активом об’єктів ОЗ, виявлених під час інвентаризації, на які відсутні прибуткові документи, і їх оцінка не є переоцінкою. Тому залучати сторонніх спеціалістів (відповідно, оплачувати їх послуги) госпрозрахунковим підприємствам не обов’язково.
При виявленні об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю, які придатні для використання, інвентаризаційна комісія передає відповідні матеріали керівникові підприємства. У них, зокрема, можуть міститися пропозиції щодо переоцінки — визначенню справедливої вартості «нульових» ОЗ (пп. 16 і 17 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
ОЗ, які ремонтуються на інших підприємствах, уносять в інвентаризаційний опис на підставі документів про передачу об’єктів у ремонт.
На ОЗ, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складають окремий інвентаризаційний опис. У ньому вказують час введення об’єкта в експлуатацію і причини, які привели до непридатності цих об’єктів (псування, повний знос тощо). Списують такі об’єкти в порядку, встановленому законодавством.
Допускається складання групових інвентаризаційних описів МНМА, виданих в індивідуальне користування працівникам. В описах указують осіб, відповідальних за ці предмети (на яких заведені особисті картки). Працівники підтверджують правильність даних своїм підписом.
Нематеріальні активи
При інвентаризації об’єктів НА їх наявність установлюється за документами, які були підставою для оприбутковування, або за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права. Зокрема, з метою ідентифікації об’єктів НА інвентаризаційна комісія переконується в наявності і дійсності документів, що засвідчують набуття прав власності, прав використання об’єктів інтелектуальної власності, — патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.
В інвентаризаційний опис (ф. № НА-4, затверджена наказом Мінфіну від 22.11.04 р. № 732) уносять об’єкти НА, ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації.
Крім того, під час інвентаризації з’ясовують, чи відповідають наявні активи критеріям віднесення до НА, встановленим П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а також оцінюють фактичний стан об’єктів, що інвентаризуються (придатні до подальшого використання або ні). НА, які не придатні до подальшого використання і не відповідають вимогам П(С)БО 8, підлягають списанню з балансу на підставі оформленого Акта вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-3).
ТМЦ
При інвентаризації ТМЦ їх переважують, обмірюють, підраховують у присутності МВО в порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються.
Якщо ТМЦ зберігаються в різних ізольованих приміщеннях в однієї МВО, то інвентаризацію проводять послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід у приміщення опломбовують, і комісія переходить до наступного приміщення.
Інвентаризаційні описи складають окремо на ТМЦ:
• що знаходяться в дорозі;
• не сплачені в строк покупцями відвантажені товари (продукцію);
• що знаходяться на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).
Кількість ТМЦ, що зберігаються в неушкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини таких ТМЦ.
На прибуткових документах на ТМЦ, що поступили під час інвентаризації, МВО у присутності членів інвентаризаційної комісії робить позначку «після інвентаризації». На витратних документах про ТМЦ, відпущені зі складу під час інвентаризації, з дозволу керівника підприємства МВО також робить позначку «після інвентаризації» з посиланням на дату інвентаризаційного опису, де записані ці ТМЦ. Якщо ж ТМЦ ще не були внесені в інвентаризаційний опис, то їх заносять в окремий опис.
Увага! Положення № 879 дозволяє не складати інвентаризаційні описи на малоцінні і швидкозношувані предмети, які обліковуються в оперативному обліку (тобто видані працівникам в індивідуальне користування). Фактичну наявність цих предметів у МВО перевіряють шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлену недостачу оформляють актом.
Виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані ТМЦ уносять в окремий інвентаризаційний опис. У ньому вказують найменування відповідних ТМЦ, їх кількість, причини, міру і характер псування, пропозиції щодо їх уцінки, списання або можливого використання в господарських цілях.
Розрахунки
При інвентаризації розрахунків підприємства-кредитори повинні передати виписки з аналітичних рахунків усім дебіторам про їх заборгованість. Ці виписки пред’являють інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості.
Підприємства-дебітори зобов’язані підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.
У результаті звіряння на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядниками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми.
В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез’ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, які виходять із записів у бухобліку, і визнаються нею правильними.
Зацікавлена сторона зобов’язана передати матеріали про розбіжності на рішення відповідних органів (до суду).
