ФОП використовує особистий рахунок у госпдіяльності

Суть проблеми

Отже, ситуація, яка нас цікавить. Підприємець (роздрібна торгівля, група 2 єдиного податку) має, окрім «підприємницького» рахунку в банку (260…), особистий рахунок (262…), з якого він здійснює розрахунки з постачальниками. А покупці — фізособи (не ФОП) оплачують товари, теж поповнюючи саме особистий рахунок ФОП.

Нас просять відповісти на запитання: за ситуації, коли покупці платять на особистий рахунок ФОП, що перебуває на єдиному податку, чи не розцінять перевіряючі його дохід як дохід не від підприємницької діяльності, з якого потрібно буде сплатити ПДФО 18 % і військовий збір 1,5 %?

Давайте розбиратися.

Нормативка

Єдиний документ, у якому озвучена пряма заборона на використання особистого рахунку громадян для підприємницької діяльності, — це Інструкція № 492* (п.п. 7.7).

* Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.03 р. № 492.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Водночас на практиці такі заборони нерідко ігноруються. Тим паче, що штрафних санкцій «за неслухняність» немає. Особисті рахунки ФОП фіскали не перевіряють. Тому в цій ситуації, передусім, усе залежить від банку: дуже часто вони спокійно пропускають такі платежі. І тоді є сенс продовжити розмову далі. Якщо ж ні — то ні.

Що стосується фіскалів, то вони також, посилаючись на той же п.п. 7.7 Інструкції № 492, стверджують, що використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, заборонено (консультація в категорії 135.06 ЗІР ДФСУ). Але при цьому нічим не погрожують.

Але обережні платники податків усе одно хвилюються. Чи не виникне проблем?

Можливі наслідки

Ось що може спасти на думку в цій ситуації.

На наш погляд, у зв’язці «злочин і покарання» банківський рахунок, на який отриманий дохід від діяльності, ключової ролі не відіграє.

Чому?

Тому що так виписані склади «потенційних» правопорушень. Пояснимо, що ми маємо на увазі.

Наприклад, якщо б доходи від підприємницької діяльності на особистий рахунок отримував громадянин, який ФОП не реєструвався взагалі, то тут на горизонті маячив би адмінштраф за ст. 164 КпАП за ведення госпдіяльності без реєстрації. Але не тому, що гроші заходили на особистий рахунок, а тому, що здійснювалася підприємницька діяльність без реєстрації.

У нашому випадку ФОП— реєстрація є. Адмінштрафу за ст. 164 КпАП і взагалі бути не може.

На «штрафну» підвищену ставку 15 % єдиного податку до отриманого доходу (п. 293.4 ПКУ) наш єдиноподатник «претендувати» також не може — немає підстав.

Ні в один із випадків, згаданих у п. 293.4. ПКУ, підприємець не потрапляє тільки за рахунок того, що приймає гроші на особистий рахунок!

Наміри в бік обкладення таких доходів за цивільними правилами теж будуть необґрунтованими. Режим обкладення єдиним податком, поки підприємець не позбавлений статусу єдиноподатника, поширюється на всі його доходи від підприємницької діяльності. При цьому навіть неважливо, є така діяльність у реєстрі платників єдиного податку чи ні, вписується вона в «єдиноподатну» чи ні. Якщо ні, відповідні доходи до «скидання» підприємця з єдиного податку обкладаються єдиним податком — навіть і за підвищеною ставкою.

Дохід ми отримуємо саме від тієї діяльності, яка в нас передбачена в межах спрощенки. Спосіб розрахунків — безготівковий. Він для єдиного податку дозволений.

Як виняток, ПДФО і ВЗ фізособа-єдиноподатник сплачує тільки з доходів, які згідно з ПКУ не включаються в єдиноподатний дохід.

Наприклад, це доходи, названі в п.п. 1 п. 292.1 ПКУ (від продажу зареєстрованого на фізособу рухомого та нерухомого майна, відсотки, роялті тощо).

