(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 34-35
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 27-28
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2017/№ 36

Немає реакції ДФС на відправлені електронні документи

Електронна форма «спілкування» з податківцями дуже зручна (щонайменше, дозволяє менше пересікатися з ними). Але, на жаль, трапляється, що на подані їм податкові накладні, звіти й інші документи немає жодної реакції. Сьогодні пропонуємо вам розглянути декілька таких ситуацій і способів їх вирішення.

Блокування/розблокування податкових накладних і розрахунків коригування

Комісія ДФСУ ухвалила рішення про розблокування податкової накладної (ПН). Але квитанції про реєстрацію ПН так і не надходять. Що далі? Надійде квитанція № 3 про реєстрацію чи як?

ПН, реєстрація якої була призупинена, реєструється в день ухвалення комісією рішення про реєстрацію ПН (п. 19 Порядку № 1246*).

* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.

Разом із рішенням комісії вам повинна надійти і квитанція про реєстрацію ПН.

Якщо вона так і залишається незареєстрованою, причина може критися в недостачі регліміту (∑Накл). Адже в день ухвалення комісією рішення про реєстрацію ПН вона знову перевіряється на відповідність п. 2001.3 ПКУ, тобто на предмет достатності регліміту (п. 18 Порядку № 1246).

Якщо ліміту недостатньо — ПН не зареєструють. У цьому випадку повинна надійти квитанція з повідомленням — «Очікується реєстрація ПН/РК за Рішенням Комісії». ПН зареєструється автоматично при появі достатнього ліміту реєстрації.

Якщо з лімітом усе добре — бажано подати Запит про отримання відомостей з Єдиного реєстру (J(F) 1300104 або (J(F) 1301402 і перевірити знову факт реєстрації ПН.

Крім того, повідомляємо, що на практиці зустрічалися випадки із затримкою такої реєстрації.

Отримали позитивне рішення за скаргою на рішення комісії про відмову в реєстрації ПН. Як зареєструвати тепер ПН? Намагалися повторно відправити її на реєстрацію — надійшла відповідь, що така ПН уже є.

Відправляти повторно на реєстрацію ПН в цьому випадку не треба. Позитивне рішення за скаргою є основою для реєстрації ПН, зазначених у скарзі (п. 18 Порядку № 485**). Така реєстрація повинна пройти автоматично в день ухвалення рішення за скаргою. Але, знову ж таки, є «перешкода» — на момент задоволення скарги у вас повинно бути досить регліміту для реєстрації ПН. Якщо його недостатньо — ПН «чекатиме» на появу регліміту.

** Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.07.17 р. № 485.

Подали скаргу до ДФСУ на рішення комісії про відмову в реєстрації ПН. Але відповіді досі немає. Протягом якого часу податківці повинні ухвалити рішення за скаргою?

Скарга має бути розглянута податківцями протягом 10 календарних днів з дня її отримання податківцями (п.п. 56.23.3 ПКУ). Днем отримання скарги вважається (п. 8 Порядку № 485):

• у разі подання скарги особисто — дата фактичного надходження скарги до ДФС (дата проставляння позначки про надходження скарги службою діловодства ДФС);

• у разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою (зазначається в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті).

Якщо в 10-денний строк відповідь на скаргу не надійде — вона вважається автоматично повністю задоволеною на вашу користь з дня, що йде за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 ПКУ). Тобто пропуск податківцями цього строку призводить до автоматичної реєстрації ПН. Наступного дня після закінчення 10-денного строку повинна надійти квитанція про реєстрацію ПН (але, знову ж таки, це відбудеться, якщо буде достатньо регліміту).

Відправили податківцям повідомлення і документи на розблокування ПН. Але протягом 5 робочих днів від податківців жодної реакції.

Дійсно, ПКУ встановлено, що розглянути «разблокувальні» документи податківці зобов’язані протягом 5 робочих днів, що йдуть за днем отримання пояснень і документів (п.п. 201.16.3 ПКУ). Підтвердженням отримання документів податківцями буде квитанція № 1. І з наступного робочого дня після її отримання відраховуються 5 робочих днів, протягом яких повинна надійти квитанція № 2 з рішенням комісії ДФС про реєстрацію ПН або відмову у її реєстрації.

На жаль, на практиці податківці часто затримуються з розглядом документів. І що важливо! Згідно з ПКУ пропуску з боку ДФС цього 5-денного строку не призводить до автоматичної реєстрації ПН. Тобто податківці себе повністю в цьому плані узабезпечили. У цьому випадку залишається тільки чекати (для прискорення процесу можна скаржитися до «Пульсу», Мінфіну, Держрегуляторної служби, бізнес-омбудсменові).

На жаль, але податківці, як правило, заперечують пропуск цього строку, посилаючись на те, що це нібито платник порушив порядок подання «розблокувальних» документів: подав їх на папері, не в повному обсязі, без вказівки в поясненні реквізитів заблокованої ПН тощо.

Подання наново документів до отримання квитанції № 2 (якщо квитанція № 1 отримана) навряд чи допоможе — надійде повідомлення про те, що треба дочекатися рішення комісії. А ось якщо не надійшла навіть і квитанція № 1 — тоді направляйте документи повторно.

Подали Таблицю даних платника податків, але рішення про її приймання/неприймання протягом 5 робочих днів так і не надійшло.

Тут усе те ж саме, як і за повідомленням, і поданням «розблокувальних» документів (див. вище). Платнику повинні направити квитанцію № 1 (вона підтвердить, що Таблиця взята до розгляду). А ось приймання/неприймання Таблиці підтвердить лише квитанція № 2. Тільки тут ще не встановлено, протягом якого строку повинно надійти рішення щодо Таблиці. Хоча податківці запевняють, що на це теж відводиться строк у 5 робочих днів з дня її отримання податківцями. Знову ж таки, на практиці, податківці затримують його. У цьому випадку (якщо отримана квитанція № 1) залишається чекати на квитанцію № 2 з рішенням податківців.