При інвентаризації розрахунків шляхом документальної перевірки встановлюють:
• правильність розрахунків з банками, контролюючими органами, іншими підприємствами, а також зі структурними підрозділами підприємства, виділеними на окремі баланси;
• заборгованість підзвітних осіб, а також правильність та обґрунтованість сум заборгованості щодо недостач і крадіжок. Перевіряють причини, за якими затримується розгляд матеріалів з виявлених недостач і віднесення їх на винних осіб або списання в установленому порядку;
• правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованостей, у тому числі сум зі строком позовної давності, що минув;
• реальність заборгованості працівникам з оплати праці і фізособам (безпосередньо або через роботодавців) за соціальними виплатами, визначеними законодавством, а також за безготівковими розрахунками за цими виплатами.
В Акті інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами (форма затверджена наказом Мінфіну від 17.06.15 р. № 572) вказують найменування проінвентаризованих рахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованостей, безнадійних боргів, кредиторської і дебіторської заборгованостей зі строком позовної давності, що минув.
До Акта інвентаризації розрахунків додають довідку про дебіторську і кредиторську заборгованість, за якою строк позовної давності минув, з указівкою назви та адреси дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати та підстави виникнення заборгованості.
Готівка
Інвентаризацію каси інвентаризаційна комісія проводить у такій послідовності:
• спочатку записує останні номери прибуткового і видаткового касових ордерів;
• підраховує фактичну наявність у касі готівкових коштів, грошових документів, цінних паперів, чекових книжок тощо;
• перевіряє правильність оприбутковування і списання готівки, оформлення грошових документів;
• порівнює фактичну наявність готівки, грошових документів, цінних паперів тощо з даними бухобліку (за касовою книгою). Якщо підприємство застосовує РРО, то суму наявної готівки порівнюють із сумою, указаною в денному Х-звіті РРО (у розрахункових книжках і Книзі обліку розрахункових операцій);
• оформляє Акт про результати інвентаризації наявних коштів.
Важливо! Відомості про готівку в іноземній валюті вносять в Акт інвентаризації із вказівкою назви і суми інвалюти, курсу НБУ на початок робочого дня інвентаризації, суми інвалюти в перерахунку в гривні (п. 6.1 розд. II Положення № 879). Приміром, наказом по підприємству інвентаризація призначена станом на 20 листопада. Тоді для перерахунку готівкової інвалюти в гривні для цілей заповнення Акта інвентаризації приймають курс НБУ на 20 листопада.
За результатами інвентаризації каси складають Акт про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення № 637) у двох примірниках. Виявлені недостачі або надлишки коштів (цінностей) у касі комісія відображає в такому Акті і з’ясовує обставини їх виникнення.
Для цього МВО дає письмові пояснення причин, у результаті яких виникли недостачі або надлишки. Також в Акт заноситься рішення із цього приводу, прийняте керівником підприємства.
При інвентаризації коштів, що знаходяться в дорозі, звіряють суми, вказані в рахунку, з даними квитанцій установи банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку.
Доходи і витрати майбутніх періодів
Інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) діє таким чином:
• вивчає первинні документи, на підставі яких сформовані показники рахунків 39 «Витрати майбутніх періодів» і 69 «Доходи майбутніх періодів»;
• перевіряє реальність сум витрат і доходів майбутніх періодів, зарахованих на баланс підприємства;
• виявляє розбіжності між фактичними сумами витрат і доходів майбутніх періодів та їх сумами за даними бухобліку;
• перевіряє правильність списання витрат і доходів майбутніх періодів до складу витрат і доходів звітного періоду.
Результати інвентаризації оформляють Актом.
Для відображення результатів інвентаризації витрат майбутніх періодів можна використати форму № інв-11, затверджену постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. № 241 (ср. ). А ось про окрему форму, що фіксує результати інвентаризації доходів майбутніх періодів, законодавець не потурбувався. Тому підприємство має право розробити її самостійно.
Зверніть увагу! Мінфін пропонує результати інвентаризації як витрат, так і доходів майбутніх періодів відображати в Акті інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.15 р. № 572. Проте, на наш погляд, вона не занадто зручна для цих цілей.
В Акт включають визначену за результатами інвентаризації суму витрат/доходів майбутніх періодів, а також відповідні суми за даними бухобліку (п. 8.6 розд. III Положення № 879).
Документи і скорочення статті
Закон про оцінку — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658-III.
Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.
МВО — матеріально відповідальна особа.
НА — нематеріальні активи.
ОЗ — основні засоби.
ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.
