У платників ПДВ, що застосовують касовий метод ПДВ-обліку, є одна особливість. У таких щасливчиків* момент виникнення податкових зобов’язань і права на податковий кредит прив’язаний не до дати «першої» події, а до дати руху коштів на поточному рахунку (у касі) такого платника (п.п. 14.1.266 ПКУ).
* Про те, хто і коли повинен застосовувати касовий метод, читайте в Темі тижня «Касовий метод з ПДВ» // «БТ», 2017, № 33.
У зв’язку з цим «касовикам», які перераховані в п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (постачальникам електроенергії, теплової енергії і вугілля, а також постачальникам послуг з водопостачання), надано право складати зведені податкові накладні (ПН) на операції, що мають безперервний або ритмічний характер постачання**.
** Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць.
При цьому в «номенклатурній» гр. 2 такою зведеною ПН необхідно вказувати усю номенклатуру сплачених протягом місяця товарів/послуг (п. 19 Порядку № 1307***). Тобто орієнтуватися не на факт постачання (він ролі не відіграє), а виключно на факт оплати товару/послуги.
*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
І хоча у визначенні терміна «ритмічне постачання» йдеться про постачання (тобто відвантаження товарів, надання послуг), у листі, що коментується, податківці роблять висновок: ритмічним постачанням вважається отримання оплати два і більше разів на місяць. Тобто платник ПДВ може складати зведені ПН на кожного покупця з урахуванням усієї суми отриманих від нього коштів протягом місяця, у тому числі якщо в такому місяці не було постачань товарів/послуг, визначених п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, а була лише їх оплата.
