(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/30
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2017/№ 38

«Нам спокій тільки сниться...», або Нюанси оскарження блокування ПН

Усією душею співчуваємо тим, хто незаслужено потрапив під жорна ПН-блокувальної машини. Але в цій ситуації нічого іншого не залишається, як боротися. Одним словом, хочеш миру — готуйся до війни! Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на деякі важливі деталі процедури оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. У які строки треба укластися з оскарженням рішення? Куди подавати скаргу? Кого вказувати як позивача, якщо справа дійде до суду? Який розмір судового збору? Ну що ж, приступимо.

Перш ніж поставити усі крапки над «і», нагадаємо: рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (ПН) / розрахунку коригування (РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (п.п. 201.16.3 ПКУ).

Адміністративний порядок оскарження передбачений Порядком № 485*. Судовий же порядок — це сфера впливу КАСУ** і частково ПКУ.

* Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 04.07.17 р. № 485.

** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV.

А тепер переходимо безпосередньо до проблемних моментів.

Час не терпить

Передусім запам’ятайте, що існують певні строки для подання скарги в адміністративному порядку і позову до суду.

Скарга в адміністративному порядку подається протягом 10 календарних днів після отримання платником податків рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації.

Строки відраховуються саме з дня отримання вами рішення, а не з дня відправлення останнього податківцями.

Якщо останній день 10-денного строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається перший робочий день, що йде за вихідним або святковим. Крім того, строк подання скарги можна продовжити за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ***. Для цього треба подати письмову заяву до ДФСУ.

*** Серед таких підстав, зокрема, є перебування платника за межами України, у місцях позбавлення волі за вироком суду чи коли він мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Формально строк звернення до суду для оскарження рішень установлюється в 1095 днів. Він обчислюється з моменту, коли ви отримали рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.

Скористалися адміністративним способом оскарження рішення про відмову (у рамках Порядку № 485) і все одно залишилися ні з чим? Відповідно до п. 56.19 ПКУ строк для звернення до адміністративного суду у подібному випадку становить 1 місяць.

Однак придивіться уважніше до цього пункту. У ньому йдеться не про будь-які рішення, а лише про податкові повідомлення-рішення та ті, що стосуються нарахування грошового зобов’язання. А рішення про відмову у реєстрації ПН/РК сюди не вписується.

Тож у разі, якщо ви подавали скаргу до ДФСУ, до суду маєте право звернутися протягом 1095 днів з урахуванням часу на адмінрозгляд.

Але якщо суд визнає причини пропуску строку подання поважними, він може прийняти до розгляду ваш позов і пізніше. В усіх інших випадках його залишать без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАСУ).

Проте згляньтеся на свого покупця, не затягуйте з поданням позову аж до закінчення 1095-денного строку. Адже на формування ПК у нього лише 365 днів. Та і вірогідність того, що ви нарветеся на штрафи за договором за нереєстрацію ПН (якщо вони передбачені), зменшиться.

До того ж якщо ви як продавець не поворушитеся до закінчення 365 днів, то цілком можливо, що ДФСУ застосує штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН. Хоча питання з фінансовими санкціями в цьому випадку украй неоднозначне.

Врахувати тут треба і строки апеляційного оскарження, бо до закінчення 365 днів судове рішення повинно набрати законної сили.

До кого висувати позов і куди подавати скаргу?

Що стосується позову до суду, то зарубайте собі на носі: відповідачем повинна виступати ДФСУ.

Чому не комісія ДФС? Адже це вона приймає рішення про блокування. Вся річ у тому, що вона не зможе стати належним відповідачем. І ось чому.

Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень (ч. 3 ст. 50 КАСУ).

Хто такий суб’єкт владних повноважень? Це (п. 3 ст. 3 КАСУ) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа або інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Комісія ДФС не є ані держорганом, ані органом місцевого самоврядування. Можливо, її можна зарахувати до інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства?

І тут, схоже, мимо. Річ у тім, що комісія ДФС — це не окремий суб’єкт, а орган при головному фіскальному органі.

До речі, ви можете обрати, в який окружний адміністративний суд звернутися: або за вашим місцезнаходженням, або до Києва за місцезнаходженням ДФСУ (ч. 1 та 2 ст. 19 КАСУ).

Цього ж адресата (ДФСУ) задіюємо і в разі адміністративного оскарження.

Скаргу відповідно до Порядку № 485 треба подавати безпосередньо до ДФСУ.

Ні обласні управління ДФС, ні, тим більше, місцеві податкові інспекції до оскарження рішення про блокування ПН/РК жодного відношення не мають!

Зверніть увагу: якщо ви подали скаргу в адміністративному порядку не туди (наприклад, не до ДФСУ, а до обласної податкової), то можна запросто пропустити строк подання правильної скарги (а отже, втратити і право на адміністративне оскарження).

Причому строк для оскарження дій комісії ДФСУ не подовжується. У резерві залишиться тільки судовий шлях.

Узагальнимо все те, про що сказали вище, у вигляді схеми (див. рисунок).

Алгоритм оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК

Судовий збір

Це ще одне болюче питання.

У нашому випадку мають місце немайнові вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.11 р. № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або ФОП стягується збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму на працездатних осіб* (у 2017 році — 1600 грн.).

* Звертаємо вашу увагу: розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня календарного року, у якому подається позов.

Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 згаданого Закону при об’єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Виникає запитання: як порахувати, скільки окремих немайнових вимог ми заявляємо, якщо оскаржуємо, наприклад, одне рішення про відмову в реєстрації ПН/РК?

Дивіться, при формулюванні предмета позову ми пишемо: (1) визнати незаконним і скасувати (чи просто скасувати) рішення про блокування ПН/РК, (2) зареєструвати ПН/РК і (3) судові витрати покласти на відповідача. Виходить, що вимоги три. А це означає = 4800 грн. (1600 х 3) судового збору.

Але не поспішайте з висновками.

По-перше, за вимогу про покладення судових витрат на відповідача зазвичай збір не стягується.

По-друге, вимога про визнання рішень (дій/бездіяльності) органів держвлади у поєднанні з вимогою вчиняти або не вчиняти якісь дії є однією вимогою для цілей визначення розміру судового збору (постанова ВСУ від 14.03.17 р. у справі № П/800/559/16*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65680258.

До речі, на цю позицію вже посилаються й окружні адміністративні суди (див. ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.17 р. у справі № 817/1153/17**).

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68027598.

От і виходить, що якщо ви оскаржуєте одне рішення і зобов’язуєте зареєструвати одну ПН або РК, то за позов платити судовий збір можна у розмірі одного прожитмінімуму.

Інша річ, коли ПН не одна. У такому разі доведеться розщедритися і за кожне таке рішення + зобов’язання зареєструвати ПН/РК заплатити один прожитмінімум судового збору.

Але і тут треба бути пильними! Не всі судді поділяють думку щодо 1 прожитмінімуму за визнання незаконним рішення + зобов’язання зареєструвати ПН. Тому рекомендуємо у позові прямо посилатися на постанову ВСУ, про яку ми згадували вище.

Бажаємо вам позитивних результатів в оскарженні незаконних рішень щодо блокування.

Висновки

  • Скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 10 календарних днів з дня його отримання.
  • Позов на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК можна подати протягом 1095 днів з дня його отримання.
  • Скаргу треба подавати безпосередньо до ДФСУ.
  • Відповідачем у позові має бути ДФСУ.
  • Судовий збір стягується в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня календарного року, у якому подається позов (у 2017 році — 1600 грн.) за кожну вимогу зареєструвати ПН/РК.
блокування податкової накладної, відмова в реєстрації, оскарження рішення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті