У кінці 2017 року і на початку 2018 року на території України було створено низку рад об’єднаних територіальних громад. Саме на ці органи після їх створення і покладається обов’язок встановлювати ставки місцевих податків і зборів, у тому числі і податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок.
При цьому коли органи місцевого самоврядування (зокрема, ради об’єднаних територіальних громад) приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів вони обов’язково визначають об’єкт оподаткування, платника податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, установлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 ПКУ).
Коли йдеться про встановлення cтавок податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, то органи місцевого самоврядування повинні враховувати, що (п.п. 266.5.1 ПКУ):
• ставка податку залежить від місця розташування (зональності) та типів об’єктів нерухомості;
• розмір ставки не може перевищувати 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Якщо новостворена об’єднана територіальна громада, опираючись на ці правила, затвердила розмір ставки, то проблем із розрахунком і сплатою податку не виникає.
Водночас якщо вона цього не зробила, то виникає запитання: який розмір ставок податку брати для розрахунку податку на нерухомість?
Відповідь на це запитання надали податківці у категорії 106.08 ЗІР ДФСУ. Вони наголошують, що при вирішенні цього питання слід орієнтуватися на правила, які прописані в ПКУ. А саме на положення п.п. 12.3.5 ПКУ. У ньому йдеться про те, що в разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.
Таким чином, податківці наголошують: якщо сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків.
Доволі лояльне роз’яснення. Хоча якщо йдеться про створення нових територіальних громад, то говорити про те, що ставка податку для об’єктів нерухомості на такій території не встановлена, треба дуже обережно. Річ у тому, що до створення об’єднаної територіальної громади на такій території функціонували інші органи місцевого самоврядування. А вони таку ставку, напевно, встановлювали. Саме ці ставки й потрібно застосовувати, поки об’єднана територіальна громада не затвердить нові ставки.
Тому ми б радили платникам податку на нерухомість щодо об’єктів, які знаходяться на території новостворених об’єднаних територіальних громад, які не затвердили ставок податку на нерухомість, перш як застосовувати 0 % ставку, отримати щодо цього індивідуальну податкову консультацію.
До відома! Якщо податківці погодяться, що підприємство має право застосовувати нульову ставку податку на нерухомість, то це лише говорить про те, що підприємство не буде сплачувати податок до бюджету. Водночас це не звільняє юрособу власника нерухомості від подання декларації. На цьому акцентують увагу, наприклад, територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області на своєму офіційному веб-сайті (http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/331733.html).
