Передусім…
Тільки-но ви виявите, що за якийсь місяць не сплатили єдиного податку (авансового внеску), якнайшвидше погасіть цю суму*!
* За винятком тих випадків, коли єдиний податок ви вже сплатили, але помилково — не на той рахунок або помилилися в призначенні платежу. У цьому випадку його можна «перекинути» з помилкового рахунку, але при цьому доведеться поборотися зі штрафом і можливим «скиданням» зі спрощенки (про це читайте в статті «Злочин (помилка в призначенні платежу на сплату єдиного податку) і покарання…» // «БТ», 2017, № 48.
Сплатити її потрібно на той же рахунок, що і звичайний єдиний податок. Так само слід чинити й у разі недоплати єдиного податку (тобто коли за якийсь місяць ви заплатили менше, ніж потрібно було).
При цьому, погашаючи недоплату, зазначте в платіжці в полі «Призначення платежу» код виду сплати «140» (погашення податкового боргу) — Порядок № 666**.
Несплачений вчасно єдиний податок податківці наполегливо вважають податковим боргом, хоча насправді це не зовсім так. Детальніше до цього ще повернемося.
Утім, навіть якщо ви поставите «стандартний» код 101 (сплата податків), нічого страшного. Річ у тому, що за наявності у вас податкового боргу фіскали взагалі не звертають уваги на призначення платежу. І ось чому.
Після того як ви забули сплатити єдиний податок за якийсь місяць, ваш наступний платіж автоматично направлять на погашення «діри», що утворилася, внаслідок чого єдиний податок за «забутий місяць» погаситься, а за поточний місяць — виявиться несплаченим.
Так з’явиться нова «діра» (на думку податківців, новий податковий борг). А ви про це можете навіть не здогадуватися!
Це «замкнуте коло» повторюватиметься щомісячно доти, доки ви не виявите недоплату і не погасите її. А все тому, що такий механізм погашення податкового боргу прописаний у ПКУ (пп. 87.9 і 131.2). Тому важливо погасити борг якнайшвидше!
Чим багата недоплата
Чим довше триває недоплата, тим гірше для підприємця. Адже кожного місяця в нього, за логікою податківців, має місце:
1) чергова несплата єдиного податку;
2) новий податковий борг.
Чим це відгукнеться?
1. Несплата єдиного податку небезпечна штрафом за п. 122.1 ПКУ — це 50 % ставки єдиного податку. Причому, на думку податківців, несплата відбувається кожного місяця — доти, доки підприємець повністю не погасить податковий борг. Тому і штраф вони нарахують за кожен місяць окремо — по 50 % ставки єдиного податку.
Відповідно, чим довше тягнемо зі сплатою, на жаль, тим більше штрафу.
2. Наявність податкового боргу небезпечний для єдиноподатників тим, що може стати підставою для «скидання» підприємця зі спрощенки!
Так, якщо ви не встигнете виявити несплату і погасити її протягом 6 місяців, то податківці можуть позбавити вас спрощенки на підставі п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ, п. 299.10 ПКУ.
Причому зробити це можуть навіть «заднім числом». Наприклад, через рік надішлють «лист щастя», мовляв, ви давно вже не спрощенець, тому платіть штрафи і «давайте до побачення».
Як же діяти підприємцеві в такій ситуації?
Гарячими слідами
Якщо ви доволі швидко виявили пропущений платіж і не до вподоби сперечатися з податківцями, а хочете все зробити максимально гладко, можете чинити так, як того вимагають податківці:
Крок 1. Передусім потрібно сплатити забуту суму єдиного податку.
Крок 2. Якщо податківці надіслали вам податкове повідомлення-рішення із сумою штрафу, потрібно сплатити штраф. На це надається 10 календарних днів після отримання повідомлення від податківців (п. 57.3 ПКУ). Штраф сплачується на ті ж реквізити, що і єдиний податок (п. 113.1 ПКУ).