Електронна звітність

Подали декларацію, квитанцію № 1 отримали. А ось квитанція № 2 не надійшла. Чи можуть в цьому випадку нас притягнути до відповідальності за неподання звітності?

Після відправлення електронного звіту платник повинен отримати:

повідомлення — автоматично відсилається сервером ДФСУ і засвідчує факт та час доставки звітності в центр обробки електронної звітності;

квитанцію № 1 — засвідчує факт та час отримання звітності податківцями. Якщо квитанція № 1 не отримана, то вважається, що звітність не дійшла до контролерів;

квитанцію № 2 — засвідчує факт приймання/неприймання звітності. Саме після отримання квитанції № 2 можна вважати, що платник здав звітність.

Питання в тому, чи достатньо квитанції № 1, щоб вважати декларацію поданою і тим самим уникнути штрафів за несвоєчасне подання декларації?

Тут слід урахувати, що декларація вважатиметься прийнятою податківцями при дотриманні двох умов (п. 49.9 ПКУ):

1) є квитанція про отримання декларації;

2) від податківців не надійшло повідомлення про відмову в прийманні декларації. Що важливо! Його можуть направляти протягом 5 робочих днів після отримання декларації.

Тому можуть виникнути такі ситуації.

1. Квитанція № 2 все-таки надійшла протягом 5 робочих днів після отримання декларації. Якщо вона містить повідомлення про приймання звітності, то все добре. Навіть якщо сама квитанція № 2 надійде після граничних строків подання декларації — у цьому випадку штраф за прострочення надання декларації не загрожує.

Адже граничні строки подання звітності прив’язані саме до дати відправлення податківцям звітності (п. 49.5 ПКУ). Інакше кажучи, датою та часом подання декларації вважатиметься дата та час, зафіксовані у квитанції № 1 (п. 7.7 розд. III Інструкції № 233*).

* Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233.

А ось якщо «запізніла» квитанція № 2 містить відмову в прийманні декларації — штрафу не уникнути.

2. Квитанція № 2 протягом 5 робочих днів після отримання декларації так і не надійшла. У цьому випадку декларація згідно з п. 49.9 ПКУ вважається поданою. Адже обидві умови з п. 49.9 ПКУ виконані:

1) декларацію ви подали, і податківці її отримали (підтверджується квитанцією № 1);

2) і вам при цьому не надійшло повідомлення про її приймання/неприймання (зважаючи на відсутність квитанції № 2).

Додатковою підмогою буде те, що згідно з п. 120.1 ПКУ штрафують саме за неподання/несвоєчасне подання декларації, а в нашому випадку вона подана — це підтверджує квитанція № 1.

Але, на жаль, податківці можуть і не погодитися з цим. Як бути, якщо вони все ж вирішать застосувати штраф за п. 120.1 ПКУ?

Варіантів небагато: або платити, або оскаржити їх податкове повідомлення-рішення — в адміністративному або судовому порядку. Причому в частині судового оскарження є усі шанси отримати добре для себе рішення.

3. Квитанція № 2 надійшла, і з декларацією усе добре, але вже після цього податківці не визнають таку декларацію. ДФСУ бачить для себе таку можливість (див. категорію 135.03 ЗІР ДФСУ). У той же час, на нашу думку, такі дії носитимуть протиправний характер і можуть бути успішно оскаржені.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування

Відправили ПН на реєстрацію, але квитанція з підтвердженням реєстрації / про відмову в реєстрації так і не надійшла.

Після відправлення ПН / розрахунку коригування на реєстрацію ви повинні отримати:

1) повідомлення про відправлення ПН податківцям;

2) квитанцію № 1, що підтверджує факт приймання/неприймання/призупинення реєстрації ПН.

Квитанція повинна надійти платникові протягом операційного дня (п. 14 Порядку № 1246, п. 201.10 ПКУ). Нагадаємо, операційний день триває з 00 до 23 години (п. 3 Порядку № 1246). Тому квитанція повинна надійти не пізніше 23-ї години поточного дня.

Якщо квитанція протягом цього строку не отримана, то ПН автоматично вважається зареєстрованою (п. 201.10 ПКУ).

Слід зазначити, що здебільшого навіть якщо квитанції надходять із запізненням, датують ПН датою її відправлення платником на реєстрацію. Тобто негативних наслідків для продавця тут бути не повинно.

Щоправда, на практиці буває всяке. Наприклад, із-за збоїв квитанція взагалі може не надійти. У цьому випадку на підставі усе ж того п. 201.10 ПКУ (яким установлено, що квитанція за ПН повинна надійти протягом операційного дня) можна буде відбиватися від штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Причому, якщо не отримавши жодної відповіді від податківців, ви направили ПН повторно, скажімо, уже після скінчення «безштрафних» строків реєстрації ПН й отримали квитанцію вже за результатами «повторної» ПН, то штрафів за несвоєчасну реєстрацію також можна уникнути.

Щоправда, з високою вірогідністю, лише у разі звернення до суду. Оскільки на реєстрацію відсилається, по суті, та ж сама ПН, яка вперше з невідомих причин не була зареєстрована, суд може визнати, що датою реєстрації ПН в цьому випадку вважається дата її первісного відправлення на реєстрацію (а не дата, по суті, повторної реєстрації) (див. визначення Житомирського апеляційного адмінсуду від 15.03.17 р. у справі № 806/2219/16).

електронні документи, електронна звітність, блокування, розблокування, реєстрація в ЄРПН додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті