У листі, що коментується, податківці розповіли про ПДВ-наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості, що виникла за перерахованим авансом.
Що ж, як і раніше, контролери продовжують наполягати — покупцю необхідно відкоригувати суму податкового кредиту (ПК), сформованого за передоплатою непоставлених товарів/послуг.
Звичайно, з таким висновком хочеться посперечатися, адже «коригувальна» ст. 192 ПКУ не містить такої основи для коригування ПДВ-зобов’язань або ПК як списання заборгованості. Тому, на перший погляд, здається, що в ПДВ-обліку нічого робити не треба.
Проте фіскали правильно зауважили: при списанні заборгованості за виданим авансом перестає виконуватися базовий критерій формування ПК, прописаний у п. 198.3 ПКУ.
Нагадаємо, згідно з цією нормою ПК звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що складається із сум податків, нарахованих (сплачених) протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
• придбанням або виготовленням товарів і наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, споруджуванням) основних засобів;
• ввезенням товарів і/або необоротних активів на митну територію України.
Те, що підприємство списало безнадійну дебіторку за авансом, свідчить саме про те, що придбання товару так і не відбулося.
Тому йому все ж слід відкоригувати суму сформованого раніше ПК за такою операцією. За допомогою бухдовідки (лист ДФСУ від 29.08.16 р. № 18609/6/99-99-15-03-02-15).
А враховуючи те, що таку заборгованість списують на витрати з урахуванням ПДВ, такий варіант стає не лише логічнішим, але і менш ризикованішим.
Про коригування в податковоприбутковому обліку ви можете прочитати в консультації «Списуємо дебіторку: чи треба коригувати фінрезультат» // «БТ», 2017, № 34-35.