Утім, якщо ви сумніваєтеся, перегляньте саме податкове повідомлення-рішення — там обов’язково мають бути зазначені реквізити для сплати штрафу.
Але зауважте: доти, доки ви не отримаєте від інспектора податкове повідомлення-рішення, ви не зобов’язані платити штраф.
Причому несплата штрафу в цьому випадку безпечна — вона не призведе до «скидання» зі спрощенки. Річ у тому, що без повідомлення-рішення штраф не може перетворитися на податковий борг.
Чому?
Бо борг — це зобов’язання, несплачене у встановлений строк (п.п. 14.1.175 ПКУ). А строк сплати штрафу відлічується саме з моменту отримання підприємцем повідомлення від податківців (п. 57.3 ПКУ). Якщо ж такого повідомлення немає, то немає і строку сплати.
Виходить, що без повідомлення-рішення штраф — це всього лише потенційна загроза для підприємця. Податковий інспектор може цей штраф нарахувати, а може і забути. Тому без повідомлення немає сенсу платити.
Крок 3. Оскільки несплату єдиного податку фіскали вважають податковим боргом, то, звісно, що на цю суму вони нараховують і пеню (категорія 107.11 ЗІР ДФСУ).
«На додаток до всього» в цьому випадку діє п.п. 129.1.2 ПКУ, який НЕ передбачає 90-денну «поблажку» при нарахуванні пені.
Пеня нараховується за кожен календарний день починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Відповідно, якщо не хочете сперечатися з податківцями, потрібно сплатити і пеню. Причому, на відміну від штрафу, тут варто поквапитися. Краще сплатити пеню разом із забутою сумою єдиного податку.
Пеня сплачується на ті ж реквізити, що і єдиний податок (п. 131.3 ПКУ). Але краще на єдиний податок, штраф і пеню потрібно формувати окремі платіжки (п. 6 Порядку № 666).
Адже пеня стає податковим боргом відразу після її нарахування, автоматично (п.п. 14.1.175 ПКУ).
Тобто в разі її несплати протягом 6 місяців є ризик «злетіти» зі спрощенки!
На жаль, бували випадки, коли податківці намагалися це зробити навіть через декілька копійок пені, що довго «висить»!
Більше того, пеня, будучи податковим боргом, теж погашатиметься «автоматом» за рахунок поточного платежу з єдиного податку.
Згідно з п. 131.2 ПКУ сплачені платником кошти в першу чергу йдуть на погашення боргу, у другу — штрафу, у третю — пені.
Тобто знову є ризик «наступити на ті ж граблі»: ми думаємо, що платимо поточне зобов’язання з єдиного податку, а насправді через автоматичне перенаправлення його «в інший бік», це зобов’язання виявляється недоплаченим «з усіма витікаючими».
Щоб уникнути подібних ситуацій, радимо вам періодично проводити звіряння з податківцями або просто перевіряти інформацію в Електронному кабінеті на предмет того, чи немає у вас податкового боргу, у тому числі пені.
Отже, якщо ви хочете повністю позбутися податкового боргу, потрібно обов’язково сплатити і пеню. Вона нараховується на суму несплаченого єдиного податку з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ на кожен день прострочення, включаючи день погашення (п.п. 129.1.1 ПКУ). Рахують її податківці.
Дізнатися про суму пені, що «набігла», можна так:
1) зателефонувати своєму інспекторові і запитати в нього;
2) або подати йому письмову заяву, запросивши інформацію про суму пені (у цьому випадку він повинен видати вам письмовий документ довільної форми про стан розрахунків з податку, у тому числі з пені — категорія 138.02 ЗІР ДФСУ);
3) але найпростіше — переглянути цю інформацію у своєму Електронному кабінеті (п. 421.2 ПКУ).
На цьому все: сплативши забутий єдиний податок і пеню, ви позбудетеся податкового боргу.
А якщо потім надійде податкове повідомлення-рішення із сумою штрафу, потрібно буде сплатити ще і штраф. На цьому епопея з несплаченим єдиним податком завершиться.