При цьому в п. 297.1 ПКУ сказано, що підприємці-спрощенці звільняються від ПДФО в частині доходів (об’єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності ФОП і обкладених єдиним податком.

Від того, що наш дохід потрапив на особистий рахунок, він не став доходом «поза спрощенкою» або доходом, якому «закриті двері» для потрапляння в єдиноподатний дохід. Усе, що отримував ФОП на цей рахунок, він отримував від своєї підприємницької діяльності, яка вписана в реєстр платників єдиного податку.

Тож вкотре підкреслимо. У цьому випадку в податківців немає підстав і інструментів донараховувати ПДФО і ВЗ з доходів, які потрапили на особистий рахунок. Водночас намірів у цьому напрямку виключати не можна. З «фантазією» в податківців усе добре.

Тут фіскали непохитні. У статті «Власна готівка»: солянка питань підприємців» // «БТ», 2018, № 8 ми підкреслювали, що податківці не вважають доходом лише те поповнення підприємницького рахунку, яке «вписується» в УПК № 1183, — це лише готівкова виручка (раніше оприбуткована в Книзі обліку доходів), яка вноситься на рахунок єдиноподатника з відповідним формулюванням при внесенні готівки.

Як наслідок, у єдиноподатника групи 2 сума «перекидання» з особистого рахунку на підприємницький буде включатися в дохід і «грати»:

• при визначенні граничної суми доходу для перебування на групі 2;

• при підрахунку обсягу в 1 млн грн. для збереження/втрати «РРО-імунітету».

Зрозуміло, що підхід спірний — адже, по суті, маємо справу з переказом коштів «з однієї кишені в іншу» однієї і тієї ж фізособи. Причому при первісному надходженні на особистий рахунок дохід уже був показаний.

Але переконати податківців, напевно, не вийде.

У цьому питанні цікавою є постанова ВСУ від 06.02.18 р. № К/9901/1421/17 (ср. ), що нещодавно з’явилася.

Ситуація така. ФОП отримав готівку в позику (поворотна фінансова допомога), а потім сам вніс її на свій рахунок з формулюванням «готівкові надходження обігових коштів». Податківці ці кошти визначили як дохід єдиноподатника. А ВСУ, зрештою, підтримав податківців.

Але з цієї постанови ВСУ можна дійти не лише поганого висновку.

Дивіться самі.

Поганий висновок. ВСУ взагалі не надав значення тому моменту, що ФОП, по суті, переказував особисті кошти «з однієї кишені в іншу», огульно визнавши їх доходом. Цей факт, безумовно, зміцнює позицію податківців.

Хороший висновок. Є і такий. ВСУ зазначив, що:

• для цілей оподаткування дохід характеризується не лише приростом активів платника, але й джерелом його формування, тобто операціями, наслідком виконання яких стало отримання доходу. Зміст операції є одним з визначальних факторів для обрання ставки податку та визнання режиму оподаткування;

• внесені на власний банківський рахунок готівкові кошти мають бути чітко ідентифіковані в платіжних документах платника єдиного податку.

Тобто ВСУ зазначив, що проблема полягала саме у формулюванні, з яким кошти вносилися на рахунок. Якби в цій ситуації ФОП «обізвав» свої надходження в призначенні платежу «отриманою за договором… поворотною фінансовою допомогою», проблем не винокло б. Але він цього не зробив — і суд визнав кошти доходом.

Як корабель ви назвете…

Повертаючись до нашої ситуації, з урахуванням висновку ВСУ, теоретично в підприємця не повинно виникати проблем із «задвоєнням» доходу, якщо гроші на його рахунок ітимуть з формулюванням на кшталт «безготівковий дохід, отриманий на особистий рахунок, відображений у Книзі обліку доходів за… 2018 року».

Але знову ж таки, реакцію податківців передбачити складно. Імовірніше — усе одно наполягатимуть на тому, що потрібно збільшити дохід.