У листі, що коментується, податківці розглянули можливість коригування ПДВ-зобов’язань у разі, коли договір купівлі-продажу нерухомості був визнаний судом недійсним, покупцям повернені сплачені ними суми коштів, але минуло 1095 днів з моменту здійснення такої угоди.
З одного боку, суму ПДВ-зобов’язань, сплачену постачальником до бюджету в далекому 2008 року, не можна вважати помилково або надмірно сплаченою в розумінні ПКУ. Тому їх не можна повернути наслідуючи порядок, прописаний у ст. 43 ПКУ. З цим можна погодитися.
Але з іншого боку, контролери нагадали про строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦКУ (тобто три роки — 1095 днів). І заявили: нормами ПКУ не передбачена можливість коригування податкових зобов’язань (ПЗ) після закінчення строку позовної давності, у тому числі й у разі повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару.
Податківці давно дотримуються думки, що після 1095 днів постачальник не може відкоригувати ПЗ. Замість цього вони частенько пропонують проводити так зване «зворотне» постачання. Тобто коли покупець не повертає товар постачальнику, а продає його. У цьому разі продавцю не треба коригувати ПЗ. Йому досить сформувати податковий кредит, який компенсує «старі» ПЗ (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ). На жаль, такими рекомендаціями контролерів не вийде скористатися. У ситуації, що розглядається, йдеться про визнання договору постачання недійсним (операція визнана незаконною). Тобто оформити таку операцію «зворотним» продажем неможливо.
Чому податківці так наполегливо стоять на своєму? А все тому, що їх програмне забезпечення не дозволяє реєструвати розрахунки коригування (РК) до податкових накладних (ПН) після 1095 днів з «технічних причин»!
Річ у тому, що їх процедури контролю налагоджені під вимогу п. 6 Порядку № 1246*, який дозволяє зареєструвати РК лише до тих ПН, які одночасно відповідають таким умовам:
* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабміну від 29.12.10 р. № 1246.
• на момент оформлення ПН не підлягала реєстрації у ЄРПН**;
** Зверніть увагу! Якщо ж «стара» ПН була зареєстрована у ЄРПН, то до неї можна скласти РК після 1095 днів у звичайному порядку і зареєструвати його у ЄРПН. Адже п. 6 Порядку № 1246 на такі ПН і РК не поширюється.
• з дати складання ПН не минули строки давності, прописані в ст. 102 ПКУ (ті самі 1095 днів).
Але! З такою позицією ми погодитися не можемо:
1. Пункт 192.1 ПКУ надає продавцю повне право зменшити ПЗ у разі повернення товарів/послуг або передоплати.
2. Стаття 192 ПКУ не пов’язує право продавця зменшити ПЗ шляхом їх коригування з якимсь строком позовної давності.
До речі, з тим, що на коригування ПДВ у разі повернення строк давності не поширюється, вже давно погоджуються і суди (визначення ВАСУ від 18.02.16 р. № До/800/11558/13***).
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 56548152.
А коли так, то єдиний вихід для постачальника — звернутися до суду і зобов’язати контролерів усе ж зареєструвати РК. Для цього йому необхідно:
1. Скласти «зменшуючий» РК до «старої» ПН (датою повернення майна) і направити покупцю для реєстрації у ЄРПН.
Йому повинне надійти повідомлення про відсутність відповідної ПН у ЄРПН з пропозицією її зареєструвати.
2. Оформити ПН в електронному вигляді (датовану 2008 роком) і направити її на реєстрацію у ЄРПН. За нею надійде відмова в реєстрації у ЄРПН.
3. Оскаржити відмову в суді (з вимогою зобов’язати ДФСУ зареєструвати РК і ПН).
Швидше за все, суд стане на бік продавця, після чого останній зможе зменшити ПЗ на підставі отриманого рішення.
